Мукачеве — на круги своя

Багатостраждальна Мукачівська епопея, схоже, добігає свого завершення. У середу Мукачівський міськрайонний суд, розглянувши заяву Генпрокуратури щодо перегляду справи про результати виборів мера за нововиявленими обставинами, визнав повторні вибори міського голови Мукачевого 18 квітня нинішнього року… недійсними. Згодом з’ясувалося, що заява Генпрокуратури була підписана Геннадієм Васильєвим і направлена обласному прокурору Володимиру Лемаку ще в жовтні, однак той передав її в суд лише за кілька днів до своєї відставки минулого тижня. Наступного дня самий же суд поновив на посаді міського голови Василя Петьовку — переможця перших повторних виборів мера, що відбулися ще в червні 2003 року. Такі судові рішення про зміну влади в органах місцевого самоврядування, напевно, не мають прецедентів в історії України і ще отримають оцінку фахівців у майбутньому. А тепер їх необхідно виконувати.

У четвер В.Петьовка в супроводі кількох народних депутатів від «Нашої України» та прокурора Мукачевого з’явився в міській ратуші, пред’явив рішення суду в.о. мера Матвію Поповичу (який перебував на цій посаді після добровільної відставки Е.Нусера) і зайняв кабінет міського голови.

— Після визнання виборів недійсними я подав скаргу-позов про поновлення мене на посаді міського голови, — повідомив «ДТ» В.Петьовка. — Суд скаргу задовольнив, і, хоча це рішення ще не остаточне (воно може бути оскаржене), допущено негайність його виконання. З четверга я вже виконую повноваження міського голови, печатка перебуває в мене, а зразки підписів мера в банку змінені. Що ж до М.Поповича, то на цю посаду його подавав Е.Нусер, який начебто переміг на виборах, що визнані недійсними. Тому про легітимність колишнього в.о. мера говорити, мабуть, не доводиться. Він навіть не є стороною в судових справах, тому не зможе їх оскаржити. М.Попович відмовився підписати акт передачі повноважень, однак печатку міського голови та ключі від сейфу віддав. Крім визнання виборів недійсними та поновлення мене на роботі, суд також скасував рішення сесії міськради про припинення моїх повноважень як міського голови, проведення других повторних виборів 18 червня нинішнього року, а також про призначення заступників мера. Усі вони, включно з М.Поповичем, будуть звільнені зі своїх посад найближчими днями…

Першим розпорядженням нового-старого мера стало скликання позачергової сесії міськради. За словами В.Петьовки, в Мукачевому необхідно вирішити фінансову проблему, що виникла за останні тижні. На рахунках міськради є кошти, та оскільки попередня влада не скликала сесії, виникла заборгованість перед бюджетниками. Сесії слід прийняти рішення про виплату боргів ще до Нового року. Міський голова вже консультувався з депутатами і, за його ж словами, знайшов порозуміння у більшості з них…

Тим часом опоненти В.Петьовки не думають просто так складати зброю.

— Це якийсь правовий «беспредєл», — сказав «ДТ» Матвій Попович. — Наша сторона взагалі не брала участі в судовому розгляді цих справ, тому що нас про них ніхто не повідомив. Я не склав із себе повноважень і не підписав відповідного акта, оскільки робити це мені заборонила сесія міськради. А отже, рішення судів не виконані. До їх виконання мала бути залучена виконавча служба, чого зроблено не було. В.Петьовка самовільно зайняв кабінет і поміняв замок на дверях. Юридично я залишаюся на посаді в.о. міського голови, звільнити з якої мене може лише сесія міськради. Тому й далі ходитиму на роботу. Ми з міськими депутатами вже прийняли рішення оскаржити рішення суду в прокуратурі та судах вищої інстанції…

Утім, перспективність оскарження, з допомогою якого можна хіба що трохи потягнути час, напевно, розуміє й сам М.Попович. Надто грубо й очевидно були сфальсифіковані вибори 18 квітня, щоб розраховувати на задоволення апеляцій. Зміна влади в Мукачевому стала логічним продовженням останніх подій на загальнодержавному рівні. З допомогою кількох судових рішень «Наша Україна» отримала в Мукачевому те, про що навіть не мріяла ще місяць тому. Максимум, чого домагалася опозиція, — проведення повторних (третіх!) виборів міського голови. Нині в них просто відпала необхідність. Єдине, що варто було зробити «нашоукраїнцям», — повернути владу в Мукачевому з дотриманням усіх юридичних процедур. Щоб ні в кого не виникало зайвих асоціацій чи непотрібних паралелей…

Цими днями на Закарпатті отримала розвиток ще одна резонансна справа — прокуратура області порушила кримінальну справу за фактом смерті ректора Ужгородського національного університету Володимира Сливки. Цю новину повідомив новопризначений прокурор області Микола Гошовський. Сам факт порушення кримінальної справи, безперечно, є позитивом, який дає надію пролити світло на загадкові обставини смерті ректора, що викликали резонанс далеко за межами області. Водночас коментарі прокурора не можуть не порождувати запитань. Кримінальну справу порушено за ст. 120 Кримінального кодексу — «Доведення до самогубства». На переконання М.Гошовського, матеріали дослідчої перевірки (відсутність сторонніх осіб у будинку на момент смерті, свідчення лікарів і т.д.) не викликають сумнівів у тому, що смерть ректора — самогубство. Як не згадати в цьому контексті слова попередника М.Гошовського В.Лемака, який наступного ж дня після смерті В.Сливки заявив журналістам: «Смерть ректора — це однозначно самогубство». Саме на версії самогубства категорично наполягала влада, яка організувала проти ректора в останні місяці його життя справжній терор. Саме цю версію піддавали й піддають сумніву непровладні ЗМІ, їй вірять дуже мало людей, котрі особисто знали В.Сливку. Очевидно, що якби М.Гошовський спирався не на сумнівну дослідчу перевірку свого попередника, а хоча б на свідчення рідних та близьких В.Сливки, котрі виявили й намагалися врятувати його того фатального дня, то висновки щодо безсумнівності версії самогубства не були б такими категоричними.

Утім, за наявності нових доказів, кримінальна справа в будь-який момент може бути перекваліфікована. Головне, щоб було бажання знайти ці докази…