САМОВРЯДУВАННЯ: ШВЕДСЬКИЙ ДОСВІД І УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ

Поділитися
Актуальність проблеми становлення місцевого самоврядування важко переоцінити. Навіть на тлі скромних досягнень у соціально-економічному розвитку країни самоврядування залишається особливою больовою точкою...

Актуальність проблеми становлення місцевого самоврядування важко переоцінити. Навіть на тлі скромних досягнень у соціально-економічному розвитку країни самоврядування залишається особливою больовою точкою. Це очевидно не тільки членам вітчизняних міських і селищних громад, а й зарубіжній спільноті, яка докоряє Україні за наявність ознак тоталітаризму, недостатню демократичність. Зрозуміло, що в таких умовах особливого значення набувають зв’язки наших органів місцевої влади з колегами із країн, у яких нагромаджено величезний досвід місцевого самоврядування. Мабуть, саме його високий рівень розвитку ще за доби СРСР породив мрію про справжній «шведський соціалізм». Зі здобуттям незалежності Україна одержала шанс реалізувати модель у себе. У Київській області плацдармом для впровадження шведського досвіду місцевого самоврядування стало місто Ірпінь і прилеглі до нього селища. Тут зв’язки місцевих органів влади зі шведськими колегами не обмежилися періодичними контактами, а набрали більш глибокого й системного характеру. Дійшло до того, що для регулювання таких відносин, прискореного переймання досвіду ВР ухвалила окремий, єдиний у своєму роді, закон України.

Як починався проект

У світі шведська модель самоврядування дуже авторитетна. Вона дозволяє, незалежно від того, де живе людина, — у мегаполісі чи маленькому селищі на околиці, — не почуватися обділеним. Ні в плані реалізації демократичного права брати участь у всіх справах громади, ні в матеріальному забезпеченні місця проживання, незалежно від того, де воно є. Сформована у процесі багаторічного демократичного розвитку система виключає різкі контрасти в рівні життя населення, у благоустрої населених пунктів. Щоб досягти такої гармонії, необхідно вирішити багато питань. Ось основні напрями реалізації проекту адміністративного та правового експерименту, що проходить в Ірпінському регіоні: реорганізація системи управління містом і селищами, створення фінансових передумов для надання муніципальних послуг, внесення в концепцію моделі нового менеджменту, розробка генерального плану розвитку регіону та створення кращих умов для розвитку малого й середнього бізнесу.

Започатковано українсько-шведський проект 1996 року контактами між Шведською асоціацією місцевої влади SALA IDA AB і Фондом сприяння місцевому самоврядуванню України при Президенті України за фінансової підтримки Шведського агентства з питань міжнародного розвитку (SIDA). Трохи згодом до втілення проекту долучилися Асоціація міст України й Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, міська адміністрація міста Ірпінь. Програма охоплювала ознайомлювальні візити до Швеції, проведення міжнародних семінарів та конференцій, обмін інформацією, а також установлення контактів між українськими та шведськими муніципалітетами. У 1997 і 1998 роках проект було підтримано указами Президента України.

Особливий інтерес до шведського досвіду виявили в Ірпінському регіоні. Річ у тому, що він має низку особливостей, які ускладнюють і без того непростий процес управління справами місцевих громад. Одна з них полягає в тому, що регіон складається з міста Ірпінь і селищ Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське. У зв’язку з цим на засіданні навіть прозвучала думка, що свого часу регіон було створено штучно, без оперування таким поняттям як «район». Схожих територій в Україні нараховують понад 90. І ця обставина наштовхнула на думку розпочати експеримент у такій складній для організації місцевого самоврядування місцевості, аби надалі набутий досвід використовувати й в інших регіонах. 2001 року в Ірпені побувала група шведських фахівців із проблем місцевого самоврядування. Результатом ознайомлення з регіоном та контактів із його керівниками стало підписання договору між Асоціацією міжнародного розвитку Шведської асоціації місцевої влади й Ірпінською міськрадою та міським головою. Цей договір мав на меті, не відкидаючи традиційних форм роботи, запустити в дію проект переходу Ірпінського регіону до вдосконаленої, науково обгрунтованої моделі самоврядування. На початку експерименту, коли відбувалися зарубіжні поїздки, семінари й інші масові заходи, інтерес до подій був чималий. Експериментом перейнялися вищі органи державної влади. Досить сказати, що у квітні 2001 року ухвалено Закон України «Про державно-правовий експеримент розвитку місцевого самоврядування в місті Ірпені, селищах Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське Київської області». Через кілька місяців ВР знову повернулася до цієї проблеми, затвердивши своєю постановою склад координаційно-спостережної ради державно-правового експерименту розвитку місцевого самоврядування в Ірпінському регіоні.

