Переведи мене через Майдан…

Кіровоградщина знову без очільника. Хоча указ президента про призначення головою Кіровоградської облдержадміністрації Сергія Кузьменка підписано ще минулого тижня. Проте сісти в керівне крісло без жорсткої сутички з активістами місцевого Майдану новому очільникові області, очевидно, не вдасться.

На війну чи на вибори?

Його попередника, першого постреволюційного голову ОДА свободівця Олександра Петика зустрічали з великими сподіваннями на швидкі зміни. Кіровоградці очікували радикального очищення керівних крісел від януковичівських (та й не тільки) пристосуванців, появи біля керма державної машини професійних, патріотичних, а головне, незалежних у своїх поглядах і вчинках людей, які могли б поступово змінити правила гри у всіх сферах життя. Та екс-новий голова, який і не приховував тимчасовості свого перебування в області, цілком виправдано отримав прізвисько - Екскурсант. Нічого особливо не змінювати, нікого не чіпати, виконувати все, що вимагають нагорі, та так, щоб і знизу не протестували, - зручна й безпечна позиція. І хоча закидів і проявів невдоволення не вдалося уникнути зовсім, в області панувала така-сяка стабільність.

Кажуть, Кіровоградщина дісталася "Свободі" за партійними квотами. Тож ставлення до такого способу призначати керівників області на Кіровоградщині вкрай негативне. Тим більше що "Свобода", маючи свого голову ОДА, не тільки не зміцнила позицій, а, навпаки, - значно послабила. Олександр Петик чомусь не знайшов спільної мови з головою обласної організації ВО "Свобода" Олександром Ромащенком (призначений головою Долинської РДА). Свою негативну роль відіграв і партійний куратор області Станіслав Ханенко. Зрештою, голова міської організації Сергій Запорожан, на ідейному авторитеті й організаційних зусиллях якого трималася "Свобода" в Кіровограді, публічно заявив про свій вихід з партії. За ним покинув "Свободу" ще десяток активних членів.

На початку вересня під час зустрічі з родинами учасників АТО голова облдержадміністрації Олександр Петик зробив неочікувану заяву про те, що подає у відставку і просить військового комісара готувати для нього повістку для направлення в зону бойових дій.

"Усе, що міг на посаді голови облдержадміністрації, я виконав. Але бачу свій громадянський, батьківський і синівський обов'язок бути на передовій", - сказав він. Пізніше пояснив: "Як голова області, я вже прийняв 47 двохсотих. Це важко, особливо коли дивишся в очі матерів, які молодші за тебе…"

Цей крок голови облдержадміністрації багато хто сприйняв як позу - мовляв, потрапив у непрохідну частину списку до ВР, а тепер намагається привернути до себе увагу. Досить швидко з'ясувалося, що "Свобода" висунула Олександра Владиславовича кандидатом у народні депутати у мажоритарному окрузі №102. Перш ніж покинути посаду, Петик заявив, що має намір піти у військо, а не на вибори.

У пастці власного успіху

Розмови про те, що Кіровоградщину очолить молодий Кузьменко, точилися давно, бо його батько депутат обласної ради, керівник ТОВ "УкрАгроКом" Анатолій Кузьменко фактично спонсорував виборчий штаб Петра Порошенка в області. Особистість на Кіровоградщині він відома й вагома: ТОВ "УкрАгроКом" обробляє під сотню тисяч гектарів землі, має елеватори, цукровий завод, найсучасніший молокопереробний комбінат "Петриківське молоко", а також спільно з іншою фірмою - Світловодський річковий термінал. Бізнес розбудовувався у попередні роки, але, як відомо, в новітній Україні, якщо хочеш мати щось більшеньке за кіоск - потурбуйся про політичний дах. Анатолій Кузьменко був свого часу членом Аграрної партії, яка трансформувалась у Народну. Ясна річ, прихід Януковича означав для Кузьменків практично неминуче членство в ПР.

Син Сергій з 22 років - його заступник з комерційних притань. Був депутатом Олександрійської районної ради, згодом - заступником голови райради. Уже Янукович призначив його головою Олександрійської райдержадміністрації. Варто сказати, що він був непоганим керівником району, бо з юності знав господарський актив, взаємоз'язки, мав певний управлінський досвід, щиро й доброзичливо ставився до людей, багатьом допомагав. Але саме це й зіграло із Сергієм Кузьменком злий жарт: його, молодого й перспективного (та ще й з тугою батьківською калиткою), практично без політичних скелетів у шафі, тодішній голова ОДА Сергій Ларін призначив заступником голови облдержадміністрації, відповідальним за сільське господарство.

Це призначення відбулося фактично напередодні виборчої кампанії 2012 року. Сергій Кузьменко став членом сакральної п'ятірки (за кількістю округів в області) кандидатів від ПР. Її портрети, де кожен тримав у руках славнозсвісну програму "Центральний регіон-2015", можна було зустріти мало не на кожному кроці. П'ятірка просто творила чудеса: відкривала, ремонтувала, дарувала, рятувала хворих, бувала на всіх можливих святах і велелюдних заходах. Фішкою кампанії в області стало відкриття дитячих майданчиків. Пізніше хтось в одному з інтернетівських форумів написав, що тими майданчиками була вистелена дорога в пекло.

Та Сергій Кузьменко потрапив не в пекло, а в парламент. Там, працюючи в команді ПР, нічим яскравим себе не проявив. Але не зумів уникнути типових регіоналівських пасток: його голос зараховано за сумнозвісні зкакони 16 січня, на мітингу в Кіровограді, коли влада організувала тітушок, був помічений серед них, виступав, закликаючи до януковичівської злагоди й стабільності. Тому, коли всі ці згадки ще такі болючі, і рани ятряться, - управлінський досвід, непогана освіта й, здається, щирі українськість і патріотизм Сергія Анатолійовича якось не рятують. Тим більше що призначено його на посаду якраз того дня, коли парламент нарешті ухвалив довгоочікуваний закон про люстрацію…

Звістка про призначення обурила людей, на пікет вийшли кіровоградські євромайданівці. А події на сесії обласної ради, де, як очікувалося, мали представити нового голову ОДА, взагалі стали шоком для багатьох депутатів (кілька з них подали заяви про складання депутатських повноважень). Пікетувальники ввірвалися до зали і вимагали, щоб сесія висловила недовіру новопризначеному очільникові області. Під тиском це питання було внесено до порядку денного і проголосовано. Зі ста депутатів "за" віддали голоси 37.

На площі вже були підготовлені шини й контейнери для сміття. Але депутати завбачливо вийшли не через центральний вхід. Пильність втратив колишній регіонал Микола Корецький і потрапив у сміттєвий контейнер… Голова самооборони Майдану Микола Джоган оголосив про початок третього Майдану в Кіровограді.

Слід сказати, що акції не були масовими. Тому справді серйозного силового протистояння, як здається, не буде. Сергій Кузьменко уже встиг заявити, що вступив до ПР виключно з огляду на євроінтеграційні переконання, його голос за закони 16 січня зараховано проти його волі, а на мітингу він закликав до порозуміння. Ці пояснення навряд чи задовольнили майданівців і всіх тих, кого обурило це призначення. Тим більше що багато хто сумнівається - чи не злили область нинішній опозиції, адже вплив Ларіна і його команди тут іще відчутно дається взнаки. Тож без певної моральної реабілітації Кузьменкові важко буде стати повноцінним керівником області.

Пристосуванство в Україні століттями було способом вижити. Можливо, настав час, коли воно стане ганебним?