На лінії верифікації

Рівно два місяці знадобилося на те, щоб у Фейсбуку з'явилася ініціативна група "Верифікація соціальних виплат", народний депутат Ярослав Маркевич написав запит до Мінфіну, а експерти РПР (Реанімаційного пакета реформ) запросили його представника дати роз'яснення.

Негусто, але хоч щось. Тим паче що за ці ж 60 днів "Кабмін реформ" узагалі не сформував більш-менш виразної позиції стосовно офіційних даних власного ж Мінфіну й серії матеріалів DT.UA про потенційну дірку в бюджеті в 60 (!) мільярдів, які пливуть звідти через соцвиплати. Зокрема - переселенцям.

У той час як місія МВФ перманентно вислуховує презентації наших фінансистів, нервово підраховуючи втрати реципієнта, прем'єр Володимир Гройсман і його Кабмін, зберігаючи олімпійський спокій, продовжують промовляти вустами пана Розенка. Нинішнього віце-прем'єра, який за два роки сидіння в кріслі міністра соцполітики не спромігся і кроку ступити на шляху до єдиного реєстру соцвиплат. Ретранслювати його аргументи проти верифікації Мінфіну навряд чи варто. Насправді основний меседж системи, що демонстративно ігнорує мільярдні втрати, зрозумілий: усі основні гравці не тільки в темі, а й на паях.

Як, утім, очевидно й те, що пункт спільного Меморандуму України й МВФ про необхідність верифікувати соцвиплати все-таки не дає команді "реформаторів" брутально закрити проект. Тому створений за Наталі Яресько департамент верифікації Мінфіну тепер уже мовчки (на пряму інформацію в ЗМІ накладено заборону), без фінансування, без будь-якої публічної підтримки нового міністра Олександра Данилюка, а також за відвертого саботажу Мінсоцу, все-таки продовжує працювати. Підтверджуючи тенденції, позначені нами ще у квітні.

І тому - знову стукаємо. Із дна.

Отже, нагадаю: щорічно на соціальні виплати Україна витрачає 350 млрд грн. Це третина всіх витрат держави. По суті - потік грошей, не порівнянний ні з "золотими" для корупціонерів тендерами, ні навіть з витратами на оборону країни. Цілком логічно, що для держав цивілізованих, що також віддають левову частку своїх бюджетів пільговикам, давно стало правилом жорстко контролювати потоки соцвиплат щодо їх правочинності.

Мова в цьому випадку про наявність державних соціальних платформ, де в єдину систему зведено всі бази виплат. А також маються на увазі багаторівневі скорингові програми, що дозволяють жорстко відстежувати кожен соціальний платіж. Зіставляючи інформацію з усіх офіційних державних реєстрів, що характеризують соціальний, фінансовий та інші статуси отримувача допомоги.

Традиційно офіційно визнаний відсоток помилок і зловживань під час соціальних виплат, який декларують знову ж таки цивілізовані країни в результаті верифікації, прямо співвідноситься з їхньою позицією в рейтингу сприйняття корупції. Усього лише кілька показових прикладів: Канада (5% помилок і зловживань - 9-те місце в рейтингу зі 168); США (5,07% - 16-те); Ірландія (7% - 18-те); Індія (53% - 76-те місце).

Україна? 0,9% помилок і зловживань - і 130-те (!) місце в рейтингу сприйняття корупції. Мінсоц перманентно сам себе "перевіряє". Усі бази соціальних виплат розкидано й розосереджено по регіонах. Одна не стикується з іншою. Вода каламутна - рибка ловиться. При цьому вже багато років численні міністри соціальної політики "освоюють" не тільки гроші бюджету, а й гранти МВФ, Світового банку й інших донорів на створення єдиної соціальної платформи. Є стійке відчуття міцної кругової поруки тих, хто колись сидів і нині сидить на потоках Мінсоцу.

