Павло Розенко: "Не треба обманювати суспільство"

До горезвісних 100 днів уряду - ще два тижні. До грудня, коли цим-таки урядом обіцяно аж 13-відсоткове підвищення заморожених з 2013 р. соціальних стандартів, - без двох місяців рік. Про необхідність затягувати паски найголосніше кричать ті, на кому вони давно не сходяться. При цьому вже сьогодні люди масово скуповують товари першої необхідності - макарони, крупи, борошно, гречку, олію та цукор, намагаючись таким чином хоч якось урятувати свої мізерні заощадження. Адже, за прогнозами експертів, обіцяна урядом 26-відсоткова інфляція має шанси дорости до 40. Люди вже не здивуються долару по 50 і навіть по 100 грн. Дехто називає ситуацію в країні "соціальним дефолтом", а міністр соціальної політики заявляє про можливість соціальних вибухів, пов'язаних, у тому числі, з переселенцями.

Однак у списку 15 ключових для України реформ, затвердженому Нацрадою з питань реформ, соціальної сфери немає. Правда, Павло Розенко стверджує, що це жодним чином не зашкодить його міністерській ефективності: "У мене є плани й амбіції, які я хочу реалізувати за дуже стислий час. Адже вік уряду в Україні, як відомо, недовгий".

Чи стане результатом амбіцій закриття корупційних схем на гуманітарці, протезуванні та в Держслужбі зайнятості; чи не з'являться нові схеми при переході до адресних пільг; чи піднімуть компенсації через систему субсидій соціальні стандарти; а також про волонтерів, про "державних" дітей та багато іншого DT.UA розмовляло з міністром соціальної політики Павлом Розенком.

- Павле Валерійовичу, в новому варіанті бюджету, який планується розглянути у ВР 3 березня, рівень інфляції підвищений з 13 до 26%. А соціальні стандарти не змінювалися з 2013 р. Чи намагалися ви зіставити день у день вищу вартість споживчого кошика з мінімальними пенсією і зарплатою?

- Невідповідність споживчого кошика стандартам соцполітики, затверджуваним держбюджетом України, виникла не сьогодні, а, як мінімум, 11 років тому. Тоді вперше прожитковий мінімум офіційно відірвався від суми, що розраховувалася для продовольчого кошика.

- Проте такого рівня інфляції не було з 1996 р. У 2014-му вона становила 25%. Зараз зафіксована на 26. Із другого півріччя експерти очікують усі 40%.

- 40% - надміру песимістичний прогноз. Сподіваюся, він не стане реальністю. Високий показник інфляції, на жаль, - об'єктивний економічний процес. Як мінімум, останні три роки відбувається прямолінійне падіння економіки, національна валюта девальвує. Просто до 2014 р. девальвація була прихована. Гривня трималася виключно на "спалюванні" валютних резервів держави, і це відбито в статистиці. У 2010 р. валютних резервів у нас було близько 36 млрд дол., а на початок 2014-го - всього 15 млрд.

Так, люди девальвації не бачили, а в обмінниках був красивий курс. Але всі експерти тоді говорили, що таке затискання гривні адміністративними методами у 2012–2013 рр. обов'язково вибухне її страшною девальвацією, коли валютні резерви вичерпаються і викидати на ринок буде вже нічого. Власне, це й сталося. Ми можемо багато критикувати НБУ, але ресурсу для підтримання гривні в нього сьогодні практично немає.

- І що, тому не варто переглядати соціальні стандарти?

- Варто. І ми зафіксували хоч і невелике, та все ж їх підвищення з грудня 2015-го. Я чудово розумію, що коли б ми цього не зробили другий рік поспіль, то насамперед це сильно вдарило б по купівельній спроможності громадян, яку в період економічної кризи всі країни, навпаки, намагаються підтримати. Бо звичайна людина не виводить гроші в офшори на Кіпрі, а йде в магазин, купує товар і тим самим дає українській економіці розвиватися.

Не так швидко, як хотілося б, але в грудні соціальний стандарт буде підвищений, як мінімум на, 13%. Більше того, у Держбюджеті України чітко зафіксовано завдання урядові ретельно вивчити підсумки першого та другого кварталів. І повірте, коли буде хоч мінімальний додатковий ресурс, який можна спрямувати на підвищення соцстандартів, уряд неодмінно це зробить.

