Польоти уві сні й наяву

Парадний вхід до Ради міністрів Криму заблоковано. Три дні до виборів працівники уряду разом із його членами ходять на роботу через тильний вхід. На майданчик заднього подвір’я перекочували й усі автомобілі з урядового паркування. Ні, це не спеціальні заходи безпеки через наближення дня голосування. Партія кримської влади готується до концерту й телемостів з участю Віктора Януковича. Величезна конструкція концертної сцени розмістилася біля входу в Радмін майже впритул до сходів. Такого свята Крим ще не бачив. Досі багатолюдні заходи на площі Леніна розгорталися в протилежний бік — сцену споруджували перед входом в Український театр, а підступи до будинку уряду відгороджували металом і міліціонерами, щоб народ, який мітингує й веселиться, не заважав слугам народу виконувати свої функції.

Радмінівська прес-служба відхрещується: уряд не має жодного стосунку до встановлення сцени, мовляв, дозвіл на монтаж таких споруд на площі дають тільки міські власті. Воно-то так, але хто ж повірить, що мер-регіонал не погодив із місцевим прем’єром-регіоналом таке вторгнення? Я повірю. Цілком можливо, що дозволу ні в того, ні в другого ніхто й не запитував. Ну, хіба що формально. Рішення в Криму приймають інші люди. І сцена — для них, а місцевий уряд — навіть не в за її лаштунками, а на задвірках.

Це все від знервованості, запевняють опоненти і спостерігачі процесу зсередини. І три візити в Крим лідера партії за час кампанії — підтвердження того, що показують закриті заміри, публікувати які вже не можна. Треба терміново виправляти ситуацію. А хто поспішить, той людей насмішить.

Ялтинський міськвиконком (мер міста — висуванець ПРУ) поспішив розіслати інформацію про ініціативу місцевих автоперевізників 30 вересня возити пасажирів безплатно — щоб «допомогти жителям Великої Ялти потрапити на свої виборчі дільниці й проголосувати». І раптом — осудлива заява глави кримського штабу регіоналів Олексія Боярчука: «Ми вкрай негативно ставимося до цієї ініціативи. Нашій політичній силі безплатний проїзд містом, тим більше Південним берегом Криму, в жодному разі не потрібен». І зовсім не тому, що ці безплатні послуги могли б навести тінь. Боярчук не впевнений у політичній благонадійності народу: «Всі поїдуть у якісь санаторії, будинки відпочинку, на набережну відпочивати, але аж ніяк не на виборчі дільниці». Стурбованість загрозою низької явки ялтинських виборців виявилася такою високою, що керівництво кримських регіоналов направило мерові Ялти С.Брайку гнівного листа. Так, особливий прикол полягає в тому, що О.Боярчук обіймає посаду секретаря міськради Ялти.

Чим ще запам’ятається кримському виборцеві останній тиждень кампанії-2007?

Спокусами. Наприклад, за 100 гривень продати копію паспорта й зразок підпису. Той же Боярчук привселюдно обвинувачує в підкупі виборців блок Литвина. Керівник штабу литвинівців А.Корнійчук погрожує регіоналові судом. Виборці, заробивши, як вони вважають, ні на чому, тепер у тривожному чеканні. А що як скупники підписів і копій паспортів зовсім не за голосами виборців полюють, а підуть та й одержать за кредитом якісь дорогі товари, а розплачуватися доведеться їм! Он у Джанкої в людей нібито регіонали зібрали гроші «на пільгове вугілля від Януковича» — й шукай вітру в полі.