Про те, що було зроблено для реалізації закону, йтиметься нижче, а зараз скажемо, що відносини Ірпінського регіону зі шведськими партнерами за минулий час набрали сталого характеру. Проведення наукових конференцій, робочих зустрічей для вивчення шведського досвіду тривало. Скажімо, 18—22 вересня 2002 року відбулася поїздка українських експертів у Швецію, під час якої, крім усього іншого, було підписано договір про розвиток партнерських взаємовідносин між Ірпенем та шведським містом Хобо. Шведські партнери прислали експертів для впровадження у чотирьох загальноосвітніх школах регіону екологічної програми, яка зараз реалізується. Регулярними стали зустрічі експертів Асоціації місцевих властей Швеції з робочими групами регіону. Результатом одного з візитів шведських експертів стала домовленість про безплатну передачу нашій стороні медустаткування, яке має надійти наприкінці цього літа.

Запитань більше, ніж відповідей

Здавалося б, такий законодавчо забезпечений експеримент повинен проходити гладесенько-рівнесенько, цілком відповідно до задуму його творців. Проте, як показало проведене недавно на місці виїзне засідання комітету ВР із питань державного будівництва й місцевого самоврядування у присутності народних депутатів, представників Кабміну, місцевого самоврядування, посла Швеції в Україні Оке Петерсона, експеримент, так активно розпочатий, помітно пробуксовує. Не всі його учасники виявилися на висоті. Охочих побувати на різноманітних семінарах не бракувало. Але коли дійшло до застосування вивченого досвіду в умовах українських реалій, ентузіастів поменшало. І замість конкретної роботи часто лунають взаємні закиди, що повною мірою виявилося під час обговорення результатів експерименту. Зокрема, з’ясувалося, що з різних причин (після виборів 2002 року склад ВР і відповідного комітету, що ініціював ухвалення закону, змінився, як і низка посадових осіб уряду й місцевого самоврядування) затверджена парламентом координаційно-спостережна рада продемонструвала недостатню активність, на думку декотрих членів парламентського комітету, не ініціювала вирішення питань, що забезпечують проходження експерименту. Замість того щоб, керуючись конкретними положеннями закону (де передбачено додаткове фінансування, проведення організаційних заходів, аж до періодичності й особливостей підбиття підсумків експерименту), робити справу, за вкоріненою совдепівською звичкою на всіх етапах чекали, коли згори надійдуть указівки, що та як робити. Ну, а «верхи» теж не виявляли наполегливості, вважаючи, мабуть, що коли вже для вирішення питання ухвалено окремий закон, то успіх гарантовано. На жаль, неузгодженість дій на різних рівнях дається взнаки. Міський голова Володимир Скаржинський нарікав, що центр додаткових коштів не виділяв, а без грошей важко щось зробити. Розвиваючи цю тему, один із депутатів обласної ради висловив докір Мінфіну за ігнорування положень закону, що стосуються додаткового фінансування міста й селищ, які беруть участь в експерименті. У свою чергу, представник Кабміну здивувався, що координаційно-спостережна рада й ірпінська влада вчасно не порушили перед урядом цю проблему...

Демонструючи справжній стан справ на місцях, у виїзному засіданні комітету ВР, крім представників Кабміну, обласної, міської, селищних властей, чітко проявилася присутність ще одного учасника. На майданчику перед будинком, у якому проходило засідання, зібралися представники місцевої громади. Своє ставлення до подій вони висловлювати з допомогою плакатів і гучного скандування. При цьому дякували шведським властям за допомогу й водночас протестували проти дій місцевих властей. Представникові пікетників надали можливість виступити на засіданні, передати його учасникам узагальнені претензії та пропозиції пікетників.

