Я к свідчать результати опитування, проведеного Центром Разумкова у березні 2004 р., більшість громадян України позитивно ставляться до ринкових реформ: 65% респондентів відповіли, що хотіли б, аби президент, який має бути обраний наприкінці нинішнього року, сприяв здійсненню реформ. Водночас наслідки однієї з найважливіших складових ринкової трансформації економіки — приватизаційних процесів — більшістю громадян оцінюються негативно, при цьому негативізм в оцінках зріс протягом двох останніх років. Певною мірою така оцінка є екстраполяцією невдоволення громадян соціально-економічною ситуацією в Україні в цілому. Саме зростанням цього невдоволення можна пояснити і зростання негативізму в оцінці наслідків приватизаційних процесів для української економіки. Тому не дивно, що чим гірше матеріальне становище респондентів, тим гірше вони оцінюють ці наслідки.
Негативне ставлення до приватизації ключових народногосподарських об’єктів викликане насамперед недовірою до української підприємницької еліти. Підтвердженням цього є те, що, за даними опитування, проведеного у березні 2004 р., 78,7% респондентів висловили побажання, щоб влада здійснювала «боротьбу з олігархами». І в масовій свідомості панує переконання, що навіть у ситуації, коли результатом приватизації стане підвищення ефективності виробництва, вигоду від цього отримають переважно «олігархи». Отже, головна причина негативного ставлення до приватизаційних процесів — їх низька соціальна ефективність, що зумовлює переконання більшості громадян у тому, що від приватизації вони особисто нічого не виграють.
Водночас негативна оцінка економічних процесів поєднується з переконанням більшості громадян у необхідності здійснення легалізації тіньових капіталів. Певною мірою це можна пояснити поширеними уявленнями про те, що «відхід у тінь» для багатьох підприємців був вимушеним, тому представників тіньового сектора економіки часто сприймають як таких, хто постраждав від недосконалої соціально-економічної системи, що склалася в Україні. Важливо зазначити, що більшість опитаних (у т.ч. і більшість тих, хто виступає за необхідність створення умов для легалізації капіталу в Україні) вважають, що найближчим часом реальної легалізації капіталу не відбудеться, швидше за все, мотивуючи цей прогноз незацікавленістю влади у такій легалізації.