Доки в центрі обговорюють проекти, висувають різноманітні припущення про майбутню коаліцію у Верховній Раді, імплементація результатів виборів, формування органів влади на місцях — у розпалі. Процеси, що відбуваються у новообраних органах місцевого самоврядування, цікаві не тільки самі по собі — вони окреслюють контури й напрями загальнодержавних процесів, дають уявлення не тільки про наміри політичних сил, які прийшли до рад, а й про їхні реальні дії.
У столичній області загальна для країни інтрига — як поведуться політичні сили, що прийшли до обласної ради, хто з ким об’єднається, проти кого спільно дружитимуть, — доповнилася ще однією складовою. Ослаблений поразкою на парламентських виборах блоку Костенко—Плюща і тим, що до «рідної» облради ця політична сила змогла провести лише шість депутатів, губернатор області Євген Жовтяк став спокусливою мішенню для нападок опонентів.
Розмови про відставку Жовтяка велися давно. Останні сесії облради попереднього скликання незмінно починалися з питання про висловлення йому недовіри. І тодішньому голові облради Миколі Примаченку було непросто відводити від губернатора піднятий над ним меч, знаходити різні приводи, щоб, усупереч наростанню вимог, ухилятися від голосування питання. Особливо гострий конфлікт виник після того, як в облдержадміністрації було розроблено тимчасовий порядок продажу земельних ділянок в області на земельних аукціонах, і губернатор, не зважаючи на думку більшості депутатів, наполіг на своєму, реалізувавши інвесторам вісім земельних ділянок у Білоцерківському та Вишгородському районах. Наскільки законно все це було зроблено, виясняють досі.
І хоча обласна рада нового скликання обновилася більш ніж наполовину, вона успадкувала ставлення до голови ОДА. Депутат від СПУ Костянтин Бондарєв уже на першому засіданні сесії облради намалював перед губернатором-депутатом невтішні перспективи, висловивши впевненість, що відставка Жовтяка не за горами і саме винесення цього питання на обговорення може об’єднати депутатів. Епізод знаковий. Оскільки К.Бондарєва, який зайняв таку жорстку позицію, вже наступного дня було обрано першим заступником голови облради. Запропонував кандидатуру на посаду свого першого заступника новообраний голова облради Володимир Майбоженко, який неодноразово заявляв, що він, дотримуючись принципів демократії та народовладдя, поставить на голосування будь-яке питання, яке у встановленому порядку запропонують депутати.
Долю губернатора було вирішено. Залишалося питання, як і в який спосіб позбавлять його посади. Чи рішення буде прийняте зразу на рівні уряду й президента, які з особливою ретельністю відшукують після виборів слабкі ланки у вертикалі влади, чи таку відставку ініціює обласна рада. Інтрига затяглася на кілька тижнів. Сторони з вишуканою ввічливістю ніби поступалися одна одній правом на «виконання вироку». Показово, що коли посилені чутки про відставку губернатора з ініціативи центру стали вже занадто наполегливо спростовуватися його командою, з облради надійшов чіткий сигнал. Володимир Майбоженко поінформував громадськість: депутати вирішили заслухати на останньому засіданні першої сесії інформацію голови ОДА про соціально-економічне становище області. Чим закінчуються такого роду «інформації», відомо. А від Жовтяка, крім іншого, депутати хочуть пояснень про горезвісні земельні аукціони, саме нагадування про які гарантує виникнення вибухонебезпечної ситуації.
Не києм, то палицею, не сьогодні, то завтра відставка відбудеться. Тим паче що варіантів, відповідно до яких місце губернатора столичної області необхідне різним політичним силам, безліч. Для того, наприклад, щоб допомогти новому київському меру, або, навпаки, «прижучити» його, використовуючи зручний плацдарм тощо.
Період після виборів Жовтяк хотів, але не зміг використати для зміцнення своїх позицій. Загравання з переможцями виборчої кампанії ні до чого не привели. У коаліцію БЮТ і СПУ, яка отримала майже вісім десятків мандатів, найменшу в раді прогубернаторську фракцію не запросили. Спроби губернатора з допомогою об’єднаної депутатської меншості зіграти свою партію теж не дали істотного результату. Про те, як «дружно» готували першу сесію, можна судити з такого факту. Напередодні її відкриття, коли депутатська більшість активно до неї готувалася, губернатор скликав прес-конференцію, на якій серед іншого повідав журналістам, що якщо сесія відбудеться, то може бути нелегітимною. Однак на перше засідання сесії, яка відкрилася 20 квітня і тривала 21, 28 квітня і 11 травня, з’явилися практично всі депутати. І, отримавши тимчасові посвідчення з рук голови облтервиборчкому Віри Юрченко, влилися в процес, визнавши, таким чином, легітимність сесії.
Схоже, відома теза про те, що результати виборів залежать в основному від тих, хто рахує голоси, залишається актуальною після виборів. Показово, що найзапекліші «бої» розгорнулися навколо, здавалося б, технічного питання — обрання лічильної комісії. Останнє на першій сесії облради «утрясали» більше п’яти годин. Процес супроводжувався консультаціями партійних лідерів та зривами їх, блокуванням трибуни, ламанням мікрофонів, бійками. Фракції, котрі не ввійшли до коаліції, діяли дуже узгоджено. Що засвідчило і звернення до сесії представників політичних сил, союз яких, навіть ситуативний, ще недавно важко було уявити. Меншість вимагала ввести до складу лічильної комісії по одному представнику від кожної політичної сили, що ввійшла до облради. Бютівці й соціалісти, які наполягали на своєму, домоглися переваги у складі лічильної комісії, що затвердила двох бютівців, одного соціаліста та по одному представнику від «Нашої України» і блоку Литвина. Але при цьому вони пішли на виконання вимог стосовно гарантій того, що голосування буде таємним і коаліція не зможе проконтролювати волевиявлення своїх однопартійців.
