Розчепірений кулак

Нехай буде слово ваше: «так, так», «ні, ні», а що зверх цього, те від лукавого.

Євангеліє від Матвія

Одним із трьох робочих варіантів виходу з політичної кризи, які активно обговорювалися у високих кабінетах, є ухвалення Верховною Радою внесення змін до Конституції, котрі передбачають, зокрема, обрання президента парламентом. Ідея не нова. Посилена увага до неї сьогодні пов’язана з тим, що вона є невіддільною ланкою одного з варіантів. А саме: у разі створення коаліції між ПР, «НУ—НС» та Блоком Литвина лідер останнього дістане спікерство в нерозігнаному парламенті. Віктор Янукович — обіцяну йому посаду прем’єр-міністра. А що ж матиме В.Ющенко? Відставку Ю.Тимо­шенко? Це, звичайно, багато, але недостатньо. Президент не уявляє собі «виходу на дембель» у 2010 році. Він хоче на надстрокову. Оскільки обратися всенародно із рейтингом 3,1% не допоможуть ні адмінресурс, ні гроші — шлях до другого строку президентства лежить через парламент. А отже, потрібні конституційна більшість і готовність фракції ПР — яка розрослася до своїх теперішніх масштабів головним чином за рахунок задекларованого протистояння з помаранчевими та їхнім лідером — підтримати конституційні зміни і кандидатуру Ющенка в залі. Чи готові до цього регіонали?

Щоб зрозуміти й зафіксувати для історії ставлення до такого варіанта партійців Януковича, ми поставили знаковим, на наш погляд, людям у фракції такі запитання:

1. Чи готові ви підтримати обрання президента в парламенті й чи здатен нинішній склад ВР ухвалити внесення відповідних змін до Конституції?

2. Чи готові ви в разі внесення таких змін проголосувати за кандидатуру Віктора Ющенка?

Хоча ці запитання гіпотетичні, ми все ж таки сподівалися отримати на них чіткі відповіді. Зрештою ми ж не запитували про те, що б вони сказали, зустрівши інопланетянина. Ми ставили запитання, однозначні відповіді на які, здавалося б, закладені в програмі та ідеології партії, що їх вона доводить до електорату. У принципі відповідь ми отримали з промовистого мовчання В.Януковича, Р.Ахметова та Б.Колесникова, котрі виявилися неспроможними сформулювати своє ставлення до цих запитань. Електорату це може видатися так само дивним, якби П.Симоненко не спромігся відповісти на запитання, чи готовий він змінити червоний прапор, приміром, на зелений. Проте у фракції не три депутати. І ми вдячні всім, хто, на відміну від деяких лідерів, знайшов таку можливість і кому не «знадобилося більше часу, щоб обміркувати й висловити свої думки».

Результати показали: є частина партійців, котрі живуть у гармонії із власними переконаннями, що, власне, не порадує керівництво. Є частина, згодна з переконаннями лідерів, і це має потішити керівництво. І є частина, готова завантажити файл із будь-якою інструкцією, сформульованою або фракцією, або з’їздом. Але що точно продемонструвало опитування, так це те, що нинішня фракція ПР не дасть поголовної підтримки як самої ідеї внесення запропонованих змін до Конституції, так і обрання Віктора Ющенка президентом у парламенті.

Юрій Бойко:

1. Світовий досвід показує, що такі випадки є. І в Молдові президента обирає парламент. Головне — не форма обрання, а кого ми будемо обирати. Бажано, щоб це була людина, яка об’єднає нарешті Україну і не допустить роз’єднувальних, недружніх акцій однієї сторони стосовно іншої. Готовий підтримати будь-якого президента, але всієї України.

Я думаю, нинішній склад ВР навряд чи спроможний ухвалити такі зміни. Малоймовірно, що в такому складі ми зможемо набрати необхідні для цього 300 голосів.

2. У нас є думка партії і її рішення. Ми голосуватимемо за ту кандидатуру, яка буде визначена рішенням партії. Я гадаю, більше того, переконаний, що це буде кандидатура Віктора Януковича.

Олександр Лавринович:

1. Я б не хотів відповідати на таке запитання: це несподівана новація, яка поки що не була предметом обговорення. У принципі, в моделі парламентської республіки це абсолютно нормальна річ. Тут немає чогось надзвичайного. Хоча поки що це питання не стояло на порядку денному.

Склад Верховної Ради спроможний прийняти будь-які рішення, які йтимуть на користь країні.

2. Знаєте, ви говорили про одну гіпотетичну річ, а тепер на її основі будуєте зовсім іншу. Я не думаю, що це актуально взагалі, і не хочу спілкуватися на тему астрології. У практичній площині це питання не стоїть, і тому воно не є предметом для того, щоб робити якісь висновки чи планувати свої дії.

Олена Бондаренко:

1. Щоб відповісти на запитання, чи спроможний нинішній склад ВР ухвалити таке рішення, потрібно розуміти ставлення до цього Блоку Литвина, комуністів, БЮТ і «НУ—НС». Стосовно ПР скажу так: немає жодних, зокрема й юридичних, підстав для того, щоб прораховувати всі плюси і мінуси даного варіанта, тому питання передчасне.

Особисто мені до душі ліквідація президентської посади як такої. Або принаймні м’який варіант: скорочення президентських функцій до представницьких і максимальне розпорошення його повноважень, доведення їх до рівня міста і району. Щойно ми значно знизимо вартість президентського крісла, відразу стане менше інтересу за нього боротися. Я жорсткий прихильник другого етапу конституційної реформи, максимального розширення прав і повноважень місцевого самовряд-
ування.

2. Зараз не готова. Я поки не бачу жодних передумов для дива, щоб Віктор Андрійович Ющенко змінився в кращий бік, наблизившись до мого розуміння того, яким повинен бути президент. Не знаю, що може вплинути на моє ставлення під час розгляду його кандидатури. Партійна дисципліна, звісно ж. Тому що всі ми — солдати. І політична сила міцна як демократією, так і партійною дисципліною. Це боротьба протилежностей всередині будь-якої політичної живої структури. Але нині, на даний момент, особисто я не готова голосувати за те, щоб ця людина залишилася президентом у нашій країні на другий термін.

Сергій Льовочкін:

1. Я не підтримую обрання президента в парламенті. Вважаю, що його треба обирати всенародно. Вважаю, що цей склад парламенту, швидше за все, не зможе ухвалити такі зміни.

2. Я думаю, що такі зміни ухвалені не будуть. Коли будуть, то в цьому разі я керуватимуся рішеннями партії.