МЗС з обмеженою відповідальністю

Які пріоритети МЗС часів президента Зеленського? Ви думаєте - російський і американський напрями, бо від відносин із Росією та Штатами залежить питання виживання нашої країни?

Виявляється, нічого подібного, оскільки деякі символічні речі свідчать про інше. Зокрема нова структура зовнішньополітичного відомства: тоді як у відділі Російської Федерації у штаті передбачається 6 співробітників, а у відділі США та Канади - 9, то в директораті публічної дипломатії - 38.

Опорно-руховий апарат

19 грудня міністр закордонних справ Вадим Пристайко підписав наказ, яким із 2 січня 2020 року ввів у дію нову структуру апарату МЗС України. Як пояснюється у преамбулі документа, це зроблено відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 11 грудня 2019 року №1034 "Деякі питання реформування державного управління" і з метою "посилення інституційної спроможності МЗС із формування державної політики у сфері зовнішніх зносин".

Підписаний Пристайком документ для МЗС важливий. Адже структура апарату - це кістяк, що визначає, як працюватиме зовнішньополітичне відомство.

Згідно з наказом, у структурі МЗС передбачено два директорати - стратегічного планування та публічної дипломатії, 14 департаментів, четверо управлінь, 7 відділів і чотири сектори. Центральний апарат Міністерства закордонних справ налічуватиме 640 людей. Власне, така штатна чисельність центрального апарату й на сьогодні.

Поки що впродовж двох місяців діятиме стара структура. Як пояснили DT.UA в зовнішньополітичному відомстві, після затвердження структури апарату має бути розроблений штатний розпис. Однак він може з'явитися після встановлення урядом посадових окладів держслужбовцям на 2020 рік. Їх ще не затверджено.

Розроблений проєкт штатного розпису має бути узгоджений із Мінфіном, потім - затверджений держсекретарем МЗС. Після цього департамент персоналу переводить працівників на нові посади. Працівники отримують пропозиції з переведення і мають право розглядати їх упродовж 60 днів. Якщо хтось відмовляється або не повідомляє про свою позицію - підлягає скороченню.

Нова структура апарату МЗС - наслідок реформи держслужби, розпочатої 2016 року. Однак на Михайлівській, де погоджуються, що необхідно реформувати і міністерство, і дипломатичну службу, не дуже радіють прийдешнім змінам: там до останнього їм опиралися. Переважно через необхідність впровадження структури директоратів і призначення керівників цих підрозділів за результатами зовнішніх конкурсів, які проводитиме Національне агентство з питань держслужби.

Ініціатори реформи вважали, що тільки сторонні люди здатні провести необхідні реформи в закостенілих бюрократичних структурах. З іншого боку, на Банковій хочуть прискорити процес прийняття і проведення рішень. Адже, на думку помічника президента Андрія Єрмака, відомого своїм неприйняттям класичної дипломатії, чиновники зацікавлені у процесі, а президент - у результаті. Тому свіжі люди - розрихлювачі, штовхачі.

Однак на Михайлівській упевнені: до дипслужби, як і до армії та спецслужб, не можна застосовувати загальні підходи реформування. Адже МЗС потребує особливих підходів хоча б тому, що в жодному іншому міністерстві немає принципу ротації, як і зобов'язання (закріпленого у ст. 18 Закону "Про дипломатичну службу") надати в системі органів дипслужби посаду, рівнозначну тій, яку обіймав дипломат до його тривалого відрядження або під час нього.

У приватних розмовах українські дипломати досить негативно сприймають саму ідею призначення на посаду голови директорату сторонню людину. Одна з причин - побоювання, що хоча прибульці ззовні й отримуватимуть зарплату значно вищу, ніж їхні колеги, котрі очолюють департаменти, управління та відділи (на це ЄС виділив спеціальні кошти), але після закінчення контракту "варяги" просто кануть у небуття, залишивши після себе руїни, розчищати які доведеться працівникам МЗС.

"Люди, котрі працюють у системі, по-перше, знають, що треба робити, а по-друге, відповідають за свої рішення. У цьому ж випадку - не очікується ні перше, ні друге", - зазначив у розмові з DT.UA один із кар'єрних дипломатів.

Чи виправдані такі побоювання? Може, негативне сприйняття новацій обумовлене кастовістю та снобізмом дипломатів? Це покаже робота генеральних директорів. Тим більше що в зовнішніх конкурсах на посади керівників директоратів мають намір брати участь і дипломати. Загалом, виконуючи постанову Кабміну, в МЗС вирішили піти на мінімальні зміни, а в уряді - зробити зовнішньополітичному відомству поступку.

Але, вдаючи, що модернізують згідно з вимогами реформи держуправління, у МЗС внесли й знакові зміни в структуру апарату.

МЗС змінених пріоритетів

Згідно з наказом міністра, найбільше працівників центрального апарату трудитиметься в департаменті консульської служби - 92 людини, в директораті стратегічного планування (нинішній політичний департамент, такий собі think-tank МЗС) - 39 осіб і в директораті публічної дипломатії - 38 співробітників. До останнього, зокрема, входитимуть управління публічної дипломатії та управління з питань закордонного українства і гуманітарного співробітництва.

Ніхто не сумнівається, що в умовах війни з Росією публічна дипломатія важлива. Адже її завдання - "цілеспрямована міжнародна діяльність держави через підконтрольні або фінансовані нею установи та організації зі здійснення інформаційного впливу на думку та поведінку населення закордонних країн у контексті зовнішньополітичних інтересів держави".