Щоб платити пенсію українцям навіть у нинішніх мізерних сумах (949 грн - мінімальна, і трохи більше 1500 - середня пенсія), без підвищення та індексацій, ПФ сьогодні бракує 81 млрд грн. Це дотації держбюджету. І кожне підвищення пенсії на 10-20 грн виливається по країні вже в мільярд.

Тому завдання номер один - провести реформи й запустити економіку, яка дасть ресурс. Проїдати ж міжнародні кошти - шлях у нікуди. Завтра їх уже ніхто не дасть. І якщо економіка не запрацює, то різати доведеться по живому й реально скорочувати всі соцвиплати. Тому не треба обманювати суспільство. Гроші не впадуть нам із неба, соцвиплати - це похідна від стану економіки. Чим сильнішою буде економіка, тим вищими - рівень і якість життя в Україні.

- Як будуть розподілені додані в бюджеті 12,5 млрд грн на компенсації через систему субсидій? Наскільки більше стане субсидіантів?

- На наш погляд, 24,4 млрд грн (раніше бюджетом уже було виділено 11,9 млрд) - це максимальна сума коштів для субсидій, які компенсують підвищення цін і тарифів. Але до підвищення цін, щоб уникнути кризи неплатежів, має відбутися дуже серйозна реформа системи надання субсидій. Її треба спростити, максимально відкрити, охопивши якнайбільше людей і зменшивши тим самим імовірність соціального вибуху.

- Які конкретно це будуть реформи?

- Теоретично, сьогодні право на субсидію повинні мати близько 2,5 млн українських сімей. А після підвищення цін на газ, за деякими нашими підрахунками, - близько 4 млн. Це люди, чиї доходи не дозволяють у повному обсязі нормально оплачувати житлово-комунальні послуги. При цьому, за статистикою, субсидіями користуються лише близько
1,1 млн сімей.

- Що їм заважає?

- Згідно із соцдослідженнями, люди не вірять в ефективність системи субсидій; думають, що їх складно оформити через велику кількість бюрократичних процедур, черг у місцевих органах влади. Тому й вирішують за краще або не платити, або обмежити себе в чомусь іншому.

Саме тому ми розглянули тему оформлення субсидій із найпершого кроку - людина має прийти в управління соцзахисту, вистояти чергу, інколи досить велику, залежно від регіону. У зв'язку з напливом переселенців, кризовими в цьому плані є Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Одеська області та місто Київ. Потрапивши нарешті в кабінет, людина отримує заяву на трьох сторінках і декларацію на п'яти, які необхідно заповнити. Наше завдання - прибрати зайві, штучні критерії, залишивши по сторінці декларації та заяви. Критерій для отримання права на субсидію буде лише один - дохід сім'ї.

При цьому мільйону людей, котрі вже отримують субсидії, ми обіцяємо автоматичне оформлення субсидій, згідно з постановою уряду. Основний же наплив претендентів на субсидії випаде на початок наступного опалювального сезону. На той момент реформована система субсидій, я впевнений, реально почне працювати.

- А хто і як перевірятиме претендентів на відповідність? Якщо їх кількість збільшиться вчетверо, то й людино-годин на це знадобиться більше.

- Уряд проведе реальну реформу субсидій, але ефективність і успішна її реалізація залежатиме від роботи місцевих органів влади. І це, безумовно, стане серйозним навантаженням для них. Але й вони мусять розуміти, що перший негатив від підвищення цін, від неякісної роботи впаде саме на них. Чим ефективнішою буде їхня робота, тим менше негативу. Зі свого боку, ми їм обіцяємо, по-перше, дати зручний і простий механізм. По-друге, постараємося вишукати можливість створення нових робочих місць у соцсфері та посилити їх технічно. Через програму допомоги ООН біженцям ми вже передали в області близько 300 комп'ютерів. Зараз є можливість за кошти держбюджету істотно оновити програмне забезпечення системи субсидій і додатково передати для цих потреб близько 3000 робочих місць.

Але головне - ми даємо можливість безконтактного оформлення: документи людям надішлють поштою, і так само їх можна буде повернути в системи соцзахисту. Без жодних черг і попереднього запису. Ми плануємо, що система запрацює до 1 травня, оскільки перші рахунки з підвищеними тарифами прийдуть людям на 10–15 травня.

