Нью-йоркський візит президента

Сесії Генеральної Асамблеї ООН трохи претензійно називають "найбільшим геополітичним шоу на Землі".

Але якщо для звичайних глядачів "шоу" може здатися нудним, особливо на тлі інтриги президентської кампанії у Сполучених Штатах, то в політиків, дипломатів та політологів воно викликає чималий інтерес. А все тому, що для державних лідерів, які приїжджають до Нью-Йорка, ООН - це і трибуна, з якої можна виступити з яскравою промовою, і місце для зустрічей із колегами, де є шанс домовитися з делікатних питань.

Для Києва ж нинішня сесія стала більш ніж просто майданчиком для переговорів про обмеження права вето членів Ради Безпеки ООН або про обрання нового генерального секретаря організації. У Нью-Йорку українська делегація обговорювала з лідерами країн основне питання - російське: продовження агресії Росії проти України, подальші санкції проти Москви, реакцію на вибори в Держдуму.

Українській делегації було важливо зрозуміти, чи готова міжнародна спільнота й далі підтримувати Україну в її протистоянні з Росією. Зустрічі Петра Порошенка з лідерами понад двадцяти країн - США, Японії, Туреччини, Латвії, Хорватії, Аргентини, Нової Зеландії, Словаччини, Угорщини та інших - продемонстрували формально публічну підтримку нашій країні. Але політику країн багато в чому визначатиме подальша позиція Сполучених Штатів.

Курс Вашингтона стосовно Москви поки що залишається незмінним. Як і оцінка дій РФ. У своєму останньому виступі на Генасамблеї ООН в іпостасі президента Сполучених Штатів Барак Обама вкотре засудив агресивну політику Кремля, заявивши: "У світі, де ера імперій залишилася позаду, Росія намагається повернути собі втрачену славу, використовуючи для цього силу". Що стосується України, то й тут, на позір, не сталося жодних змін.

У Нью-Йорку Петро Порошенко зустрівся і з Бараком Обамою, і з Джо Байденом. На переговорах ішлося про "мінський процес", російську агресію, про українські реформи. Меседжі, озвучені американцями, були жорсткі. У повідомленні Білого Дому сказано: віце-президент заявив Петру Порошенку, що реформи в енергетичному секторі країни обов'язкові і їх слід прискорити; що українському президентові треба зробити більше для очищення судової системи та прокуратури.

Сам Д.Байден, виступаючи в Раді з міжнародних відносин у Нью-Йорку, повідомив, що він закликав П.Порошенка активніше проводити політичні й економічні реформи, інакше є ризик, що деякі країни Євросоюзу будуть жорстко порушувати питання санкцій проти РФ. "Ми знаємо, якщо вони (українці) дадуть привід ЄС, є принаймні п'ять країн, котрі прямо зараз можуть сказати: "Ми хочемо "вийти" із санкцій проти Москви", - цитує Джо Байдена агентство Reuters.

Зате для Києва приємною новиною стала заява Д.Байдена про те, що США готові надати ще 1 млрд дол. суверенних кредитних гарантій для Києва, щоб допомогти Україні зміцнити свої фінанси. (Уже в четвер уряд України в рамках випуску єврооблігацій під гарантії США на 1 млрд дол. затвердив термін їх обігу 5 років і граничну ставку розміщення 2,5% річних.) Крім того, минулої середи Палата представників Конгресу одноголосно схвалила закон H.R. 5094 "Про підтримку стабільності і демократії в Україні". Цей законопроект фіксує збереження американських санкцій проти РФ до своєчасного і повного виконання нею мінських домовленостей.

Але Барак Обама - "кульгава качка". Його адміністрації залишилося перебувати у Білому Домі менше півроку. Тому для Києва багато важили зустрічі глави української держави з кандидатами у президенти Сполучених Штатів. Це було однією з головних цілей української делегації. І якщо демократ Гілларі Клінтон у своїх публічних заявах підтримує Україну, то позиція республіканця Дональда Трампа стосовно Росії та російсько-української війни викликає в Києва серйозну стурбованість.

Д.Трамп під час виборчої кампанії називав Путіна "сильним лідером", який "робить свою роботу краще, ніж Обама". Кандидат від республіканців також обіцяв, що відновить відносини між Москвою та Вашингтоном. Нинішнього літа зусиллями членів штабу Трампа з тексту програми Республіканської партії вилучили заклик надати Україні летальну зброю, замінивши його словами про "належне сприяння". Такі проросійські заяви розраховані передусім на американських виборців, а вже потім - на адресатів у Кремлі. Проте в інтересах Києва було прояснити ситуацію під час особистого спілкування двох політиків.

Гілларі Клінтон відгукнулася на лист П.Порошенка про особисту зустріч, під час якої вони розмовляли про санкції проти Росії. Як повідомило агентство Reuters, кандидат у президенти США від демократів зазначила, що Україна має справу з "дуже реальними проблемами й загрозами від російської агресії", а вона сама прагне дізнатися, як США може підтримати Київ.

А ось із Дональдом Трампом Петру Порошенку зустрітися не вдалося. Як повідомив Foreign Policy, штаб Трампа не дав чіткої відповіді на надісланий із Банкової лист. І малоймовірно, що рандеву взагалі відбудеться. "Якщо подивитися на графік кандидата Трампа, він уже полетів у Північну Кароліну, а решту тижня має намір провести в Огайо й Пенсільванії, але не в Нью-Йорку, де засідання ООН завершиться 26 вересня, коли відбудуться перші президентські дебати", - відзначило авторитетне американське видання.

Після такого демаршу на адресу українського президента важко повірити, що у разі свого обрання Д.Трамп схвалить надання летальної зброї Україні, як це прогнозував екс-спікер Палати представників Ньют Гінгріч. Та й заява міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, що політика Вашингтона стосовно Криму залишиться незмінною, незалежно від результату президентських виборів у Штатах, сприймається з великим скепсисом.

Як повідомив Foreign Policy, на час публікації статті штаб Трампа не дав жодних коментарів "із приводу такого зневажливого поводження". Сам П.Порошенко пояснив, що зустріч із Д.Трампом не відбулася через щільні графіки обох сторін, і "жодних інших причин немає".

Цілком можливо, що в Дональда Трампа справді дні розписані по хвилинах. Але на що розраховував Петро Порошенко, посилаючи лист із пропозицією зустрітися, після недавньої формальної відставки керівника передвиборного штабу Трампа Пола Манафорта? Відставка відбулася після оприлюднення у ЗМІ інформації про те, що ім'я американського політтехнолога фігурує в "чорній бухгалтерії" Партії регіонів. Після такого скандалу Д.Трамп не зустрівся б із П.Порошенком, навіть якби в нього була купа вільного часу.

Можна по-різному оцінювати, чому і як у ЗМІ з'явилася інформація про те, що в "чорній бухгалтерії" Партії регіонів фігурує ім'я Пола Манафорта. І хоча Петро Порошенко в публічних заявах обережний, намагаючись не ставати на бік того чи іншого учасника президентських гонок у США, у штабі кандидата-республіканця мали всі підстави вважати, що витік інформації стався з участю Банкової. Адже всі ці документи були в розпорядженні державного органу - НАБУ. А отже, як робить висновок низка експертів, Київ зробив ставку на Г.Клінтон у передвиборній гонці.

Історія про зрив зустрічі П.Порошенка з Д.Трампом - сигнал для Києва, який не можна ігнорувати. Тим більше в ситуації, коли результати президентської кампанії у Сполучених Штатах - непередбачувані.