Та, м'яко кажучи, дуже бентежить диспропорція між статусом цього підрозділу та кількістю його співробітників порівняно з відділом Російської Федерації, у штаті якого передбачено всього 6 людей. Але ж у поки що чинному департаменті протидії загрозам з боку Російської Федерації працює 21 співробітник, у чиїй компетенції і двосторонні відносини, і мінський процес.

І вже зовсім не порівняти навантаження людей, які працюють у "російському відділі", з обов'язками відділу державного архіву, новий штат якого передбачає 9 співробітників. Невже архіви важливіші за Росію? Чи президентові цілком вистачає інформації про ситуацію в Росії (та й у США), яка надходить приватними каналами його помічника Андрія Єрмака, і ця структура апарату зовнішньополітичного відомства - лише визнання ситуації, що склалася, коли МЗС не підпускають до ключових питань на російському й американському напрямах? Адже нині МЗС України отримує розпорядження виконувати всі доручення помічника президента, а Пристайко всі тези для публічних заяв має узгоджувати з Єрмаком.

У зовнішньополітичному відомстві намагаються зняти такі питання, стверджуючи, що сьогодні дипломати, які працюють у "російському відділі", лише відстежують і моніторять ситуацію. "З РФ пропав двосторонній контакт. Зараз дипломати моніторять події в Росії, зокрема права людини. А для цього цілком вистачає й шести співробітників", - сказав один із високопоставлених представників українського МЗС.

Розробники реформи структури апарату відомства також стверджують, що відділ Росії буде самостійним підрозділом, а його керівник матиме право підпису. Крім того, відділ, який займається мінським процесом у нинішньому департаменті протидії загрозам з боку Російської Федерації, перейде в директорат стратегічного планування.

Можливо, це вирішення долі департаменту протидії загрозам з боку Російської Федерації й виправдане з погляду оптимізації діяльності відомства. Але хіба загрози з боку Росії неактуальні? Вони вже зникли? Досить сумнівно, що шість співробітників зможуть "потягнути" колосальний обсяг необхідної роботи, пов'язаної з нашим стратегічним противником, та ще й в умовах війни і деградації вітчизняних спецслужб.

Крім того, такі бюрократичні рішення стають певними політичними символами. А кому як не дипломатам знати, які важливі символи.

Цілком можливо, що нову структуру апарату МЗС перезатвердять. Так, вона відбиває стратегічний курс країни, закріплений роки тому в Конституції, що полягає в пріоритетності для України вступу в ЄС і НАТО. У зовнішньополітичному відомстві залишився департамент ЄС і НАТО, штат якого становитиме 25 осіб. Однак нова структура МЗС, по-перше, надто роздроблена. Наприклад, департамент секретаріату міністра поділили на відділ патронатної служби (штат передбачає 5 осіб) і управління організаційного забезпечення діяльності керівництва міністерства (29 осіб), а департамент Америки - на відділ США і Канади та відділ Латинської Америки і Карибського басейну, в яких працюватимуть по 9 осіб.

По-друге, у структурі МЗС немає кількох ключових підрозділів. Зокрема тих, що спеціально займаються Китаєм, Індією, Бразилією або СНД. Це, щонайменше, дивно. Як і те, що в штатах департаменту країн Близького Сходу і Африки та департаменту країн Азійсько-Тихоокеанського регіону передбачено лише по 22 співробітники, а у відділі Латинської Америки та Карибського басейну - 9.

Цікаво, той, хто візував документ, на карту дивився? На ці три підрозділи припадає понад півтори сотні країн! А хіба можна одному дипломатові ефективно вести три-чотири держави в таких непростих регіонах? Заводити контакти, відстежувати ситуацію, розбиратися в нюансах кланових відносин, лобіювати інтереси українських виробників товарів та послуг, шукати інвесторів? Тоді як навіть не в усіх країнах є посольства.

Звісно, з такими розкладами діятиме принцип "прицьомок". Але ж в АТР, африканському та латиноамериканському регіонах є й економічно потужні держави, і потенційні ринки збуту української продукції.

Економізація зовнішньополітичної діяльності - гостро необхідна функція для країни з негативним торговельним балансом. Економізація - це те, що залишається МЗС, бо політику на ключових зовнішньополітичних напрямах у нього відібрали. Втім, судячи з усього, Пристайко не особливо й опирався цьому, послідовно позбавляючи і себе, і МЗС активної участі на максимальній кількості чутливих напрямів - у мінському процесі, переговорах із Росією з газових питань, американському треку.

Але якщо нинішній міністр усе-таки хоче зробити МЗС ефективнішим і орієнтованим на економіку (а Пристайко артикулює такі плани), то повинен підкріплювати свої амбіції діями. Розробляти стратегії, добиватися збільшення фінансування, посилювати управління економічного співробітництва, як і територіальні підрозділи, - а не зводити особисті порахунки з деякими дипломатами, переставляючи їхні прізвища в кадровій матриці.

Поки що ж зміни, які готуються, розчаровують: замість зміни підходів у дипломатичній роботі, які можуть підвищити ефективність дипслужби, в зовнішньополітичному відомстві обмежуються лише змінами структури апарату. Але якщо у вищого політичного керівництва країни немає розуміння завдань і не підготовлені стратегії відносин із Росією, США, ЄС, Китаєм, Індією та африканським регіоном, то жодні цифри в штатних сітках і перейменування підрозділів не зроблять зовнішню політику України ефективною