«Руке дающей вернется с избытком?»

У день Різдва-2011 Віктор Янукович взяв участь у божественній літургії у Свято-Успенському соборі Почаївської лаври. Її настоятель, архієпископ Володимир особисто подякував президентові «за благодіяніє», вчинене 2003 року. «У 2001 році окремі горе-патріоти постаралися включити лавру в заповідник», - не приховував своєї злоби високий церковний ієрарх і порівняв їх із «Леніним 1917 року, який відбирав храми».

А Віктор Янукович, на думку архієпископа, діяв справедливо. Адже, перебуваючи на посаді прем’єр-міністра, він підписав розпорядження №438-р від 17 липня 2003 року, згідно з яким комплекс споруд Почаївської лаври було виведено зі складу Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника. Наступними урядовими документами приміщення Почаївської лаври були передані Українській православній церкві у безплатне користування терміном на 49 років (наказ Держбуду №198 від 26.11.2003 р.) Відповідний договір діє до 1 січня 2052 року і може бути продовжений за згодою сторін.

На тому, що Почаївська лавра є «національною святинею і повинна належати українському народові», наголошували у зверненні до тодішнього президента Леоніда Кучми депутати Тернопільської облради. Вони вимагали скасувати вищезгадане розпорядження. Але ні президент, ні уряд не дослухалися до голосу місцевих обранців. Про це «ДТ» розповідало ще у вересні 2003 року (№36). Ініціативна група «Почаївській лаврі - статус національної духовної святині», очолювана митрополитом Мефодієм (УАПЦ), митрополитом Яковом (УПЦ КП) та єпископом Михаїлом (УГКЦ), непомітно згорнула свою активність.

Тема Почаївської лаври актуалізувалася у 2009-му, коли відбулися позачергові вибори до Тернопільської обласної ради. Перемогу на них здобули праві сили - УНП, «Наша Україна» і ВО «Свобода» (50 зі 120 депутатів). Для них форпост російського православ’я на кордоні з католицьким світом - що червоне полотнище для бика.

У серпні 2009-го облрада своїм рішенням створила тимчасову контрольну комісію для «перевірки законності передачі комплексу храмів у Почаєві УПЦ (Московського патріархату), а також дотримання земельного і міграційного законодавства». 11 лютого 2010 року депутати заслухали інформацію цієї комісії і прийняли звернення до Кабміну щодо «повернення Почаївської лаври до складу Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника». Оскільки більшість облради була вкрай стривожена привілейованим статусом однієї конфесії, то інших висновків від комісії годі було сподіватися. Вона встановила, що «на території лаври здійснюється торговельна та туристична діяльність без сплати податків...» Депутати не дуже помилилися. Почаївська лавра не провадить екскурсійного обслуговування туристів, а лише приймає добровільні пожертви - від вірян різних церков, нікого не ущемляючи за конфесійною ознакою. Місцевим скарбницям перепадає від лаври мала дещиця. Як стало відомо з джерел, близьких до ДПА в області, торік цей платник податків вніс до бюджетів лише 94 тисячі гривень. Велика індустрія готельних послуг, послуг харчування, продажу церковної атрибутики зі щоденним обігом як мінімум на десятки тисяч гривень, давала місцевим бюджетам аж 258 грн.

«Почаївська Свято-Успенська лавра перетворилася на центр антиукраїнських сил, які здійснюють антидержавну пропаганду, паплюжать усе українське та здійснюють не лише протизаконні, але й антихристиянські дії, - написано у висновках комісії, які в день Різдва Христового голова облради Олексій Кайда особисто вручив президентові. - Почаївські ченці ведуть себе агресивно щодо священнослужителів та вірян інших конфесій, підбурюють своїх парафіян на войовничі дії, намагаються втручатися у світське життя навколишніх населених пунктів. Звідси розповсюджується література антиукраїнського змісту не лише по північних районах області, але й по всій Україні».

…Кабмін на звернення облради не відреагував. Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, ще не змирившись із перемогою Януковича на президентських виборах, не захотіла втрачати підтримку вірян найбільшої конфесії в Україні - УПЦ. Обласні депутати вирішили звернутися до Генеральної прокуратури України з проханням провести перевірку з приводу нереагування на рішення облради від 11 лютого 2010 року, а також дати правову оцінку ситуації та вжити відповідних заходів. Обранці повторно звернулися й до Кабміну з цього питання. Уряд промовчав.

