Око за око?

Між президентською та прем’єрською командами новий конфлікт. Приводом до нього стала поїздка глави уряду в Москву: керівник протоколу прем’єр-міністра України Юрій Ладний заявив, що працівники Українського посольства в Росії фактично перешкоджали підготовці та проведенню робочого візиту до Москви Віктора Януковича. За його словами, українське дипломатичне представництво не подало МЗС РФ остаточну програму, «що ледве не призвело до серйозних зривів виконання програми візиту». Крім того, посольство не забезпечило доступ своїх працівників, які безпосередньо відповідали за різні важливі аспекти візиту, до місця проведення зустрічей та інших заходів з участю прем’єра. Понад те, керівник протоколу прем’єра буквально обвинуватив посольство в тому, що воно свідомо планувало зірвати підготовку важливого міжнародного заходу глави виконавчої влади України. «Ми не виключаємо, що відповідні інструкції стосовно перешкоджання візитові посольство отримало з Києва», — цитує Юрія Ладного прес-служба уряду.

Історія у викладі представників прем’єрської сторони справді обурлива. Та чи так усе було насправді, як це подають співробітники апарату прем’єра? Принаймні у вівторок, коли Янукович перебував в Москві, ніщо не віщувало скандалу. На брифінгу для журналістів Віктор Янукович не висловив жодних претензій на адресу посольства. Навпаки, складалося враження, що український прем’єр був більш ніж задоволений змістовністю розмов із російським президентом про майбутнє українського та російського літакобудування. Та й чому Віктор Янукович мав би бути незадоволеним, коли тим часом, як Віктор Ющенко ніяк не може зустрітися з Володимиром Путіним, український прем’єр протягом дня тричі розмовляв із главою російської держави, причому один раз розмова тривала півтори години...

Справді, під час візиту були деякі організаційні накладки, що не дивно, адже на Грушевського вже котрий місяць намагаються створити своє міні-МЗС. До того ж непорозуміння трапляються майже завжди, коли візит організовується наспіх. Справді, деякі члени делегації прибули з Москви в Жуковський, що у Московській області, із запізненням — хто на годину, а хто й на більше. Але в Москві жахливі пробки, а російська влада виділила делегації лише одну міліцейську машину для супроводу. Це по-перше. По-друге, слід враховувати, що термін для підготовки власне самого візиту був дуже малий.

Ще минулого тижня навіть сам Янукович не припускав, що поїде до Москви. У четвер, наприклад, український прем’єр повідомив журналістам, що планує 20 серпня зустрітися в Сочі зі своїм російським колегою Михайлом Фрадковим і, можливо, із Володимиром Путіним. Лише у п’ятницю українським дипломатам стало відомо, що якщо зустріч і відбудеться, то відбудеться вона в російській столиці. І передова група Кабінету міністрів для узгодження всіх деталей поїздки прибула до Москви тільки в суботу чи неділю. Фактично на підготовку в них було півтора дня, що створювало всі передумови для накладок. Адже, крім того, що вони працювали в уїк-енд, тими днями в Москві були делегації з інших країн. Це — об’єктивна ситуація, яка утруднювала підготовку візиту прем’єра.

Тому для українських дипломатів заява керівника прем’єрського протоколу стала великою несподіванкою. Глава МЗС Арсеній Яценюк призначив службове розслідування. Міністр заявив журналістам: «Якщо підтвердиться, що хтось із працівників українського посольства в Росії виявив халатність у проведенні прем’єрського візиту, ці люди будуть звільнені. Та якщо буде підтверджено, що інформація не відповідає дійсності, я наполягатиму на звільненні тих посадових осіб, котрі її поширили». Поки що від обійманої посади усунули радника-посланника Леоніда Осаволюка, який під час поїздки прем’єра був тимчасовим повіреним у справах України в Росії і, за своїми обов’язками, повинен був сприяти передовій групі в організації візиту. До речі, це досвідчений дипломат, який має чимало заслуг перед Батьківщиною, до яких входить, наприклад, делімітація більшої частини кордону незалежної України, та й значною мірою саме завдяки його зусиллям Київ не здав Керченську протоку Росії у грудні 2003 року.

Як випливає з коментарів чиновників із Кабміну, у прем’єрській команді звинувачують посольство в тому, що диппредставництво не подало відповідну ноту російській стороні, і тому прем’єрський протокол не міг вчасно спрацювати. Однак росіяни навіть були згодні на факс, оскільки візит готувався у вихідні дні. Якщо зазначена інформація правдива, то це дуже прикро, оскільки, незалежно від чиїхось особистих і політичних симпатій, Віктор Янукович — глава українського уряду.

Втім, зауважимо до речі, що в минулому формальності зов­сім не заважали прем’єрській команді організовувати зустрічі свого шефа з російськими політиками та чиновниками. Згадаймо хоча б історію з торішнім візитом Михайла Фрадкова в Україну, коли українське зовнішньополітичне відомство до останнього моменту було ізольоване Кабміном від його підготовки. Чи історію з директивами Віктора Януковича для його візиту у Сполучені Штати: тоді апарат прем’єра свідомо ігнорував указ президента. До речі, якщо керівник апарату українського прем’єра Сергій Льовочкін стверджує, що поїздка Віктора Януковича в Москву на Міжнародний авіаційно-космічний салон «МАКС-2007» мала офіційний статус, то чи були узгоджені директиви для делегації, очолюваної прем’єром?

У цій історії з організацією зустрічі Януковича з Путіним надто багато неясностей, які дають привід запідозрити, що вся скандальна історія виникла через передвиборну кампанію та протистояння між командами президента і прем’єра. Схоже, не випадково скандал виник після того, як президент зажадав відставки глави МНС Нестора Шуфрича, який іде п’ятим номером у виборчому списку Партії регіонів. Не виключено, що в цій ситуації МЗС і посольство в Росії постраждали через третю позицію свого шефа у списку «НУ—НС», проти якого, швидше за все, і був спрямований удар у відповідь прем’єрської команди...