Подарунок для ультраправих. Рішення Берегівської районної ради про виконання на сесіях національного гімну Угорщини вкотре загострило «угорське питання» на Закарпатті

Приводом до рішення Берегівської районної ради від 17 червня, яке розбурхало Закарпаття й стало темою для обговорення в усій Україні, став лист голови Закарпатської облради Івана Балоги з пропозицією до берегівських депутатів розпочинати кожну сесію районної ради з виконання Державного гімну України.

Берегівщина - особливий регіон: це єдиний адміністративний район області, в якому угорське населення становить більшість - 76,3% від загальної чисельності (всього на Закарпатті угорців близько 12 відсотків). Це позначається й на депутатському корпусі районної ради, що складається з 62 чоловік. Правда, дві угорські партії, котрі пройшли в райраду, не мають простої більшості голосів, більше того, одна з них - «Товариство угорської культури Закарпаття» з десятьма голосами - перебуває в опозиції, а формальна більшість утворена з «Демократичної партії угорців України» (19 мандатів) та Партії регіонів (14 мандатів). Проте чимало депутатів, котрі належать до інших партій, - угорці за національністю, тому загальне число угорців у депкорпусі становить переважну більшість. Цей фактор і виявився визначальним у специфічній реакції на лист голови облради.

Отримати коментарі про те, як готувалося й приймалося рішення ради, було непросто. Голова райради Андрій Бігарі одразу після гучного резонансу в ЗМІ зліг на лікарняний, керівник апарату спілкуватися з пресою не захотів, як і представники райдержадміністрації, котрі були присутні на сесії. Проте DT.UA вдалося поспілкуватися із заступником голови районної ради Адальбертом Брауном, який після сесії відбув у відрядження до Угорщини й повернувся лише в четвер.

За його словами, пропозицію озвучувати на сесії одразу після Державного гімну України національний гімн Угорщини (йшлося лише про музичне виконання без тексту) висунула група депутатів із різних фракцій, угорців за національністю. Це питання обговорювалося в комісіях та президії й не викликало жодних зауважень або заперечень. У день голосування в залі були присутні 52 депутати.

За результатами останніх виборів у Берегівську райраду пройшли шість політичних сил. Автору матеріалу, на жаль, не вдалося з‘ясувати, чи були серед відсутніх десяти депутатів представники «Фронту змін» та «Сильної України», які мають відповідно два та один мандат. Однак достеменно відомо, що за рішення про гімни голосували представники решти партій - «Демократичної партії угорців України», «Єдиного центру», «Партії регіонів» та «Товариства угорської культури Закарпаття».

До речі, на сесії був присутній і виступав перший заступник губернатора області Володимир Закурений, який жодних зауважень до рішення про виконання гімнів двох держав не висловив.

Як розповів DT.UA на умовах анонімності один із депутатів райради, перед сесією угорці підходили до решти депутатів і просили підтримати питання про гімн під час голосування. Підходили до всіх без винятку, тому складалося враження, що це організовано кимсь згори. Проте українська депутатська меншість підтримала угорську більшість у цьому делікатному питанні. Тим більше що угорський національний прапор, поряд із українським, а також прапором Берегівського району, майорить на будівлі райдержадміністрації й райради вже багато років (на початку 2000-х обласні депутати зверталися з приводу законності вивішування угорських національних прапорів на сільських радах угорськомовних сіл Закарпаття в обласну прокуратуру, однак та жодних порушень у цьому не виявила. - Авт.). За словами депутата, ніхто не очікував, що рішення про гімн викличе такий величезний ажіотаж.

Реакція справді не забарилася. Першими висловилися праві та ультраправі сили, в чиїх заявах визначення рішення Берегівської райради як «антиконституційного, сепаратистського та провокативного» було ще м’яке. Дехто пішов далі, назвавши події в Берегові «антидержавним шабашем» та «подальшим наступом угорських шовіністичних кіл на українську державність». Після обвинувальних заяв почалися звернення в ГПУ, СБУ та Верховну Раду з вимогами поставити на місце «берегівських сепаратистів». 21 червня Берегівська міжрайонна прокуратура внесла на рішення районної ради протест. Як ідеться в цьому документі, згідно із «Законом про місцеве самоврядування в Україні», до повноважень районних рад належить використання символіки відповідного району. Що ж до державних символів, то, за Конституцією, це компетенція виключно Верховної Ради України. А отже, рішення районної ради від 17 червня суперечить як законодавству, так і Конституції.

Депутати мають розглянути протест прокурора на найближчій сесії і задовольнити або відхилити його. У разі відхилення прокуратура звернеться до суду.

Автор матеріалу поцікавився думкою з приводу рішення райради кількох мешканців Берегова (у тому числі представників виконавчої влади), які не належать до угорської меншини. Всі вони вважають дії депутатів некоректними. «Угорці завжди виконують свій гімн на національно-культурних заходах, жодних претензій до них ніхто ніколи не висуває, - сказав один зі співрозмовників. - Але навіщо робити це в установі державної влади? Щоб налаштувати проти себе представників інших національностей? Адже в районі компактно проживають не лише угорці. Та й угорські українці, якщо на те пішло, не вимагають таких речей в Угорщині. А якби спробували вимагати, відповідь відома наперед…»

Як зреагує на прокурорський протест угорська більшість ради, спрогнозувати важко. Самі депутати кажуть, що з цього приводу буде жвава й емоційна дискусія. У четвер відбулася сесія міської ради Берегова, і дехто припускав, що міські депутати на знак солідарності з районними також приймуть рішення про виконання угорського гімну. Утім, ці припущення не справдилися. Як стало відомо DT.UA, в кулуарах міськради (де були присутні й районні депутати), питання про рішення районної ради активно обговорювалося, і дехто з керівництва Берегівського району навіть висловився про доцільність скликання позачергової сесії районної ради для скасування рішення про угорський гімн. Тим часом, оскільки угорська меншина в області завжди дуже згуртована, виключати, що райрада піде на принцип і відхилить прокурорський протест, теж не можна. Однак чи є це питанням принципу, а головне - чи виграють від цього самі угорці? Останнім часом угорське питання в різних його проявах і так привертає до себе увагу спільноти, спецслужб та політичних сил. Згадаймо угорський закон про подвійне громадянство, складання українськими громадянами присяги на вірність Угорщині, багатостраждальний пам’ятник на Верецькому перевалі (про що DT.UA неодноразово писало)… Усі ці події - справжня знахідка для ультраправих партій, які нагадують про своє існування на Закарпатті майже виключно у зв’язку з антиугорськими заявами та акціями. Екстремістські сили ніколи не мали на Закарпатті серйозного впливу, і якщо й отримають підтримку на наступних виборах, то лише завдяки діям самих угорців. Останнє рішення Берегівської райради - ще одне свідчення цього.