Також змінюється принцип: раніше треба було подати купу довідок, і управління соцзахисту перевіряли дані декларації, а потім призначали субсидії. Тепер же на базі письмової заяви та вказаної суми доходів ми спочатку призначаємо субсидію, а потім самостійно проводимо перевірку.

- А якщо людина надала неправдиві дані?

-Не виключаю, що такі випадки траплятимуться. Але сьогодні наше завдання - залучити до субсидій максимальну кількість людей. Якщо розбіжності будуть невеликі, ми людину виправимо. Якщо ж побачимо реальне приховування доходів, то наступного місяця вона муситиме відшкодувати подвійний розмір субсидії. Це в постанові Кабміну є.

- На сьогодні зареєстровано вже 1,07 млн переселенців. З них сімей - близько 300 тис. Яку допомогу, крім соцвиплат, надає їм ваше міністерство? Адже багато їх пережили стрес, втрату домівки, а нерідко - й загибель близьких людей.

- У нас є Координаційний центр роботи з переселенцями, створений при Держслужбі надзвичайних ситуацій. Він має бази даних об'єктів, у які можна переселити людей. Уже працюють групи психологів, що підтримують постраждалих.

- Ви відчуваєте нестачу 12 тис. соціальних працівників?

- Не хочу критикувати своїх попередників. Думаю, вони просто не очікували, що ситуація на Донбасі складеться саме так.

Ще навесні 2014 р. в документах фігурувала інформація про скорочення 12 тис. соцпрацівників. Тоді було багато питань до підстав для прийняття такого рішення, від мене зокрема. Нам пояснили, що половина з цих 12 тис.- незаповнені вакансії, а половину звільнених людей працевлаштують у Пенсійному фонді, ДСЗ і т.д. Тепер, у кризовій ситуації, ми, звісно, щокроку відчуваємо нестачу кваліфікованих кадрів.

- Плануєте їх повернути? Чи це можливо, враховуючи брак коштів?

-Ми намагаємося зберегти хоча б тих, хто працює тепер. Якщо нам вдасться уникнути скорочень, тоді зможемо говорити про розширення штату, а головне - про підвищення оплати праці. На жаль, сьогодні соцпрацівники в системі органів влади на останньому місці за рівнем зарплат. Якщо в системі освіти середня зарплата становить 2500 грн, в охороні здоров'я - трохи більше 2500, то в нас - від 1300 до 1800 грн. Це несумірно з навантаженням та відповідальністю, які покладаються на нашу систему зараз.

- Виплат переселенцям, на вашу думку, достатньо?

-У грудні ми запланували 510 млн грн (суму розраховували на базі дуже оптимістичних прогнозів), тепер до цієї суми додали ще 2,9 млрд грн. Сподіваюся, до кінця нинішнього цього вистачить. Інакше шукатимемо можливість профінансувати з резервного фонду або шляхом внесення змін до бюджету.

Однак це не означає, що ми покладаємося виключно на держкошти. Щодня в мене відбуваються зустрічі з західними донорами (ООН, Світовий банк, Червоний хрест, глави дипломатичних місій іноземних держав). Мета одна - знайти додаткові кошти. Ми сподіваємося, що разом із бюджетними змінами буде прийнято і зміни до Податкового кодексу, які передбачають скасування всіх податків та зборів, які зараз треба сплачувати, надаючи благодійну допомогу. Ця норма викликає нерозуміння в міжнародних організацій. Донори готові надавати більше коштів, але не хочуть, щоб їхня допомога обкладалася податками, адже це автоматично зменшує кількість людей, котрі її одержують. Законопроект, що скасовує цю норму, уряд уже подав у ВР, і, сподіваюся, наступного тижня за нього проголосують.

- Гуманітарка - поле для безлічі корупційних схем і зловживань в усі часи й за всіх міністрів. Відомо, що за "очищення" комерційних вантажів спеціально створені благодійні фонди колись отримували по 40 тис. дол. відкоту за контейнер. Тепер, у часи валютного хаосу, - по 25 тис. Таких контейнерів могло бути 200-300 на день. Однією з головних ланок цього корупційного ланцюга завжди було Мінсоцполітики на чолі з міністром. Чи зацікавлені ви в тому, щоб зламати ці корупційні схеми? Якщо так, то як цього досягти, не створивши при цьому додаткових перепон для ввезення справді гуманітарних вантажів?

