Портрет донецької опозиції

Швидкість ескадри вимірюється швидкістю найбільш тихохідного її корабля. Дотримуючись цієї логіки, здатність опозиції боротися з правлячою командою потрібно визначати за боєздатністю місцевих організацій в Донецькій області, де, за висловом Яценюка, "одна людина в опозиції варта десяти".

Отже, узагальнений портрет донецької опозиції.

Наймолодша і нечисленна опозиційна сила в Донецькій області - це "Свобода". Націоналістів тут небагато. Настільки небагато, що керівник обласного осередку цієї партії Ігор Славгородський так і не назвав кореспонденту DT.UA точної чисельності, сказавши тільки, що активістів у його підпорядкуванні "понад сто".

Соціальний портрет донецького націоналіста має такий вигляд: 80% активу - молодь, при цьому 70% - студенти вузів. Залишилася меншість, яку становлять пенсіонери, ще відносно міцні і бадьорі: колишні шахтарі і силовики (ці категорії громадян на заслужений відпочинок йдуть раніше за інших). Втім, Лев Троцький писав, що в революції працює не закон кількості, а коефіцієнт дії. У цьому сенсі навіть представники інших політичних сил погоджуються, що якість активу у "свободівців" заслуговує на повагу.

За словами Славгородського, донецькі прибічники "Свободи" вирушають агітувати маси і виходять на мітинги абсолютно безкоштовно, тому витрати на партійну діяльність невеликі. Фінансування з центру місцевий осередок не отримує. І взагалі спосіб життя веде суворий і подвижницький - у багатьох містах організації "Свободи" навіть не мають офісів.

Об'єднана опозиція теж демонструє на своєму прикладі правоту слів Троцького. Коли місцеві організації "Фронту змін" і "Батьківщини" готувалися до парламентських виборів у складі єдиної команди, то розклад сил був на користь останніх: 12 тис. офіційно перебувають у "Батьківщині" проти тисячі "фронтовиків". Однак результативність політичної діяльності у "Фронту" на порядок перевищувала таку у дезорганізованих прибічників Тимошенко. За підсумками місцевих виборів 2010 р. партія Яценюка сформувала депутатський корпус у радах міст Донецької області у складі 46 осіб. "Батьківщина" за такої очевидної чисельної переваги ледве отримала трохи більш як десяток мандатів. На парламентських виборах 2012 р., коли дві сили виступали єдиною командою, 95% керівних посад у штабах посіли саме прибічники Яценюка, на яких, відповідно, і лягло все організаційне навантаження.

Нинішній керівник обласного відділення ОО Олександр Ярошенко - теж із "фронтовиків". На критику членів "Батьківщини", які влилися до його лав, він не скупиться. "У нас завжди були молоді хлопці 30–35 років, представники переважно середнього бізнесу, активні, з іскристим поглядом. Їм усе це цікаво, вони висловлюють свою думку, діють. А в "Батьківщині" всі команди йдуть згори, люди звітують про свою роботу "паперово", до самостійної роботи не привчені", - каже О.Ярошенко.

Раніше "Батьківщина" намагалася вирішити проблему дієздатності своєї донецької організації постійною ротацією керівництва. Місцевого Володимира Скубенка змінив присланий з Миколаєва Геннадій Задирко, а потім - один із найближчих соратників Тимошенко, дніпропетровський бізнесмен Гарегін Арутюнов. На президентських виборах 2010 р. активом Донецької та Луганської областей керувала Наталія Королевська. Створити по-справжньому ефективну структуру нікому з них не вдалося.

Тому нинішній керівник опозиції не сумнівається, що після злиття двох партій в одну силу неминучими будуть "жорсткі рішення". Поки ж у його розпорядженні - постійний актив із 600-700 чоловік, на який спирається у своїй роботі об'єднана опозиція. "За чотири роки соціальний статус цих людей змінився. Той, хто приходив до нас молодим бізнесменом, тепер - малозабезпечена людина з активною громадянською позицією. Кожний, хто має якийсь бізнес, дуже швидко його втрачає", - сумно жартує О.Ярошенко, характеризуючи своїх соратників.

