Цікава історія трапилася днями з українським «Білайном». Оператор виступив партнером Міністерства закордонних справ України з проведення sms-вікторини на тематику НАТО. Однак минулого понеділка, одразу після початку вікторини, відмовився від її проведення й розірвав договір із МЗС. Формальна причина — під час підписання договору не було дотримано внутрішніх формальностей. Реальна причина лежить у тій же площині, що й істерика в російських ЗМІ, яка зчинилася, коли з’ясувалося, що російський оператор форсує ідеї НАТО в Україні.
Нагадаємо: за договором із МЗС, оператор мав провести серед своїх абонентів спеціальну вікторину, учасникам якої пропонувалося відповісти на 15 запитань про НАТО. Переможців чекав приз у вигляді поїздки до Брюсселя, де міститься штаб-квартира Північноатлантичного блоку.
На знак протесту в Севастополі активісти ПСПУ демонстративно спалили сто стартових пакетів «Білайн». «Російська община Севастополя» закликала оголосити бойкот «Білайну» і «покарати його рублем». Російський політолог Михайло Леонтьєв поспішив порадити владі «раз і назавжди удавити «Білайн»: «Керівники цієї компанії неодмінно звертатимуться до влади РФ по кредити і фінансову допомогу. Тому, якщо російська влада вдавить «Білайн», скориставшись економічною кризою, я не дуже здивуюся, навпаки – буду це лише вітати», — цитують його слова російські новинні агенції. Політолог трохи недооцінив глибину взаємин акціонерів «Білайну» та Кремля: кредит на той час був уже виданий, та й питання з НАТО-вікториною зам’яли...
Зрозуміло, що російська компанія, акціонери якої тільки недавно отримали двохмільярдний кредит Зовнішекономбанку (з коштів вручну розподілюваного Фонду національного добробуту), не може дозволити собі підтримувати опонентів Росії. Річ в іншому. Заява МЗС про те, що НАТО-вікторину буде продовжено з іншим оператором, може зависнути в повітрі. Більшість українських мобільних операторів тією чи іншою мірою контролюються російськими компаніями. І всі ці російські компанії в умовах кризи потребують підтримки уряду своєї країни.
Отже, стислий огляд ринку для МЗС: хто з операторів може без побоювання провести sms-вікторину про НАТО?
«МТС-Україна» — 100-відсоткова дочірня структура російської МТС. Російська МТС належить АФК «Система», контрольованій родичем Юрія Лужкова Володимиром Євтушенковим. На цьому, у принципі, можна було б зупинитися й викреслити колишній «УМЗ» із кандидатів на розсилання sms про НАТО. Але можна ще зазначити, що сукупний борг структур АФК «Система» становить 1,5 млрд. дол. Тиждень тому повідомлялося про отриманий у тому ж таки Зовнішекономбанку кредит на 230 млн. дол. на рефінансування боргів «Сітронікса» (який володіє активами української компанії «Квазар Мікро»), що належить АФК. «Система» також намагається продати 25-відсотковий пакет «Связьинвеста». Загалом, допомога російського уряду власникам МТС ще знадобиться, і нервувати його ніхто не буде.
Із «Київстаром» ситуація складна. Контрольний пакет його належить Telenor, компанії, що контролюється урядом Норвегії, країни-члена НАТО. Однак 43,5% акцій — у російської «Альфа-груп», яка володіє і 44% «Вимпелкому» (ТМ «Білайн»). Акціонери «Київстару» перебувають у стані корпоративного конфлікту. Не вдаватимемося в його подробиці. Скажемо так: у російських акціонерів може вистачити важелів впливу на топ-менеджмент, щоб заблокувати рішення про співпрацю з МЗС у цьому питанні. Офіційно ж «Київстар», швидше за все, заявить, що перебуває поза політикою.
Із «Білайном» усе зрозуміло. Його акціонер «Альфа-груп» (в особі холдингу Altimo) у середині листопада ледве уникнув відчуження акцій «Вимпелкому» на користь Deutsche Bank, якому був винен 2 млрд. дол. Банку ці акції навряд чи були б потрібні, але їх із задоволенням викупив би в нього Telenor, який встановив би таким чином контроль над російською компанією. Російський уряд такого допустити не міг, і Altimo перекредитувалася з «нафтового фонду». І тут, через якогось менеджера середньої ланки українського підрозділу, компанія робить такий невдячний крок... Втім, усе втряслося. Та й для українського МЗС місцевий «Білайн», із його 2,8 млн. абонентів, був би не таким і широким майданчиком.
«Астеліт» (ТМ life:), 49% якого контролює донецька «СКМ», а 51% — турецький Turkcell, залишається найімовірнішим кандидатом на проведення вікторини. Оператор не найбільший, але й не маленький (понад 10 млн. абонентів). З іншого боку, «СКМ» належить Рінату Ахметову, а його Партія регіонів – одна з найбільш проросійськи налаштованих політичних сил; а 13,22% Turkcell належить тій-таки російській Altimo. Однак вплив цих чинників на операційну діяльність «Астеліту» невеликий.
Нарешті, CDMA-оператори і 3G-оператор «Ютел». Їхні власники — українські резиденти, і прямих важелів впливу на них у Росії немає. Проте й кількість абонентів усіх цих операторів не дотягує до мільйона чоловік, тож широкої аудиторії sms-вікторині про НАТО вони не забезпечать.
Коли російська МТС купувала «УМЗ», на сполох із приводу загрози національній безпеці били тільки затяті патріоти. Коли час від часу поставало питання купівлі росіянами «Укртелекому», про встановлення ними контролю над українським телеком-ринком не говорив уже тільки ледачий. До речі, російські компанії досі залишаються найімовірнішими покупцями українського державного оператора. Світові телекомунікаційні гіганти стали жертвою обвалу біржових котирувань, а в РФ є нафтовий стабілізаційний фонд. Та й здешевілий «Укртелеком» тепер купувати саме час.
Але ми не про це. А про те, що скасування «Білайном» договору про проведення sms-вікторини — прецедент, який свідчить: канали мобільного зв’язку можуть слугувати ефективним інструментом політичної комунікації. І тепер, коли російські великі оператори повиснули на гачку у свого уряду, який вручну розподіляє кошти на перекредитування, стало зрозуміло, що економічний контроль над усією українською галуззю може приносити Росії цілком політичні бонуси.