-Я стою на роздоріжжі. З одного боку, в нинішніх умовах допомога має оформлятися миттєво. З другого - є реальні приклади зловживання на митниці. Але якщо разом зі слідчими органами ми перевірятимемо кожен контейнер і оглядатимемо кожен ящик, то процедура оформлення гуманітарки впаде в колапс. На жаль, такі випадки в нас уже бували, - і під виглядом боротьби з контрабандою легальна гуманітарна допомога для інвалідів, ветеранів, лежачих хворих стояла на кордоні по чотири місяці. Це ганьба, коли в березні порушується питання, що на кордоні не пропускають різдвяних (!) подарунків для дітей-інвалідів. Ми реально поліпшили ситуацію з оформленням гуманітарної допомоги, і це підтверджують наші міжнародні партнери. Тепер на оформлення гуманітарного вантажу йдуть не місяці, а до 7-10 днів, а на оформлення допомоги безпосередньо для військових - 1-2 дні.

- І все-таки деякі депутати заробили на свої передвиборні кампанії саме на липовій гуманітарці. З деякими іменами пов'язано по 10- 12 комерційних компаній, що поставляють такі вантажі…

-Повторюю, в мене немає повноважень перевіряти кожен контейнер. Я - міністр соціальної політики, а не митник. Кожен повинен відповідати за свою ділянку роботи. Якщо митники приносять документи, в яких написано, що це - гуманітарний вантаж, то в мене немає підстав їм не вірити. Безумовно, до їхньої роботи є претензії. Ви знаєте, що уряд прийняв рішення про відсторонення керівників ДФС. Протягом двох тижнів робоча група вивчатиме ситуацію і в податковій службі, і на митниці. За результатами її роботи ми зможемо сказати, чи змінилося щось впродовж останнього року. Від бізнесу надходять різні сигнали. Багато говорять про позитивні зміни. Є й незадоволені тим, що відбувається. Приємно одне - зараз міжнародні донори жодних претензій до мене, як до людини, котра відповідає за оформлення гуманітарних вантажів, не мають.

- А щодо провезення в зону АТО? Наприклад, згідно з "Тимчасовим порядком здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей" від 22 січня, підписаним першим заступником керівника АТО О.Сирським, однією з підстав для відмови у видачі дозволу на ввезення гуманітарки на неконтрольовану територію може бути "інформація правоохоронців про можливість використання такого товару в злочинних цілях і/або використання його терористичними організаціями". Формулювання настільки розпливчасте, що під нього можуть підпадати практично всі вантажі - навіть із хлібом та аспірином. І це дає додаткові можливості для зловживання на всіх рівнях - ДФСУ, Мінсоцполітики (які видають дозволи), КП на блокпостах… Міжнародні благодійні організації дедалі частіше висловлюються за те, щоб увозити свої вантажі на Донбас із території РФ.

-Я не хочу коментувати цього порядку. Кабмін його не затверджував, зі мною його не погоджували. Для мене взагалі велике питання - на яких підставах його затвердили. Наше міністерство свої заперечення з приводу цього порядку офіційно надіслало. Сподіватимемося, здоровий глузд переможе, і наші зауваження буде враховано. Більше я цього питання коментувати не хочу.

- Тоді поговорімо про те, скільки "державних дітей" залишилося на окупованих територіях і скільки вивезено із зони АТО. Чи адекватно в питанні їх захисту Мінсоцполітики реагувало на виклики часу? Чи відповів хтось із вашого відомства за несвоєчасну евакуацію дітей-сиріт із зони АТО?

-Складно й некоректно давати оцінку попередникам. Можливо, чиновники виявилися неготовими брати на себе відповідальність і розраховували на сприятливіший розвиток подій. Тепер можна лише констатувати: через несвоєчасне прийняття управлінських рішень близько тисячі дітей-сиріт, тисячі інвалідів залишилися на неконтрольованій українською владою території. І сьогодні моя місія полягає не в тому, щоб махати шаблею та шукати винних, а в тому, щоб не допустити повторення такої ситуації. Ми відстежуємо, як зміщується лінія фронту, і проводимо переселення людей, передусім - дітей-інвалідів, вихованців інтернатів та пенсіонерів, із прифронтових територій. Щодня мені на стіл кладуть довідку про кількість уже евакуйованих людей, про те, з яких міст і сіл їх вивозять і в які регіони переселяють. Ми виправляємо ситуацію і враховуємо минулі помилки.

