Парламентські партії: хто і як розвиває жіноче лідерство?

29 вересня, 2021, 13:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

У Верховній Раді України першого скликання було лише 2% жінок, а нині у парламенті їх 21%. Але є нюанси

Парламентські партії: хто і як розвиває жіноче лідерство?
© Рух ЧЕСНО

У Верховній Раді України першого скликання було лише 2% жінок, а нині у парламенті їх 21%. Безумовно, число значно зросло, але чи достатньо цього і що парламентські партії роблять для розвитку жіноцтва у політиці?

За даними досліджень, посилення участі жінок у політиці у країнах, що розвиваються, приводить до поліпшення надання державних послуг, особливо у сферах освіти та охорони здоров’я. Також доведено вплив на підвищення якості роботи державних інститутів через зменшення корупції серед тих, хто при владі.

Українське законодавства в останні роки змінюється у бік того, аби кількість жінок у політиці збільшувалася, — через фінансові заохочення під час парламентських виборів чи й неможливість реєстрації партії без гендерного балансу на місцевих. Місцеві вибори 2020 року відбулися за новим виборчим законодавством, яке передбачало обов'язкову гендерну квоту і відповідальність за її недотримання. Так, у виборчому списку партій мало бути не менш як 40% представників однієї статі. Відповідно, сильне представництво жінок на місцевому рівні може допомогти отримати більш гендерно рівні результати на майбутніх виборах до ВР.

У дев'ятому скликанні Верховної Ради налічують п’ять партій. Найбільше представництво жінок у чинному парламенті у партіях «Голос» і «Європейська солідарність», за що ці партії отримують додаткове гендерне фінансування. Частина парламентських партій мають окремі програми для жінок у політиці.

У парламенті також уже кілька скликань працює міжфракційне депутатське об’єднання «Рівні можливості». Його місія: просування гендерної рівності, покращення становища жінок у суспільстві; надання політиці рівних можливостей цілеспрямованості та системності; об’єднання зусиль законодавчої та виконавчої влади і громадянського сектору щодо просування прав жінок і сприяння процесу адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

«Голос»

У фракції «Голос» лише 20 депутатів, із них дев’ять жінок, тобто 45%. У цій фракції найбільш дотримано гендерної рівності.

Оскільки партія від початку публічно за це виступала, членам цієї політсили здавалося, що із залученням жінок до політики проблем не буде. Але досвід місцевих виборів показав, що досі навіть жінки-членкині партії бояться брати участь у виборах.

Цензор.нет

«Я мала дві розмови, коли місцеві осередки рекомендували певних жінок, щоб вони балотувалися, але вони відмовлялися йти в список. Я почула два варіанти пояснення: в одному випадку акцент був, що вона не впевнена у своїй кваліфікації (хоча резюме кандидатів-чоловіків були слабші). А в другому, що чоловік не дозволяє», — розповідає народна депутатка від «Голосу» Інна Совсун.

Нагадаємо, що депутати місцевих і сільських рад не отримують за свою роботу зарплат.

Торік у партії «Голос» почали говорити про те, що декларування відкритості недостатньо, потрібно створювати окрему ініціативу із залучення жінок у політику. Наразі до цього завдання не приступили через те, що на початку 2021-го НАЗК призупинило державне фінансування партії.

«Розвивати ініціативи жіночого лідерства було складно без сталого фінансування, яке нам належить», — зазначає депутатка.

У «Голосі» нині наголошують на тому, що через нестабільне державне фінансування говорити про розподіл цих коштів на гендерні питання складно.

Рух ЧЕСНО

Водночас Інна Совсун погоджується, що жінок у 9-му скликанні стало більше, якщо порівнювати із попередніми скликаннями.

«20% — це вдвічі більше, ніж було, але це в 2,5 разу менше, ніж мало би бути, зважаючи на представництво жінок у суспільстві», — каже депутатка.

Вона також наголошує, що прогрес таки є, і це підтверджують також західні колеги.

«Україна в регіоні має позитивну динаміку, бо якщо подивитися на сусідів Росію і Білорусь, то тут усе зрозуміло. Польща приймає закони про заборону абортів, в Угорщині важко говорити про прогрес, так само у Туреччині», — каже політикиня.

На її думку, у політиці дійсно стало більше жінок, але вони часто досі сконцентровані в кількох комітетах, залишається стереотип тих чи інших напрямів роботи. Наприклад, найбільше жінок у комітетах з питань освіти чи медицини. Однак у попередньому скликанні у правоохоронному комітеті не було жодної жінки, нині — дві.

«Європейська солідарність»

У фракції «Європейської солідарності» вісім жінок із 27 нардепів, це 30%. Ця політична партія посідає друге місце у ВР за кількістю жінок після «Голосу». У президії та політичній раді партії 30% жінок. На місцевих виборах 2020 року обрано 3900 депутатів, із них 1389 — жінки (36%).

