МН17: за півкроку до істини Слідчі встановили російське коріння "Бука"

Зроблено ще один крок у встановленні істини про трагедію рейсу MH17.

Хоча міжнародна група слідчих поки що не називає імен відповідальних за злочин - тих, хто послав ЗРК "Бук" в Україну, віддавав наказ відкрити вогонь і натискав на кнопку "Пуск", зате вони точно визначили місце, звідки вилетіла ракета, що збила 17 липня 2014 р. поблизу Тореза Boeing-777 Malaysia Airlines. І ці результати розслідування цілком спростовують позицію Росії.

У середу голландський прокурор Фред Вестербеке представив родинам жертв рейсу MH17 проміжний звіт першого етапу роботи Спільної слідчої групи (Joint Investigation Team, JIT). Команда слідчих, що здійснює кримінальне розслідування трагедії, складається з представників правоохоронних органів Малайзії, України, Нідерландів, Бельгії та Австралії. Загалом оприлюднений документ підтвердив опубліковані в жовтні 2015 р. висновки Ради безпеки Нідерландів (Dutch Safety Board, DSB), що визначила технічні причини катастрофи малайзійського літака.

Спираючись на опитування свідків, перехоплення розмов бойовиків, дані радарів, відео з соціальних мереж, знімки з супутників, слідчі JIT стверджують: причиною загибелі 298 людей була ракета серії 9М38, випущена з ЗРК "Бук". ЗРК був встановлений на узвишші поля площею 500 на 600 м поблизу смт Первомайський Донецької області. Як зазначено у звіті, це найвище місце в радіусі 5 км. Вказану територію в липні 2014 р. контролювали проросійські сепаратисти.

Істотна відмінність розслідування JIT від звіту DSB не тільки в тому, що в ньому точно зазначається місце, звідки було випущено ракету. Наприклад, слідчі голландської Ради безпеки лише вказали на великий район площею 320 кв. км: це територія, обмежена містом Сніжне на півночі й селищами Первомайський і Степанівка на сході та південному сході. У звіті ж Спільної слідчої групи також фіксується маршрут, яким зенітно-ракетна установка потрапила в Україну з Росії, а після того, як був збитий MH17, повернулася назад.

Як випливає з документа, цим висновкам JIT передував докладний аналіз і інших можливих версій катастрофи MH17: вибух всередині салону внаслідок терористичного акту й атака іншого літака. На основі даних різних хімічних і радіологічних аналізів, показань радарів, опитування свідків, переговорів диспетчерів з екіпажами літаків (у тому числі й з пілотами MH17), перехоплення розмов сепаратистів слідчі відкинули ці сценарії.

Так само спростували криміналісти і твердження представників Росії, що MH17 був збитий ракетою, випущеною з району селища Зарощенське. За словами представників російського міноборони, його контролювала українська армія. JIT досліджувала два можливих місця пуску в районі цього селища й не виявила жодних доказів, котрі б підтверджували слова росіян. Зате, як випливає з наведеної у звіті перехопленої розмови двох проросійських сепаратистів, ті самі визнають, що контролювали Зарощенське, коли було збито пасажирський літак.

У проміжному звіті не називаються підозрювані у скоєнні злочину, хоча й зазначено, що до транспортування ЗРК та керування ним було причетно близько ста осіб. Встановлення їх стане предметом другого етапу розслідування JIT. Як і пошук відповіді на запитання, хто дав команду послати "Бук" та екіпаж "відпускників" у нашу країну й наказав вистрелити ракетою по пасажирському літаку. Влада Нідерландів уже заявила про збір інформації про якихось Андрія Івановича (позивний "Оріон") і Миколу Федоровича (позивний "Дельфін").

У звіті визнали причетність Росії до катастрофи малайзійського літака, але прямо Москву не звинуватили. Слідство відзначає: той факт, що зенітно-ракетна установка прибула в Україну з Росії і, випустивши ракету по MH17, повернулася назад у РФ, може свідчити про участь російських солдатів у керуванні комплексом. Але, на думку слідчих JIT, те, що ЗРК "Бук" прибув із РФ і потім повернувся назад, - не є самодостатнім, щоб висунути обвинувачення. Для направлення справи до суду потрібно чітко визначити коло підозрюваних, ланцюжок підпорядкування і передачі наказів тощо.

