Родинна резиденція для Балоги

9 жовтня Мукачівська міськрада на своїй позачерговій сесії зробила керівнику президентського секретаріату В.Балозі воістину царський подарунок — віддала в довгострокову оренду одну з найкоштовніших перлин Закарпаття — Мукачівський замок «Паланок». Фортеця, що протягом століть відбивала напади феодалів-конкурентів, повстанців та іноземних загарбників, шляхом нехитрих маніпуляцій дісталася вихідцю з непримітного села Завидово, що на Мукачівщині.

У «Паланку» (пам’ятка архітектури XIV—XVIII століття) дуже багата історична спадщина, але не тільки. Це один із найкрасивіших замків Центральної Європи, яскрава примітність Західної України, яка нещодавно брала участь у акції «Сім чудес України». Цілком зрозуміло, що нинішній керівник президентського секретаріату в силу своєї натури просто не міг не покласти на замок око. Першу спробу заволодіти «Паланком» В.Балога здійснив шість років тому. У січні 2003 депутатам Мукачівської міськради навіть роздали проект рішення про надання замку в 49-річну оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Старовинний замок», директором якого був Іван Балога (молодший брат В.Балоги, перший замгубернатора області, що добре відомий читачам «ДТ» через неприємну історію із захопленням сусідської землі). Однак питання тоді так і не поставили на голосування, очевидно, в Мукачеві не наважилися давати ще один привід для нападок із боку губернатора І.Різака. З тих пір у Балог було достатньо часу, щоб як слід підготуватися до нового «штурму» неприступної фортеці. «Паланку» за рахунок платників податків надали більш привабливого вигляду (кошти на ремонт виділяли як із міського, так і обласного бюджету), а на місце директора поставили свою людину — Дмитра Гаваші (син губернатора О.Гаваші, кума В.Балоги). На попередній сесії депутати внесли зміни в положення про конкурс, згідно з якими переможцем може бути визнаний навіть один його учасник. Про те, що рішення готувалося спеціально під «Паланок», стало відомо лише 9 жовтня.

В мукачівській мерії не втомлюються повторювати, що на широко розрекламований конкурс відгукнувся лише один учасник, якого і визнали переможцем. Лукавлять. Як вдалося дізнатися автору матеріалу, у конкурсі намагалися взяти участь ще кілька потенційних орендарів, у тому числі серйозна структура з Києва, що має досвід подібної роботи в Чернігові. Однак від них просто не прийняли документи.

Прийняття рішення щодо «Паланку» пройшло з численними порушеннями. Майнові питання мали вирішуватися на звичайній, а не позачерговій сесії, профільна комісія внесла їх на розгляд, не маючи кворуму, перелік питань сесії депутатам роздали лише напередодні увечері. На початку сесії опозиціонери запропонували перенести майнові й земельні на 30 жовтня, і запланований мерією порядок денний дійсно не пройшов, йому не вистачило одного голосу (пробалогівська «Наша Україна» та її сателіти в міськраді мають більшість, однак незадовго до сесії один із «нашоукраїнських» депутатів помер). Щоб врятувати становище, хтось із представників мерії просто видав депутатську картку наступному в списку кандидату, котрого офіційно ввели в депутатський корпус лише постфактум — після повторного «вдалого» голосування за порядок денний. Перед розглядом майнових питань депутати від ПР, БЮТ і «Відродження» на знак протесту вийшли із зали, однак голосів «нашоукраїнців» та угорської партії КМКС вистачило, щоб проголосувати «за» і прийняти рішення.

Таким чином, міська рада віддала в оренду на 46 років (із 1 січня 2010 до 1 січня 2056 р.) дві третини території й приміщень «Паланку» товариству з обмеженою відповідальністю «Високий замок», яке планує облаштувати тут готельно-ресторанний комплекс. Протягом п’яти років орендар зобов’язався інвестувати в замок 12 мільйонів гривень і створити кількадесят робочих місць. Щомісячна орендна плата для «Високого замку» становитиме 32,4 тисячі гривень. Напевно, В.Балозі ця сума здалася занадто великою, тому за умовами, прийнятими міськрадою, місту перераховуватиметься лише 15% від неї, інші 85% вважатимуться внеском у проведення реставраційно-будівельних робіт. У підсумку бюджет міста від оренди свого історичного символу матиме щомісяця менше п’яти тисяч гривень.

Що ж до персон, котрі стоять за фірмою-орендарем, то тут взагалі не могло бути ніяких сумнівів. Як вдалося з’ясувати автору матеріалу, ТзОВ «Високий замок» було створено 15 січня 2001 р., а його засновниками стали Балога Оксана Іванівна (дружина В.Балоги), Петьовка Марина Іллівна (дружина В.Петьовки, двоюрідного брата В.Балоги, екс-мера Мукачева, одного із засновників «Барви»), Токар Мирослава Іванівна (дружина І.Токаря, голови Мукачівської РДА, одного із засновників «Барви»). Вид діяльності «Високого замку» — бухгалтерський облік і аудит, а його статутний фонд складає «аж» п’ятнадцять тисяч гривень. Останні роки товариство взагалі не платило податків, оскільки не отримувало жодних прибутків. Звідки «Високий замок» зі своїм мізерним статутним фондом візьме 12 мільйонів на інвестиції в «Паланок» конкурсну комісію, видно, не цікавило. Теоретично, В.Балога міг виставити як орендаря якусь соліднішу структуру, однак у цинізмі стосовно привабливих об’єктів на Закарпатті глава секретаріату давно переплюнув своїх учителів із СДПУ(о).

Оренда «Паланку» вже викликала чималий резонанс, кілька народних депутатів навіть звернулися в Генпрокуратуру з проханнями перевірити законність прийнятого міськ-
радою рішення. Утім, у Мукачеві на такі речі не звикли звертати уваги, тут вірять, що все буде «по-закарпатськи».

Готельно-ресторанний бізнес в нинішніх українських умовах не розрахований на швидку віддачу грошей, очевидно, керівника СП цікавить не так заробіток, як можливість стати фактичним володарем одного із символів Закарпаття за символічну плату. Психологія сільських скоробагатьків епохи пізнього середньовіччя, котрі купували собі дворянські титули, щоб піднести власну персону в очах інших.

Після «Паланку» В.Балозі залишилося загарбати ще одну перлину Закарпаття, що ввійшла до семи чудес України — Синевирське озеро. І перші кроки для цього вже зроблені…