Народна депутатка, співголова міжфракційного об'єднання «Рівні можливості» та співорганізаторка «Українського жіночого конгресу» Марія Іонова розповідає, що партія наразі провела чотири жіночі форуми, але, зважаючи на пандемію, збирати великі зали досить складно. Тим не менш політсила постійно працює з активними жінками у регіонах.

Український Жіночий Конгрес/facebook

«Зараз розширюємо навчання, робимо по тематиках: підготовці написання грантів, децентралізації, гендерній рівності. Водночас є багато інших тренінгів: по партійному будівництву, комунікаціях, зв'язках із виборцями. Для жінок є запит на тренінги по місцевих бюджетах, податках», — розповідає М.Іонова.

У самій партії є неформальне об'єднання «Жінки. Безпека. Мир», яке займається безпосередньо гендерними питаннями.

На місцевих виборах ЄС не мала проблем із кандидатками, зазначає Марія Іонова. Інше питання, що суспільство досі більш схильне голосувати за чоловіків, у тому числі і самі жінки.

Однак політикиня вважає, що позитивні тенденції є, активні жінки ініціюють створення міжфракційних об'єднань на рівні місцевих органів. Також вона погоджується з тим, що матеріальна компенсація за роботу в радах стимулювала би жінок до політики, таким чином зростала би фаховість і зменшувався би рівень корупції.

Що ж стосується роботи жінок у парламенті, то з цим ще є проблеми.

«Те, що стосується допуску жінок до прийняття рішень, це питання ще досить дискусійне. Це дійсно проблема і це проблема 9-го скликання монобільшості», — каже М.Іонова.

Вона нагадує, що минулого скликання жінок у ВР загалом було менше, але вони частіше очолювали комітети і обіймали високі посади в уряді.

У 8-му скликанні Верховної Ради жінки очолювали сім комітетів: закордонних справ, з питань науки і освіти, охорони здоров'я, податкової та митної політики, свободи слова та інформаційної політики і з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Наразі у Верховній Раді працюють 23 комітети і лише три із них очолюють жінки: комітет з питань антикорупційної політики, інтеграції України до Європейського Союзу і соціальної політики та захисту прав ветеранів.

«Проблема в тому, що, на жаль, керівництво монобільшості чомусь не бачить фаховості своїх колег-жінок. Гендерна рівність — це питання лідерства і питання світоглядне та ідеологічне, і, думаючи про прогресивність і оновлення парламенту, ми вважали, що ситуація покращиться. Але ні. Ми не хочемо привілеїв за статтю, квоти це тимчасовий механізм, поки суспільство прийде до того, що це буде ціннісна орієнтація», — зауважує депутатка.

Вона відзначає, що державні гроші, які партія ЄС додатково отримує за гендерні квоти, хоч і йдуть на загальний рахунок, але спрямовуються в тому числі на гендерні питання.

«Гроші йдуть на участь у різних конференціях, тренінги, зараз ми маємо статус спостерігача в Європейській народній партії. Буде семінар і нас запросили, братимуть участь жінки, і на це буде йти фінансування», — пояснює Марія Іонова.

«Слуга народу»: новий рух «ЗеЖінки»

У фракції «Слуги народу» 55 народних депутаток, це 23% від загальної кількості.

Серед членів політичної ради партії «Слуга народу» 15 жінок і 39 чоловіків, тобто співвідношення 28% до 72%.

У березні 2021 року партія створила окремий рух «Зе!Жінки», який декларує два завдання: підтримка жіночого лідерства всередині партії та реалізація політики гендерної рівності на національному та місцевому рівнях, зокрема урядової програми «Партнерство Біарріц». «ЗеЖінки» — це жіноче крило безпосередньо партії «Слуга народу».

«Партнерство Біарріц» — це програма, яку заснували  25 серпня 2019 року лідери країн групи семи (G7) на саміті в місті Біарріц (Франція). Його мета — консолідація зусиль міжнародної спільноти та посилення відповідальності задля досягнення рівності жінок і чоловіків.

У вересні 2020 року Україна приєдналася до «Партнерства Біарріц» і взяла на себе зобов’язання у п’яти сферах: розвиток безбар’єрного публічного простору, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення; навчання дітей принципів рівності жінок і чоловіків; запобігання насильству; зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків; створення більших можливостей для чоловіків піклуватися про дітей.

У рамках руху «ЗеЖінки» партія у кожній області створила Регіональну координаційну раду (РКР), учасницями якої стали місцеві депутатки, громадськість, прихильники партії та ідей рівності. Робота в РКР розпочалася з діяльності за напрямами (комітетами):

— безбар'єрний публічний простір;

— запобігання насильству;

— гендер в освіті;

— економічна рівність;

— відповідальне батьківство.

