Реформа СБУ: ні вашим, ні нашим

Сьогодні, 16 жовтня, безпековий комітет Верховної Ради після семи місяців роботи погодив до першого читання нову версію «реформи СБУ». Ще в березні цього року свій варіант подав до ВРУ президент Володимир Зеленський. Проєкт розкритикували як міжнародні партнери, так і всередині країни. Він радше бетонував свавілля та мультизадачність спецслужби, що не відповідає передвиборчим обіцянкам самого Зеленського. Нічого дивного, адже цю реформу президента готували в самій службі, яку після виборів очолив товариш і близький соратник президента Іван Баканов.

Навесні профільний комітет Ради та сам парламент рекомендували відправити президентський проєкт на повторне перше читання. Це давало шанс на те, що в парламенті готові повноцінно оновити СБУ. Відтоді минуло майже сім місяців, і аналіз уже нової парламентської версії до першого читання засвідчує: в парламенті зробили ряд кроків уперед у питанні змін, проте наразі ці зміни важко назвати реформою.

ЦПК як учасник робочої групи при парламенті проаналізував проєкт і дає власну оцінку як проєкту, так і процесам, що відбуваються навколо цих змін.

Бути чи не бути слідству в СБУ 

Головне очікування щодо змін із боку громадянського суспільства, бізнесу, експертів і міжнародних партнерів стосувалося позбавлення СБУ антикорупційних повноважень та функції досудового розслідування. 

Вважалося, що служба має концентруватися на контррозвідці, тобто на запобіганні безпековим загрозам через їх виявлення та недопущення. Натомість слідство — це про боротьбу з наслідками, тобто притягнення до відповідальності осіб, які такі загрози реалізовують. 

Розділення цього функціоналу між різними органами (наприклад, контррозвідка в СБУ та слідство в ДБР) має сприяти посиленню кожного напряму. Таке бачення відповідає найкращим світовим практикам роботи спецслужб і прикладам країн НАТО.

До сьогоднішньої ефективності роботи СБУ питань багато: як і щодо слідства, так і щодо контррозвідки. Наприклад, нардеп Андрій Деркач, якого уряд США вже офіційно назвав російським агентом, понад 10 років перебуває в українському парламенті, а СБУ ніяк на це не реагує. Економічна контррозвідка служби, своєю чергою, уславилася численними скандалами навколо зловживань і співробітниками з непомірними статками.

До останнього у президента й у парламенті відмовлялися позбавляти СБУ слідства. Проте така норма все ж з’явилася в тексті законопроєкту восени, і це, безумовно, є позитивною ініціативою.

Однак ці норми потребують ґрунтовного доопрацювання під час другого читання, інакше позбавлення слідства залишиться лише імітацією. Адже, наприклад, поправок до Кримінального процесуального кодексу наразі немає, а кожному юристові зрозуміло, що без таких змін позбавити слідства неможливо. Крім того, перехідні положення оновленого законопроєкту залишають функцію слідства до 1 січня 2026 року. В українських реаліях така функція залишатиметься ще довго, й дедлайн зможе розтягнутися на десятиліття, як це свого часу сталося з позбавленням слідства прокуратури.

Проти позбавлення СБУ слідства висловлюються й окремі депутати від провладної фракції. Один з аргументів — Державне бюро розслідувань, яке мало перейняти цей функціонал і справи. Наразі воно банально не готове цього робити. Усі учасники процесу, втім, розуміють, що ДБР ніколи не буде готове, якщо такою буде політична позиція офісу президента та його політичної сили в парламенті.

Всесильна служба

Поряд зі зрозумілими повноваженнями, які деталізують основні функції, пов’язані з контррозвідувальною діяльністю, боротьбою з тероризмом і охороною держтаємниці, в парламентській версії проєкту багато питань викликають інші, часто абсолютно нові повноваження СБУ.

