ПРЕЗИДЕНТ ЗАКЛИКАВ 270 ТИСЯЧ УКРАЇНСЬКИХ ЧИНОВНИКІВ ВІДКРИТО ЗАЯВИТИ ПРО СВОЮ ПОЗИЦІЮ

Президент України Леонід Кучма зажадав від усіх державних службовців визначитися з політичною позицією, яку вони займають.

Виступаючи у вівторок на засіданні Національної ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів влади й органів місцевого самоврядування, він попередив про неприпустимість існування опозиції в самій владі.

«Пропоную кожному державному службовцю, починаючи від міністра, хто причетний своїм членством, симпатіями, не кажучи про дії, до опозиційних утворень, протягом тижня визначитися: або вони звільняють місце в органах влади, або привселюдно відмежовуються від антидержавних формувань», — заявив Президент.

На думку Л.Кучми, це буде «політично правильно й чесно перед собою та власним народом».

Президент зазначив, що не може не звернути увагу «на розгубленість деяких державних службовців, навіть вищого рангу, на їхню вичікувальну позицію» у нинішній ситуації в Україні.

«Складається враження, що хтось хоче відмовчатися, що рівнозначно покірному заохоченню цих дій (опозиції. — ІФ), — сказав глава держави. — Я цього не розумію і не сприймаю».

Президент висловився проти змін Конституції, запропонованих опозицією в законопроекті, який припускає перехід до парламентської форми правління.

Виступаючи у вівторок у Києві з заключним словом на засіданні Національної ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів влади й органів місцевого самоврядування, Л.Кучма зазначив, що в розроблених опозицією документах, в яких йдеться «про створення парламентської республіки», пропонується «фактична зміна конституційного ладу».

«Скільки потрібно цинізму та неповаги до людей, щоб практично відкинути реалізацію підсумків референдуму, щоб відразу почати роботу з перекроюванням під себе Конституції для задоволення власних політичних амбіцій», — сказав глава держави.

Л.Кучма зазначив, що боротьба розв’язана проти Президента «із використанням найбрудніших і найцинічніших технологій не задля національного порятунку, не заради зміцнення держави, добробуту народу, а за саму владу».

«Ми повинні зробити все, як у центрі, так і на місцях, щоб демократичним шляхом захистити суспільство від таких рятівників», — заявив Президент.

Леонід Кучма заявив, що він «категорично проти» будь-яких спроб тиску на свободу слова в Україні, і висловився за залучення фінансової допомоги європейських структур для створення громадського телебачення та радіомовлення.

Це може «загнати всіх нас у глухий кут», — заявив глава держави.

Говорячи про ситуацію зі свободою слова в Україні, Президент підкреслив, що необхідні «зміни характеру взаємовідносин влади з засобами масової інформації».

На думку Л.Кучми, «в Україні справді немає по-справжньому незалежних ЗМІ». Пояснюючи цю точку зору, Президент нагадав, що в країні є державні ЗМІ, які більше «схожі на радянські», в яких відбивається лише одна точка зору.

У той же час глава держави зазначив, що в Україні є велика кількість недержавних засобів масової інформації, що «відбивають не ті думки, які існують у суспільстві, а думку своїх власників».

Л.Кучма підкреслив, що він категорично проти тиску на свободу слова й нагадав, що в його щорічному посланні, яке буде направлене найближчим часом до Верховної Ради, окрема тематична доповідь присвячуватиметься ситуації з правом на отримання інформації.

Президент висловився за необхідність створення громадського телебачення та радіо, висловивши думку, що це, «напевно, зніме багато проблем» із свободою слова.

Водночас він зазначив, що створення такого телебачення та радіо потребує великих коштів. У цьому зв’язку Президент запропонував звернутися «до європейських структур» із пропозицією допомогти фінансово в їхньому створенні.

Президент також закликав припинити розмови про нові принципи формування уряду.

Про це він заявив, вочевидь, маючи на увазі обговорювану останнім часом ідею коаліційного уряду.

Глава держави підкреслив, що уряд сьогодні, «насамперед, має бути професіональним».

Л.Кучма нагадав, що у Верховній Раді лежить законопроект про парламентську більшість, розроблений відповідно до результатів референдуму. Президент звернув увагу на те, що в цьому законопроекті виписані права й обов’язки опозиції. За його словами, коли у Верховній Раді «відбулася «м’яка» революція (січень 2000 року. — ІФ), то опозицію практично відкинули вбік». «Це не цивілізовано», — сказав Президент.

Глава держави підкреслив, що в новому законі необхідно передбачити норму, відповідно до якої «опозиція повинна брати активну участь у процесах, що відбуваються в країні», оскільки опозиція «відбиває інтереси тієї частини населення, яка за неї проголосувала».