- Сума дотацій Пенсійному фонду щорічно збільшується, віддаляючи можливість проведення пенсійної реформи. Чи відмова підвищити пенсійний вік для чоловіків до 65 років не є всього лише популістським заходом, а озвучене вами рішення щодо зміни режиму спецпенсій - половинчастим?

-Реформа можлива при виконанні трьох умов: зменшення витрат, підвищення доходів і реформування самої системи. Окремо кожен із компонентів не спрацює. У нас є досвід 2011 р., коли ні підвищення пенсійного віку для жінок, ні подовження страхового стажу не змогли вирішити проблем із дефіцитом ПФ. І якщо 2011-го бюджетна дотація фонду становила 50 млрд, то нинішнього року - вже на 31 млрд грн більше.

Запропоновані зараз заходи - справді лише один із кроків. Так, нам вдалося за рахунок зміни режиму спецпенсій і зменшення пенсій працюючим пенсіонерам заощадити 3,9 млрд грн. Але це мало що змінить. Підвищення пенсійного віку також не дозволить отримати достатній ресурс для наповнення фонду. Основний ресурс - це 200 млрд грн зарплат, які щорічно виплачуються "в тіні". Якщо ми не реформуємо економіку й судову систему, не проведемо дерегуляцію бізнесу, не зменшимо корупцію, то місія МВФ наступного разу не тільки не піде нам на поступки у підвищенні пенсійного віку до 65 років, а й втратить інтерес до співпраці з Україною. Скажу більше: якщо ми тепер не проведемо всіх запланованих реформ, інших місій МВФ може й не бути.

- Ви задоволені проведенням реформи єдиного соціального внеску, яка, власне, і мала дати додаткові кошти ПФ?

-Проголосована у ВР схема зниження ЄСВ, м'яко кажучи, не ідеальна. Уряд подавав зовсім інший законопроект, із простою й зрозумілою всім формулою, де був один критерій - офіційна зарплата. І підприємство, яке забезпечує зарплату вищу за дві мінімальні зарплати, мало виплачувати менший внесок.

Але в процесі переговорів нардепи наполягли на зміні цієї схеми, бачачи ризик, зокрема, для доходів ПФ і побоюючись, що економіка не легалізується. За новими умовами, підприємство має виплачувати зменшений соціальний внесок тільки після виконання чотирьох дуже непростих критеріїв. Очевидно, що ця схема не спрацювала. Зараз ми бачимо, що в коаліції є бажання виправити помилку, і ми готові зробити це швидко. Не виключаю, що наступного тижня в коаліційних дискусіях ми знайдемо новий варіант зниження ставки ЄСВ, який відразу проголосують у ВР.

- Згідно з Мінськими домовленостями 2.0, Україна бере на себе зобов'язання із соціально-економічного забезпечення окупованих територій, у тому числі соцвиплати, пенсії та зарплати. В яку суму це виллється, і чи здатна Україна виконати такі зобов'язання?

-А ми ніколи й не знімали з себе зобов'язань із соціальних виплат. І не ми їх зупинили. Терористи та бойовики обмежили наші можливості виплачувати пенсії, зарплати й соцдопомогу на непідконтрольних Україні територіях. Досі всі соцвиплати нараховуються людям у повному обсязі, і, щойно з'являється можливість, ми їх виплачуємо. Ба більше, ми створили можливості для отримання цих виплат у повному обсязі в будь-якій точці України. 6-7 млрд, не отриманих людьми, - це не борг. Ці гроші є, вони зарезервовані, і їх можна забрати в будь-який момент. Ба більше, як тільки територію визволяють і органи української державної влади відновлюють свою роботу, соцвиплати на ній зразу ж відновляються. Так було у Краматорську, Слов'янську й Маріуполі.

- Так званий пенсійний туризм, коли пенсіонери з окупованих територій виїжджають на перереєстрацію, а потім повертаються в зону АТО, - це співчуття держави чи її безпорадність?

-Мені як міністрові соцполітики складно впливати на пенсійний туризм. Є закон України, є рішення уряду. Там чітко закріплено процедуру, яку ми зобов'язані виконувати. Якщо людина пред'являє необхідні для одержання виплат документи, то має право їх одержати. У мене немає ні можливостей, ні повноважень перевіряти, де вона живе фактично. Ці функції покладено на міграційну службу та МВС. Звісно, заперечувати зловживання я не можу. Інформація про них з'являється постійно. І я можу тільки вітати роботу відповідних органів із припинення порушення законодавства.