Наприклад, у сфері контррозвідки СБУ надають право блокувати інформаційні ресурси через суд задля недопущення терористичного акту або вчинення розвідувально-підривної діяльності на шкоду Україні. Проте не деталізується, як цей процес відбуватиметься і який обсяг доказів потрібен, аби прийняти таке рішення. На практиці можна буде блокувати звичайні месенджери, якщо у Службі вирішать, що їх використовують для підривної діяльності.

З’являються також повноваження надавати обов’язкові для розгляду рекомендації державним чи приватним структурам, або ж офіційні застереження стосовно того, що їхня діяльність становить загрозу для держбезпеки. Застереження зможуть надавати навіть фізичним особам. Такі норми лякають тим, що діяльність СБУ навіть без цих повноважень відома так званими «листами щастя» бізнесу або держорганам із вимогами, які часто не мали нічого спільного з безпекою держави. Наприклад, сумнозвісний скандал із тиском на експортерів горіхів, коли в СБУ вимагали від митників блокувати експорт, обґрунтовуючи це необхідністю проведення фіто-санітарної експертизи.

Депутати також хочуть дозволити службі перевіряти осіб перед працевлаштуванням. Причому не лише потенційних співробітників служби й агентів, а й усіх кандидатів на відповідальні та особливо відповідальні посади в країні. Зі змісту проєкту випливає, що такі перевірки зможуть здійснювати, вживаючи навіть негласних заходів. Під перевірки може потрапити досить широке коло осіб: від прем’єра до прокурорів. Для цього представників СБУ делегуватимуть навіть у конкурсні комісії. Наприклад, вигравши відкритий конкурс на посаду керівника САП, без «позитивного» висновку СБУ можна буде пролетіти.

Також пропонують дозволити Службі вносити до Центральної виборчої комісії подання щодо ведення політичною партією сепаратистської, терористичної, диверсійної чи розвідувально-підривної діяльності. Наслідком такого подання стає автоматичний виліт із політичного процесу. Подання підлягатимуть оскарженню, але ніхто не може гарантувати, що в абсолютно контрольованій президентом службі не зловживатимуть можливістю прямо викидати з виборів конкурентів.

Проігнорували в парламенті й вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності Антикорупційного бюро. СБУ, згідно з проєктом, отримує монополію на впровадження спеціального обладнання для прослуховування. Рік тому цей самий парламент проголосував за те, аби таке самостійне право мали і НАБУ, і ДБР. Реалізація «прослушки» через СБУ не дає змоги повноцінно забезпечити незалежність і уникнути витоків інформації, як уже неодноразово засвідчувала практика. Так само за СБУ закріплюють можливість шукати необґрунтовані активи чиновників нібито у випадках, коли такі активи загрожують безпеці. Проте це виключно антикорупційна функція, надавати її СБУ недоцільно.

Ми описали лише кілька прикладів повноважень, якими пропонують наділити службу начебто для посилення її ефективності. Проте ефективність — це не завжди про надмірні повноваження та великий штат. На такій позиції наголошують і в міжнародній дорадчій групі. 

Найголовніше — те, що проєкт не пропонує жодних дієвих методів очищення служби як від недоброчесних співробітників із невідомого походження статками, так і від іноземних агентів, насамперед російських. Такий потужний оновлений функціонал щонайменше недоцільно покладати на «старі кадри», які вже засвітилися у журналістських розслідуваннях щодо корупційних скандалів. Водночас у службі й парламенті вважають за доцільне закрити декларації всього кадрового складу, навіть публічного керівництва.

Чи заплановано зміни у структурі

Як і нині, СБУ складатиметься із Центрального управління та регіональних органів. Штатну чисельність пропонують обмежити до 17 тисяч осіб, але звуження відбуватиметься поступово — до 1 січня 2024 року. Паралельно до зменшення чисельності у співробітників зростатиме оплата праці. Проєкт зберігає потужний вплив президента на орган через затвердження нормативних документів щодо діяльності служби та її граничної чисельності. 

Немає в проєкті й зрозумілих засад для демілітаризації, що також відповідало б кращим євроатлантичним практикам і було б важливим показником реформування. Попередньо в парламенті пропонують залишити військовослужбовців у окремих підрозділах, а решту перевести на спеціальні звання, й частину співробітників залишити на цивільній службі. Все це також планують здійснити до 1 січня 2024 року, але конкретні пропорції, за якими це відбуватиметься, досі не окреслено.