Але вже той факт, що звіт фіксує: зенітно-ракетний комплекс має російське походження, - викличе лютування Кремля. По-перше, це непрямо вказує на вину Росії й покладає на неї політичну відповідальність. ЗРК "Бук" не продають у воєнторгах, та й ракети - не уніформа.

По-друге, звіт JIT посилить у ЄС позицію країн, які виступають за збереження санкцій проти РФ: у цій ситуації розмови про зняття різного роду ембарго з Росії після поетапного виконання мінських угод виглядатимуть цинічним зневажанням пам'яті жертв. Адже секторальні санкції запровадили через те, що МН17 був збитий, а не для того, щоб примусити Кремль виконувати мінські домовленості.

Не дивно, що в Росії вважають "упередженими" висновки Спільної слідчої групи. "Висновки голландської прокуратури підтверджують те, що слідство упереджене і політично мотивоване. Самовільно призначати винного й видумувати бажані результати перетворилося на норму для наших західних колег", - з обуренням заявила офіційний представник російського зовнішньополітичного відомства Марія Захарова, звинувативши Україну в підробці доказів, а слідчу групу - в ігноруванні наданих Росією даних.

"Ми не бачили ніяких доказів", - у свою чергу прокоментував проміжний звіт JIT прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков. Втім, для родичів та друзів жертв збитого літака доказів, наведених міжнародною слідчою групою, виявилося цілком достатньо для того, щоб вважати російську владу винною в трагедії.

Піт Плюг, що входить до координаційної ради родичів загиблих у катастрофі МН17, втратив брата і його дружину: "Вважаю, слідчі не хочуть розкривати всієї інформації, щоб не нашкодити можливим свідкам, які ще з'являться, і ще вони не хочуть остаточно псувати відносин з Росією. Але ми знаємо, що це був російський "Бук", його привезли з Росії, ми знаємо, звідки його запускали".

Ханс де Борст, батько загиблої на борту 17-річної Елісміке, вважає, що ті, хто вистрілив у цивільний літак, не хотіли цього робити й не одержували таких наказів від Кремля. "Але при цьому ми розуміємо, що верховний головнокомандувач Володимир Путін відповідальний за те, що зброя з його країни потрапила в Україну і вбила наших рідних, близьких і друзів", - вважає Ханс де Борст.

Але Москва заперечує свою причетність до авіакатастрофи і вперто дотримується позиції: мовляв, "Боїнг" збили українські урядові війська. Офіційний представник міноборони РФ генерал-майор Ігор Конашенков заявив, що "ніякі російські зенітні ракетні комплекси, і в тому числі "Бук", російсько-український кордон ніколи не перетинали".

Упродовж останніх двох років Кремль висував різні версії того, як це сталося, щоразу наводячи нові "переконливі" докази.

Спочатку росіяни казали, що "Боїнг" підбили ракетою "повітря-повітря" "неросійського виробництва". І навіть демонстрували докази - "дані" своїх засобів спостереження за авіапростором, "супутникові знімки", свідчення "механіка Агапова" та розповідь "диспетчера Карлоса".

Після цього в Москві стверджували, що українські військові збили авіалайнер зенітно-ракетною установкою, розміщеною на підконтрольній українському уряду території. І аргументували це тим, що Україна досі не оприлюднила інформації зі своїх радарів. (Нагадаємо, Київ пояснює це тим, що первинна РЛС нашої країни того дня не працювала.)

Для підтвердження власної версії Кремль задіяв і фахівців російського концерну "Алмаз-Антей" - виробника ЗРК "Бук". Наприклад, ще восени 2015 р., незадовго до оприлюднення доповіді DSB, "Алмаз-Антей" представив підсумки свого натурного експерименту, результати якого, за словами радника генерального конструктора концерну Михайла Малишевського, показали: при пуску ракети з підконтрольного проросійським "ополченцям" Сніжного у двигун літака не зміг би поцілити жоден уражуючий елемент.

Але висновки концерну вже багатократно спростовувала міжнародна експертно-журналістська група Bellingcat, що розслідує обставини трагедії рейсу MH17. Та й звіт голландської Ради безпеки не збігся з версіями росіян.

За два тижні до подання проміжного звіту JIT Кремль зробив черговий випереджувальний крок.

