МЕТАМОРФОЗА 25-ГО ОКРУГУ... КРИМЧАНИ БІЛЬШЕ НЕ ГОЛОСУЮТЬ ЗА ІДЕОЛОГІЧНІ МІФИ

Леоніду Грачу й у страшному сні не могло привидітися, що в його «рідному» 25-му окрузі, де він обирався з таким шумом у березні, депутатом стане його ідеологічний антипод Лев Миримський. (З ним Л.Грач воював практично весь період свого спікерства в Криму.) Свій «рідний» 25-й округ екс-спікер залишив заради роботи в Києві на Михайла Бахарєва, який також побудував свою виборчу кампанію на ідеологічних проросійських і прокомуністичних міфах. А редагована Михайлом Бахарєвим прокомуністична «Крымская правда», яка твердо заявляла, що 25-й округ не продається, у першому ж випуску після виборів змушена була визнати його поразку й констатувати, що «каждый округ достоин своего депутата»…

Виборчком Криму зазначає впевнену перемогу обох кандидатів: за Льва Миримського в 25-му окрузі проголосували 4262 виборці з тих 6943, які взяли участь у голосуванні, при тому, що явка склала 52,1 відсотка; за Василя Хмельницького в 30-му окрузі (де проживають 15800 чоловік) проголосували 4349 із 8745 чоловік, що взяли участь у виборах (явка приблизно 60 відсотків). Як підкреслюють члени виборчкому, навіть те, що з 30-го округу надійшло 43 скарги і що прокуратура Криму порушила кримінальну справу за фактом підкупу виборців, не змінює ситуації. Якщо всі порушення, викладені в скаргах, скласти разом і трактувати на користь претендентів, які програли, однаково перевага голосів буде на користь кандидатів-переможців, настільки великий розрив у голосах між ними та їхніми найближчими суперниками, переконаний голова виборчкому. В обох округах комуністи, хоч як активно претендували на перемогу «по идеологическим основаниям», зайняли лише треті місця і то з дуже малою кількістю голосів. Скандально відомий Афанасій Іванов, приміром, зміг набрати тільки 265 голосів. Зазнали поразки й представники комітету «Прозрачная власть» Тетяна Красікова й Людмила Денисова, посівши в обох округах четверті місця. Досвід комуністів і «Прозрачной власти» цього разу засвідчив: успіх забезпечується аж ніяк не інтенсивністю політичної реклами й не постійною присутністю на екранах. Зазнала провалу й тактика двійників: усі разом вони відтягнули від лідерів дуже мало голосів.

Із ситуації, що склалася, місцеві спостерігачі роблять кілька висновків. По-перше, кримчанам уже набридла політична тріскотня, і вони у своїй переважній більшості не голосують більше за ідеологічні міфи, а віддають перевагу прагматикам. По-друге, що привнесуть два нові депутати в життя Криму й у роботу його Верховної Ради?

Лідер нинішньої більшості в парламенті Криму Сергій Куницин заявляв: два нових кандидати не можуть радикально змінити стан депутатського корпусу, тож вони, можливо, просто поповнять більшість, яка й зараз, за його даними, налічує вже 64 голоси. Перші заяви нових депутатів — природно, якщо вважати, що ці заяви абсолютно щирі! — спростовують твердження про те, що вони нібито мають намір «змінювати владу». Лев Миримський, якому ще належить у 21-денний термін вирішити, яку з двох Рад він вибирає для роботи, заявив журналістам, що його влаштовує «все, що зараз відбувається, крім механізму впровадження тих чи інших економічних питань». Він розповів про свій намір створити в кримському парламенті депутатську фракцію, головним завданням котрої має стати «курс на нормальний економічний розвиток Криму». Більше того, Лев Миримський назвав «провокаційними» припущення про його бажання зайняти крісло голови Верховної Ради Криму або голови Ради міністрів Криму. «Я не за революції й не за перевороти. Я — за стабільну ситуацію в Криму», — заявив він. Ці слова засвідчують: у кожному разі Лев Миримський не буде рядовим депутатом. Якщо навіть і повірити, що він не має претензій на керівні крісла. Правда, керівництво ВР Криму направило листа голові ВР України Володимиру Литвину, в якому повідомляє, що мандат депутата кримської ВР може бути виданий Льву Миримському лише після складання ним повноважень народного депутата України. Гадаю, вибір буде для нього нелегким, але ж не просто так балотувався він у Криму, а напевно, продумав, кожен крок...

Зі свого боку Василь Хмельницький заявив, що «не збирається впливати на кримську політику» й має намір знову балотуватися до ВР України. За його словами, він збирається ще раз виставити свою кандидатуру через два місяці на довиборах у парламент України в одному з округів Запорізької області — у Мелітополі — замість померлого депутата Олега Олексенка. Він також заявив, що його вплив можливий «хіба що в економічній області». «У мене великий досвід як економіста, і мені цікаво тут у Криму зробити щось позитивне», — каже він. Коментуючи припущення деяких спостерігачів про його бажання стати главою кримського уряду, він підкреслив: у нього претензій до влади немає. «Можливо, будуть деякі економічні пропозиції», — зауважив він і пообіцяв співпрацювати з урядом.

Таким чином, і на думку Сергія Куницина, і відповідно до заяв нових депутатів, вони не є небезпечними для нинішньої кримської влади. Але складають загрозу для багатьох кримських політиків, узятих окремо, особливо тих, хто лише себе бачить у керівних кріслах. Адже хоч би що там казали, але в особі Миримського та Хмельницького кримський парламент одержує досить досвідчених політиків, чиї досвід і статки значно перевищують відповідні якості більшості — якщо не всіх! — сьогоднішніх кримських депутатів. І коли врахувати, що зараз у парламенті Криму дві фракції — зовсім «молода» комуністична, зареєстрована 19 вересня 2002 року (налічує 11 депутатів), і проурядова фракція «Стабільність» (60—64 депутати), — то постає питання про об’єднання решти (приблизно 30 депутатів). Певне, саме Лев Миримський міг би «замкнути» на себе досить велику частину депутатів, яка й до того працювала під його ідейним впливом і називалася то групою «Республіка», то фракцією партії «Союз». Нині структура парламенту, схоже, визначилася остаточно.