Предмет обговорення: нейтралітет, позаблоковість і... ПРО

У владі обговорюють різні варіанти забезпечення безпеки України. Один із них DT.UA оприлюднило в попередньому числі. Народний депутат Андрій Сенченко, що заодно виконує обов'язки заступника глави АП, з цими ідеями не погодився й запропонував свій варіант виходу з ситуації. На його думку, "предметом обговорення може бути нейтральний, позаблоковий статус України на певний тривалий період. Ця позиція мусить бути закріплена законодавчо й мати гарантії міжнародного рівня. Гадаю також, що предметом обговорення може бути розміщення систем ПРО на території України. І теоретично, задля збереження цілісності України, можна говорити також про неденонсацію Харківських угод".

Оскільки між нейтралітетом і позаблоковістю часто ставиться знак рівності, ми б хотіли розвіяти деякі помилкові уявлення, оскільки у своїх пропозиціях в.о. заступника глави АП примудрився поєднати несумісне й не помітити очевидного.

Експерти довгі роки невтомно повторюють: нейтралітет не означає позаблоковість. У міжнародному праві є чітке визначення терміна "нейтралітет". І на країну, котра отримує цей статус, він накладає певні обмеження: у мирний час - неучасть у військово-політичних альянсах, у воєнний - неучасть у війні. Своєю чергою, "позаблоковість" не має чіткого визначення в міжнародному праві. За великим рахунком, це політика неприєднання до союзів. Але її ключова відмінність від нейтралітету в тому, що рішення про позаблоковість приймає сама країна, без будь-яких зобов'язань та гарантій із боку міжнародної спільноти.

На сьогодні позаблоковий статус України зафіксований у Законі "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", прийнятому Верховною Радою у 2010 р. Там-таки дається розшифровка терміна "політика позаблоковості" - "неучасть України у військово-політичних союзах". Однак позаблоковість України не захистила її від агресора, який є ще й гарантом її безпеки у рамках Будапештського меморандуму. Тому, коли йдеться про "гарантії міжнародного рівня", є сенс говорити вже про нейтралітет, а не про позаблоковість.

При цьому слід розуміти: у разі встановлення статусу нейтралітету Україна не матиме права брати на себе конкретні військово-політичні зобов'язання перед третіми країнами. Інакше кажучи, статус нейтралітету в принципі забороняє розміщення іноземної військової бази на території країни. І не тільки військово-морської бази Чорноморського флоту Росії в Криму, а й системи ПРО, розмістити які на українській території пропонував А.Сенченко. Нагадаємо, що радянська військово-морська база в Порккала-Удд була виведена в 1956 р. у зв'язку з визнанням Радянським Союзом нейтралітету Фінляндії.

Росіяни, до речі, розглядають можливість встановлення для України статусу нейтралітету. Якщо судити із заяви МЗС РФ на групі підтримки для України, то Москва виступає за гарантований нейтральний військово-політичний статус України і його закріплення в резолюції РБ ООН. "Встановлений на основі сукупності викладених вище цілей та принципів державний лад України, її суверенітет, територіальна цілісність і нейтральний військово-політичний статус гарантуються Росією, Євросоюзом та США із закріпленням резолюцією Ради Безпеки ООН", - зазначено в заяві МЗС РФ.

Однак безглуздо вірити гарантіям окупанта. Тим більше що Володимир Путін у виступі перед депутатами Держдуми та членами Ради Федерації висловив свою думку і про східні та південні області України. Тому, хоч би яке рішення прийняла Україна - зберігати й далі позаблоковий статус чи прагнути встановити статус нейтралітету, - воно передбачає побудову сучасної та боєздатної армії, готової захистити суверенітет і територіальну цілісність країни.