МЗС уповноважене скоротити

Вітчизняне МЗС переживало різні періоди у своїй історії.

Бували часи, коли зовнішньополітичне відомство формулювало стратегічні завдання й азартно працювало над ними, - і часи, коли воно опинялося на периферії української політики.

Працівники МЗС неодноразово переживали творчу ейфорію. Але частіше в'язнули в бюрократичному болоті.

Дипломати здійснювали вчинки, підписуючи відозви та йдучи у відставку. І йшли на компроміс із совістю, виконуючи розпорядження, котрі суперечили їхнім переконанням, і боячись сказати зайве слово.

Дипломатичні перемоги часто змінювалися принизливими поразками. А після нетривалого періоду відносного достатку наставав час жорсткої економії.

Нині МЗС переживає не найкращі часи. Його вплив на формування порядку денного з основними зовнішньополітичними партнерами України зведений до мінімуму. А на паску, який намагаються затягти якомога тугіше, не залишилося місця для нових дірок.

Як випливає з циркуляра, підписаного 22 лютого першим заступником міністра закордонних справ Русланом Демченком і відправленого всім дипломатичним установам України (DT.UA має текст документа), у 2013 р. на роботу посольств та консульств виділено на 95 млн грн менше, ніж у 2012-му. Це близько 14% від обсягу торішнього бюджету. Як пояснює в документі сам дипломат, 95 млн грн - сума, необхідна для функціонування українських представництв за кордоном упродовж двох місяців.

Пан Демченко відзначає, що кошториси дипустанов на 2013 р. забезпечують витрати на оплату праці дипломатів, оренду службових приміщень, комунальні послуги. Приблизно на 54% від заявлених потреб забезпечуються витрати на оренду житлових приміщень, на 20% - на оплату різних послуг (транспортних, медичних тощо). За оцінкою першого заступника міністра, ситуація ускладнюється непропорційним розподілом помісячного плану асигнувань, коли на I квартал нинішнього року випадає тільки 14,3% планових призначень, а на IV - 36,7%.

"Актуальний стан справ вимагає чіткого й державницького підходу у прийнятті рішень про проведення видатків, ретельного аналізу всіх витрат установи та проведення низки організаційних заходів з метою жорсткої економії коштів", - зазначається в циркулярі. Зокрема, керівництво зовнішньополітичного відомства доручає главам дипмісій переглянути договори на оренду службових і житлових приміщень, встановити жорсткі ліміти витрат на послуги зв'язку, транспортні й медичні послуги, звести до мінімуму витрати на протокольні заходи, максимально обмежити нетривалі відрядження.

Через кілька днів у посольства було відправлено циркуляри, підписані вже міністром Леонідом Кожарою, що велять дипломатам, котрі мають повернутися в Україну з тривалого відрядження в рамках планової ротації протягом 2013 р., зробити це вже до 30 квітня. Їхня зміна повинна виїхати в тривале відрядження не раніше 1 грудня 2013 р. Виняток зроблено лише для тих працівників дипустанов, чиї діти ходять у школу в країні перебування.

Про болючість для дипломатів питання економії та тимчасового (?) скорочення штатів свідчить те, що відповіли всі наші адресати, до яких DT.UA звернулося по коментарі. Відповіли щиро й гірко. Один із наших співрозмовників зізнався: "Краще б скоротили 14% зарплати, але чітко платили за навчання дітей, медицину, транспорт, зв'язок тощо. А так ця зарплата може принести мені великі проблеми".

Українське МЗС проводило політику жорсткої економії й раніше. Особливо пам'ятні 2008-2009 р., коли грошей бракувало на мінімум. У ті скрутні часи дипломати пройшли і скорочення штатів, і затримки зарплат, і період лімітованих п'ятьма хвилинами телефонних розмов, і заборону на відрядження. Тоді замість консультацій експертів проводилися відеомости, а кілька посольств закрили.

Нині регіонал Л.Кожара йде шляхом, уторованим його "папереднікамі" у 2008-2009 р., намагаючись розтягнути на рік той мізер, що був виділений відомству на 2013-й. І заощадити на основній статті витрат - на закордонних представництвах, які з'їдають близько 80% усього бюджету міністерства.

У тому, що зовнішньополітичне відомство докотилося до такого сумного фінансового стану речей, значна частка вини як попереднього міністра Костянтина Грищенка, так і нинішнього - Леоніда Кожари, які не лобіювали інтересів МЗС. У результаті бюджет відомства у 2013 р. становить 1,106 млрд грн. Чи багато це?

Наприклад, минулого четверга депутати виділили недавно створеному Міністерству доходів і зборів 5,89 млрд грн. Бюджет Міністерства охорони здоров'я становить близько 6,8 млрд грн, Міністерства культури - 2,2 млрд. При цьому бюджет МЗС скорочують уже другий рік поспіль. Фінансування відомства - одне з найгірших серед міністерств.

