Нелюдський чинник

«Дуже важливо бути поруч, демонструвати, що потерпілі не забуті. З ними нація, з ними держава, з ними — усі ми. Ніхто не буде забутий, влада зробить висновок із цього уроку». Це слова президента Віктора Ющенка після огляду місця трагедії в Євпаторії. Сказані, звісно ж, щиро, адже вимовлялися поруч із завалом, під яким іще лежали тіла загиблих людей.

«До кінця року всі люди, котрі втратили житло, житимуть у нових квартирах», — заявила прем’єр-міністр Юлія Тимошенко після наради з керівництвом міста і автономії.

Журналіст Бі-бі-сі зі студії в Лондоні запитав мене наприкінці інтерв’ю: а люди вірять в обіцянки влади, адже на пам’яті ще трагедія в Дніпропетровську, вибухи, спричинені витіканням газу в інших містах, де влада так і не виконала вчасно своїх обіцянок?

І, мабуть, чесна відповідь на це запитання і є фокусом усіх подібних історій, кожна з яких — трагічна по-своєму. Тому що уроки для влади в таких випадках зазвичай вимірюються людськими життями. Вибух у п’ятиповерхівці в центрі Євпаторії, за даними на полудень п’ятниці, забрав 27 життів. Три з них — діти трьох, п’яти та десяти років. Серед загиблих — цілі сім’ї, у тому числі одна з п’яти осіб. Де­в’ять загиблих того вечора прийшли в гості — святкувати католицький Святвечір. Урятувати з-під уламків будинку вдалося 21 євпато­рійця. П’ять із них перебувають у лікарні. 85 мешканців будинку влада міста розмістила в санаторії «Фе­міда». Всі вони пройшли медобстеження, з ними працюють психологи. Забезпечені всім необхідним — аж до іграшок для дітей (їх дванадцять). Євпаторійці здають кров і несуть одяг і харчі. Кімната для благодійних пожертвувань нагадує склад або крамницю — речі майже всі нові, продуктів із запасом, організатори вже просять приносити тільки речі першої необхідності. Увечері в четвер надійшли кошти для ліквідації наслідків та компенсацій постраждалим.

Цього ж дня було визначено будинок, квартири в якому можуть зайняти мешканці трьох під’їздів, які втратили дах над головою. Це новий будинок на проспекті Перемоги, тобто теж у центрі міста. Щоправда, споруджували його для військових, і тепер багато офіцерських сімей знову не отримають довгоочікуваного житла.

Тому, якщо вести мову про висновки з уроків трагедії для влади, то, звісно ж, має йтися не лише про виплату допомог і компенсацій сім’ям загиблих та постраждалим і навіть не про вчасне надання житла. Це найлегше — якусь суму треба просто перерахувати із Резервного фонду на відповідний рахунок. Суть проблеми — у виконанні владою її функцій із забезпечення системи безпеки нашого з вами життя. За це (у тому числі) державні й муніципальні чиновники — від президента до начальника ЖЕО — отримують від нас із вами зарплату. Ми їх саме для цього й наймаємо. Тобто щоб працювали, а не демонстрували співчуття, коли хтось із нас гине від «побутових трагедій», як охарактеризувала вибух у євпаторійському будинку прем’єр.

Не будемо наводити хронології подій — усе це в новинах. Спробуємо зосередити увагу на речах із низки системних, а також на найбільш імовірній причині трагедії. Остаточних результатів експертизи на момент здавання матеріалу, звісно, ще немає. Але найімовірнішою версією руйнації двох під’їздів будинку називають вибух балонів із киснем і (або) ацетиленом — газом, який використовують у зварювальних роботах. За словами експертів, що їх наводили у ЗМІ, для вибуху балона з киснем досить необережного з ним поводження — потрапляння краплі оливи на редуктор. Другий варіант — старий балон проіржавів ізсередини.