Але скоро відреагував прокурор Тернопільської області Іван Мельничук. 19 березня він вніс протест на два рішення сесії облради - про створення комісії та її інформацію. Підстави? Облрада розглянула питання відносин з організаціями, які не перебувають у комунальній власності, а ці питання не належать до повноважень, делегованих їм органами виконавчої влади. Відповідно, вона не могла створювати такі комісії і звертатися до Кабміну... Депутати протест відхилили. Тоді прокурор області подав позов до окружного адміністративного суду з проханням визнати зазначені рішення облради незаконними та скасувати їх. Реакція не забарилася. 22 вересня суд задовольнив позов прокурора. Таким чином, було скасовано рішення Тернопільської обласної ради, які стосувалися Почаївської лаври. Представницький орган краю не погодився із судовим вердиктом. В апеляційній скарзі зазначено, що наведені прокурором норми Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» не стосуються обласних рад. Адже тут не утворюються виконавчі органи, яким надаються повноваження органів виконавчої влади, тобто делеговані повноваження. Крім того, відносини органів місцевого самоврядування з організаціями, які не перебувають у комунальній власності, будуються на договірній та податковій основі і в межах повноважень, наданих законом. Нарешті, обласна рада звернулася до Кабміну - саме того органу, до компетенції якого належить вирішення питання Почаївської лаври. На жаль, Львівський апеляційний адмінсуд затягує розгляд справи.

Парадокс у тому, що з 2003 року, коли Кабмін видав розпорядження №438-р, самої процедури приймання-передачі шести будівель, зазначених у розпорядженні Кабміну, та зняття їх із балансу ДІАЗу не відбулося. Комплекс споруд Почаївської Свято-Успенської лаври досі перебуває на обліку в заповіднику. У 2007 році держава вишукала кошти й розпочала ряд ремонтно-реставраційних робіт на лаврській дзвіниці - на суму 2 млн. гривень.

Керівництво лаври не контактує із заповідником, не погоджено охоронні договори на комплекс споруд Почаївської Свято-Успенської лаври XVI- ХІХ?ст. Тим часом на території лаври розпочалося закладання фундаментів величезного Храму Преображення Господнього. Кореспондентові «ДТ.Україна» вдалося з’ясувати, що лавра його будує за власні та спонсорські кошти. Коли писалися ці рядки, дозволів на проведення підготовчих робіт вона не мала - ні від обласної державної інспекції архітектурно-будівельного контролю, ні від Державної архітектурно-будівельної інспекції. Правда, Державна служба охорони культурної спадщини, зробивши висновок, що зовнішній вигляд «відповідає історичній забудові», погодила будівництво майбутнього храму.

- Згідно із Законом України «Про охорону культурної спадщини» та генеральним планом розвитку Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, нова забудова в охоронній зоні заповідника має підпорядковуватись пам’яткам та їх історичному середовищу, - переконує заступник директора заповідника Ігор Морозов. - Нам не відомо, чи буде новий Храм Преображення Господнього гармонійно пов’язаний з історичною забудовою, оскільки ні проект, ні передпроектні пропозиції на погодження в заповідник не надходили. Кременецько-Почаївський ДІАЗ не має наміру забрати собі у власність лавру. Бо він створений з іншою метою - забезпечити захист, збереження, утримання і відповідне використання, консервацію, реставрацію, ремонт, реабілітацію та пристосування об’єктів культурної спадщини, у тому числі пам’ятки архітектури національного значення - комплексу споруд Почаївської Свято-Успенської лаври.

Упродовж останнього десятиліття відносини церкви і влади істотно змінилися. Тоді, у 2003 році, церковні ієрархи, навіть такої потужної релігійної інституції, якою є Почаївська лавра з її ставропігією, були не настільки самостійні, як тепер. Вони йшли до українського керівництва, випрошуючи в нього певні привілеї. Нині перші особи держави, зокрема президент, самі звертаються до провідних християнських конфесій по підтримку. І Віктору Януковичу Почаїв потрібен, як краплі дощу в літню спеку. Здобувши на минулих президентських виборах незначну підтримку в західних регіонах України, він намагається знайти ключ до сердець виборців через церкву, удостоюючи своєю присутністю численних прихожан Почаївської лаври, що належить найбільшій конфесії - УПЦ. З іншого боку, православна лавра має всі шанси стати західною духовною резиденцією Віктора Януковича перед європейським - католицьким і протестантським - світом, де його не дуже тепло сприймають. І на цьому шляху теперішнього президента навряд чи хто зупинить.