Л.Кучма нагадав, що під час президентських виборів за його «партнера по другому туру», лідера Компартії Петра Симоненка, проголосували близько 10 млн. виборців. «Ми не можемо це не враховувати», — підкреслив Президент.

У той же час Л.Кучма з жалем зазначив, що в депутатів до подібних законопроектів руки не доходять. У цьому зв’язку Президент назвав головним завданням парламенту прийняття кодексів — Земельного, Податкового, Митного, Кримінального, Кримінально-процесуального.

Президент України Леонід Кучма висловився за створення громадської ради «із найавторитетніших людей — представників різних соціальних груп і професій», члени якої могли б попередньо розглядати всі проекти державних рішень на предмет їхньої відповідності демократичним нормам і стандартам.

«Давайте через такий механізм працювати, щоб люди бачили, що нам (владі. — ІФ) нічого приховувати», — заявив глава держави, виступаючи у вівторок у Києві з заключним словом на засіданні Національної ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів влади й органів місцевого самоврядування.

Л.Кучма вважає однією з причин загострення політичної ситуації в країні «незатребуваність, непричетність і відсутність відповідальності в людей за долю України».

Президент зазначив, що на тлі політичних подій, які відбуваються в Україні, люди «демонструють байдужість чи дозволяють себе втягувати в провокації».

На думку Президента, це зумовлено відсутністю в населення «доступу до механізму прийняття політичних рішень, можливості контролю структур влади на всіх рівнях».

Л.Кучма підкреслив необхідність зосередити зусилля на тому, щоб «повернути людей до реальної політики», підкресливши, що це необхідна умова створення громадянського суспільства в Україні.

Дружба лік любить

Тетяна СИЛІНА

Виступ на брифінгу в держдепартаменті Річарда Баучера, офіційного представника зовнішньополітичного відомства США, із приводу розгону наметового містечка на Хрещатику й усне послання президента Буша Президентові Кучмі були сприйняті як погроза позбавити Україну допомоги Сполучених Штатів не лише українськими експертами й журналістами.

Позавчора одна з найвпливовіших The Wall Street Journal написала, що український Президент ризикує залишитися без американської допомоги. «З 1990 р. Україна отримала від США понад 2 млрд. доларів, більше, ніж будь-яка інша колишня радянська республіка, — пише газета. — Це робилося з метою допомогти країні стати ринковою демократією, інтегрованою в Європу й Організацію Північноатлантичного договору. Цього не сталося».

У коментарі газеті посол США в Україні Карлос Паскуаль дуже песимістично описав ситуацію в нашій країні: «Ми не залишаємо Україну. Проте наша можливість працювати з цією країною залежить від того, як вирішуються економічні проблеми та як іде процес побудови демократії. У сфері політики ситуація незрозуміла. У сфері економіки країна не розвивається і навіть певною мірою рухається назад».

Як бачимо, попередні чергові реверанси американців із приводу «сміливої та амбіційної програми реформ Президента Кучми» вже відкинуті остаточно. Невже й Штати незабаром махнуть на нас рукою і перестануть витрачати гроші своїх платників податків на безперспективне підприємство під назвою «Україна»? А нашій країні, безперечно, є що втрачати. На сьогодні з-поміж нових незалежних держав (ННД) Україна посідає друге місце після Росії за розмірами американської допомоги (а протягом багатьох років вона була третім реципієнтом допомоги США після Ізраїлю й Єгипту). Лише торік сума всіх видів допомоги нашій країні становила $225 млн. 280 тис. На поточний рік конгрес США у загальному розділі витрат на ННД у спеціальній статті передбачив, що Україні мали виділити не менше $170 млн. Крім того, ще $40 млн. мали надати нашій країні з окремих програм ядерної безпеки й експортного контролю. Окреме фінансування передбачається і для деяких сільськогосподарських програм, які перебувають нині ще на стадії узгодження. Отже, загальна сума допомоги США Україні в 2001 р., за даними американської сторони, має становити близько $229 млн.

І, як стверджують достатньо обізнані джерела, підстав вважати, що існує загроза позбутися цієї допомоги, на сьогодні немає.

