Перший Непідконтрольний

"В Україні з'явилося некероване місто", "Калуш без голови, головні лікарі і директори шкіл уже другий тиждень у безоплатних відпустках"... - такі месиджі цими днями посилали читачам і глядачам інтернет-видання та всеукраїнські телеканали. Масштаб надзвичайної ситуації у місті обласного значення - Калуші на Прикарпатті - був явно перебільшений. Насправді в неоплачені відпустки пішли не понад тисячу працівників міськради та бюджетних установ міста, а лише 212. Але, поза сумнівом, увагу до виконання місцевих бюджетів на прикладі великого міста обласного значення ЗМІ привернули.

У Калуші таки виникла ситуація екстраординарна: в міській раді, медицині та культурі Калуша забракло бюджетних призначень на заробітну плату і оплату енергоносіїв з жовтня по грудень (в освіті їх ще вистачить на жовтень і частково на листопад). Це означає, що немає правових підстав навіть нараховувати зарплату працівникам міськради, медикам, працівникам культури, вчителям за цей період.

У чому ж полягає новітній феномен Калуша? Це місто хіміків із його екологічними бідами давно перебуває в центрі уваги української громади. До позиціювання Калуша як екологічно неблагополучного додалося те, що міський голова Ігор Насалик - доволі самостійна людина на політичній та господарській арені України, з великим бізнесовим тилом і рекордною популярністю серед мешканців. На виборах 2010 р. його підтримав 91% виборців, що взяли участь у голосуванні (52%), і пан Насалик удруге став мером Калуша. Ось він і вирішив зламати традиції використання коштів місцевого бюджету, продемонструвавши при цьому твердий характер і вперту позицію. Пан Насалик із командою не захотіли спрямовувати десятки мільйонів гривень власних доходів міста, призначених для фінансування ЖКГ, благоустрою, екології, - на виконання делегованих державних повноважень (освіта, медицина, культура, фізична культура і спорт), що роблять інші міста Прикарпаття, та й України загалом, уже десятки років. Мер Калуша дозволив собі продемонструвати протест проти такої бюджетної практики і таким чином зайвий раз нагадав уряду: делегуючи місту повноваження держави, потрібно їх повністю підкріплювати фінансами. Реакція не забарилася: Ігор Насалик поки що отримав словесну підтримку колег-керівників міст і водночас обурення та лють із боку виконавчої влади області.

Сигнал бюджетної тривоги в Калуші прозвучав ще торік, коли Мінфін не додав місту дотації вирівнювання на суму 11,5 млн грн на оплату енергоносіїв. А для міського бюджету на 2013 р. сума дотації вже зменшилася на 56 млн грн. Керівництво міста ще в січні нинішнього року звернулося в Кабмін із цього приводу. Та уряд питання не вирішував. За словами міського голови Ігоря Насалика, "в січні нам пообіцяли, що дотація надійде в березні, потім - у червні, далі - у жовтні. 25 вересня прем'єр-міністр Микола Азаров дав доручення віце-прем'єру Олександру Вілкулу, міністру фінансів Юрію Колобову, голові обласної адміністрації Михайлові Вишиванюку вирішити це питання, але дотація досі не надійшла..." Позиція керівника міста чітка: з власних доходів міста і так дофінансовуються видатки на виконання делегованих державних повноважень, на захищені статті, зокрема харчування та придбання медикаментів у лікарнях. То чому ж, мовляв, ми маємо витрачати більшість або всі зароблені містом кошти на те, чого не фінансує держава?

Виконавча влада Івано-Франківщини звикла бачити повсюдну податливість керівників органів місцевого самоврядування. І тому керівництво області не потерпіло "спалаху власної позиції мера", піддавши протестні дії Насалика гострій критиці.

"Це - політична піар-акція. Місто Калуш опинилося в такій ситуації насамперед через неправильну позицію міського голови, - однозначно сказав на недавній прес-конференції голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк. - При затвердженні міського бюджету Калуша на заробітну плату було спрямовано лише 64,9 % загального обсягу бюджету, тоді як в інших містах Прикарпаття - 75,2 %. За умови приведення цього показника до середнього по містах можна було б додатково спрямувати видатки на зарплату на суму 21,3 млн грн, а це - півторамісячний фонд заробітної плати, що дало б змогу забезпечити її виплату працівникам за жовтень-листопад нинішнього року. Водночас на виконання місцевих програм у Калуші заплановано на цей рік 30,1 млн грн, тоді як по всіх містах області - лише 5,1 млн грн".