Та, намагаючись заощадити, чиновники ріжуть по живому - по людях. У результаті, як зазначив один із наших співрозмовників, така економія тільки шкодить справі, оскільки запропонований варіант скорочення бюджетних коштів "не є економією. Економія - це коли вивільняєш кошти, які можеш витратити на інші потреби. Ми ж нічого не вивільняємо, а лише вдаємо, що нічого не сталося і все працює так, як і раніше. Тільки без грошей".

Тому-то деякі співрозмовники DT.UA, розуміючи мотиви, якими керувалися в Києві, вважають дії МЗСівського керівництва, щонайменше, непрофесійними. Можливо, ця оцінка надто категорична й емоційна. Але обурення дипломатів цілком виправдане, оскільки така "економія" може призвести "до майже повного колапсу в роботі посольств і консульств".

Всупереч поширеній думці, дипломати не жирують. Їхнє життя складається не з самих тільки закордонних відряджень та прийомів. Відрядження для дипломатів - це така ж виробнича потреба, як для моряка - вихід у море, а для селянина - у поле. Та й прийоми для більшості з них - це не тільки захід, де можна скуштувати делікатесів і марочних вин. Передусім це майданчик для спілкування, встановлення нових контактів, для "зняття" інформації, врешті-решт. Ветерани дипслужби пам'ятають, як Геннадій Удовенко настановляв своїх молодших колег: перед кожним прийомом слід добре повечеряти, дипломат іде туди не їсти, а працювати.

Праця дипломатів цінується невисоко, попри ненормований робочий день. Зарплата начальника відділу центрального апарату МЗС може становити від 3,5 до 5,5 тис. грн. У Мінфіні, наприклад, чиновник середньої ланки отримує відсотків на двадцять більше. В АП у співробітника головного управління з питань міжнародних відносин зарплата вдвічі вища, ніж у його колег із МЗС.

Не краща ситуація і в дипмісіях. Залежно від категорії країни перебування, зарплата радника може становити 2-3 тис. дол. Порівняно із зарплатою їхніх колег із багатьох країн СНД, це невеликі суми.

Навіть російські дипломати, акредитовані в Україні, отримують удвічі-втричі більше за українських колег. Протягом кількох останніх років росіянам двічі підвищували зарплату на 20%. А працівники посольств із країн - членів Євросоюзу отримують утричі-вчетверо вищі зарплати, ніж українці. (Справедливості ради зазначимо, що західноєвропейські дипломати з цих коштів оплачують і оренду квартир, і транспорт.)

Тим болючіше б'ють по наших дипломатах пропоновані Києвом рішення щодо економії. Якщо раніше МЗС оплачувало службовий автотранспорт і зв'язок, то тепер уже самі дипломати мусять оплачувати бензин та телефон. Це чималі витрати. А дипломатам же, особливо консулам, з обов'язку служби їздити доводиться багато. В умовах такої "економії" українці, котрі потраплять за кордоном у біду, можуть не дочекатися консульської допомоги. Офіційні делегації також не повинні відтепер розраховувати на опіку дипломатів, причому не тільки при відвідуванні бутиків, а й при виконанні своєї офіційної місії.

Додамо, що Українська держава, всупереч заведеній у багатьох країнах практиці, не оплачує дипломатам представницьких витрат. Тоді як особливо цінна інформація виловлюється не за офіційним столом переговорів, а за чашечкою кави. Інтереси країни простіше лобіювати в хорошому ресторані, де обстановка сприяє довірливій розмові. Робочі ланчі й вечері - не забаганки і не барство, це заведена в усьому дипломатичному світі практика.

Необхідність брати на себе виробничі видатки б'є по кишенях і так небагатих, найчастіше - сімейних, дипломатів, вимушених оплачувати ще і школи, і дитячі садки, і дуже часто - послуги лікарів. Загалом, як сумно зазначив один із наших співрозмовників, виходить "дипломатія власний кошт". А коли ще починаються затримки зарплат (як це вже бувало в січні й лютому), то, на жаль, інколи дуже непросто протистояти корупційним спокусам...

Дипломатичний пайок став ще мізернішим ще й тому, що в посольств і консульств нинішнього року забрали право розпоряджатися частиною консульських зборів, вирішивши повністю посадити дипмісії на бюджетне фінансування. Так тільки де воно? Можливо, з'явиться в грудні. Та ось тендери проводити вже буде пізно.

В умовах такого фінансового забезпечення пропоноване керівництвом МЗС рішення про ротацію (з затримкою прибуття змінників на півроку) означає, що багато хто в посольствах займатиметься формальними відписками, а не реальною роботою. Адже її обсягу ніхто не зменшить, зарплату - не підвищить. Та й людей буде замало, щоб закрити всі амбразури: з деяких посольств до Києва мають одночасно повернутися близько половини співробітників.

Один із наших співрозмовників, налаштований оптимістичніше, ніж його колеги, вважає, що проблеми в дипустановах будуть усе-таки відносними, оскільки "робота в центральному апараті набагато інтенсивніша, ніж у посольствах (за невеликим винятком). Отож паралічу не буде".