Ще одна забавна афера, але ця вже точно на голоси й слабкості людські розрахована. Кримчани в останній тиждень знайшли у своїх поштових скриньках білі конверти без штемпелів, але з червоним написом «Ви виграли!». Вміст мав вразити пенсіонерів, які тільки з телевізора чули слова «букмекерська контора» й «тоталізатор»: оплачена «квитанція» київської букмекерської контори «Шанс» зі ставкою 1 гривня й сумою виграшу в тисячу гривень за умови, що блок «КУЧМА» набере понад п’ять відсотків голосів. Усі згадані стосунок до акції заперечують. Проникливий виборець, звичайно, відразу ж знайшов би кілька приводів сумніватися: чому п’ять відсотків, а не прохідні три; чому термін дії «чека» — 22 жовтня, де гарантія, що офіційні результати будуть оголошені до цієї дати; чому адреса каси «Шансу» — Червоноармійська,18, а на штампі «сплачено» зазначено будинок із номером 19. Але, з огляду на те, що народ так любить приймати рішення, керуючись принципом «а раптом!», можна припустити, що в тоталізатор технологів зіграє багато хто. Особливо, коли правдивою є інформація джерела, що таких листів розіслано було близько трьох мільйонів.

Із чорних технологій надзвичайним цинізмом вирізняється листівка, яка обіцяє від імені регіоналів погасити пенсіонерам усі борги з комунальних послуг до 30 вересня. «Ми такого не обіцяли», — каже Олексій Боярчук і побоюється, що ця фальшивка відбере в ПРУ три відсотки голосів.

Тиждень запам’ятається також жорсткістю взаємних обвинувачень опонентів у намірі фальсифікувати перебіг і результати виборів. Хіт сезону — клонування виборців. Кримські бютівці всього за три доби з допомогою нескладної комп’ютерної програми виявили у списках виборців понад 40 тисяч «двійників», «трійників», неповнолітніх і тисячі довгожителів. «Іноді двійники відрізняються усього однією буквою у прізвищі. Змінювали літери, змінювали імена, по батькові. «Цей фокус дозволяє тотально фальсифікувати вибори, — каже лідер кримських бютівців Андрій Сенченко. — Часу на те, щоб внести виправлення, достатньо. Для цього потрібне бажання членів виборчих комісій вичистити списки. Інша річ, що комісії формували міські й районні ради, де більшість мають представники Партії регіонів. При цьому очевидно, що фальсифікація списків робиться тими, хто є в Криму владою. Вони знову спробують намалювати собі 60 відсотків».

«На злодієві й шапка горить», — відповідають у штабі ПРУ й наводять свої дані щодо тих же неточностей у списках, але підозрюють у їх організації опонентів із помаранчевого табору, що остаточно має переконати населення в труднощах реалізації свого конституційного права — обирати.

Найбільше, як завжди, знає головний кримський комуніст Леонід Грач. «У Криму на напівкримінальних, напівполітичних сходках, на яких найчастіше були присутні мери великих кримських міст, встановлено «зони відповідальності» й визначено відсоток голосів виборців, які мають бути фальсифіковані на користь тієї чи іншої політичної сили», — говориться у зверненні Л.Грача. Ні ті, ні інші сили не називаються, але, знаючи, хто в Криму мери великих міст, виборець має здогадатися.

Смілива заява лідера комуністів, звичайно, не має жодного зв’язку зі скандалом тижня в столиці автономії. Регіонали не дотримали слова й не призначили представника КПУ заступником міського голови. А такої угоди, говориться в заяві міських депутатів, досягнуто на особистих переговорах Грача й Януковича взамін на підтримку комуністами кандидатів від ПРУ на посаді керівників Криму. «Цей пункт політичної угоди являє для КРО Компартії України принципову важливість, — говориться в заяві комуністів. — Він дає змогу реалізувати принаймні окремі положення розробленої комуністами програми з обмеження панування в м. Сімферополі кримінально-бюрократичних кланів і підвищення якості життя городян». Ну, тепер хоч усім зрозуміло, чому панування збереглося... А от сам факт кадрових домовленостей Януковича й Грача на цьому етапі дуже цікавий.

Від кількості прес-конференцій в останній тиждень виборчої кампанії журналісти збивалися з ніг. Ньюсмейкером тижня визначили Нестора Шуфрича. За годин­ну прес-конференцію він не повідомив жодної новини. Але спантеличив наполегливістю пошуку голубих серед помаранчевих. А також озвучив слова свого лідера про те, що після 30 вересня не всі з країни встигнуть полетіти.