Перспективи та гравці «реформи»

Робочою групою щодо реформи керує депутатка від «Слуги народу» та заступниця голови безпекового комітету Мар’яна Безугла. Ще до президентського проєкту Безугла була авторкою альтернативної версії, яка набагато більше відповідала очікуванням щодо реформи. Але цей депутатський проєкт не було подано на розгляд Верховною Радою, й у парламенті таки вирішили працювати з президентською версією. 

Думки щодо моделі роботи СБУ розходяться й у самій фракції «Слуги народу». У структурах МВС та колах депутатів, пов’язаних із міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, убачають у реформі СБУ можливість посилення системи МВС. Підслідні СБУ статті або повноваження щодо боротьби з організованою злочинністю — все це може бути посиленням поліції. Примітно, що зміни до кримінального процесу, пов’язані з реформою СБУ, віддали до правоохоронного комітету Ради, що відомий потужним впливом на нього міністра Авакова. Саме там моделюватимуть, чи матиме слідство СБУ та за якими статтями.

Водночас нині парламент працює й над створенням Бюро економічної безпеки, також тісно пов’язаним із реформою служби. Теоретично бюро мало б замінити так звані економічні підрозділи поліції та СБУ. Є ризик, що вплив на діяльність новоствореного бюро й окремі повноваження СБУ в цій сфері стануть предметом торгів між різними групами впливу в парламенті. Підконтрольні олігархам та Авакову депутати, вочевидь, спробують розміняти голоси на реформу СБУ в обмін за важелі впливу на економічне бюро. Останнє має займатися якраз економічними злочинами, схемами ухилення від податків, що є досить актуальним для олігархів. Для Авакова це — питання впливу на економічні процеси держави. Підслідність економічного бюро також моделюватимуть у правоохоронному комітеті.

Дуже активну позицію щодо реформи СБУ займає нардеп від ОПЗЖ і ексспівробітник СБУ Анатолій Бурміч. В ОПЗЖ навіть подали законопроєкт із власним баченням реформи СБУ ще до президентського. Серед авторів — депутати від ОПЗЖ та «Батьківщини». Згідно з їхньою пропозицією, СБУ має зберегти всі антикорупційні повноваження та функції боротьби з організованою злочинністю. На цих повноваженнях, збереженні слідства та його розширенні, Бурміч наполягає і під час засідань робочої групи в парламенті. Він вважає, що без цього інструментарію СБУ не зможе боротися із загрозами безпеці. Та виникають сумніви, чи справді бажають депутати із проросійської політичної сили посилення безпекової служби країни, а чи просто ставлять собі за мету банальну невідповідність реформи стандартам НАТО, аби унеможливити інтеграцію України до ЄС і НАТО. 

Представник офісу президента на засіданнях робочої групи Роман Семенченко вказує на необхідність дослухатися до позиції СБУ. І це в той час, коли бачення самої СБУ не збігається ні з передвиборчими обіцянками Зеленського, ні з безпековою стратегією держави, ні з євроатлантичними стандартами. 

Загалом доопрацьована в парламенті версія є кроком уперед, як порівняти з підготовленою в самому СБУ та поданою президентом, але під великим питанням — можливість надалі доопрацювати проєкт до рівня справжньої реформи. Ще менше сподівань — на те, що у службі за чинного керівництва втілюватимуть оновлення за умови такого протистояння позбавленню слідства та інших невластивих функцій.

За таких умов не зникають наразі й ризики, аби «реформа» не перетворила службу на надорган, який політики використовуватимуть проти власного народу. 

P.S. ЦПК аналізував текст, який був розісланий як фінальний робочій групі 15 жовтня. Саме цей текст обговорювався на засіданні комітету і був проголосований депутатами, проте засідання, на жаль, з технічних причин не транслювали.

Усі статті Олени Щербан та Віталія Шабуніна для читачів ZN.UA.