Майна-вірівський вектор

Через кілька хвилин після закладання пам’ятної капсули зі зверненням до нащадків у кам’яну брилу, яка ляже в основу майбутньої Соборної мечеті, у кримського прем’єра Василя Джарти запитали: що для нього означає особистість Михайла Горбачова, ювілей якого святкували напередодні, й чи не потребує знову наше суспільство гласності і перебудови? Журналіст пов’язав запитання з темою дня - великотрудне рішення з виділення землі для будівництва Джума-Джамі (без перебільшення - етапного для Криму) свідчить, зокрема, й про зміни в суспільному мисленні...

Вислуховуючи запитання, Василь Джарти на мить усміхнувся, але відповів майже суворо: «Донедавна держава жила в постійній перебудові. Держава щось будувала, перебудовувала, але ніяк не добудовувала. Це пов’язано з багатьма речами, у тому числі й з тим, що жоден з керівників держави до Януковича не зміг узяти на себе відповідальність у реформуванні ряду напрямів і держави в цілому». І завершив: «Ми, на жаль, усі ще живемо у часи Горбачова, у часи перебудови. Нам би саме закінчувати перебудовувати, нам сьогодні необхідно будувати та добудовувати».

Тут, звичайно, саме час згадати прем’єр-міністра України Леоніда Кучму та його сакраментальне, кинуте в парламентську залу: «Ви скажіть, що ми будуємо?..». Запитання, погодьтеся, досі без відповіді, а нині в ній є особлива потреба. І якщо це демократичне суспільство, засноване на верховенстві права та соціальній справедливості, то пояснити це насамперед потрібно тим, хто отримав підряд на будівництво, але творчо поєднує особисте з праведним. І, так і не доживши до введення в норму життя принципів соціально відповідального бізнесу, ми тепер буцаємося з проблемою соціальної відповідальності влади, представленою найкрупнішим бізнесом, - на кожному окремому рівні.

І я не про Джарти. Він, хай там як, порівняно з іншими - кращий. І для президента, і для Криму. Особливо в останній місяць, коли щотижня прем’єр міг підбивати підсумки з заголовками «уперше» і «нарешті». Уперше (і успішно) за всю історію автономії було проведено земельний аукціон. Після багаторічних судових позовів і навколополітичних спекуляцій було виділено землю для будівництва Соборної мечеті, чим покладено край ганебній для всієї країни історії з порушенням природних прав людей. Зроблено перші практичні кроки для розв’язання проблеми самозахоплень репатріантів: постановою міськради Сімферополя визначено масиви землі, де отримають ділянки для будівництва будинків учасники т.зв. галявин протесту. ВР України проголосувала за закон, який надає Радміну Криму додаткові повноваження розпоряджатися цінними землями на узбережжі, що істотно підрізало корупційні можливості місцевих князьків. І ці «червінці» - не з куща. Щоб сімферопольські депутати виділили під мечеть землю, до цього вже оплачено «відведену», знадобилися особиста присутність на сесії та напутнє слово прем’єра. З товаришами по партії у ВР України, які провалили перше голосування по проекту про розпоряджання цінними землями, вийшло й зовсім незграбно: довелося публічно пригрозити нардепам, якими рухали особисті інтереси, розкриттям явок, паролів, адрес на Південному березі...

Тепер, перевівши піднесений дух, доведеться тверезо визнати: зупинка неминуча. Причому «цеглину» було підвішено під час місцевих виборів, коли, у повній відповідності ПДР, установленим життям, тобто практикою правління чинного президента, кувався блискучий для Партії регіонів результат: за будь-яку ціну - тільки свої. От тепер і посипалося...