Показовий нюанс. У парламенті в червні зареєстровано проект постанови про відставку Розенка. Перелік зловживань, які депутати висувають віце-прем'єру, досить великий і пов'язаний в основному з його політикою стосовно переселенців (влада так і не визначилася з позицією "платити - не платити", не пішла на розмежування статусу ВПО і пенсіонерів та ін.). Однак у документі немає ні слова докору колишньому міністрові соцполітики щодо "освоєння" грантів на створення єдиної бази соціальних виплат. Також голова парламентського профільного комітету, що ініціювала постанову, п. Денисова (двічі екс-міністр соцполітики), жодним пунктом не заїкнулася про попередні результати верифікації Мінфіну й можливу відповідальність Розенка і Ко за виведення мільярдів з бюджету. Ворон воронові ока не виклює.

А крута ж могла б бути насправді реформа, правда? Навіть крутіша за "прозорий офіс" адміністративних послуг у Вінниці. Так почалася ж! І вже є результати.

Якщо у квітні ми говорили про верифікацію 4 млн 29 тис. виплат (з 48 млн наявних), то нині йдеться вже про 22 млн виплат, підданих перевірці. Виплати за загубленими й анульованими паспортами (80306), закритими неіснуючими ідентифікаційними кодами, а також кодами померлих (124541). Усього 200 тис. порушень за підробленими документами станом на червень. Що становить майже 40% від усіх виявлених нині зловживань (усього 514 тис.).

У структурі цих 514 тис. неправочинних виплат: житлових субсидій - 52%, виплат ВПО - 26, пенсій - 12, виплат по безробіттю - 8%.

Тут є один важливий нюанс.

У квітні, коли голова департаменту Мінфіну Андрій Рязанцев у своєму інтерв'ю екстраполював цифри виявлених порушень на всю кількість виплат, картина виглядала буквально так: "Ми відпрацювали 4 млн 29 тис. виплат, серед них 342,2 тис. виплат, до яких у нас є різні зауваження. Це близько 9% від перевірених. А 9% від 48,4 млн усіх соцвиплат - це 4 млн 356 тис. виплат з підозрами. Не менш як
5 млрд грн втрат на місяць, якщо брати мінімальну пенсію. Тобто, виходячи з наших нинішніх прогнозів, близько 60 млрд грн бюджету можуть іти на незаконні соцвиплати".

Якщо сьогодні застосувати ту ж методику, то очевидно, що 514 тис. від 22,1 млн перевірених виплат - це 2,33%. А 2,33% від 48 млн - це 1 млн 118 тис. виплат з підозрами. Якщо помножити цю цифру на мінімальну пенсію (1130 грн), отримуємо - 1 млрд 263 млн втрат на місяць. На рік - 15 млрд 160 млн грн. Причому не забуваємо, що структура цих втрат неоднорідна. 40% цієї суми, як ми вже з'ясували, йде в кримінальне поле, бо кошти виплачуються за сумнівними документами. Решта - це помилки в нарахуванні, а також неправомірні виплати тим, у кого реальні доходи розходяться з декларованими.

Однак 15 млрд - це не 60. Навіть при неоднорідності структури. Куди поділися ще понад 45 млрд, про які з самого початку казав Рязанцев і якими нині оперує інформаційна й експертна спільнота? Безумовно, тут логічно було б поставити запитання самому Рязанцеву, однак голова департаменту Мінфіну на зв'язок не вийшов. І тому, виходячи з тієї ж таки презентації й офіційно заявлених проблем проекту, можна висунути деякі власні припущення.

Отже, очевидно, що Мінфін так і не отримав доступу до всіх державних баз даних і реєстрів.