ЗеЖІНКИ/facebook

Рух також публікує мотивуючі історії про жінок-лідерок, розповідає про «словник рівності», радить літературу. В областях рух має координаторів і менторів.

ЗеЖІНКИ/facebook

Політична лідерка руху, народна депутатка Марина Бардіна пояснює, що рух виник не від початку формування фракції, бо знадобився час для того, аби провести інформаційну роботу із самими народними депутатами фракції, у тому числі з приводу потрібності підтримки жінок у політиці.

Рух також спрямований на новообраних під час місцевих виборів депутаток. З кандидатками, каже М.Бардіна, у партії проблем не було.

«Насправді їх не було глобально, лише точково, і, дійсно, це також підштовхнуло до створення жіночого крила. Гендерна квота, яку ми проголосували, дала жінкам більше можливостей бути обраними. І коли опоненти закидали, що немає достатньої кількості активних жінок, ми демонстрували на місцевих, що жінки хочуть, можуть і йдуть», — розповідає депутатка.

Також вона зауважує, що у чинному парламенті більше не лише жінок-депутаток, а й чоловіків, які є активними адвокатами історії рівності.

«Що стосується комітетів, то у нас багато депутаток, які могли би очолювати комітети. Так, депутатки самі могли обирати комітети, де працювати, але разом з тим просування жінок на очільниць комітетів нам ще треба активізувати в парламенті», — стверджує М.Бардіна.

Рух фінансується за партійні гроші, Марина Бардіна каже, що наразі він не потребує значних витрат. Водночас вона вважає, що гроші, які партії отримують за гендерні квоти, потрібно спрямовувати відповідно на гендерну тему. Для цього треба змінити законодавство, і, можливо, це питання парламент порушуватиме у майбутньому.

«Батьківщина»

Хоча партію «Батьківщина» і очолює жінка, у самій політичній силі в парламенті гендерної рівності не дотрималися.

Серед заступників голови партії немає жодної жінки і лише вісім жінок із 50 учасників політичної ради партії. У президії політичної ради партії дві жінки із 16 учасників. Лише два осередки очолюють жінки. У фракції у ВР чотири жінки із 26 депутатів (15%).

Однак самі депутатки від «Батьківщини» активно займаються питаннями гендеру. До прикладу, нардепка Олена Кондратюк — співорганізаторка «Українського жіночого конгресу».

А от активність політикинь у регіонах залежить від самих жінок, вважає нардепка від «Батьківщини» Альона Шкрум.

«У нас точно немає можливості робити і фінансувати ці активності з центру, і я й не думаю, що ми маємо це робити. У нас є багато активних дівчат у регіонах, наприклад, у Чернівецькій області, які постійно запрошують на різні події», — розповідає А.Шкрум.

Вона погоджується із тим, що питання доступу жінок до керівних посаду ВР досі проблемне.

«Мене менше турбують комітети, бо жінки в парламенті дуже активні і по кількості законопроєктів, і за виступами, і в міжнародних делегаціях. А от на урядовому рівні мало жінок, є ця історія, що жінка в уряді має займатися охороною здоров'я чи соціальними питаннями, але точно не фінансами, не бути міністром економіки, і цю історію треба прибирати», — вважає депутатка.

На думку А.Шкрум, це неможливо виправити ні законами, ні розмовами, ці речі треба виборювати.

У самій «Батьківщині» були дискусії щодо впровадження гендерних квот на місцевих виборах, були побоювання, що не знайдеться достатньої кількості жінок.

«Чоловіки і деякі жінки, які працюють з партією, казали: «Як ми будемо знаходити в селі чи ОТГ стільки жінок? Вони не хочуть». Для нас квотування могло бути небезпечним, бо ми працюємо у селах, малих містечках. Це дійсно важко, але не означає, що не треба цього робити», — додає політикиня.

А. Шкрум
А. Шкрум
Макс Левін / LB.ua

Ще одна проблема, з якою стикаються жінки на місцях, — відсутність підтримки з боку родини та друзів. Якщо цієї підтримки немає, жодне квотування не допоможе, переконана А.Шкрум.

На її думку, матеріальна компенсація за роботу в радах допомогла би мотивувати жінок йти в політику.

«Ми, коли працювали над законом про місцеве самоврядування, подавали поправки, що має бути компенсація. Не повна зарплата, а залежно від того, скільки годин рада працює. Таке працює за кордоном, і оплата за годину не може бути меншою, ніж мінімальна», — вважає депутатка.

Альона Шкрум зауважує, що ця тема політично не дуже популярна, і пропозиції щодо зміни законодавства залишаються непочутими: «Насправді, ми дуже бідна країна, щоб не платити депутатам, тому що тоді їм платить великий бізнес, забудовники. Але на це не пішли політично ні в офісі, ні слуги народу».