"Новая газета" опублікувала статтю, в якій говорилося: Росія пішла на "безпрецедентний крок" і заради "об'єктивності розслідування" передала голландській слідчій групі "реальні" технічні характеристики ракет ЗРК "Бук". Як пояснюють росіяни, це зроблено через використання голландськими технічними спеціалістами недостовірних даних про ракети "Бук", що "неминуче призводило до помилкових результатів і висновків".

Через тиждень спікер Слідчого комітету РФ Володимир Маркін, із посиланням на "Алмаз-Антей", заявив, що концерну "вдалося отримати з одного зі своїх заводів - Ліанозовського електромеханічного - необхідну інформацію з головних процесорів ростовського трасового радіолокатора. Ця інформація, що стосується катастрофи, надійшла в розпорядження СК Росії і найближчим часом буде передана голландській стороні". Втім, як заявив на прес-конференції представник JIT, слідча група не одержувала від Москви первинних даних російських радарів.

У фахівців такі заяви з Москви викликають посмішку: росіяни хитрують, не кажучи всієї правди. А за два роки, що минули з моменту трагедії, якої тільки інформації не "знімеш" із "головних процесорів". Особливо якщо її там немає.

"Коли в 1983 р. радянський винищувач збив південнокорейський "Боїнг", СРСР скористався тим, що авіалайнер зник з радарів, і військові самі намалювали маршрут його польоту. Аби впевнитися, що російська сторона у випадку з MH17 каже правду, необхідно, щоб вона спочатку надала інформацію про те, який тип радіолокатора встановлений і яка його позиція, про рік випуску та дату останньої модифікації, його заводський номер", - пояснив у коментарі DT.UA екс-керівник ГУР МО України Олександр Галака.

За два дні до звіту JIT представники Ліанозовського електромеханічного заводу провели брифінг, і заступник головного конструктора трасового радіолокаційного комплексу "Утес-Т" Віктор Мещеряков повідомив, що в районі катастрофи MH17 у Донбасі не спостерігалося ніяких сторонніх об'єктів, які могли стати причиною катастрофи авіалайнера. Дивно, адже ще два роки тому СК РФ, спираючись на дані радарів, стверджував протилежне. Але в Кремлі ці суперечності воліють не коментувати.

Що ж стосується версії про ракету класу "земля-повітря", то росіяни й далі дотримуються її, посилаючись тепер і на дані від "Утес-Т". За їхніми словами, комплекс не зафіксував ракету, випущену з району Сніжного. "Якби малайзійський "Боїнг" збила ракета, випущена з будь-якого району, що перебуває на схід точки катастрофи, то вона була б виявлена російським радіолокатором", - заявив начальник Радіотехнічних військ ПКС РФ генерал-майор Андрій Кобан.

Зараз Москва напоказ демонструє готовність до співпраці зі слідчими. Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков патетично заявляє, що його країна "послідовно виступала й продовжує виступати за дуже щільну взаємодію у процесі розслідування. Росія вже неодноразово говорила, що вона надала всі необхідні дані, й жалкувала у зв'язку з тим, що ряд сторін … не взяв із неї приклад".

Але вияв Кремлем готовності до співпраці - це не данина вимогам Європейської конвенції про взаємну правову допомогу у кримінальних справах 1959 р., учасником якої є Російська Федерація. Це прагнення заплутати міжнародну спільноту і дискредитувати результати звіту JIT, піддавши сумніву об'єктивність роботи групи криміналістів. Офіційний представник російського міноборони генерал-майор Ігор Конашенков уже заявив, що розслідування "йде неправильним шляхом".

Якщо ж Росія справді зацікавлена у співпраці, то вона має надати матеріали не з якогось окремо взятого радіолокатора, а з Федеральної системи розвідки та контролю повітряного простору, з різних її елементів. Адже після початку агресії проти України ця Федеральна система працювала в режимі особливого періоду, аналогічно, як вона функціонувала під час російсько-грузинської війни 2008 р.

Втім, після того, як Росія в липні минулого року наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН про створення Міжнародного кримінального трибуналу для розслідування обставин катастрофи рейсу MH17, справжні наміри Москви стали абсолютно очевидними: вона не зацікавлена ні в проведенні об'єктивного розслідування, ні в покаранні винних. Така поведінка російської влади не залишає сумнівів у вині Росії. І не полегшує покарання відповідальних за загибель 298 людей.