- Світовий банк надасть Україні позику на 300 млн євро на створення нової системи обліку пільговиків. Кілька років тому він уже виділяв на це понад 100 млн дол. На що їх витратили?

-Держава мала створити Єдиний реєстр пільговиків. Але в 2010–2011 рр. уряд не виділив грошей на доробку системи. Тепер вона вже застаріла. І ми, з одного боку, ініціюватимемо перевірку Генпрокуратурою ефективності освоєння цих 100 млн, а з другого - зобов'язані ефективно використати кошти, які нам виділяють тепер.

- Чи є гарантії, що "розпил" не повториться?

-Гарантії - це нова влада, нові підходи й моя жорстка позиція в питанні недопущення корупційних дій у міністерстві. Я вже сформував команду міністерства, і я їй довіряю. Але при цьому сказав кожному заступникові й кожному співробітникові: якщо хтось влипне у щось корупційне, то захищати й відмазувати нікого не буду.

Крім того, це проект Світового банку, і саме він проводитиме всі тендерні процедури, залучатиме своїх експертів і керуватиме процесами під наглядом провідних світових аудиторських компаній. Тепер ми в процесі реформування системи субсидій доробляємо наявний реєстр, а Світовий банк, своєю чергою, розробляє свою систему. Через рік ці системи об'єднаються й доповнять одна одну. Через рік-півтора я розраховую побачити абсолютно нову систему соціального захисту, яка відповідатиме сучасним технологіям, з єдиною базою даних, що враховуватиме всі пільги, компенсації, субсидії, всі різновиди соціальної допомоги, доходи, власність тощо. Без цієї системи перейти до надання адресної допомоги буде неможливо.

- При переході до адресної допомоги може виникнути низка проблем, пов'язаних із корупцією та наданням пільг людям, котрі на них не претендують. Ви враховуєте ці чинники?

-На мій погляд, рівень корупції при монетизації якраз мінімізовано. Зараз, наприклад, немає системи контролю за кількістю пільговиків у транспорті. Інколи перевізники подають звіти, що 80% перевезених ними пасажирів були пільговиками. Але це - очевидна брехня, якої реально перевірити ми не можемо. Коли ж гроші від держави отримуватиме не перевізник, а пільговик, ця схема зловживань перекриється.

- Але кількість пільговиків величезна, і виділеної бюджетом суми всім не вистачить.

-У тому-то й річ, що 12 мільйонам, які претендують на безплатний проїзд, держава зможе виділити не більше 9 гривень на місяць. Тому отримуватимуть пільгу тільки ті, кому вона справді потрібна. Це близько 3,5–4 млн пільговиків. У такому разі держава зможе видати їм на проїзд значно більше коштів. Решта пільг поки що не будуть монетизуватися. Люди отримуватимуть адресну допомогу виключно залежно від доходів. Змінимо і підходи до "професійних пільг". Це моя принципова позиція. Якщо людина працює, то повинна отримувати нормальну зарплату, а не подачку від держави у вигляді пільг.

- Коли почнуть працювати адресні пільги?

-Це буде зроблено поступово. Наприклад, адресність при пільгах на комунальні послуги почне працювати вже нинішнього літа. Інші кроки зробимо пізніше. Я хотів би впровадити їх до кінця 2015 р. Але економічна ситуація в країні, інфляція, підвищення тарифів, заморожені соцвиплати, війна, зрештою, вносять свої корективи в діалог влади з суспільством. Проведення цієї реформи в таких умовах населення сприймає болісно. Вже зараз у зв'язку зі зміною системи нарахування субсидій нам доводиться багато що пояснювати населенню. Якщо розпочнемо ще й різкі рухи із системи пільг, то можемо просто перегнути палицю. У такому разі краще спішити повільно, але рухатися послідовно, пояснюючи кожен свій крок, щоб не допустити соціального вибуху в країні й не зупинити всі реформи.

- Недавно було звільнено керівника Держслужби зайнятості Ю.Харченка - "за нездатність адекватно відреагувати на виклики часу, пов'язані з подіями на Донбасі, і при цьому невиправдано високі адмінвитрати". Але проблема ж не тільки в переселенцях та махінаціях із адмінвитратами. І навіть не тільки в завищенні показників, за якими розраховується розмір допомоги безробітним. До речі, немає й обмежень на те, впродовж якого терміну людина може їх отримувати (наприклад, на Заході - раз на три роки). Як ви плануєте поламати систему, при якій ДСЗ тільки виплачує допомогу у зв'язку з безробіттям, не допомагаючи людям працевлаштуватися, як випливає з самої її назви? Адже, за прогнозами екс-міністра Л.Денисенко, на кінець 2015-го безробітних в Україні буде понад 2 млн чоловік.

