Розкажіть про покупку! Про яку про покупку?!

Початок року став фартовим для структур зі словосполученням "Газ Україна" у назвах. Так, групі "ГазУкраїна 2009" Сергія Курченка у лютому 2013 р. вдалося купити Одеський нафтопереробний завод (НПЗ). Експерти оцінюють вартість цього заводу в чималу суму - близько 200 млн дол.

Проте знайшлися і спритніші компанії. Наприклад, "ГазУкраїна-Комерс", "ГазУкраїна-Трейдинг". Неймовірно, але вони змогли одержати в Національній акціонерній (єдиний акціонер НАКу поки що - Кабмін України) компанії "Нафтогаз України" природного газу на 235 млн дол. НЕ заплативши НІ копійки!

Давайте уважніше подивимося на ці дві, нічим не пов'язані, історії успіху.

Група "ГазУкраїна 2009", нині перейменована у СЄПЕК, давно мріяла про власний НПЗ. Ще б пак - мережа покупців бензину розширюється з кожним днем, а надходження партій зарубіжного палива стає дедалі помітнішим. У такій ситуації, за наявності свого НПЗ, якось надійніше і простіше виводити на ринок обсяги…

Спочатку новоявлена група СЄПЕК нібито вела боротьбу за Лисичанський НПЗ, яку майже виграла, посунувши убік колись всемогутнього Дмитра Фірташа.

Однак "майже" - не рахується. В останній момент "Роснефть" домовилася про поглинання "ТНК-ВР", і власник Лисичанського нафтопереробного заводу від його продажу відмовився…

Люди, які, ймовірно, допомагають Курченку, так просто не здалися - відразу ж почали переговори про купівлю іншого заводу - Одеського НПЗ, який російський "Лукойл" зупинив ще у жовтні 2010 р.

Зупинив, зауважу, неспроста - тому що не бачив економічного сенсу в його роботі. Основні шляхи поставки нафти на підприємство було відрізано. Державні нафтопроводи Кременчук-Одеса та Одеса-Броди "розвернули" у протилежний від Одеського НПЗ бік. А сусідня морська перевалка - і зовсім у руках групи "Приват", з якою не так просто і дешево домовитися. Та й сама економіка переробки нафти на застарілому Одеському НПЗ, м'яко кажучи, не викликає заздрості.

Усе це не злякало "ГазУкраїна 2009". Групі СЄПЕК (або афілійованим компаніям) вдалося переконати "Лукойл" і придбати Одеський нафтопереробний завод.

Згідно з офіційними заявами, пусконалагоджувальні роботи на Одеському НПЗ стартували ще у квітні 2013 р. У присутності міністра. Пишне було дійство… Але поки що жоден літр бензину з території цього підприємства не виїхав.

Утім, хай там як працював Одеський НПЗ, а живі гроші за нього заплатити довелося, причому чималі, за оцінками експертів. Нагадаємо - близько 200 млн дол.

Як вдалося людям Курченка заробити такі гроші? Звісно, лише "завдяки ефективності і таланту".

"Откуда дровишки?"

Інша цікава історія розпочалася набагато раніше - сімферопольські ТОВ "ГазУкраїна-Комерс" і "ГазУкраїна-Трейдинг" одержали від державної НАК "Нафтогаз України" товар (зокрема, газ) на загальну суму 1 млрд 895,9 млн грн (близько 235 млн дол.).

Як таким, узагалі-то, маленьким структурам, засновники яких водночас є їхніми директорами, вдалося домовитися з державним нафтогазовим монополістом - залишається загадкою. Передоплату за весь товар із них чомусь також вимагати не стали. Очевидно, виявляти до компаній, які на ринку газу України і взагалі на енергоринку проіснували аж цілий рік, недовіру - просто гріх.

Словом, "ГазУкраїна-Комерс" і "ГазУкраїна-Трейдинг" товар одержали, а розрахуватися… забули. Здивований "Нафтогаз України" наприкінці грудня 2012 р. звернувся з позовами у Господарський суд Автономної Республіки Крим (Сімферополь) і вимагав до основної суми боргу ще й півмільярда гривень неустойок і відсотків. Загальна сума претензій до "ГазУкраїна-Комерс" - 2 млрд 396,398 млн грн, "ГазУкраїна-Трейдинг" - 118,86 млн грн.

Суд розгляд справ нібито розпочав, але з розв'язанням такого складного і дорогого економічного ребуса поспішати не став. Служителі Феміди у випадку з позовами НАК "Нафтогаз України" вирішили відправити "справи" на економічну експертизу.

Для вирішення таких проблем Госпсуд АРК залучив відому всьому ринку компанію, звичайно ж, родом із Сімферополя. Справи відправили на ім'я фахівця ТОВ "Кримське експертне бюро" Алли Жиліної, яка одночасно є директором і власником компанії.

А поки проблематику боргів перед "Нафтогазом" вивчають приватні експерти, суд вирішив посторонитися. І 21 квітня провадження у справі (про стягнення коштів з "ГазУкраїна-Комерс") закрив.

Кому продали газ "комерсанти" і "трейдери" - питання. Проте, очевидно, компаніям із фартовою частиною в назві "ГазУкраїна-" таки вдалося розжитися на 235 млн дол. і одержати ненормовані "платіжні канікули". А от "Нафтогаз України" з його вічними фінансовими проблемами - нехай почекає.

Справа випадку

Коли ми звернулися у прес-службу групи Сергія Курченка з проханням повідомити, чи належать йому "ГазУкраїна-Комерс" і "ГазУкраїна-Трейдинг", нам відповіли - ні.

Збіги в назвах абсолютно випадкові, не варто звертати особливої уваги і на сусідство у Сімферополі "ГазУкраїна-2009", "ГазУкраїна-Комерс" і "ГазУкраїна-Трейдинг".

Схожість цифр у вартості Одеського НПЗ і втраченого, схоже, назавжди "Нафтогазом України" газу, мабуть, також абсолютно ні про що не говорить. Адже це дві зовсім різні історії…