По-перше, пригадаємо, що у своєму виступі Р.Баучер не уточнював, про яку саме підтримку України Сполученими Штатами йдеться — про політичну, економічну, у вирішенні питань із міжнародними фінансовими інститутами, — допомога з боку найвпливовішої держави світу може бути різною. Зрозуміло, що на політичну підтримку Вашингтона нинішній український режим розраховувати вже не може. Навряд чи слід очікувати особливих поблажок від американців і на переговорах у МВФ чи Всесвітньому банку. А ось із приводу тих сум, про які сказано вище, сам Р.Баучер заявив: «На сьогодні змін у нашій програмі допомоги немає». І навряд чи вони з’являться, у кожному разі протягом нинішнього року. Американська процедура виділення допомоги зарубіжним державам досить складна: відповідний законопроект має пройти затвердження в обох палатах конгресу, бути узгоджений із Білим домом та держдепартаментом. Відповідно, і внесення поправок у вже ухвалений закон має проходити за цією ж самою процедурою.

По-друге, в основному гроші, про які йдеться, виділяються на технічну допомогу Україні, зокрема на закупівлю різноманітного американського устаткування, оплату послуг американських консультантів, їхніх відряджень до України. Отже, у виділенні цієї допомоги зацікавлено дуже багато американських фірм і компаній, найчастіше навіть конкуруючих за право допомогти Україні за рахунок бюджету США.

І по-третє, і найголовніше, матеріальна підтримка українських реформ із боку американських платників податків не йде особисто Президентові Кучмі чи урядові Ющенка й не перераховується в український бюджет, а розподіляється по сотнях проектів та програм і знаходить конкретних адресатів на регіональному та місцевому рівнях. Як з’ясувалося, у наших міністерств немає навіть бодай якоїсь узагальненої інформації про розміри і напрями американської допомоги. Донори, себто різноманітні американські організації, і реципієнти спілкуються безпосередньо, а будь-яке підвищення уваги до цього спілкування з боку офіційних українських органів, як стверджують, найчастіше викликає роздратування американської сторони. Отже, здебільшого участь української влади в розподілі пирога американської допомоги зводиться лише до реєстрації контрактів.

Які ж програми фінансують США в Україні? В основі підтримки з боку Сполучених Штатів нашої країни та інших ННД лежить ухвалений ще 1992 р. конгресом США Акт підтримки свободи для Росії та виникаючих євразійських демократій і відкритих ринків — FREEDOM Support Act (FSA). Україна була першим реципієнтом допомоги в рамках FSA, програми й проекти якого для нашої країни діляться за кількома напрямами. По-перше, це підтримка переходу України до ринкової економіки, сфокусована в основному на розвитку приватного бізнесу (приміром, торік на це було виділено $74 млн. для 22 фірм України, Молдови й Білорусі), реформуванні ПЕК, гарантуванні безпеки ядерних реакторів (поточного року на це виділяється $30 млн.). Американські радники допомагають українським колегам і в реформуванні фінансового сектора, зміні податкової політики, розробці нового земельного законодавства, розвитку сільського господарства.

Особливо люблять американці програми в рамках підтримки переходу України до демократії. Це й підтримка розвитку незалежних ЗМІ та неурядових організацій (торік, приміром, посольство США підтримало Інтернет-видання «Українська правда» у найважчий для неї час), і технічна допомога у проведенні виборів, і безліч різноманітних тренінгів як для державних службовців та членів парламенту, так і для представників неурядових організацій.

1997 року уряд США розпочав нову програму боротьби з торгівлею жінками і дітьми з України. А в 1999 р. Вашингтон заявив про ініціативу «Наступне покоління», спрямовану на підтримку української молоді. Певне, не маючи більше ілюзій із приводу можливості «перекувати» українських чиновників і депутатів на щирих ринковиків та демократів, американці вирішили більше грошей витрачати на те, щоб цінності цивілізованого світу українська молодь усмоктувала якщо не з молоком матері, то хоча б із першими ковтками Coca-Cola. У рамках ініціативи було подвоєно кількість програм обміну. Взагалі ж за останні вісім років пройшли навчання і стажування у Сполучених Штатах близько 13000 українських громадян. За словами координатора допомоги ННД держдепартаменту США Вільяма Тейлора, нинішнього року виділяється понад $25 млн. на поїздку ще 2400 українців до Сполучених Штатів. І навряд чи обсяг цих коштів істотно зменшиться через якісь недемократичні дії української влади, оскільки значна частина американських коштів спрямована саме на розвиток демократії.

Тенденція до зниження допомоги з боку Сполучених Штатів сьогодні, безперечно, існує, але це загальна тенденція і стосується більшості реципієнтів. Приміром, деякі країни Східної Європи взагалі вже не отримують американської допомоги, але не тому, що в чомусь завинили перед Штатами, а тому, що виконали свої програми-мінімуми й домоглися значних успіхів у демократизації суспільства та побудові ринкової економіки. Про таке завершення американського фінансування ми поки що можемо лише мріяти.