Таємність і прозорість процесу були забезпечені повною мірою. Навіть занадто. Багато депутатів і журналісти запевняли, що такого їм не доводилося бачити. Обрання голови ради було під безпрецедентним контролем. Лічильна комісія, яка роздавала бюлетені, а потім підраховувала голоси, працювала на очах усіх присутніх, у сесійній же залі встановили кабіну та урну для голосування. Перші ряди було звільнено, щоб забезпечити чистоту процесу.
Постає запитання: навіщо, власне, меншості знадобилося затівати таке, адже годі було сподіватися виграти бій, враховуючи отримані мандати? Проте для запеклих суперечок навколо процедури, виявляється, були підстави. Хоча переміг представник коаліції (71 голос із 80 очікуваних), це означало, що майже десяток бютівців та соціалістів уже на початку каденції не підкорилися партійній дисципліні й віддали свої голоси за кандидата від меншості. Та це що! Перемогу ж коаліція БЮТ і СПУ, навіть із несподіваною втратою голосів, однак отримала. А ось у районах і селах є прецеденти, здатні викликати паніку в партійних верхівках. Це коли в ході таємного голосування ставленик більшості не набирав голосів і поступався посадою голови ради опонентові. Можна прогнозувати, що у ВР нового скликання, де позиції політичних партій-переможниць особливо сильні, негайно буде винесено на обговорення закон про поширення дії імперативного мандата на депутатів місцевих рад. Інше питання: а чи підтримають його потенційні кріпаки?
А поки що усвідомлення такої загрози спонукало керівництво партій підсилити вплив на депутатські фракції і навіть провести своєрідний партійний огляд депутатських рядів. У проміжку між засіданнями сесій районних і обласної рад відбулися обласні збори депутатів усіх рівнів, обраних від БЮТ.
Депутати-бютівці, які представляли ради Київщини всіх рівнів, ухвалили резолюцію, що відбиває ставлення до питань як загальноукраїнського, так і місцевого масштабів. Зокрема збори висловилися за якнайшвидше створення коаліції демократичних сил, підтримали висування Юлії Тимошенко на посаду прем’єр-міністра. Заявлено також про неприйнятність створення коаліції БЮТ із Партією регіонів у радах усіх рівнів Київщини.
Такі збори — не разова подія. Оскільки вирішено створити регіональний депутатський союз бютівців. Серйозність намірів підтверджено обранням керівного органу союзу, який очолила народний депутат, голова обласної парторганізації «Батьківщина» Уляна Мостипан. Таким чином, можна констатувати, що створюється щось на кшталт радівської вертикалі. Наразі вона має обмежений характер, оскільки створена з депутатів однієї партії і в масштабах області. Та чи не піде процес, який розпочався, далі? Тим паче що «пропорційка» не дозволяє партійним організаціям, які провели своїх представників у ради, віддатися поствиборному розслабленню. Швидше, навпаки, – активність політичних сил зросла. Коли буваєш на сесіях рад різних рівнів, бачиш, що рішення з особливо спірних питань визрівають швидше не в публічних дискусіях, а під час вимушених перерв у засіданнях, консультацій партійних лідерів протиборчих політичних сил. Ось і під час першої сесії облради саме такі наради партійних керманичів неодноразово виводили ситуацію з безвиході. Але такий вплив на депутатів із партійних центрів не завжди заслуговує позитивних оцінок. Те, що добре для окремої партії, навіть переможниці на виборах, не завжди йде на благо раді в цілому. Скажімо, депутатська більшість обласних рад, скориставшись перевагою голосів, замість восьми депутатських комісій, які були в раді попереднього скликання, створює 19 утворень. Кому вигідне таке дроблення? Відповідь на запитання майже очевидна. Тільки БЮТ, який має в облраді понад шістдесят багнетів, здатний «покрити» таку кількість комісій, ввівши до кожної по кілька представників. Що ж стосується інших фракцій, то вони просто не зможуть забезпечити свою присутність, і кожна матиме представництво залежно від свого кількісного складу. Тобто хтось братиме участь у двох третинах комісій, хтось у половині, а хто й у третині. І це при тому, що саме в цих структурних утвореннях проходять первинне «опрацювання» всі рішення, які виносяться на розгляд ради. Фракція «Нашої України» на першій сесії облради виступила єдиним фронтом з опонентами коаліції БЮТ і СПУ. Однак при цьому не виявила особливої активності та напористості, що відповідали б її чисельному складу (16) і впливу. Очевидно, «нашоукраїнці» області не ризикують спалювати за собою всі мости, вважаючи, що після з’ясування відносин у партійних верхах проясниться ситуація й на обласному рівні і їх усе-таки попросять стати третіми в коаліції БЮТ та СПУ.
Запланований до розгляду на завершальному засіданні першої сесії облради звіт ОДА про соціально-економічний розвиток Київщини через відсутність Є.Жовтяка, який перебуває в лікарні, по суті не відбувся. Депутатська більшість, висловивши недовіру до цифр та положень поданого письмового звіту, вирішила створити робочу групу для вивчення справжнього стану справ. Особливо багато запитань викликало проведення земельних аукціонів. Не отримавши вичерпних відповідей на гостро поставлені питання, сесія, по суті, зробила крок до розширення управлінської ролі органів самоврядування. Більшістю голосів прийнято рішення призупинити делегування повноважень облдержадміністрації з низки напрямів, при цьому порядок фінансування установ залишається колишнім.