Серед недоотриманого - реєстр цивільного стану, реєстр транспортних засобів, реєстр виборців, реєстр перевірки власників паспортів. Жодних списків одержувачів соціальної допомоги від ключового Міністерства соціальної політики в Мінфіну теж немає. Ні інвалідів, ні одержувачів регресів тощо, крім списку ВПО, в якому триває якась загадкова ротація. (Так, після травневих рейдів Мінсоцу було вичищено 450 тис., як нам казали, "липових" переселенців. Однак буквально через два тижні після заходу, кількість ВПО якимось загадковим чином знову повернулася в точку
1 млн 700 тис. осіб. Ба більше, вже протягом 3-4 місяців Мінфін щомісяця отримує 120-170 тис. нових переселенців. При цьому незрозуміло, куди зникають старі. І як узагалі з'являються ці нові, якщо старі не зникають, а цифра 1 млн 700 тис. залишається стабільною? Щось у них там як і раніше "не літає"). Не працює державний механізм обліку загалом. В Україні, приміром, узагалі не виявилося єдиного переліку одержувачів субсидії на ЖКГ-послуги, переліку малозабезпечених родин, переліку ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, навіть єдиної бази внутрішніх паспортів немає! Все це департамент шматками й уривками збирає в областях. У тих, які пішли на співпрацю. І таких - усього 12.

Отже, можна стверджувати, що, не маючи доступу до всіх баз даних, узяті нині на верифікацію 22 млн виплат перевірено тільки в рамках баз і реєстрів, які має в розпорядженні Мінфін. Приміром, за нашою інформацією, одержувачів субсидій, яких, як ми вже з'ясували, серед порушників переважна більшість, Мінфін перевірив тільки за реєстрами нерухомості й землі. Нині йде перевірка за банками. У перспективі, коли з'явиться можливість, - моніторинг за придбанням авто тощо. Пенсіонерів іще не перевірили за реєстром цивільного стану - теж немає доступу. Хоча тільки за кодами з 3733 запідозрених у перших рекомендаціях ПФ підтверджено 3 тис. 200 померлих! За критерієм перетинання кордонів перевірили тільки 155 тис. переселенців з 1 млн 700 тис.! Однак тут процес гальмує сам Мінфін, який не знайшов десяти тисяч для Прикордонслужби за підключення до її інформаційної бази. (А там дуже цікаві результати. Зі 150 тис. перевірених - 98 тис. узагалі ніколи не перетинали лінії розмежування. Тільки 57 тис. перетинали, частина з них, 1 тис., з порушенням 60-денного терміну. 98 тис. - сумнівних?). За лікарняними й регресними - тільки місяць як у Мінфін пішла якась інформація. А там п'ять мільйонів одержувачів. І це здебільшого люди, які вже є у списках на інші виплати. Отже, ймовірні порушення.

Тобто всередині цих 22 млн виплат, перевірених лише за певними критеріями, є величезний потенціал порушників. Який можна виявити, тільки маючи доступ до всіх реєстрів і баз.

Безумовно, навряд чи наше припущення дає повну відповідь на запитання про 60 мільярдів, які поки що "здулися". Їх насправді може виявитися ще більше. Однак перераховане вище чітко вказує на ступінь відповідальності тих, хто продовжує саботувати передачу баз і реєстрів Мінфіну. Насамперед - відповідальності ключового Міністерства соціальної політики й особисто нового міністра Реви. Який або ще не вникнув у ситуацію, або йому вже добре пояснили її нюанси.

Та йдемо далі. Щодо кожного з 514 тис. знайдених порушень Мінфін розіслав рекомендації розпорядникам коштів. За адекватної реакції це 8,9 млрд грн економії на рік. І що? "Ігнорування рекомендацій Мінфіну розпорядниками коштів", - сказано в другому пункті переліку проблем проекту, що зазначений у презентації.

Так, на 514 тис. розісланих рекомендацій про порушення виплат відповідь отримано тільки щодо 3858. Знову ж таки, ключовий у цій історії Мінсоц, без бажання якого механізм верифікації ніколи не запрацює повною мірою, з 340 тис. рекомендацій відповів усього щодо 3854 виплат. 3800 з яких - опрацював Пенсійний фонд, і тільки 54 - саме міністерство. Тобто на 514 тис. рекомендацій Мінфіну - менше ніж відсоток відповідей. Хіба не тема для нового засідання "Кабміну реформ"?

