Пожежу загасили. Дим не розвіявся

Запах горілого ще довго стоятиме в заповідних алупкінських лісах. Чорні плями минулих років випалені на південних схилах Ай-Петрінської гряди поповнилися новими ранами. Є і непоправні втрати: у вогні загинули лісничий Ялтинського заповідника Володимир Тареєв і його дружина Лариса, які намагалися загасити пожежу самотужки.

Глава МНС переможно рапортує: ліквідація пожежі обійшлася в 700 тисяч гривень, хоча могло бути більше, «якби не оперативні дії всіх, хто брав участь у гасінні вогню».

Кримський прем’єр попередні збитки від пожежі оцінив у 500 тисяч гривень.

Кримські екологи і вчені обурюються: за їхніми попередніми підрахунками, збитки природно-заповідному фонду становлять не менш ніж 100 млн. дол. А при тому безладі, що за співучасті влади панує останні роки в заповідних лісах і на плато Ай-Петрі, узагалі дивно, як ще все не згоріло.

Як і кожна НП, остання пожежа в Алупкінському лісництві, обтяжена людськими жертвами, висвітила потайні завулки і провали в системі, покликаній захищати безпеку громадян і рятувати всенародне надбання. Хронологія ж боротьби з вогнем сама по собі збиває пафос переможних реляцій міністра.

Причиною найбільш масштабної в цьому столітті й однієї з найбільших за останні півтора десятка років лісової пожежі в Криму офіційна версія називає сигнальний вогонь заблукалого харків’янина. Його рятувальники зняли з ущелини скелі цілим і неушкодженим, і тепер він перебуває під слідством.

Того дня, 24 серпня, пожежно-рятувальні підрозділи Кримського головкому МНС ліквідували займання трави у степу і лісу в гірських районах у 17 місцях. Найбільшу пожежу гасили на плато Ай-Петрі в Куйбишевському лісництві Бахчисарайського району — на площі 9,5 гектара. Близько 20.00, сказано у повідомленні МНС, «вогонь удалося локалізувати. Буквально через кілька хвилин зайнявся ліс у 12-му кварталі Алупкінського лісництва... На момент повідомлення площа пожежі становила понад 2 га». Час, коли горе-турист запалив сигнальне вогнище, не повідомляється.

До обіду суботи, 25 серпня, пожежа в цьому важкодоступному районі досягла вже п’яти гектарів. До цього часу сюди спрямовані додаткові сили пожежно-рятувальних підрозділів, співробітників лісгоспу і військовослужбовців внутрішніх військ — усього понад 300 осіб і 32 одиниці основної і допоміжної техніки.

26 серпня повідомляється, що площа пожежі становить уже близько 50 га. «Поривчастий вітер до 20 м/с і круті важкодоступні схили сприяють поширенню пожежі у двох напрямках по краю на південь і на західний напрямок. Для ліквідації пожежі залучено усього: близько 500 чоловік особового складу (МНС, ВВ МВС, військовослужбовці МО, держлісгосп, комунальна служба), 47 одиниць техніки (пожежні автоцистерни, водовози, трактори, автомобілі зв’язку, освітлення тощо т.п.). …додатково буде задіяний особовий склад, відряджений на НС.

У неділю на місці пожежі працюють уже 802 людей, із них співробітники МНС — 360 осіб, решта — військовослужбовці ВМС України, внутрішніх військ, лісники і просто добровольці. За даними керівництва кримського головкому МНС, гасіння відбувається в складних умовах: поривчастий вітер, ускладнені підвезення і доступ до води, небезпечні схили, каменепад. Вогонь перейшов у верховий. Вночі виникла загроза житловим будинкам селища Голуба Затока. У районі Фороса виявлений новий осередок займання. Дані про загальну площу охопленого вогнем лісу в повідомленнях зростають щогодини. У понеділок вранці МНС дає 70 гектарів, хоча неофіційно лісники повідомляють, що горить уже понад сто.

Невідомо чому прес-служба кримського уряду в неділю повідомляє, що пожежу локалізовано і площа становить 50 гектарів.

У неділю в Крим прибуває глава МНС Нестор Шуфрич. «Ознайомившись із реальним станом справ, він зазначив, що на сьогодні ситуація з алупкінською пожежею стабільна, — йдеться у відомчому повідомленні. Зараз на гасінні пожежі задіяно близько 1000 людей, і, незважаючи на те що кримська пожежа поступається за масштабністю Херсонській, гасіння тут ускладнюється гірським рельєфом, — каже Нестор Іванович. — На щастя, загрози населеним пунктам немає, хоча ще уночі вона існувала, але поширення вогню в цей бік удалося зупинити. Зараз сюди з Херсона викликано авіатехніку: спеціальний пожежний літак АН-32 і вертольоти МІ-8».

Авіація — три пожежні вертольоти МІ-8 із водозливним пристроєм і літак протипожежної авіації МНС — почали працювати в понеділок уранці, 27 серпня. Один із вертольотів, за свідченням анонімів, пошкодив лопаті об верхівки дерев. Прес-служба МНС заперечує опубліковані в агентствах чутки, що на його борту був сам Нестор Шуфрич.

Стає відомо, що напередодні свою допомогу у гасінні пожежі пропонували росіяни — перекинути з Анапи в Крим кілька АН-32. «Поки що ми справляємося своїми силами, і така кількість авіатехніки буде тут недоречною. Подякувавши нашим колегам, від допомоги ми відмовилися, на що росіяни відповіли, що готові прийти нам на допомогу у будь-яку хвилину», — повідомив Шуфрич журналістам.

«Станом на 18.00 27 серпня на місці пожежі продовжують працювати вертольоти, задіяно понад 1000 людей (співробітники МНС, ВВ МВС, лісгоспу, Військово-морського флоту, козаки, місцеві добровольці) і 80 одиниць техніки. Люди гасять у складних умовах, на гірських схилах, практично вручну», — повідомляє прес-служба кримського головкому МНС. Нестор Шуфрич у прямоефірних включеннях говорить, що пожежу пригашено, хоча «умовна загроза зберігається».

На щастя, напрямок вітру вночі не спровокував нових займань від тліючих пеньків стовбурів дерев. Гірський схил нагадував новорічну ялинку, на якій спалахували нові і нові вогники — страшна краса.

Безсумнівно, люди, котрі кілька діб боролися з вогнем, — справжні герої. Честь їм і хвала. Але йдеться тут не про них. А про тих, хто своєю злочинною бездіяльністю створює нам умови для виявів героїзму і самовідданості на рівному, як кажуть, місці.

Отже, завдяки складеній за офіційними даними хронологічній прямій, навіть дилетантові зрозуміло, що пожежа ніколи б не досягла таких масштабів, а для її ліквідації не знадобилося б таких значних сил, якби в перші години її поширення було вжито грамотних оперативних заходів. Якби у п’ятницю вночі або суботу вранці ті, кому слід, правильно оцінили ступінь загрози (а для професіоналів — це не питання), а міністр прийняв єдино правильне рішення — спрямувати на гасіння у важкодоступний район авіацію,— ніяких надзвичайних заходів потім не знадобилося б.

Проте країна в ці дні, жахаючись, дізналася, що в неї є лише три спеціальних вертольоти і тільки один літак, щоб гасити пожежі з повітря. Й усі вони — на ліквідації лісових пожеж у Херсонській області. Це при тому, що в останній місяць літа в Криму щотижня горіли гірські ліси. На початку серпня в ущелині Уч-Кош так само протягом кількох днів гасили пожежу, яка все розгорялася, загальною площею 80 гектарів. Під таким самим поривчастим вітром до 20 м/с, із ризиком для життя пожежників і рятувальників на схилах у 70 і більше градусів. За цих умов гасити можна було лише за допомогою авіації. І — жодних висновків щодо майбутнього.

Громадськість також стала свідком ще однієї міжвідомчої бійки, яку відразу використала Партія регіонів для політичного піару. Нестор Шуфрич заявив в ефірі «5 каналу», що командуючий ВВ Олександр Кіхтенко зажадав 2,5 тис. дол. за годину експлуатації спецвертольота для гасіння пожежі в Криму. Ганна Герман відразу звинуватила генерала у непатріотизмі й бажанні нажитися на людському горі, причому, у її версії, Кіхтенко надіслав Шуфричу листом відповідь з умовами. Керівник прес-служби внутрішніх військ Світлана Павловська назвала обвинувачення «брудною політичною провокацією». За її словами, у гасінні пожежі було задіяно понад три тисячі військових ВВ, і Шуфрич звертався не до Кіхтенка, а в підприємство «Хорив-авіа», котре займається орендою такої техніки. Через кілька днів уже сам Шуфрич заявляв, що уряд прийняв протокольне рішення з’ясувати, чому держпідприємство «Хорив-авіа» вимагало від МНС кошти за виділені міністерству вертольоти для гасіння пожеж, тоді як підприємство є державним. Вибачення на адресу Кіхтенка не оприлюднювались. Однак питання залишається: у критичний момент міністр Шуфрич не знав, де, в кого, на яких умовах треба запросити (зажадати, орендувати тощо) потрібну для оперативної ліквідації НС техніку. Приїхали!

Днями Нестор Шуфрич заявив, що вже нинішнього року МНС створить ескадрилью пожежних літаків Ан-32 — «два літаки будуть у жовтні-листопаді, ще два — наступного року». Міністр повідомив також, що протягом цього року передбачається збільшити кількість вертольотів на базі Мі-8 із трьох до 15—20. З огляду на нинішню ситуацію з пожежною авіацією, можна сказати, що слова міністра — це сенсація. Але, знову ж, запитання: якщо ці кошти є в бюджеті на цей рік, чому техніку не було закуплено — хоча б поетапно — до настання пожежонебезпечного сезону? Чи прогнози погоди в нас лише для курортного застосування?

І ще кілька принципових моментів. Колишній начальник Кримського главку МНС Сергій Василенко, якого ми попросили виступити в ролі експерта, коментувати дії своїх колишніх підлеглих не став. Проте звернув увагу на дві обставини. Перша: у ситуації, що склалася, «оголювати Крим» і залишати його без жодної одиниці авіатехніки було б злочином, оскільки, на відміну від степової Херсонщини, у малодоступних районах гірського Криму гасити пожежі іншими засобами, крім авіації, просто нема сенсу. Особливо у випадках, коли вогонь переходить у верховий.

Як свідчать наші співрозмовники, найбільш критичний момент в алупкінській пожежі прийшовся на вечір суботи й ніч на неділю. І жодного «ураганного вітру», як заявляв Шуфрич, не було, а був поривчастий, проте верховий вогонь може поширюватися майже зі швидкістю такого вітру — до 60 кілометрів на годину. Тому авіацію треба було перекидати ще в суботу. Але її не було, і верховий вогонь, як кажуть пожежники, «не впіймали».

До речі, у минулі роки з ранньої весни й до пізньої осені в Криму завжди базувалися один вертоліт і один літак МНС. Навіть коли в Грузії була велика пожежа, сцецлітак на допомогу відправили з Ніжина, а Крим без пожежної авіації не залишили.

Друга біда, каже Сергій Василенко, закладена в чинному законодавстві. За всіма нормами, якщо пожежа в лісі не перевищує трьох гектарів, лісничі гасять його власними силами. «Я від цієї практики свого часу відмовився, і ми виїжджали на всі загоряння відразу ж після одержання повідомлення. — каже Василенко. — Останні події просто вимагають, щоб ці нормативи терміново й докорінно було змінено. Не мають права непрофесіонали гасити пожежі, й не можна зволікати у разі, якщо є небезпека розповсюдження вогню в таких масштабах».

І останнє. Громадськість має великі сумніви, що величезне зростання кількості лісових пожеж (більш ніж удвічі) — наслідки тільки необачності туристів. Є навіть термін такий — «комерційний підпал». У рескомітеті з лісового господарства називають кілька таких зафіксованих фактів. Екологи наполягають: рахунок пішов на сотні гектарів. Усе дуже просто: законно роздобути землю в заповідній зоні під будівництво неможливо, проте пожарище з ПЗФ вивести можна. «Я не вірю в те, що причина в якомусь харків’янині, — каже член-кореспондент Кримської академії наук Альфред Дулицький. — Торік в Ялтинського заповідника міськвиконком хотів забрати приблизно 800 гектарів, і ще тоді я казав, що ті, кому потрібна ця земля, додумаються, як її відняти». Тому професор припускає, що пожежі на території заповідника «будуть провокуватися й надалі» — доти, доки не згорять 800 гектарів, на які накинули оком представники влади.

«Ми можемо втратити кліматичний курорт, — каже лідер кримських зелених Віктор Тарасенко. — Це найстрашніше для Криму. Про який стійкий розвиток тоді можна буде говорити? Знищено екосистему, перерізано стежки для міграції тварин, порушено ланцюжки, що вже склалися... Найголовніше — порушено заповідний режим. Це удар по екосистемі Криму, по її заповідному фонду, і ми це розглядаємо як трагедію. Заповідники мають зберігати заповідний режим, а його співробітники — вести наукову роботу, а не ставати бізнесменами. Ця пожежа знову висвітлила всі проблеми ПЗФ. Одна з них — брак чітких меж у Ялтинського гірсько-лісового заповідника. Є закономірності, які обов’язково спрацьовують».