-Ви самі назвали всі причини, з яких я вирішив звільнити керівника служби зайнятості, що так і не зміг або не захотів за рік поламати корупційні схеми, які були, зокрема, й до нього. Крім того, я реально побачив, що керівництво ДСЗ просто не відчуло нерву ситуації. Як могло статися, щоб із мільйона переселенців сьогодні було працевлаштовано лише близько 7 тис. людей?

На мій погляд, головне тепер - це зламати менталітет самої служби. Щоб її працівники розуміли: вони працюють не в центрах безробіття, і їхня функція - не роздавати допомогу. Я можу це робити й без них - через систему управлінь соцзахисту. І при цьому мені не потрібні додатково десятки тисяч працівників та шикарні палаци по всій Україні.

Новий керівник Ярослав Кашуба прийшов не з системи. І в нього немає зашореності на порочну діяльність, якою займалася ДСЗ. Мені потрібен від нього інноваційний підхід, щоб ДСЗ відповідала своїй назві і стала справді службою зайнятості.

- Він уже запропонував вам план дій?

-Так. Я також перевірив його на формуванні бюджету ДСЗ. Тоді як попереднє керівництво хотіло його затвердити з дефіцитом 1,5 млрд грн, Я.Кашуба, насамперед істотно скоротивши адмінвитрати, зробив бюджет бездефіцитним. Я відразу попередив, що в нього не буде року, як у попереднього керівника. Результатів суспільство чекає від нього вже зараз.

- Незважаючи на економічну кризу, ДСЗ не реєструє істотного збільшення кількості безробітних. Ба більше, незалежні експерти кажуть, що офіційно зареєстрований лише кожен десятий безробітний. Скількох людей ДСЗ працевлаштувала за минулий рік? І чому люди не хочуть реєструватися?

-Є дві категорії: людина, котра має право на встановлення статусу безробітного й користується цим, і непрацюючий, котрий із різних причин не хоче або не може отримати статус зареєстрованого безробітного. Сьогодні до служб зайнятості люди звертаються зазвичай із однією метою - отримати допомогу у зв'язку з безробіттям. Але зробити це можуть не всі, а тільки ті, хто звільняється або кого звільнили з офіційного місця роботи і хто має відповідний страховий стаж. Ці люди стають на облік на 8-10 місяців, тобто на термін, упродовж якого мають право отримувати грошову допомогу. Після цього з обліку знімаються. Але це не означає, що люди знайшли роботу й перестали бути безробітними. Тому стандартна ситуація: близько 500 тис. людей зареєстровані зараз у центрах зайнятості, і 1,7-2 млн - формально безробітних. Так завжди було в Україні, та і в більшості країн світу теж.

Що стосується динаміки, то економіка падає, і, природно, кількість безробітних, що реєструються в ДСЗ, збільшується.

- А скільки людей отримали роботу завдяки ДСЗ торік?

-Близько 490 тис. людей, проте кількість працевлаштованих знижується у зв'язку з тим, що зменшується кількість вакансій. Так, на сьогодні є близько 39 тис. вакансій на 524 тис. зареєстрованих.

Але нас очікують серйозні зміни і реформа центрів зайнятості. Можливо, від класичного підходу, коли служба зайнятості - це державний орган, а її працівники-держслужбовці отримують зарплату з фонду соцстрахування, ми перейдемо до створення нормального агентства зайнятості. Думаю, у процесі реформування самої вертикалі служб зайнятості буде відпрацьовано нові підходи, зокрема щодо реєстрації безробітних, стимулювання людей не отримувати допомогу, а все-таки шукати роботу.

- За останні півтора року волонтерам вдалося створити альтернативні Мінсоцполітики організації, що впорюються з викликами часу значно ефективніше й оперативніше. Можливо, центри зайнятості варто було б, наприклад на рік, "здати" на певних умовах "в оренду" волонтерським організаціям, які й зараз допомагають людям працевлаштуватися?