Хоча в Алупці, якщо бути точним, - зайнялося. Колишній мер Андрій Харитонов, нагадаю, з моменту виборів - під слідством і арештом за незаконні рішення про виділення землі. Новий мер від ПР - колишній заступник голови Голосіївської РДА Києва та алупкінський дачник, який мав службовий стосунок до приватизованого вроздріб дитячого санаторію «Алупка». У лютому підприємці міста забили на сполох: одна за одною горять комерційні точки в самому центрі Алупки, у «найхлібніших» місцях. Кафе і магазини, а крім них - і домоволодіння в центрі на великих ділянках землі. (Причому, як розповідали погорільці, до них приїжджав особисто мер і пропонував: самі ви будинок не відбудуєте, ось вам інвестор - він вам допоможе, але за це зведе ще кілька поверхів над вашим будинком.) Версія у підприємців одна: нова влада розчищає перед курортним сезоном поле для «свого» бізнесу. Зухвала хода нічних підпалів, яка наганяє страх на підприємців, припинилася після того, як спалахнула крамничка, розташована в колишній редакції газети «Алубіка», що належить Рагіму Гумбатову - відомому місцевому «незгодному» журналісту, і звістка ця облетіла всі ЗМІ. Влада призначила винагороду тому, хто зловить підпалювачів, а підприємці найняли місцевих козаків - охороняти вночі ресторанчики і магазини...

В Євпаторії СБУ затримала групу «перевертнів у погонах». За даними кримських ЗМІ, які заперечує головком міліції, всі шестеро - земляки міністра внутрішніх справ А.Могильова, тобто переведені були з Макіївки. За інформацією тижневика «Перша кримська», ніким поки що не спростованою, на чолі групи - племінник начальника головкому МВС у Криму О.Просолова. Який спішно, до затримок-арештів, звільнився з посади начальника євпаторійської міліції...

Сімферополь, схоже, перетворюється на суцільний головний біль кримської влади. Ім’я їй - Віктор Агєєв, мер від Партії регіонів, а методи лікування поки що не відомі. Нікому раніше не відомий В.Агєєв став кандидатом у мери столиці автономії від партії влади, звісно ж, не випадково. Раніше він трудився топ-менеджером компанії «Консоль», яка належить спікеру ВР Криму Володимиру Константинову, легальному мільйонеру при владі та донору Партії регіонів. На його перемогу було кинуто величезні ресурси і включено всі можливі й неможливі важелі. Такі, що навіть основний конкурент - Лев Миримський, котрий упевнено випереджав за всіма вимірами, не оскаржував дивним чином отримані відсотки перемоги Агєєва. Результати діяльності мера (точніше, їх відсутність) тепер пожинає не хазяїн Константинов, а Джарти, відповідальний за все. Перша прес-конференція мера столиці автономії, яка відбулася після ста днів перебування градоначальника при владі, наприклад, стала можливою тільки після веселої акції журналістів - флешмобу «Мер, говори!» та публічної нагінки, влаштованої прем’єру, з нагадуванням про норми закону, що зобов’язують голів звітувати перед громадою. Але це - штрих. Під ногами - щоденні численні факти, які свідчать про відсутність влади в місті або ж про її неадекватність. Поміркуйте самі. В січні, під час ожеледі, до травмпунктів столиці доставляли до ста осіб на день. Здавалося б, урок комунальникам і наказ слідкувати за прогнозами погоди. Але Агєєв вирішив інакше: в перший день календарної весни, як було озвучено на оперативній нараді, рятувальну службу розпустили. І тут зима віроломно повернулася. А піску для посипання вулиць уже немає. І реагентів для поливання доріг не закупили. Народ члени ламає, автобуси перевертаються (17 постраждалих в один момент), автомобілі, які рухаються на швидкості десять кілометрів на годину, зіштовхуються в самому центрі столиці, по десятку авто за раз б’ються. Та це - з оперативного. А є ж і стратегічні напрямки.

