Росія вчиться у Геббельса, як починати війну

9 липня Володимир Путін знову шокував цивілізований світ. Хоча здавалося, російський президент уже не може зробити нічого більш шокуючого, ніж де-факто напад на Україну. Але під час зустрічі з представниками єврейських організацій він похвалив Йозефа Геббельса. На відеозапису видно, як щире визнання таланту центрального пропагандиста Третього Рейху в нього вирвалося мимоволі, коли Путін виступав перед хасидами. Російські хасиди здригнулися, але промовчали.

Про невипадковість захоплення керівника Росії імперським керівником пропаганди гітлерівської Німеччини Йозефом Геббельсом свідчить неймовірний розмах пропаганди, до якого вдаються російські ЗМІ.

Майже всі в Україні вже знають про вигадану від слова до слова історію зі Слов'янська, де українські військові зараз відновлюють водопостачання та роздають гуманітарну допомогу. Перший російський телеканал дав інтерв'ю жінки, яка розповіла про жахливе вбивство трирічної дитини. За її словами, хлопчика прибили цвяхами до дошки три бійці "Правого сектора" на очах у мами, що дивилася, як у муках помирала її дитина. Потім маму прив'язали до танка і тягали по площі, доки вона не сконала. Іншу інтерпретацію цієї історії подавав ідеолог російського націоналізму Олександр Дугін. За його інформацією, на тій самій площі розстріляли і батька вбитої дитини - "народного ополченця".

Коли з приводу брехні обурилися навіть російські опозиціонери Борис Нємцов і Олексій Навальний, канал сором'язливо зняв брехливий репортаж зі своєї сторінки.

Тим часом у YouTube і тепер можна знайти запис ток-шоу на державному телеканалі РТР, де обговорювали жахливі події в Одесі. Полковник української міліції у відставці Галина Запорожцева розповіла про канібалів із "Правого сектора". "Есть факты каннибализма в Доме профсоюзов в Одессе, человек говорит, что здесь едят человечину, они там ходили с салфетками!" - захлинаючись від хвилювання і гніву сказала вона. Лідер прогресивно-соціалістичної партії Наталя Вітренко, що також була на цій програмі, підтримала "полковника" й заявила, що звинувачує Обаму та Меркель - "вы вырастили фашистов". Після цього в тому, що людей там справді їли (якщо вже в одного з хлопців побачили в руці пачку серветок,) у студії не сумнівався ніхто.

Синхронність брехні про Україну, яка з різних каналів виливається на російського глядача, свідчить про координацію та системність підходу. Військові психологи називають таку підготовку дегуманізацією образу ворога. Вважається, що цей процес необхідний під час підготовки та ведення війни.

Вбити іншу людину в принципі важко. Вбити колишнього співвітчизника, по СРСР, та ще й слов'янина, який вільно говорить російською мовою, - важче вдвічі. Російські диверсанти, а в перспективі - всі інші військові, не повинні відчувати ані найменших докорів сумління, перш ніж натиснути на спусковий гачок. Навіть якщо "правосек" кричатиме від болю російською мовою, російські військові не повинні роздумувати, лише - виконувати наказ.

Такий підхід у підготовці суспільства й солдатів корениться в ідеології нацизму, яку активно використовував у пропаганді Йозеф Геббельс. Більшою мірою до його розробки доклався Альфред Розенберг, опублікувавши в 1930 р. працю "Міф XX сторіччя". Він оголосив ідеали гуманізму безглуздими. Знаменита його фраза: "Культура завжди занепадає, коли гуманістичні ідеали перешкоджають панівній расі керувати тими, кого вона захопила".

З 1934 р. Альфред Розенберг був уповноваженим фюрера з контролю за духовним та світоглядним вихованням націонал-соціалістичної партії.

Кажуть, саме він у 1939-му став - як би назвали цю посаду тепер - креативним директором пропагандистської кампанії, спрямованої проти слов'ян і росіян, зокрема. Їх називали недо-людьми, нижчою расою, людським матеріалом, яким керують євреї і який придатний лише для рабської праці або має бути знищений.

Солдати Вермахту не повинні були мати ані тіні сумніву у своєму праві вбивати поляків та інших слов'ян. Сам напад на Польщу був мотивований нападом перевдягнених у польську форму німецьких солдатів на радіостанцію, що містилася на території Німеччини. Теперішні заяви про нібито обстріли російської території з боку України - стандартний гітлерівський підхід.

Пізніше, коли гітлерівські війська перейшли кордон СРСР і рушили на Москву, дегуманізацію застосували конкретно проти росіян. Теперішній кумир Володимира Путіна Йозеф Геббельс тоді видав статтю "Про загадкову російську душу", в якій противника описував так: "Вони нечутливі, немов тварини. Бідність і злидні - звичайні умови їх існування, і тому росіяни не так вже й сильно чіпляються за життя. Життя простої людини там цінується менше, ніж велосипед…".

Звичайно, є докорінна відмінність між традиційним расизмом, який розвивали Геббельс і Розенберг, та теперішніми, новими його формами. Доктор історичних наук російської академії наук Віктор Шнірельман пише, що сучасний "новий расизм" робить акцент не так на крові, як на культурі. "Новый расизм подчеркивает групповую (этническую или этнорасовую) идентичность, абсолютизируя её значение. В России именно этнический фактор был десятилетиями сопряжен с той или иной формой дискриминации, сходной с расовой. Поэтому в России имеется гораздо больше оснований говорить о связи расизма с этничностью", - вважає він.

Використання прийомів дегуманізації щодо українців може свідчити про підготовку більш широкомасштабної агресії Росії проти нашої країни. Але ще тривожнішим є відродження в новій формі ідеалів нацизму, що ставить під загрозу не лише Україну, а й весь цивілізований світ.

Олександр Дугін, якого називають одним з ідеологів сучасного російського націоналізму, - прихильник теорії про історичне суперництво морських і суходільних держав. Теорії, на яку спирався й гітлерівський нацизм. На його думку, кінцевою метою євразійської геополітики є створення континентальної осі Москва-Берлін-Токіо. Така ж вісь була ідеалом батька німецької геополітики Карла Хаусхофера. На практиці цю ідею реалізували під час підписання Пакту Молотова-Ріббентропа.

Чи ж варто дивуватися, коли офіційний кремлівський політолог, як називають Андраника Міграняна, несподівано починає захоплюватися Гітлером до 1939 р.? У
своїй статті у газеті "Известия" політолог називає Гітлера великим політиком, борцем з націонал-зрадниками, збирачем німецьких земель.

"Нужно отличать Гитлера до 1939 года и Гитлера после 1939 года и отделять мух от котлет. Дело в том, что пока Гитлер занимался собиранием земель… фактически завершив то, что не удалось Бисмарку, и если Гитлер бы остановился на этом, то остался бы в истории своей страны политиком высочайшего класса", - написав в "Известиях" Мігранян.

Чи варто новому Гітлеру XXI ст. також зупинитися, щоб заслужити повагу і захоплення Андраника Міграняна? Можливо. Але не виключено, що догідлива російська "еліта" знайде виправдання і прямому військовому вторгненню російських військ в Україну. Як бачимо, підготовка громадської думки вже почалась.