Облдержадміністрація нещадно розкритикувала стимулюючі виплати бюджетникам Калуша на суму понад 8 млн грн, що на 18,4 % більше, ніж за відповідний період минулого року. Ну хіба не зухвальство, вважає керівництво виконавчої гілки влади, що найбільший обсяг премій та надбавок було виплачено працівникам міської ради - 4,3 млн грн, або майже 20 тис. на кожного. Подано й докладнішу статистику. Якщо в міській раді стимулюючі виплати зросли на 70%, то працівникам освіти їх виплачено лише на 11,7 % більше, а працівникам охорони здоров'я - зменшено на половину. Звідси висновок: за умови нарахування стимулюючих виплат для працівників міської ради на рівні минулого року, коштів на зарплату їм вистачило б до кінця року...

Та міський голова Ігор Насалик не був би сам собою, якби не заперечив ці звинувачення: "Ми нарахували працівникам усіх бюджетних галузей міста те, що передбачено законом, - каже градоначальник. - Якби ми цього не робили, то будь-яка людина могла б звернутися до суду і відсудити їх. Починаючи з 2006 р., у нас службовцям органів місцевого самоврядування не підвищували зарплат. Премії та надбавки до посадових окладів, які додає міський голова, доводять їхні зарплати в середньому до 1700-1800 грн на місяць. Але, знову ж таки, стимулюючі виплати ми робимо з власних доходів міста, перевиконавши план доходів другого кошика загального фонду міського бюджету за підсумками 9 місяців цього року на 2,4 млн грн..."

Проте міська влада Калуша наштовхнулася на міну - бюджетне законодавство, яке не дає органам місцевого самоврядування широкої свободи витрачання коштів. Бюджетний кодекс України (ст.51) зобов'язує здійснювати обов'язкові платежі - на зарплату та енергоносії. Крім цього, при недовиконанні усієї дохідної частини загального фонду за перше півріччя цей закон не велить здійснювати капітальні видатки (ст.78). А в Калуші їх уже проведено на суму майже 3 млн грн. Отож голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк мав привід звернутися в прокуратуру області, щоб та перевірила законність усіх згаданих видатків, і скористався ним.

Тим часом при недофінансуванні захищених статей вкрай ускладнюється виконання і власних повноважень міста. По 4–5 місяців поспіль орган держказнайчества не здійснює проплат, від яких залежить безпека проживання калушан, зокрема за ремонт аварійних дахів, балконів, під'їздів у будинках, каналізаційних люків. Не особливо турбує цей банк органів місцевого самоврядування і здоров'я мешканців Калуша, адже міський бюджет не може розрахуватися за важливе медобладнання - ангіограф, який допомагає запобігти інвалідності хворих (не проплачено його вартість у 3,5 млн грн).

Та хай там як, але владі Калуша залишається одне - сподіватися, що найближчими днями область отримає додаткову дотацію, якою буде враховано і потребу цього міста на виплати із заробітної плати працівникам бюджетних установ.

Протести міських чиновників та керівників бюджетних установ Калуша показали, як витрачання коштів місцевого бюджету може стати механізмом регулювання популярності міських, селищних і навіть сільських голів та їхніх команд. Адже рівень фінансування всього того, що надає місту(селищу, селу) пристойного вигляду і стимулює його до розвитку, - ремонту доріг, під'їздів, заходів з благоустрою, придбання сучасної техніки та обладнання і т.п. - неодмінно впливає на вибір мешканців: голосувати за чинного мера чи віддати перевагу його конкурентові. І керівник другого (після Івано-Франківська)
за кількістю жителів міста обласного значення - Калуша продемонстрував, що зробити покірним та повністю підконтрольним місцеве самоврядування виконавчій владі навряд чи вдасться.