Нині багато матеріалів за результатами верифікації передано в правоохоронні органи. У департамент боротьби з економічною злочинністю МВС пішла інформація про 37 тис. паспортів, які на момент нарахування допомоги насправді були загублені. За анульованими бланками паспортів, украдених на території Донбасу й Криму (240 од.) також передано матеріали в СБУ. Дані щодо 58 тис. чинних ідентифікаційних кодів, які значаться за померлими, передано в НАБУ. Оскільки бюро має доступ до реєстру цивільного стану фізичних осіб.

Ще одна проблема - гроші на продовження верифікації.
39,5 млн грн передбачено бюджетом на реалізацію проекту. Мова про наступні етапи, які включають аутсорсинг телефонної й фізичної верифікації; придбання програмного забезпечення, його інсталяцію і створення системи захисту інформації; розробку скорингових моделей і системи оцінювання доходів за непрямими ознаками. До того ж залучення й оплата фахівців, а також людей, які мають провести телефонну й фізичну верифікації. Тобто дотягтися живими голосами й руками до конкретних місць і адрес. У департаменті нині працюють вісім фахівців, до того ж кілька волонтерів. Загалом - тримаються. Хоча грошей і немає. Ні копійки ще не виділили. А навіщо нам узагалі заощаджувати ці мільярди?

Заради справедливості зазначу, що завдяки міністрові фінансів Олександрові Данилюку, який явно збентежений (бо чиновник сучасний і освічений навряд чи може не розуміти цінність проекту, що дістався йому від попередників), з'явилося розпорядження для ДФІ перевіряти на місцях рекомендації Мінфіну. Нині вже є перші зрізи з землі. Перевірили 3% рекомендацій. Мало, але є тенденції. Рекомендації підтверджуються не всі. Залізно й відразу - 20%. 40% - зависають у розряді ні підтверджених, ні спростованих. Відіграють роль стосунки фіскалів із соціальними службами, що склалися історично. Коли Мінфін дає три рекомендації - вони всі підтверджуються, але як тільки 400 - не підтверджується майже нічого. Бо перевищення певної суми спричиняє кримінальну відповідальність. Але діалог налагоджується. І навіть первісні 15% підтверджень порівняно з 0,9% Мінсоцу - перемога.

Важливо, що з 1 липня Мінфін почав одержувати файли за 151-ю постановою Кабміну. Коли з Держказначейства прямо виходять гроші для соціальних виплат фізичним особам, у Мінфін іде інформація з конкретною довідкою, кому й за що. Таким чином, якщо процес піде без збоїв, протягом 1-3 місяців складуть повний реєстр громадян, що отримують виплати в грошовому еквіваленті. А це вже половина всіх соцвиплат. До того ж ПФ - уже 2/3 отримувачів. Залишаться неохопленими тільки безготівкові субсидіанти.

Однак буквально перед публікацією матеріалу стало відомо, що Мінсоцполітики подало на Кабмін зміни в 151-ту постанову. Основна новела - виведення з-під контролю Мінфіну всіх соціальних фондів, пільг і субсидій. Так би мовити, жодних зайвих файлів для чужих очей.

…Таким чином, очевидно, що проект, який народився в надрах системи, ще не поховано. Хоча таку перспективу має. Бо без адекватної реакції Міністерства соціальної політики, інших власників інформації й важелів ухвалення рішень, необхідних для повної реалізації верифікації, а по суті - європейського переформатування системи соціальних виплат, проект згорнуть. Без шуму й пилу, щоб не викликати роздратування МВФ. Без сорому й совісті. Без перешкод нинішнім власникам потоків, що продовжують заробляти на старості, хворобах, смертях і війнах.