-Центри зайнятості - це не просто бюро з працевлаштування. Все-таки вони мають надавати ширший спектр послуг - і з навчання, і перекваліфікації зокрема. Оскільки держоргани належним чином не працюють, то волонтерські організації активно заповнюють цю нішу, створюючи справді такі потужні групи, як, наприклад, "Центр зайнятості вільних людей". Очевидно, так буде. І мені дуже приємно, що я не мусив давати 10 розпоряджень новому керівникові. Він уже запросив волонтерів до співпраці, чудово розуміючи, що ми - не конкуренти і можемо доповнювати одне одного. Сподіваюся, Я.Кашуба дасть можливість, зокрема й волонтерським організаціям, використовуючи бази даних та приміщення центрів зайнятості, допомагати людям, які потребують нашої уваги. І це буде нашим пріоритетом.

- Те, що Мінсоцполітики, згідно із законом про волонтерство, має видавати дозвіл на використання слова "волонтер", у всіх викликає подив. Навіщо?

-Чинний закон про волонтерську діяльність підходив для класичної європейської країни, в якій волонтерський рух - це окремі суспільні ініціативи. Ситуація в Україні нині радикально змінилася. І такі підходи застаріли. Новий закон уже пройшов перше читання у ВР. Мінсоцполітики публічно його підтримало. Тепер на майданчику комітету працюють як волонтерські організації, так і наше міністерство, - аби швидко внести правки в законопроект до другого читання і відкрити поле для надання соціальних послуг недержавними організаціями. Завтра війна скінчиться, й ініціативу волонтерів ми можемо й повинні спрямувати зовсім в інше русло - у надання соціальних послуг інвалідам, зокрема дітям, учасникам АТО, пенсіонерам, іншим верствам населення, які потребують цього.

- На жаль, з огляду на ситуацію в країні, протезування - актуальна тема. Скасування раніше планованого скорочення чотирьох регіональних держпідприємств системи "Укрпротез" дехто розцінює як повернення до старих корупційних схем. А волонтери кажуть, що протези, пропоновані деякими переможцями тендерів, неякісні. Як ви це прокоментуєте?

-Спочатку я хотів би сказати, що за останній тиждень у деяких ЗМІ організовано масований "вкид" брудної проплаченої інформації про те, що я начебто зупинив "геніальну реформу системи протезування". На мій погляд, поява таких замовлених матеріалів тісно пов'язана з ліквідацією мною низки корупційних схем у Мінсоцполітики та звільненням Ю.Харченка. Ми цей "вкид" відстежили. Знаємо його замовників та організаторів. І тепер я розумію: оскільки такий потік бруду полився, значить, я вцілив у точку, моя боротьба з корупцією дала реальний результат, і рішення були абсолютно правильні.

Знаєте, коли говорять про реформи, то я хочу побачити їхню кінцеву мету. І ліквідація чотирьох державних протезних підприємств такою метою бути не може. Кожне з них реально працює й виробляє по 5–7 тисяч протезів на рік. Якщо підприємства закриють, а тисячі працівників виженуть на вулицю, то хто забезпечуватиме протезами тисячі інвалідів у Житомирській, Хмельницькій, Тернопільської і Миколаївської областях? Я за реформу й за розвиток галузі, але категорично проти спланованого розгрому протезних підприємств в Україні. Я проти ліквідації центрів первинного обслуговування та реабілітації інвалідів, котрі працюють на базі цих підприємств. Тому я зупинив це бездумне руйнування галузі. Як наслідок: підприємства успішно працюють, робочі місця збережено, а найголовніше - всі громадські організації інвалідів повністю підтримали мої рішення.

- Але ж саме "Укрпротез" заважав розвиткові галузі, розробляючи з допомогою НДІУкрпротез певні специфікації й ускладнюючи роботу приватних компаній.

- "Укрпротез" уже ліквідований і не буде відновлений. Це ж не виробництво, а надбудова, "керівний і спрямовуючий орган". Обійдемося без нього. Тепер головне - створити на ринку конкуренцію, забезпечити рівний і прозорий доступ усіх виробників до коштів, а не лобіювати інтереси приватних фірмочок ціною ліквідації конкурентів у вигляді держпідприємств. Ринок відкритий, корупційна складова на рівні міністерства ліквідована, підприємства можуть працювати й конкурувати чесно, відкрито і прозоро. У таких умовах саме якість протезної продукції стане визначальною. І з часом вона поліпшуватиметься.