Звісно, зважаючи на історичне значення рішення міськради Сімферополя про землевідведення під будівництво Соборної мечеті, можна було б і не згадувати про непривабливі робочі моменти. Наприклад про те, як перед фінальним голосуванням за надання ділянки мусульманській громаді в постійне користування товариші з мерії намагалися торгуватися: «А давайте ділянка буде не 2,7 гектара, а 1,25». Тим самим підтверджуючи, що землею на Ялтинській уже розпорядилися, і нинішні «переговірники» мають у тому інтерес. Джарти знову довелося натиснути. Але тепер - новий фронт. Міськрада проголосувала за два масиви під ділянки для репатріантів, які повинні піти з «галявин протесту» й отримати землю правовим шляхом. Проте через два тижні, за нашою інформацією, у міської влади залишився в пропозиціях один масив - у районі Лугове. «Міська влада не готова нам показати інші масиви в Сімферополі», - сказало DT.UA джерело в робочій групі. Переклавши ці обережні слова на загальнодоступні, маємо розуміти: інші, заявлені раніше, ділянки землі, уже зайняті, тому місто не може їх «показати». Зайняті не у встановленому законом порядку - інакше про них раніше і не йшлося б. Виходить, Джарти не володіє повною інформацією. Чи хтось намагається «крисятничати»?

Ті самі питання і з приводу ситуації у столичній медицині. На засіданні Радміну Василь Джарти озвучує сенсаційну інформацію: з 6-ї міської лікарні ночами вивозять обладнання. «Я хочу просити СБУ, МВС посприяти в роботі Міністерства охорони здоров’я Криму. Відбуваються цікаві речі: ночами вивозиться обладнання з державного закладу, 6-ї міськлікарні. Там не зрозумієш у цьому закладі - що приватне, що державне», - заявив прем’єр і звернувся до мера Сімферополя: «Пане Агєєв, слухайте мене уважно. Включіться в цю роботу особисто - як міський голова. І що стосується вашого міськуправління охорони здоров’я: там сімейний підряд - батько, син». Це взагалі відомий факт: головлікар лікарні Сергій Іващенко раніше очолював міське управління охорони здоров’я Сімферополя, яким нині керує його син Олександр. Не знаємо, що там СБУ з МВС, але через добу мер Сімферополя Агєєв повідомив журналістам: інформація прем’єра не відповідає дійсності. «Інформація не підтвердилася. Я був присутній на нараді в Радміні, відразу зателефонував начальнику управління охорони здоров’я - розібратися в ситуації. Нічого не вивозилося», - сказав мер. І взагалі, які питання: Сергій Іващенко вже не працює в міськлікарні - звільнився...

Очевидно, подібного «красивого» виходу з проблемної ситуації з самим мером Сімферополя не вийде. Судячи з усього, доведеться Джарти приставляти йому в заступники ще одну няньку. Хоча там, здається, утрамбування макіївськими кадрами й так щільне...

І наостанок про те, з чого починали, - про будівництво та перебудову. Причому в буквальному значенні: про нову проблему, яка вже позначається на житті тих, хто збирався цього року зайнятися будівництвом. Сфера ця для Криму більш ніж дражлива, оскільки більшість інвестицій передбачають будівництво нових об’єктів - буде це курортний бізнес, торгівля чи приватне домоволодіння. Так звана оптимізація структури центральних органів влади, яку плутають з адмінреформою, передбачала, що на місцях буде сформовано органи за образом та подобою центральних. Але при цьому що в Києві, що в регіонах ці самі органи часто формуються не під здоровий глузд і набір функцій, а під людей, яким вони дістануться. У результаті третій місяць невирішеним залишається питання функціонування та повноважень колишнього міністерства архітектури та будівництва Криму: наразі не визначилися - кому відійде архітектура, а кому - будівництво з усіма дозволами, що звідси випливають. Чи все це залишиться разом і дістанеться комусь одному? Ринок стоїть. Точніше, лежить, як підтверджують фахівці, бо «ніхто нікому нічого не підписує». І це означає, що нинішній будівельний рік уже пройшов повз Крим. Оскільки етап проектування і його затвердження займає, в ідеалі, три, а в реалі - шість місяців. У курортний сезон будувати не можна - заборона по всьому узбережжю, і, в кращому разі, інвестор може розраховувати на кінець року. При цьому, треба думати, ці проблеми ніяк не стосуються бізнесу, що має стосунок до людей при владі. А інакше вони теж відчували б незручності й швидко-швидко їх усунули!

Тому, знову ж таки, дуже цікаво було б знати: що ж нинішня влада будує і коли добудує? За великим рахунком й в окремих випадках, і в центрі і по всій вертикалі. Скажіть хоч, де мирному населенню під стрілою не стояти?