Прес-служба партії «Батьківщина» також повідомила, що з 2006 року в партії успішно діє всеукраїнська ГО «Жінки Батьківщини».

«Організація є платформою для об’єднання жінок-лідерок у партії та проведення різноманітних заходів, у тому числі обласного рівня. У період виборчих кампаній, зокрема під час кампанії 2020 року, організація проводила відбір кандидаток у місцеві депутати, членкинь виборчих комісій і спостерігачок», — кажуть у партії.

Партія має центр політичної освіти і проводить просвітницькі заходи разом із Національним демократичним інститутом (NDI) і Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES).

Під час виборчої кампанії 2020 року разом із NDI партія провела навчання для жінок, які брали участь у виборчій кампанії (створення плану кампанії, розробка профілю кандидатки, залучення ресурсів, підвищення лідерського потенціалу жінок у політиці, визначення та комунікація з цільовими аудиторіями виборців), і каскадні тренінги офлайн та онлайн із навичок ведення кампанії жінками-кандидатками на місцевих виборах.

ОПЗЖ

У Верховній Раді у фракції партії ОПЗЖ загалом 44 депутати, з них п’ять жінок, тобто 11%. Серед керівників партії немає жодної жінки.

Однак активну діяльність у напрямі теми жінок здійснює народна депутатка від партії Наталія Королевська. Вона ініціювала створення громадської організації «Жінки за мир». Ця ГО формально не причетна до партії ОПЗЖ, однак саме ця політична сила просуває дану платформу.

У організації коментують, що вони є окремою структурою та «об’єднують жінок різних політичних поглядів, громадських діячів, жінок-депутатів різних рівнів, лідерів думок».

ГО «Жінки за мир» було засновано 2017 року. Сама платформа виникла у партії 2016-го.

«Жінки за мир» ініціювали та долучилися до розробки понад 200 законопроєктів щодо соціального захисту дітей і родин із дітьми, підвищення державних соціальних стандартів, посилення соціального захисту дітей і мирних громадян, що постраждали в результаті бойових дій», — йдеться у коментарі для Руху ЧЕСНО організації «Жінки за мир».

У організації також повідомили, що учасниці платформи «Жінки за мир» балотувалися на місцевих виборах 2020 року від різних політичних партій. Частина із них стали депутатами місцевих рад різних рівнів. Напередодні місцевих виборів відбувся з’їзд активу Національної платформи, в рамках якого було проведено тренінг для жінок щодо участі у виборах, а після виборів — навчання для жінок-депутаток.

У ГО кажуть, що діяльність Національної платформи «Жінки за мир» не фінансується партією ОПЗЖ, а працює за рахунок благодійних внесків. Однак, згідно із даними системи opendatabot.ua, 2020 року ГО «Жінки за мир» не мали жодного доходу, натомість тільки зобов'язання на 319 тис. грн. Відповідно, за рахунок чого відбувалася діяльність організації, невідомо.

Загалом діяльність платформи більше спрямована на захист дітей і материнства, аніж на залучення жінок до політичної діяльності, хоча ця тема також періодично проговорюється.

Сторінка організації у Facebook постійно повідомляє про гуманітарну допомогу населенню. До прикладу, напередодні 1 вересня організація роздавала дітям рюкзаки та іграшки.

Рух ЧЕСНО

У липні відбулася стратегічна сесія жінок-лідерок Києва, де обговорювали такі питання: подолання демографічної кризи; захист дитинства і материнства, посилення соціальної підтримки сімей із дітьми; підтримка малозахищених громадян і людей похилого віку; питання доступної та якісної медицини і освіти та збереження української землі у власності народу.

Додаткове фінансування

У парламенті, окрім п’яти партій, є дві депутатські групи: «За майбутнє» та «Довіра».

У «За майбутнє» з 22 депутатів лише дві жінки. Однак партія має окремий жіночий рух «За майбутнє». Керівниця руху — депутатка 8-го скликання ВР Ірина Суслова. Рух працює у різних регіонах країни, займається освітніми проєктами, допомагає жертвам домашнього насильства, бере участь у роботі із законопроєктами, консультує депутаток місцевих рад. Примітно, що сторінка руху входить до десятки лідерів за витратами на рекламу у мережі Facebook і за час свого існування витратила понад 77 тис. дол.

У депутатській групі «Довіра» з 20 членів одна жінка.

На сьогодні кількість жінок у політиці більша на нижчих політичних рівнях — у сільських радах чи малих містах. Натомість місця у списках до парламенту часто розподіляються нерівномірно. Частково це відбувається через те, що жінки дуже тривалий час узагалі мали обмежений доступ до політики, а частково тому, що великі донори політичних партій — чоловіки з бізнесу, відповідно, політсили часто віддають перевагу фінансовій стабільності, аніж компетентності політика.

Матеріал створено за сприяння Міжнародної фундації виборчих систем (IFES).

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК