Плями під сонцем

Ситуація — хоч плач, хоч смійся. Схоже, влада і в Києві, і в Сімферополі сподівалася, що мазут, який вилився у води Керченської протоки після листопадової аварії суден, чи то розчиниться, чи то піде по дну до російських берегів. Не розсмокталося. Як і прогнозували екологи, з підвищенням температури води вкрите мазутом намисто водоростей після кожного хвилювання моря прибиває до берегів, а вздовж узбережжя там і сям з’являються мазутні плями. На території Керченського порту — терикон із зібраної за весь цей час суміші піску, водоростей і мазуту — 4 200 тонн. Один кримський чиновник навіть назвав причину, яка не дозволяє утилізувати відходи: гора мішків із мазутною сумішшю є речдоком вини судновласників у заподіянні шкоди довкіллю.

«Радмін Криму все проспав, — каже колишній начальник Кримського главку МНС Сергій Василенко. — Створили в листопаді штаб із ліквідації надзвичайної ситуації на рівні Кабміну, але фінансовий рік завершився, і штаб закрився. Вибачте, ви що, перший день працюєте у виконавчій владі? Не знали, що так буде?»

Ні, питання про те, що зібрану нафтово-піщану суміш у порту треба утилізувати, на засіданнях Радміну порушували, — та тільки батьки автономії завжди відповідали: це проблема державного значення, а Крим у її вирішенні — лише складова. Від безперервних закликів «зелених» утилізувати нафтопродукти до приходу тепла — адже є небезпека повторного забруднення акваторії — кримська влада відмахувалася.

«Слова екологів — не більше ніж незалежні судження, за які ніхто не відповідає. Нам хотілося б, аби це було зроблено грамотно, на державному рівні, щоб люди підтвердили свої припущення розрахунками. Після цього буде прийнято рішення і профінансовано», — обіцяв прем’єр Віктор Плакида.

Із чого випливало: дадуть гроші — вирішуватимемо. Почалися розмови, що треба вивезти всю зібрану суміш у Миколаївську область, потім — у Кіровоград, оскільки там є підприємство, що має установку і технологію безпечної переробки. Протест заявили екологи: з потеплінням везти це добро небезпечно, окрім того, возити доведеться ще довго. Адже з кожним днем море викидатиме нові й нові нафтові грудки та стрічки.

І раптом сталося диво — гроші знайшлися. На всіх рівнях.

18 березня кримський уряд дає 2 млн. гривень Республіканського фонду навколишнього природного середовища на ліквідацію наслідків забруднення мазутом керченського узбережжя.

19 березня Кабмін вирішує створити спеціальну комісію з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що виникла у Керченській протоці. План першочергових заходів для цієї ліквідації має бути розроблений протягом трьох днів. Крім того, буде вирішено питання фінансування робіт із ліквідації наслідків мазутного забруднення.

Що сталося? А президент вирішив розпочати свою поїздку до Криму з відвідин Тузли і провести в Керчі нараду з проблем протоки. Візит призначили на 20 березня. І раптом, без пояснень, перенесли. А програма була зовсім іншою і в іншому місці — у Лівадії. Ну не вірити ж деяким аналітикам, які сказали, буцімто Тимошенко підступно «обеззброїла» Ющенка, прийнявши рішення щодо Керчі саме напередодні оголошеного візиту!

У Лівадії президент із посиланням на міністра з питань надзвичайних ситуацій В.Шандру повідомив журналістам, що утилізація зібраних відходів розпочнеться найближчими днями. «Я переконаний, у МНС є сьогодні всі засоби, щоб у найближчі два-три тижні повністю впоратися з цією ситуацією».

Не знаю, про які можливості МНС доповідав президентові В.Шандра. Але на сьогодні кожному, хто знає ситуацію не з доповідей, зрозуміло: за два-три тижні з проблемою не впоратися.

24 березня у Керченському морському торговому порту відбулося засідання тієї ж урядової комісії під головуванням міністра охорони довкілля Г.Філіпчука. Піщано-мазутну суміш вирішили утилізувати на місці. Для цього установку підприємства «Еко-центр» із Кіровограда привезуть у Керч. Як розповів «ДТ» голова Рескомприроди Євген Бубнов, що очолює оперативний штаб комісії, на території порту вибрано майданчик для установки, яка працює за безпечною технологією. Щоб демонтувати установку в Кіровограді, привезти і встановити в Керчі, заплановано 10 днів. За словами технологів, зібрану в порту нафто-піщану суміш можна буде утилізувати протягом 60 днів.

У п’ятницю в деяких кримських урядових кабінетах спостерігався переполох: що мав на увазі президент, сказавши, що проблему утилізації треба вирішити за два-три тижні? Урядова комісія, відповідно до затвердженого плану першочергових заходів, зупинилася на варіанті утилізації на місці. Проте за час, названий президентом, зробити це неможливо. Отже, вивозити за межі Криму?! Але ж установка вже їде в Крим! На момент здачі матеріалу загадка не була вирішена. Тому тимчасово кримські чиновники ситуацію не коментують…

Тим часом уже сьогодні треба шукати відповіді на запитання: а що далі? Установка працюватиме тільки до ліквідації завалу в порту чи залишиться тут назавжди. Адже щодня приноситиме новий «улов». Сергій Василенко вважає, що штаб із ліквідації наслідків має працювати до кінця літа й самих зусиль бійців МНС тут недостатньо. Кримські «зелені» пропонують усе ж вивести утилізацію нафтопродуктів з території порту, з узбережжя. «Поблизу Керчі знайдене місце, колишній кар’єр, де можна було б складувати зібрані відходи й без авралу, спокійно утилізувати в міру надходження, — каже заступник голови КРО Партії зелених Віктор Мусіяненко. — Навіть якщо дно кар’єру не закривати спеціальною плівкою, забруднення грунту буде незначним, і потім його теж можна буде утилізувати».

Досі немає відповіді й на запитання: а як і, головне, якими засобами рятувальники мають намір ліквідувати плями, що спливатимуть? Досі їх «ловили» на березі. Хоча є новітні розробки (й їх пропонували МНС) біосорбентів та установок для їх розпилення. Причому нічого не треба шукати за кордоном, усе є в рідній країні, включаючи технологію утилізації. Від мазуту залишиться нейтральний порошок, який, за висновком Держсанітарної служби, є екологічно безпечним і може використовуватися під час виробництва асфальтобетону для дорожніх покриттів. Хіба в МНС весь цей час не знали, що в Кіровограді є така установка?

Другий момент — фінансування. Гроші з Києва надійшли, але щось там із статтями наплутали, отож найближчими днями треба розраховувати тільки на кримський внесок. Але ж йдеться не тільки про оплату послуг підприємства з утилізації нафто-піщаної суміші. Гроші нарешті запланували на проведення моніторингу стану забрудненої території. Що, до речі, тепер уже офіційно підтверджує слушність закидів екологів: увесь час із моменту аварії належний моніторинг не проводився, не кажучи вже про прогнозування розвитку ситуації. На моніторинг не виділялося ані копійки, а кримські чиновники не втомлюються заперечувати напрямок течій і вітру, про які кажуть «зелені».

Якби все це було в листопаді—лютому, ця історія мала б іншу вагу. «До зриву курортного сезону морській воді залишилося прогрітися на п’ять градусів», — сумно жартує «Новий регіон». І стільки ж — до початку. Спливати мазут почне, коли вода прогріється до 15 градусів. А викидати мазут на пляжі, звідки його можна буде прибрати тільки разом із галькою або піском, море почне за температури 18—20 градусів. У Рескомприроди впевнені, що більше, ніж уже зібрано, море мазуту не викине. Так, тільки влітку це вже не буде щільна грудка піску й водоростей. Міністр Г.Філіпчук каже, що мазут залишився на дні протоки. І скільки його там, поки ніхто не знає, «тому екологічна катастрофа повністю не ліквідована». «Ніхто точно не може сказати, скільки мазуту перебуває на дні Керченської протоки. Ми ведемо моніторинг, і з потеплінням серйозно дивитимемося. Наприклад, Європейська комісія вважає, що мазуту там немає», — повідомляє міністр із питань НС В.Шандра.

Правда, відомчі водолази обстежили дно в протоці й стверджують, що мазуту там немає. Як повідомив начальник Морського аварійно-рятувального центру Юрій Козлов, обстеження дна проводилося в районі села Героївське за сто метрів від берегової смуги, підводної частини від початку Аршинцевської коси до її центру, підводної частини в Тобечикській перемичці, узбережжя міської набережної на відстані 70 м від берегової лінії, узбережжя біля фортеці Єні-Кале. На обстежених 8500 квадратних метрах території нафтопродукти не виявлені.

А інші водолази, російські, біля Тузли занурилися й виринули охоплені жахом. «Хоча ми були готові побачити мазут на дні, я, признатися, не зовсім очікував, що після підводного відбору проб у районі коси Тузла моя маска й обличчя будуть забруднені мазутом», — каже керівник експедиції Василь Спиридонов. І кому вірити?

Я вірю рибалкам. Вони палять сіті й зазнають збитків. Закинули на оселедця — впіймали нафту. А що ж сама риба та інші морепродукти? Інформації про те, що мешканці моря, яких ми їмо, забруднені, — немає, запевняють у кримському уряді. При цьому визнають — експертизи вчені не проводили, є тільки дані місцевих СЕС.

І лише наступного тижня в Керченській протоці почне працювати експедиція Мінприроди. Передбачається досліджувати дно Азово-Чорноморського басейну в місці розливу нафтопродуктів, берегову смугу в акваторії аварії судна, вивчати флору й фауну моря.

Скільки грошей для цього знадобилося? Два мільйони з кримського бюджету, дев’ять — із державного. Копійки порівняно з заявленою сумою збитків від наслідків екологічної катастрофи. Добре б ще порахувати, у що обійшлася довкіллю й скільки ще коштуватиме, з урахуванням недоотриманих коштів від курортного сезону й рибного промислу, бездіяльність влади в Києві, Сімферополі й Керчі.