Через рік Україна знову закликає Раду Безпеки ООН створити трибунал з МН17. Для Києва його створення означає не тільки максимальну легітимацію механізму притягнення до відповідальності винних у трагедії. Важливо й те, що це накладає і певні зобов'язання на країни, котрі входять до ООН. У тому числі й у питанні видачі громадян.

"Такий суд, упевнений, був би нашим ефективним інструментом для відповіді на цей мерзенний злочин", - заявив під час недавнього засідання Ради Безпеки ООН голова МЗС України Павло Клімкін. У відповідь представник Росії при ООН Віталій Чуркін, назвавши ці висловлювання "провокацією", повідомив, що в Москві сумніваються в об'єктивності розслідування катастрофи малайзійського авіалайнера, і закликав Київ "визнати вину" за те, що він не закрив повітряний простір у зоні конфлікту.

Результати повторного звернення в РБ ООН легко спрогнозувати. Тому сьогодні п'ять країн, чиї громадяни загинули внаслідок трагедії рейсу MH17, намагаються знайти й інші шляхи легітимації механізму притягнення винних до кримінальної відповідальності, щоб таким чином добитися справедливості. При їх виборі необхідно враховувати російський чинник: дуже складно розраховувати на добросовісну співпрацю Росії, тому важливо дібрати такий судовий інструмент, легітимність якого Кремлю було б важко заперечити.

Для України також важливо забезпечити сумісність механізмів кримінального переслідування винних у катастрофі МН17 та просування позову проти Росії у Міжнародному суді ООН на основі Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. Нагадаємо, що в нашій країні ця авіакатастрофа кваліфікується як терористичний акт.

Можливості притягнення до кримінальної відповідальності винних обговорювалися 20 вересня на зустрічі міністрів закордонних справ країн - учасниць JIT під час сесії Генеральної Асамблеї ООН. Нині "п'ятірка" розглядає два основних варіанти.

Перший - створення трибуналу без схвалення РБ ООН. Однак цей судовий механізм має істотні вади. Головна з яких - такий суд дає російській дипломатії більше можливостей для того, щоб брати під сумнів його легітимність у справі MH17 і дискредитувати його результати. Крім того, на перепоні стоїть законодавство Бельгії, яке не дає можливості створити трибунал без схвалення РБ ООН.

Другий шлях - розгляд справи в національних судах країн, котрі мають юрисдикцію у цій справі. Якщо буде вибрано цей варіант, справу передадуть у суд або України, на території якої скоєно злочин (locus delicti), або Нідерландів - країни, чиїх жертв катастрофа забрала найбільше.

Однак передача справи Україні викличе передбачувану реакцію Кремля, чиї пропагандисти щодня розповідатимуть своїм співвітчизникам і світовій спільноті, який український суд упереджений і заангажований. Інакше кажучи, російська влада не тільки за жодних умов найближчими роками не визнає винесеного вердикту у справі MH17, а й взагалі не співпрацюватиме з судом.

Небезпеку такого розвитку подій розуміють представники всіх країн, що входять до JIT. Тому, за інформацією DT.UA, у Києві готові передати провадження в цій справі від України до Нідерландів, судова система якої має у світі високу репутацію.

Втім, дуже ймовірно, що навіть репутація голландського суду не вплине на позицію Кремля у співпраці з правосуддям. Адже що таке іміджеві втрати для Росії після того, як вона окупувала Крим, а російські політики, спецслужби й "відпускники" розв'язали війну в Донбасі? Країна, що фанатично вірує у власне месіанство, хизується ядерною зброєю і бряжчить нею, що ігнорує міжнародне право, просто ігнорує думку світової спільноти, одночасно створюючи для своїх громадян паралельну реальність.

Але пам'ять про 298 жертв рейсу MH17 вимагає провести судовий процес незалежно від того, як поводитиметься Росія. Адже покарання, як свідчить історія зі збитим лівійськими спецслужбами в 1988 р. над шотландським містом Локербі "Боїнгом", може наздогнати винних і через десятиліття. Але для того, щоб правосуддя звершилося, потрібна жорстка позиція всієї світової спільноти - посилення санкцій проти Росії і міжнародна ізоляція російського керівництва.