Цим епізодом участь пікетників у роботі виїзного засідання комітету ВР не обмежилася. Їхні постійні скандування, вимоги справедливості, як спів хору в античному театрі, накладали відбиток на все дійство, у цьому випадку — на обговорення проблем самоврядування, спонукаючи його учасників не займатися абстракціями, а враховувати стан справ, приймати конкретні рішення. Зокрема й такі, що стосуються самих органів місцевого самоврядування. Усі погодилися, що, крім удосконалення самого закону про експеримент і забезпечення його належного супроводу, необхідно посилити контроль над справами на місцях, провести аудит органів самоврядування, організувати в Ірпені й селищах громадські слухання про реальні проблеми самоврядування, про перебіг експерименту.

Як засвідчило обговорення, ситуація не така й однозначна. Адже ВР не якісь-там побажання висловлювала, а закон ухвалила, у якому, крім іншого, передбачено й порядок виділення необхідних коштів. У статтях 22 і 23 йдеться, що в період проведення експерименту передбачено особливості формування місцевих бюджетів. До міських і селищних бюджетів зараховуються в повному обсязі податки на доходи фізичних осіб і на промисел, які стягуються на відповідній території. Додатково до цього, за умови перевиконання планових надходжень у держбюджет України від ПДВ, 50% суми перевиконання планових доходів додатково зараховується в міський бюджет. Інша річ, що ні затверджена ВР координаційно-спостережна рада експерименту, ні керівники місцевих органів самоврядування зі свого боку не поклопоталися й не домоглися того, щоб це положення закону стикувалося з іншими законодавчими актами, й передусім із законом про державний бюджет на кожен поточний рік. І конкретна робота в цьому напрямі, яка мала б уплинути на місцеві бюджети 2002 і 2003 років, по суті розпочалася лише зараз. Комітет із питань державного будівництва і місцевого самоврядування підготував відповідні пропозиції до проекту закону «Про Державний бюджет України на 2004 рік». Таким чином, є шанс, що кошти, які надійдуть наступного року, забезпечать подальший розвиток експерименту. Для поліпшення координування й контролю з боку профільного комітету ВР вирішено під час осінньої сесії повернутися до обговорюваного питання. Попри всю критичність підходу до аналізованої проблеми, більшість учасників засідання висловили переконання, що роботу над проектом слід продовжувати.

«Мета — набути досвіду для всієї України»

На виїзному засіданні перед присутніми виступив посол Королівства Швеції в Україні Оке Петерсон.

— Приємно, — сказав він, — побувати в Ірпені, де я був два роки тому. Гадаю, нині українсько-шведський проект перебуває десь посередині свого розвитку. Вважаю, що є розуміння необхідності цього експерименту. Я дуже радий бачити людей, котрі покладають свої надії на цей проект. Але потрібен час, аби втілити його в життя... Людям необхідно дійти взаєморозуміння. Мене тішить велика честь співпрацювати з народними депутатами, і я переконаний, що від їхніх висновків залежатиме база, основа для розвитку цього закону. Сама їхня участь дуже важлива для життєздатності цього закону.

Проект потрібен не тільки Ірпеню. Він дозволить набути досвіду для всієї України. Сподіваюся, що ви зможете цим скористатися».

Відповідаючи на запитання кореспондента «ДТ» — «Наскільки вписується шведський досвід в українські реалії?», — посол відповів, що, на його погляд, експериментові бракує потенціалу. Проте його тішить, що український уряд і ВР зацікавлені цим питанням, бачать можливість реформування у сфері самоврядування. Йому було цікаво послухати промовців, переконатися в тому, що, на думку більшості, експеримент потрібен і люди сподіваються на результат. Ясна річ — життєвий досвід населення, атмосфера на колишній території СРСР цілком інакші, ніж у Швеції. Проте Оке Петерсон переконаний: українським партнерам важливо не тільки знайомитися з роботою західної моделі самоврядування, — вони повинні на цій основі розвивати власний досвід. «Якщо, звісно, ви хочете вступити в Європейську співдружність», — сказав пан посол. Додати тут нічого.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі