Новий старий законопроект про держзакупівлі

12 травня Кабінет міністрів нарешті подав до Верховної Ради законопроект про державні закупівлі. Нагадаємо, що старий, наскрізь корупційний закон парламент скасував ще 20 березня, зобов’язавши уряд затвердити Тимчасове положення про держзакупівлі й подати протягом двох тижнів проект нового закону. Другого квітня і скасування, і положення набрали сили, а от виконання останнього доручення Ради довелося чекати понад місяць.

Кабмінівський законопроект №2263-1 являє собою суміш норм закону від 2004 року, Тимчасового положення, окремих ланок старої загальнонаціональної системи «відкотів», а також інновацій у сфері відкритості та прозорості.

Ключові повноваження з регулювання держзакупівель відходять Міністерству економіки. КРУ, Держказначейство, Антимоно­польний комітет і Держкомстат наділяються функціями контролю. Режим закону поширюється як на органи виконавчої влади й місцевого самоврядування, так і на комунальні й державні підприємства, а також підприємства, в яких частка держави становить понад 50%. Закупівельний поріг збільшується до 100 тис. грн. для товарів і послуг і 300 тис. - для робіт (до 500 тис. - для оплати робіт держпідприємствами). Обов’язкова кількість учасників відкритих торгів знижується з трьох до двох.

Справжнім проривом у сфері відкритості держзакупівель виглядають норми, що стосуються оприлюднення документів про кожну закупівлю. У разі їх прийняття - уперше з 2000 року - весь комплект документів (оголошення, протоколи, звіти тощо) має перебувати у відкритому безплатному доступі на спеціальному сайті Мініс­терства економіки. Включаючи тендерну документацію! Замовники будуть також зобов’язані публікувати оголошення про торги та їх результати у «Віснику державних закупівель» (нині видається держпідприємством «Зовнішторгвидав України»). Запроваджується обов’язкове оприлюднення запрошень на торги з обмеженою участю, а також запитів цінових пропозицій. У проекті спеціально обумовлено, що доступ до тендерної інформації на сайті міністерства має бути безплатним. Як і її розміщення замовниками.

І, нарешті, щедрий подарунок журналістам, гідний дослівного цитування: «Під час проведення процедур розкриття тендерних пропозицій мають право бути присутніми представники ЗМІ» (ст. 10). За інформацією «ДТ», ця норма з’явилася з ініціативи Міністерства фінансів (його представляв у робочій групі перший заступник міністра Ігор Уманський). До речі, наприкінці цього тижня видання «Редукціон» оприлюднило ініціативу «Медіаварта» про журналістський контроль над проведенням держзакупівель, як повідомив «ДТ» його редактор Владислав Зубар.

Демократія має свою конкретну ціну. Нині в Міністерстві економіки питаннями держзакупівель займається всього близько десяти чоловік. Створення ж веб-сайта та оперативне розміщення інформації потребує значних фінансових і людських ресурсів. Так що реалізація зазначених демократичних норм законопроекту (в разі їх прийняття) залежатиме від доброї волі уряду (й Мінфіну зокрема).

Проте корупційного атавізму не уникнули. Як нам видається, ним стане створення комісії з питань розгляду скарг і моніторингу закупівель. Комісія розглядатиме скарги учасників. Лише «за наявності її рекомендацій» Міністерство економіки зможе давати дозвіл на закупівлі в одного виконавця. Крім чиновників різних міністерств і відомств, до неї знову пропонують включити народних депутатів: від комітету з питань економічної політики, очолюваного О.Ткаченком, з питань боротьби з оргзлочинністю і корупцією, а також із питань бюджету.

Про неприпустимість такого суміщення заявляли, здається, всі міжнародні та європейські організації й проекти. Неважко уявити, як себе поведе чиновник КРУ (голова - бютівець Сивульський), якщо те чи інше рішення комісії його «просто попросить» підтримати член фракції БЮТ, який до неї входить. Але ж комісія ще розроблятиме методики визначення суми збитків у разі порушення законодавства, а також розрахунку ціни предмета закупівлі...

Експерти й учасники ринку держзакупівель називають і низку інших недоліків. Практично всі одностайні в тому, що якість закуповуваних товарів, робіт і послуг знову приносять в жертву низькій ціні. Гендиректор ТОВ «НВП Ідея» Ігор Якобсон звертає увагу на незрозумілі критерії впорядкування списку винятків («хтось лобіює»). На думку Яни Щигурової, президента Асоціації інженерів-консультантів України, дуже спірним є поновлення практики створення єдиних тендерних комітетів. Утім, із нею явно не погодяться представники місцевого самоврядування...

Із моменту оприлюднення законопроекту лише фракція «НУ-НС» встигла озвучити свою позицію. За словами народного депутата Ксенії Ляпіної, «є один істотний момент, з яким не погоджується фракція». І він стосується саме входження народних депутатів у згадану вище комісію. Тому нунсівці виступають за доробку проекту й не хочуть поспішати з його прийняттям. Проте комітет з питань економічної політики вже рекомендував прийняти його в першому читанні.

Розглядати законопроект планували в четвер, але блокування роботи ВР (уже фракцією БЮТ) зірвало ці плани.

У будь-якому разі, остаточний варіант розроблятиметься в «чорному ящику» комітету з питань економічної політики, точніше, його підкомітету з питань держзакупівель. Його голова - колишній перший віце-президент Тендерної палати, бютівець Антон Яценко - у коментарях «Коммерсанту» уже «зазначив потребу посилити громадський контроль». До речі, нещодавно він посів «почесне» третє місце в антирейтингу «Вороги преси», складеному Інститутом масової інформації й Незалежною медіапрофспілкою.

Тим часом у кабмінівських колах говорять, що останній голова правління ТПУ В.Лаба мітить у начальники управління з держзакупівель ГоловКРУ. Тож бронепоїзд «тендерних схем» уже стоїть під парами на запасній колії. Й, судячи з окремих норм законопроекту, його команда даремно часу не гаяла...