ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО НАДРУКОВАННОГО

Заява

голови Державної податкової адміністрації України М.Азарова

14 квітня газета «Дзеркало тижня» опублікувала статтю «Пасту, вичавлену з тюбика, з біса важко заштовхати назад», в якій робиться спроба спрогнозувати «варіанти наслідків боротьби» навколо уряду.

Ніскільки не претендуючи на оцінку таких спроб, змушений звернути увагу шановного видання, що прогнози мають все-таки грунтуватися на реальних речах. На жаль, в тій частині прогнозів, яка стосується мене, все навпаки.

В статті сказано: «Микола Азаров. Хоче (стати прем’єром — М.А.). Дуже хоче. Більше того, вже навіть запрошував до себе на співбесіду людей і пропонував їм посади в майбутньому уряді».

Заявляю, що наведене твердження — абсолютна неправда.

Я готовий публічно вибачитись перед редакцією, якщо вона зможе назвати хоча б одне прізвище, довести хоча б один факт моїх переговорів щодо формування «майбутнього уряду».

Натомість, якщо редакція не зможе цього зробити, я вимагаю, щоб газета публічно вибачилась переді мною за розповсюдження неправдивої інформації.

Микола АЗАРОВ

Увага, з якою глава податкової адміністрації Микола Азаров поставився до публікації в останньому номері «ДТ», безумовно, робить честь нашому виданню. Однак змушені нагадати, що відповідно до чинного в Україні законодавства журналіст має право на власні оцінки, особливо в тих ситуаціях, коли вони базуються на думці компетентних людей. На жаль, закритість державної інформації в Україні, що є однією з причин відсутності повновагої свободи слова в країні, не дозволяє називати джерела отриманої інформації.

Що стосується реальності елементів формування можливого уряду під керівництвом Миколи Азарова, то в нас також є підтвердження цього. У зв’язку з чим пропонуємо Миколі Яновичу згадати, кому із членів уряду Віктора Ющенка 7 квітня, в суботу, він пропонував дуже високу посаду у своєму потенційному уряді. Ім’я цієї людини в зв’язку з можливими для неї прикрощами називати не станемо.

Залишаючись при своїй думці з приводу амбіцій глави Державної податкової адміністрації, із задоволенням просимо у Миколи Яновича вибачення. Цим кроком, по-перше, сподіваємося не дати громадськості зайвого приводу дорікнути пану Азарову в упередженості, а по-друге, бажаючи в такий спосіб відтягнути момент сатисфакції Миколи Азарова стосовно незалежного видання «Дзеркало тижня» з тим, щоб дати цей шанс не раніше жовтня 2001 року — часу проведення планової податкової перевірки нашого тижневика.