Проте для представництв у державах Європейського Союзу проблема екстреного від'їзду співробітників дипмісій буде особливо болісною: Київ поставив перед собою мету підписати нинішнього року Угоду про асоціацію з ЄС.

Зрозуміло, левову частку роботи Україна має зробити вдома. Але не варто применшувати й дипломатичну складову політики євроінтеграції. А хто займатиметься нею в європейських столицях, коли бракує людей? Як зазначив один високопоставлений дипломат у коментарі нашому виданню, "коли на дипломатію виділяється менше певної кількості грошей, вона взагалі втрачає сенс. Люди не ходять на зустрічі й заходи. Вони не можуть вести необхідну роз'яснювальну роботу. А цей же рік - критичний для нашої євроінтеграції".

На роботі посольств і консульств негативно позначиться й від'їзд без автоматичної ротації бухгалтерів та завгоспів, тобто співробітників, відповідальних за матеріальні цінності. "Я обійдуся без завгоспа. Якось - без діловода. Але без бухгалтера ж як?" - досить емоційно відреагував ще один глава дипмісії. Посли й консули докладають усіх зусиль, аби пробити в Києві рішення залишити в посольстві хоча б частину співробітників, котрі мають виїхати до 30 квітня. Департамент же персоналу міністерства вже почав оформляти дипломатам накази повернутися на батьківщину.

При цьому, як вважає один із наших конфідентів, варіант ротації, запропонований керівництвом МЗС, не приведе до значної економії бюджетних коштів. Зокрема це стосується й такої важливої статті витрат, як оренда житла.

Деякі наші співрозмовники думають, що рішення про ротацію приймалося зопалу, з відчаю, і тепер переглядатиметься: в Києві, мовляв, зрозуміли, що реалізувати всі накреслені плани нереально. Адже на терміновий від'їзд великої кількості людей також потрібні значні фінансові витрати. А грошей на квитки й оплату вантажу немає. Крім того, є й проблема працевлаштування людей, котрі повернуться: на їхньому місці в Києві сидять змінники, які ще не поїхали на нове місце роботи.

Безперечно, в умовах кризи заощаджувати треба. Президент Кіпру, наприклад, зменшив собі зарплату на 25%. Барак Обама вирішив щомісяця повертати в бюджет 5% (1667 дол.) свого окладу на знак солідарності з держслужбовцями, які постраждали від зменшення виплат. Урізають зарплату держслужбовцям в Іспанії та Греції.

Є можливості для оптимізації і в нашого зовнішньополітичного відомства. Наприклад, Київ міг би закрити дипмісії в низці країн, перейшовши на "кущове" дипломатичне представництво. Нарешті, знову переглянути штатний розпис центрального апарату і дипломатичних місій. Адже в посольствах завжди знайдуться "зайві" співробітники, посади яких можна скоротити...

Коментуючи ситуацію, заступник міністра закордонних справ Віктор Майко стверджує, що ніякого масового відкликання дипломатів з посольств без проведення планової ротації не буде. Дипломат запевнив: МЗС підходить до цього питання дуже виважено й не допустить "розриву в кадрах", передусім у важливих для України державах. "Якщо такі ситуації виникатимуть, то вони будуть винятком, і МЗС докладе всіх зусиль, аби цього не сталося", - запевняє В.Майко.

Інший заступник глави МЗС - Андрій Олефіров - повідомив у своєму коментарі, що "міністерство визначило чіткі потреби щодо посилення фінансування окремих напрямів нашої роботи, про що міністр доповідав голові уряду України. За результатами прем'єр-міністр дав відповідні доручення щодо врахування цих потреб під час внесення змін до Державного бюджету України на 2013 рік".

Однак, якщо судити з рішення контрольованого Партією регіонів парламентського бюджетного комітету, який тиждень тому затвердив перерозподіл програм Мінфіну на 2013 р. на суму 1,7 млрд грн, то МЗС у пріоритетах влади не значиться. Адже значно важливіше спрямувати гроші в Генпрокуратуру, Держслужбу спецзв'язку, Держагентство з інвестицій, СБУ, Управління держохорони, у Донецьку область та Єнакієве.

Та й навіщо цій владі витрачатися на МЗС, якщо зовнішньополітичне відомство великих грошей не приносить, а в роботі на важливих для президента і його найближчого кола напрямах - США, ЄС - ставку зроблено не на міністерство, а на спеціально найняті лобістські структури? МЗС надали почесне право виконувати представницькі функції. Хоч як це сумно, але українське МЗС стало "церемоніймейстером", а не впливовим гравцем у реалізації національних інтересів держави. Проте навіть для виконання залишених йому функцій у міністерства грошей немає. Що ще далі відкидає відомство на маргінес.

Нині МЗС практично не впливає на вироблення політики Києва стосовно його основних партнерів - Москви, Вашингтона, Брюсселя. Воно грає лише роль, яку йому відводять на Банковій. Роль статиста. Таким МЗС стало не за Леоніда Кожари. До цього зовнішньополітичне відомство йшло довгі роки.