Саміт у стилі "суаре". НАТО провела у Брюсселі вечір знайомств

Після того, як на Варшавському саміті 3 оголосили, що наступна зустріч відбудеться в Брюсселі наприкінці травня 2017 р., здавалося, ніщо не зможе змінити цих планів.

Але замість саміту Альянс провів у бельгійській столиці багатогодинну робочу вечерю. А все через підбурювача трансатлантичного спокою - 3.

Більшість глав держав і урядів під час "суаре" вперше зустрілися з американцем Дональдом Трампом і французом Еммануелем Макроном. Крім особистого знайомства, для лідерів країн - членів Альянсу важливо було почути з вуст непередбачуваного американського президента його позицію з ключових питань безпеки та реформування НАТО.

Роз'яснень віце-президента Майка Пенса на Мюнхенській конференції з питань безпеки було явно недостатньо: у Брюсселі від Трампа очікували насамперед запевнень у відданості п'ятій статті Вашингтонського договору - взаємному захисту членів Альянсу. Британський експерт Джонатан Маркус відзначає, що вже саме виникнення питання демонструє, наскільки складними залишаються відносини між Трампом і організацією, в якій його країна відіграє головну роль.

Стосовно військово-політичного союзу американський президент багатократно робив суперечливі заяви. То він називав НАТО застарілою організацією, то стверджував, що Альянс залишається одним із найважливіших союзів для Вашингтона. Нині глава Білого дому, схоже, трохи краще розуміє, що собою являє Альянс.

Для Трампа Організація Північноатлантичного договору стала не тільки одним з інструментів для боротьби з тероризмом та стабілізації ситуації в Афганістані. Погодимося з експертами "Майдану закордонних справ": "Трамп і його команда зрозуміли: НАТО - це дуже серйозний зовнішньополітичний актив, насамперед для США. Тому відмовлятися від НАТО - це послабляти безпосередній вплив США".

Але занепокоєння у європейських союзників Вашингтона не зникало. Крім того, під час передвиборної кампанії та перших місяців президентства Дональд Трамп неодноразово критикував союзників Сполучених Штатів через недостатній фінансовий внесок у роботу Альянсу: "Це несправедливо стосовно народу й платників податків США". Нагадаємо, раніше учасники цієї організації домовилися збільшити національні витрати на оборону до 2% ВВП.

Витрати на оборону європейських країн НАТО у 2016 р. справді збільшилися, порівняно з попереднім роком. Однак вони ще далекі від задекларованих 2%. Лише 5 країн виконали зобов'язання: США, Великобританія, Греція, Польща, Естонія. Прикметно, що минулого літа Трамп як кандидат у президенти запропонував Сполученим Штатам захищати тільки тих членів НАТО, котрі виконують свої фінансові зобов'язання перед Альянсом.

Загалом, учасники організації готові дотримуватися своїх зобов'язань. Хоча, поза сумнівом, і не дуже радіють.

Наприклад, канцлер Ангела Меркель заявляла, що Німеччина має виконати взяті на себе зобов'язання. Але на початку березня міністр закордонних справ Зігмар Габріель засумнівався, що ФРН доцільно підвищувати оборонний бюджет до 2%. Німці аргументують свою позицію тим, що, хоча нині Німеччина віддає на оборону 1,2% ВВП, Берлін виділяє чималі кошти на допомогу країнам, які розвиваються, що також сприяє зміцненню міжнародної безпеки.

На цьому тлі і обговорювалися основні теми неформальної зустрічі в Брюсселі - боротьба з тероризмом, збільшення національних витрат на оборону до 2% ВВП, агресивні дії Росії в Європі. І, хоча окремо українське питання на порядок денний не виносилося, в контексті російської теми обговорювалася проблема невиконання Мінських угод.

Не секрет, що Київ докладав зусиль, аби на полях наради організувати зустріч Дональда Трампа з Петром Порошенком. Та, оскільки в бельгійській столиці не передбачалися переговори в інших форматах, а тільки робоча вечеря лідерів країн Альянсу, очевидно, у Вашингтоні визнали недоречним особисте спілкування американського президента з українським у рамках брюссельського неформального міні-саміту.

Мінімізація наради лідерів країн - членів Альянсу привела до того, що підсумкової декларації не приймали. Відбулася тільки робоча вечеря у форматі "двадцять вісім з половиною": серед учасників зустрічі був і президент Чорногорії, країни, яка стане повноправним членом Альянсу лише на початку літа, коли повністю пройде всі необхідні ратифікаційні процедури зі вступу в організацію.

Результатами зустрічі задоволені були не всі. Досада європейських союзників Вашингтона мала під собою підстави. Всупереч очікуванням, публічно Трамп так і не підтвердив зобов'язання США стосовно п'ятої статті Вашингтонського договору, хоча й згадав, що саме через теракти 11 вересня 2001 р. Альянс уперше застосував це положення основного документа НАТО.

Зате глава Білого дому багато говорив про фінансові зобов'язання членів Альянсу, відзначаючи, що завдання НАТО - забезпечувати "мир і безпеку" в усьому світі. Своєї мети американський президент досяг. За словами генсека організації Єнса Столтенберга, під час зустрічі прийняли рішення розробити національні річні плани. У них буде відображено, як саме союзники планують виконати свої, дані у 2014 р., обіцянки щодо внеску в оборону.

Терористичний акт у Манчестері, що стався за кілька днів до брюссельської зустрічі, зробив тему боротьби з тероризмом особливо актуальною. Лідери країн - членів Альянсу вирішили, що тренінгову місію в Афганістані буде "продовжено й оновлено, а НАТО приєднається до коаліції проти "Ісламської держави". Втім, усі 28 країн - членів НАТО вже є учасниками глобальної коаліції проти ІД.

Рішення глав держав і урядів не означає прямої військової участі Альянсу в бойових діях, проти чого виступає низка учасників оборонного союзу. Наприклад, Німеччина. Що ж стосується практичних дій, можливих у рамках участі в коаліції, то, за словами Є.Столтенберга, це можуть бути використання розвідувальної авіації (літаків типу AWACS), дозаправка бомбардувальників у повітрі літаками-заправниками НАТО, а також робота нового антитерористичного розвідувального підрозділу, який створюється у штаб-квартирі Альянсу.

Що ж стосується Росії, то відоме суперечливе ставлення Дональда Трампа до Кремля й політики антиросійських санкцій. Але під час зустрічі американський президент заявив, що у сфері безпеки, крім тероризму й імміграції, Альянс має приділяти величезну увагу "загрозам з боку Росії і на східних та південних рубежах НАТО".

Очевидно, така заява Трампа не потішить Кремль. Як і те, що рішення, прийняті раніше Альянсом стосовно РФ, не були переглянуті. Крім того, під час неформальної наради в Брюсселі знову було заявлено: без виконання Мінських угод про жодне розморожування відносин із Москвою йтися не може.

Єнс Столтенберг, коментуючи після завершення робочої вечері відносини НАТО й України, повідомив, що Альянс має намір продовжувати тісне партнерство з нашою країною, надавати практичну і політичну підтримку, а також "рішучу підтримку всім зусиллям, спрямованим на те, щоб виконати Мінські угоди і, особливо, дати можливість міжнародним спостерігачам виконувати їхню роботу".

Такий підсумок брюссельського "суаре" для Києва видається цілком стерпним.