Сам він повною мірою відчув усі "принади" опозиційної боротьби в Донецькій області. Фігурант дев'яти кримінальних справ економічного профілю, наприклад, замість участі в київській акції "Вставай, Україно!" змушений був вирушити на куди менш захоплюючий захід - черговий допит у податковій міліції. За словами Ярошенка, постійний пресинг призводить до того, що склад активістів час від часу істотно оновлюється, і тих, хто разом із ним створював місцевий осередок "Фронту", залишилося небагато. Грошей з центру, як стверджує Ярошенко, донецька організація ОО не отримує, обходячись місцевими ресурсами.

Дебютувавши на політичному фронті, УДАР також поки не може похвалитися численним активом у Донецькій області. За словами голови обласної організації партії Єгора Фірсова, нині "ударників" тут близько 500 осіб. Загалом, замало для політика, котрий має намір приростати і перемагати східним електоратом. Як і інші опозиційні сили, партія Кличка збирає до своїх лав молодь.

За словами Фірсова, активісти УДАРу переважно не старші від 35 років, і це - середній клас (офісні службовці або підприємці) і студентство. Утримують місцевий осередок на пожертви активістів, серед яких є кілька постійних спонсорів із числа представників середнього бізнесу.

Таким чином, сумарна чисельність реальних, а не "паперових" прибічників усіх трьох опозиційних сил в Донецькій області, - близько 1200 осіб. Тож можна стверджувати, що на донецькій акції "Вставай, Україно!" 31 травня був представлений весь дієздатний актив. При цьому їхній головний опонент - Партія регіонів - на проведеній наприкінці травня звітній конференції відзвітувала, що донецька організація
біло-синіх об'єднує близько 300 тис. членів партії.

Однак навіть перед лицем грізного суперника нечисленний корпус прибічників опозиції не прагне до єдності та координації зусиль. Коли лідери місцевих осередків опозиційних партій говорять один про одного, одразу згадуються безсмертні рядки Олександра Твардовського:

"Артиллерия толково

Говорит - она права:

- Вся беда, что танки снова

В лес свернули по дрова.

А еще сложнее счеты,

Чуть танкиста повстречал:

- Подвела опять пехота.

Залегла. Пропал запал".

Донецькі політики особливо і не приховують відсутності взаємних теплих почуттів. "Ми декларуємо, що ми - єдина опозиція, але без ентузіазму. Поки в практичній площині співпраці як такої нема, хіба що точкові ініціативи. УДАР взагалі тримається осторонь. На парламентських виборах ми переконалися, що у них нема людей, які можуть захистити вибір виборців. У нас з ними поки не системна робота, а спонтанна. Гадаю, ближче до президентських виборів доведеться все ж таки вибудовувати взаємодію", - зазначає Олександр Ярошенко, оцінюючи стосунки донецьких опозиціонерів між собою.

"У нас різні цілі, різні політичні напрями. Нас об'єднує тільки боротьба з режимом Януковича. Ми разом захищали результат на виборах (парламентських 2012 р. - Є.Ш.). На жаль, я вважаю, що коли й є опозиція в Донецькій області, то це тільки УДАР. Під час наших акцій і флешмобів жодна з демократичних сил нас не підтримала. На свої акції вони нас також не запрошували. Мабуть, нічого не проводили, інакше ми б їх залюбки підтримали", - каже Єгор Фірсов.

А "Свобода", як відомо, завжди трималася окремо від усіх, працюючи тільки на себе. Вихід на парламентський рівень не змусив партійне керівництво в центрі і на місцях відмовитися від цієї партизанської тактики.

У мирний час опозиціонерів рятує тільки те, що й регіонали не настільки монолітні, як хочуть здаватися. Напередодні донецької акції "Вставай, Україно!" біло-сині, наприклад, довго вели кулуарну дискусію, вирішуючи, чи потрібні якісь контрзаходи із їхнього боку. Джерела в партії розповідають, що обговорювали безліч варіантів - від чергового бенефісу "тітушок" до судової заборони й альтернативного мітингу більшої чисельності. Переміг не той, хто був найпереконливішим. А той, хто в останній момент устиг скомандувати "не чіпати!".

Однак не можна відмовляти регіоналам в умінні об'єднуватися в критичні хвилини. Подібно до запорізьких козаків чи карибських піратів, вони можуть заради короткого ривка до заповітної мети перетворитися з розхлябаного натовпу на єдине військо, котре вражає напором, дисципліною і агресією.

І опозиція поки не здається спроможною витримати бодай скількись серйозний натиск опонентів.