Мукачівське питання — з ніг на голову

На початку тижня мукачівська тема знову облетіла центральні засоби масової інформації — Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу за фактом підробки документації на виборах міського голови. На тлі останніх подій в Україні, особливо президентської кампанії, що набирає обертів, може скластися враження, що мукачівське питання потроху перестало бути актуальним, якщо взагалі не зійшло нанівець. Однак це не так. Попри відсутність мітингів чи акцій протесту в самому місті, тема виборів мера не втратила гостроти, вона просто проходить свій «процедурний» етап. Опозиція до останнього часу намагалася оскаржити результати виборів у судовому порядку (щоправда, з огляду на очевидну заангажованість судів, не зовсім вдало). Не забули про Мукачеве й за кордоном — минулого тижня об’ємну статтю, присвячену невеликому закарпатському містечку, а заодно майбутнім виборам президента України, опублікувала впливова американська газета «Лос-Анджелес Таймс».

І все-таки заява Генпрокуратури стала певною мірою несподіванкою. Причому не самим фактом порушення кримінальної справи (цього слід було чекати давно), а підставами, що послужили для неї. З самого проголошення територіальною виборчою комісією (ТВК) переможця виборів опозиція не переставала стверджувати, що результати голосування грубо сфальсифіковані. Справжнім переможцем виборів є Віктор Балога, підтвердження чому — оригінали протоколів дільничних виборчкомів (ДВК), які збереглися в народних депутатів від «Нашої України», що виступили спостерігачами на виборах, а також результати численних соцопитувань та екзит-полів. Влада так само не втомлювалася твердити, що вибори пройшли прозоро, без фальсифікацій, а Ернест Нусер переміг чесно. І тут виявилося, що фальсифікації дійсно мали місце, і здійснені вони… опозицією.

Як розповів на прес-конференції керівник прес-служби Генеральної прокуратури Сергій Руденко, почеркознавча експертиза Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановила, що підписи членів восьми ДВК на протоколах із результатами голосування, наданих Генпрокуратурі депутатами з «НУ», сфальсифіковані. Саме за цим фактом і порушено кримінальну справу (ч. 2 ст. 158 Карного кодексу — Підлог, виготовлення виборчого документа невстановленого взірця, внесення до виборчого документа завідомо неправдивих відомостей або будь-яка інша його підробка). Крім того, допитані прокуратурою члени ТВК і ДВК, за словами С.Руденка, категорично заперечили факти фальсифікації виборів, а ознайомившись із наданими «нашоукраїнцями» протоколами заявили, що дані в них не відповідають дійсності. Остання заява не може не викликати подиву, адже всього через вісім днів після виборів, на Ужгородському міськрайонному суді чимало членів і навіть голів ДВК (які були сформовані з представників СДПУ(о) та інших лояльних до влади партій чи громадських організацій) стверджували, що не пам’ятають не лише хоча б приблизних результатів голосування на своїх дільницях, а навіть конкретного переможця! Однак ці факти на прес-конференції не наводилися, а аргументи Генпрокуратури видавалися настільки переконливими, що журналісти навіть поцікавилися, наскільки виявлені фальсифікації вплинули на результати виборів. Від відповіді на це питання керівник прес-служби ухилився, заявивши, що «в ході досудового слідства прокуратура не досліджує сам виборчий процес». Хоча міг би й додати — «фальсифікації» не могли вплинути на результати виборів, оскільки ТВК проголосив переможцем Е.Нусера на підставі не тих протоколів, автентичні копії яких надані Генпрокуратурі народними депутатами, а зовсім інших — викрадених разом із кількома тисячами бюлетенів через три дні після виборів — у ніч на 21 квітня. Пошуки викрадачів якраз і могли б наблизити до розв’язки довготривалу мукачівську епопею. Однак слідство в даній справі зайшло в глухий кут. Злодій, що прийшов у кінці травня в міліцію з повинною, виявився зовсім не злодієм, а інших кандидатур на його місце у правоохоронців немає. Та й навряд чи з’являться найближчим часом — в Україні неможливо пригадати судові вироки стосовно резонансних кримінальних справ, що мають яскраве політичне забарвлення і пов’язані з чинною владою.

На самому Закарпатті реакція на порушення кримінальної справи була дуже млявою. Губернатор Іван Різак на своїй щотижневій прес-конференції сказав, що крім заяви Генпрокуратури нічого не знає (утім, на Закарпатті й без того вистачає скандалів, узяти хоча б затримання міліцією працівників «Газу України», котрі після неодноразових попереджень спробували відключити від газопостачання багатомільйонного боржника, підприємство-банкрут «Ужгородтеплокомуненерго»). Місцеві ЗМІ обмежилися передруком коротких повідомлень зі столичних інформаційних агентств. Безперечно, найцікавішою з даного питання є думка політичних опонентів із самого Мукачевого. Щоб з’ясувати її, «ДТ» звернулося до виконувача обов’язків міського голови Матвія Поповича, котрий, погодившись на коротке інтерв’ю, попросив залишити питання, щоб самому підготувати відповіді. Однак наступного дня в.о. мера несподівано повідомив, що вважає тему мукачівських виборів вичерпаною і від коментарів відмовився.

А ось що з цього приводу думає В.Балога:

— Минуло понад два місяці, відколи ми передали протоколи в Генпрокуратуру, сподіваючись, що вона вивчить їх і дасть адекватну оцінку подіям, що супроводжували мукачівські вибори та післявибори. На передачі протоколів наполягало й керівництво Генпрокуратури, обіцяючи об’єктивне й незаангажоване розслідування. І що маємо в результаті? Порушується кримінальна справа й у фальсифікації звинувачують опозицію. Утім, з огляду на попередні дії правоохоронців, заява Генпрокуратури не викликала в мене особливого подиву. Згадаймо інші мукачівські справи — хоча б викрадення протоколів та бюлетенів. І заява Михайла Джумелі у Верховній Раді, й інші обставини вказують, що цей злочин скоєно за сценарієм влади. І що правоохоронці? Знаходять раніше судимого, в якого майже розпадається печінка, обіцяють допомогти з лікуванням, якщо він візьме на себе злочин, і той приходить у міліцію з повинною. Згодом виявляється, що ні сам затриманий, ні його приятель, що вже помер від туберкульозу, ніякого відношення до викрадення не мають. Про справжніх злочинців та їх патронів знає все місто, а міліція знайти їх ніяк не може.

— У заяві Генпрокуратури йдеться, що через викрадення протоколів та бюлетенів встановити реальний результат виборів уже неможливо. Ви згодні з цим?

— Викрадено лише невелику частину бюлетенів, і в мене немає сумнівів, що якби перерахували решту, переможцем усе одно виявився б я. При бажанні усі крапки над «і» можна б розкласти протягом двох-трьох місяців. Після відставки Е.Нусера слід оголосити й провести повторні вибори. Я навіть згоден забути все, що коїлося до цих пір, але відтепер давайте діяти по закону. Влада гальмує цей процес, а на численні порушення своїх ставлеників закриває очі. Теперішня тимчасова міська влада не провела жодної законної сесії міськради. Депутатів скликають у телефонному режимі, а останні дві сесії проводилися навіть не в міськраді, а в якихось кафе. Зберуть 40 — 45 відсотків лояльних та залежних від влади депутатів, вирішать свої питання, а решту депутатів, котрих не вистачає для більшості, вводять у протоколи заднім числом.