Облога лікарні. Рік п’ятий

Олександрівська (Жовтнева) лікарня — це остання лінія оборони киян у боротьбі з варварською забудовою. Мабуть, важко придумати більш разючий випадок руйнації міської інфраструктури, історичної пам’ятки — символу самоорганізації киян — на догоду матеріальним інтересам наближених до влади людей.

Це перше місце, де авторові довелося почути думку про опір влади — ні, не від люмпенів, а від людей надзвичайно освічених і зі зв’язками нагорі. Можливо, ці слова розпачу — хоча на те не скидалося — результат неможливості знайти правду, коли правда очевидна.

Гарячих точок по Києву багато, але навряд чи програш жителів забудовникові буде настільки болісним — втратити подвір’я, сквер чи дитячий майданчик не так ганебно для жителів столиці, як втратити лікарню, яка понад сторіччя тому була збудована на добровільні пожертвування городян і відтоді є одним з вузлових пунктів медичної інфраструктури Києва.

На нещастя лікарні, на початку XXI століття київська нерухомість подорожчала, а чиновники та депутати досягли тієї точки в корупційній деградації, коли вже знаходили для себе прийнятним знищувати медичні заклади заради створення нових майданчиків під дороге житло.

У 2003 році омельченківська Київрада вирішила роздати власність городян трьом будівельним фірмам. Компанія підібралася славнозвісна — якщо назви «Житлобуд» і «Промінвест» не настільки на слуху, то «Еліта-Центр» став екстремальним проявом безчесної бізнес-практики у вітчизняному будівництві.

На щастя, «Еліта-центр» сконав від внутрішніх протиріч раніше, ніж зміг заподіяти шкоду лікарні. «Промінвест» устиг зруйнувати корпус поліклініки, але, за наявною інформацією, будувати багатоповерхівку не поспішає — мабуть, грунт не дозволяє створити фундамент необхідної міцності.

Активність виявив і «Житлобуд». Спочатку в галузі планування — первинний проект передбачав велетенських розмірів будівлю, заради якої мали намір практично знищити парк ім. Олександра Богомольця, який прилягає до території лікарні. Парк, між іншим, є пам’яткою національного значення — їх в Україні трохи більше двох десятків.

Зусиллями місцевих жителів проект звузився до багатоповерхівки, яка, за задумом будівельників, виросте з крутосхилу прямо над двома корпусами лікарні, не виходячи за її територію. І навесні 2008-го «Житлобуд» почав здійснювати задумане. Частину огорожі лікарні зруйнували, схил на Шовковичній, 39/1, очистили від дерев, і в нього вп’явся екскаватор. Місцеві жителі намагалися зупинити будівництво, блокували ворота. Тоді одному з них, Вадиму Акимовичу Березовському, академіку і професору медицини, довелося побувати в лікарні — охоронці влаштували йому струс мозку (забігаючи наперед — це був перший струс).

16 березня жителі разом із громадянською ініціативою «Збережи Старий Київ» провели акцію протесту навпроти будівництва, яку міліція жорстко придушила. Як потім визнав міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, правоохоронці застосували надмірну силу до демонстрантів. Цього разу довелося госпіталізувати журналіста «Газеты по-киевски» Андрія Манчука.

Боротьба тривала — устаткування будівельникам доводилося завозити вночі, при підтримці десятка-двох камуфльованих охоронців. Забудовник, схоже, мав намір придушити опір місцевих жителів і кількох громадянських ініціатив та організацій, відчуваючи за собою потужну підтримку міліції. Проте такому сценарію завадили вибори.

Політичне питання

На нещастя компанії «Житлобуд», її акціонери відомі громадськості, й на нещастя акціонерів, вони є членами політичної партії. Іван Іванович Куровський, один із засновників компанії, — член фракції БЮТ у парламенті.

Політикам не личить творити те, що творить «Житлобуд» — і на час передвиборного марафону фірма Куровського змушена була зробити заяву, що вона відмовляється від планів зведення будинку. Воістину якийсь щасливий випадок завадив депутатові сховатися за офшорною фірмою — тоді, можливо, у БЮТ був би в столиці інший політичний результат на виборах, а над корпусами Олександрівської вже височів би скелет чергового монстра. Та, як кажуть, «справедливість є» — електоральний урожай зібрали противники БЮТ.

Характерно, що місцеві жителі вважають за краще не критикувати столичну владу. Почасти завдяки особистим зв’язкам декого із них із командою Леоніда Черновецького, почасти — завдяки політичній кон’юнктурі, нинішні київські правителі зайняли позицію проти будівництва. Проте швидше на словах, ніж на ділі. У період перед останніми київськими виборами будівництво в буквальному значенні стало майданчиком, звідки Черновецький виступав на мітингу з викриттям протизаконного будівництва.

На відміну від місцевих жителів та співробітників лікарні, незалежні активісти, які протестують проти будівельного свавілля, налаштовані надзвичайно скептично щодо намірів влади припинити будівництво. «Передвиборним обіцянкам політиків ніколи не можна вірити», — каже Артем Чапай, активіст руху «Збережи Старий Київ». Він стверджує, що Черновецький привласнив собі результат кровопролитної боротьби киян із забудовником і водночас не виявив достатньої волі, аби зупинити будівництво.