До речі, про польоти наяву. Нинішня парламентська епопея, як пам’ятаєте, починалася квітневим указом президента про дострокове припинення повноважень ВР України. Указ було призупинено рішенням Феодосійсь­кого суду. Прокуратура Криму порушила кримінальну справу щодо судді, який виніс явно неправосудне рішення. Потім у цій історії з’явився ще один підозрюваний — член Вищої ради юстиції, заступник міністра юстиції України Валерій Бондик. Слідст­во дійшло висновку, що високопоставлений чиновник перевищив повноваження члена ВРЮ тим, що чинив перешкоду здійсненню суддею правосуддя. Зроб­лено це було, стверджували в про­куратурі, дуже просто — В.Бондик просто вилучив і відвіз у Київ справу, за якою ще не закінчено було провадження. У зв’язку з цим було порушено кримінальну справу за фактом перевищення службових повноважень, яку об’єднали зі справою судді. Сам заступник міністра в інтерв’ю висловлював радість, що «історична ухвала Феодосійського суду», яка призупинила дію указу президента про розпуск ВР, «зірвала позачергові вибори в країні».

Тривалий час залишалося загадкою — хто ж оплатив Валерієві Бондику й Валентині Палій (члену ВРЮ, яка також відвідала 6 квітня Феодосію) чартерний авіарейс із Києва в Сімферополь і назад для виконання такого важливого завдання? Редакція «ДТ» має у своєму розпорядженні копії документів, якими цей рейс оформлявся. Літак належить ЗАТ «Центр ділової авіації». Відповідно до рахунку-фактури від 06.04.07, вартість виконання згаданого рейсу становить 61 610 гривень. 11 квітня цю суму сплатив якийсь Козлов Богдан Миколайович. Як виявилося, гро­мадянин, який оплатив чартер для заступника міністра юстиції, в останній рік працював касиром у київському супермаркеті «Вели­ка кишеня». А доти мав проблеми з законом. У 99-му затримувався за крадіжку хлібобулочних виробів у рідному Козятині, у 2002-му був засуджений на п’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна за крадіжку всякого добра (в особливо великих розмірах) із київської квартири. З четвертого вересня благодійник знову під вартою — за підозрою в крадіжці мобільного телефону. Копію паспорта Козлова Б.М., додано до прибуткового касового ордера за рейсом, не залишає жодних сумнівів...

Таким чином, під час слідст­ва кримська прокуратура дійшла висновку, що в діях членів ВРЮ В.Бондика і В.Палій, які літали на оплаченому Б.Козловим спецрейсі, є ще й ознаки корупційних дій. Як повідомив «ДТ» прокурор Криму Віктор Шемчук, матеріали направлені генеральному прокуророві для вирішення питання про притягнення їх до відповідальності. Вчора В.Бондик несподівано з’явився в Сімферо­полі (у Заліз­ничному райсуді йшло засідання у справі голови Феодосійського міськсуду Гаврилюка), і правоохоронцям удалося вручити заступникові міністра юстиції повістку для давання показань щодо нового епізоду ста­рої справи. Схоже, я помилялася, коли писала влітку, що у Вале­рія Анатолійовича, котрий дістав прохідне місце в списку ПРУ, навряд чи будуть найближчим часом якісь клопоти, пов’язані з цією справою. Але ж це нічого не означає, правда?

Проте не все так погано в нашому домі. Ударна новина з роз­ряду «обіцяного три роки чекають»: здано в експлуатацію новий водовід у Керчі. Урочисте відкриття його відбулося ще 2004 року. Коли ще пам’ятаєте, тоді були президентські вибори, й до міста, від якого до Росії обіцяли перекинути міст, була особлива увага. На найвищому рівні. Президенти Кучма й Путін Керченську протоку борознили, а кандидат Янукович їх на березі зустрічав. Слава Богу, цього року гроші для погашення заборгованості за роботи з будівництва водоводу кримський уряд нарешті виділив. І дострокові парламентські вибори тут абсолютно ні до чого.