Вже не викликає сумнівів, що ці балони разом зі зварювальним устаткуванням у підвалі будинку зберігалися. І підвал цей ніхто офіційно не орендував, його використовував жек. Є також свідчення, що мешканці будинку вимагали ці балони з підвалу прибрати. І, за словами родичів постраждалих, їх прибрали. Перенесли з підвалу одного під’їзду в підвал іншого. Інформацію про скарги, що мали місце, підтвердив і міністр ЖКГ України Олексій Кучеренко: люди зверталися з приводу напівлегальної майстерні в підвалі, в якій проводили зварювальні роботи. На світанку в п’ятницю з уламків витягли цілий балон. Із чим — невідомо. Його забрали члени слідчої групи, котрі заборонили проводити зйомку журналістам ТСН. Джерело, присутнє на засіданні держкомісії, каже, що місце вибуху визначено точно — це підвал. Але об’єкт вибуху (балон із киснем чи балон з ацетиленом) експертизою ще не встановлений.

Тепер звернімося до нашої супереч­ливої або надто чіткої для застосування законодавчої бази. Ще 2 березня 2004 року Конституційний суд України ухвалив рішення, в якому сказано: «Допоміжні приміщення (підвали, сараї, комори, горища, приміщення для візків тощо) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирного будинку». Це означає, що коли хтось хотів би надбудувати над будинком один-два житлові поверхи чи переобладнати під офіс підвал, йому необхідно було б заручитися згодою власника, тобто всіх власників приватизованих квартир, у котрих також є частка в цих самих допоміжних приміщеннях. І в будь-якій іншій правовій державі так воно й було б. Але в нас люди ходять зі скаргами по колу, одиниці звертаються до суду, а останнє слово все одно за начальником жеку або міським чиновником. Люди своїх прав не знають, але про ці норми добре поінформовані чиновники житлово-комунальних установ, прокурори, представники МНС, ГАБК та ін., котрі й повинні стежити за законністю та безпекою використання цих самих допоміжних приміщень. Повинні — але не стежать.

Міністр Кучеренко в інтерв’ю українській службі Бі-бі-сі скаржиться: «На жаль, іще з 1992 року, коли ЖКГ децентралізувалося, ми настільки його децентралізували, що держава, по суті, втратила контроль за якістю послуг, за безпекою послуг, за тарифоутворенням». Хто ж має здійснювати цей контроль? Після трагедії в Дніпропетровську було створено житлово-комунальну інспекцію, але щоб цю мережу інспекторів розгорнути, потрібно було внести зміни в держбюджет. Але у вересні, каже міністр, законопроект підтриманий не був. У проекті на 2009-й ці кошти (12 млн. грн.) передбачено. Але самі знаєте, що із цим бюджетом сьогодні відбувається....

Одне слово, дорогі співгромадяни, ми маємо зрозуміти: наша безпека — тільки в наших руках. Щоб навести лад у підвалах і на горищах житлових будинків, квартири в яких навіть не стовідсотково приватизовані, а також на прибудинковій території, жодних інспекцій чекати не треба. Найміть спільно грамотного юриста — нехай проведе семінар про ваші права і можливості. Порахуйте, у скільки вам обходиться утримання будинку, і порівняйте з тарифами. Зажадайте від жеку всі документи на підвальних «квартирантів» і подивіться, чим вони насправді там займаються.

Звісно, в дудки гудіти під Кабміном значно легше, ніж пояснювати людям ази правової грамотності. Тому що відповідальність за результат дій — нульова. Просто стрясання повітря. І реакція влади — адекватна. Її ця гра влаштовує.

Р.S. Коли здавався номер, «ДТ» удалося зв’язатися з прокурором АРК Володимиром Бойком. За його словами, допоки щодо жодної з версій причин вибуху нема підтвердження експертів, достатнього для того, щоб якась із них була названа пріоритетною. Серед версій називають: вибух балонів із киснем і ацетиленом у підвалі, побутовий вибух у квартирі, стороннє втручання в газову систему («і не тільки» — відмовившись уточнити, зауважив прокурор), вибух інших речовин. «У кожної з версій є свої підверсії. Але доказів на користь будь-якої з них на сьогодні недостатньо, — сказав Володимир Бойко.