Хай там як, вибори дали перепочинок до осені.

Осінній реванш

Днями на сайті БЮТ з’явилася заява Куровського про те, що «чотири суди: Шевченківський районний суд м. Києва, Київський апеляційний адміністративний суд, Господарський суд м. Києва та Київський апеляційний господарський суд не задовольнили вимог позивачів і визнали: будівництво проводиться на законних підставах, ніяких порушень із боку будівельної компанії немає».

Справді, в судах жителі, лікарня, київська влада та прокуратура поки що зазнали поразки. Втім, автору не відомі випадки, коли забудовник остаточно програвав у судах — але в цьому плані кияни мало чим відрізняються від решти простих українців, за рахунок яких існує судова система, яка ухвалює рішення не в інтересах своїх громадян.

Та що цікаво — так це риторика сторони, яка захищається. За словами Вадима Березовського, котрий був присутнім на процесі, представники «Житлобуду» заявляли в суді, що їхня відмова від наміру будувати на території лікарні була передвиборними хитрощами і що насправді компанія бажає будувати.

Нині «Житлобуд», як і раніше, хазяїн частини території лікарні до того ж дістав від КМДА право будувати підпірну стінку. Ця споруда нібито має захистити сусідні медичні корпуси від зсуву. Проте, як стверджують захисники лікарні, вона насправді є фундаментом майбутнього будинку, тому що, по-перше, розташована далеко від корпусів і не захищає їх (над ними, як і раніш, нависає «гола» земля), а по-друге, з огляду на проект стінки, це надто могутня споруда, щоб бути простою протизсувною конструкцією.

27 листопада почалася серія атак на лікарню. Близько двох десятків спортивних молодих людей, котрі відрекомендовувалися «громадськістю», розкидали місцевих жителів, а також медиків, які заважали проїзду будівельної техніки на територію. Потерпіло троє професорів-медиків. Академік Березовський, якого витягли з машини через розбите скло, зазнав струсу мозку, йому пошкодили руку. Він урятувався, втікши до готелю МВС, від якого натовп кримінальної «громадськості» пострілом у повітря відігнала охорона будівлі. Наймані бойовики зникали, коли з’являлася інформація про представників телебачення, що поспішають на місце події.

За всім уважно, але пасивно спостерігала печерська районна міліція, що видно на фото.

Події викликали резонанс у пресі, в бік БЮТ полетіли звинувачення, і через чотири дні Куровський виступив із заявою на сайті своєї політичної сили. Він звинуватив захисників у «найманстві», в руйнуванні лікарні шляхом перешкоджання його компанії в будівництві опорної стіни, а також у бажанні будь-якою ціною дискредитувати його партію.

«Я як засновник будівельної компанії «Житлобуд» уповноважений заявити: будівельна компанія «Житлобуд» припиняє будівництво підпірної стіни» — стверджує бютівець. І справді, екскаватор, який продовжував рити схил, звідти прибрали.

Це можна вважати черговою тактичною перемогою захисників Києва — перемогою закономірною. Забудовник програє завжди, коли застосовує грубу силу проти мирних громадян.

Втім, варто пригадати цитату — обіцянкам політиків не можна вірити. Адже рішення про землевідведення Київрада не скасувала — документ був відправлений «на доопрацювання»…

Захисники готові йти проти забудовника або міліції навіть врукопашну, тільки б не допустити будівництва — в усіх політичних чи юридичних важелях вони вже розчарувалися.

Прес-секретар Івана Куровського повідомив «ДТ», що найближчим часом її шеф не має наміру нічого додавати до своєї заяви, розміщеної на сайті БЮТ. У компанії «Житлобуд» не знайшлося охочих прокоментувати ситуацію.

Чому не можна будувати

За державними будівельними нормами, відстань від житлового будинку до корпусів зі стаціонарними відділеннями лікарні має бути не менш ніж 30 метрів. Водночас новобудова «Житлобуду» розташована менш ніж за 10 метрів від корпусу лікарні. Свого часу було використано фальшиву довідку про те, що в сусідніх корпусах стаціонару немає.

Не можна будувати в охоронній зоні пам’ятки національного значення без спеціального дозволу. Через те, що охоронна зона парку ім. О.Богомольця не затверджена, компанія Куровського має намір будувати на відстані одного метра від парку, де ростуть дерева унікальних порід, які, напевне, загинуть від затемнення. Головне управління культурної спадщини надало довідку, що будівництво перебуває в зоні регулювання забудови першої категорії і що забудовник не отримав від управління необхідних узгоджень на роботи.

Знищуються зелені насадження лікарні (існує норма цих насаджень у розрахунку на одне ліжко-місце), що погіршує потенціал лікарні як медичної установи.

Виїзд із будинку буде надзвичайно утруднений — вулиця Шовковична в тому місці дуже крута, і навіть без будівництва там маса заторів. Додатковий будинок на сотню квартир із машинами взагалі здатний паралізувати рух на цій ділянці.