Мала купа

Психологи дуже радять батькам не хвилюватися з приводу прагнення дітей до ігор типу "мала купа". Мовляв, у процесі всіх цих валянь дитина усвідомлює не тільки свої рухові можливості, а й пізнає межі тілесного "я". Крім того, як пишуть сайти для батьків, вовтузячись у тій купі, діти вчаться відрізняти справжню агресію від того, що відбувається "жартома". Судячи з окупації українських міст "антифашистськими мітингами", багато наших політиків у дитинстві мало гралися в такі корисні ігри, а їхні технологи, звалюючи тіла бюджетників і студентів у малу купу примусових акцій, а непридатне до партійно-адміністративної мобілізації населення - у багатогодинні затори, намагаються домогтися протилежного ефекту: відучити мирних жителів відрізняти справжню загрозу від потішної.

У цьому зв'язку цікаво: чи відчуває кандидат від регіоналів на пост мера Ялти Сергій Ілаш межі свого "я" у купі півтора десятків технічних кандидатів і без суперника від "Батьківщини", якого виборча комісія "зрізала" на етапі реєстрації? Причому двічі: спочатку виборчком не задовольнило те, як юрист Юрій Формус біографію написав, а після виправлень більшість членів комісії охопило утримання від голосування. Як повідомив Ю.Формус, 10 травня Ялтинська виборча комісія повторно відмовила йому в реєстрації з формулюванням: "в частині реєстрації кандидата на посаду Ялтинського міського голови ФОРМУСА Ю.В. комісія згоди не дійшла".

Список же зареєстрованих здобувачами крісла мера південної столиці, що славиться байдужим до політики населенням, яке дає найнижчий відсоток явки на всіх без винятку виборах, дивує не тільки загальною кількістю (22 кандидати!), а й надміром безробітних, котрі вирішили працевлаштуватися. Тимчасово, звичайно ж, - на період передвиборної кампанії як носії доволі ліквідної квоти на місця у виборчих комісіях тощо. Але це ще що: у кампанію 2010-го, коли патрон Сергія Ілаша - Сергій Васютін - відповідав за кадрову "шахматку" і результат на ПБК, у прибережні селища майбутніх членів комісії довелося завозити з Донбасу й прописувати пачками за однією адресою або селити в санаторії. Багато хто прижився. Правда, сам Васютін за наступні роки (й особливо після смерті Василя Джарти, з командою якого він і "зайшов" у Крим) почав втрачати одне за одним свої надбання: з ганьбою депутати вигнали посадженого ним мера Алупки, "спадкові принци" відібрали аеропорт "Сімферополь", головою наглядової ради якого він був, і мандат нардепа йому теж не дістався.

Однак вважати, що погоджене з президентом рішення Анатолія Могильова висувати на місце мера Ялти Ілаша - своєрідна компенсація Васютіну за втрати - в жодному разі не можна. Просто місцевим "македонці", як і раніше, не довіряють, а зі своїх більш-менш "натуралізованим" виявився Сергій Ілаш, секретар Ялтинської міськради, виконувач обов'язків мера після відставки Олексія Боярчука.

Нагадаємо, що тепер уже й екс-лідер ялтинських регіоналів змушений був скласти свої повноваження міського голови в грудні минулого року - після серії невдалих спроб схилити його подати заяву за станом здоров'я, вотуму недовіри й тиску на депутатів з боку керівництва Радміну. Загалом, у випадку з Боярчуком переміг Кримінальний кодекс - на екс-мера відкрили кілька справ, а вибір партії влади виявився за "донецьким". Умовно - С.Ілаш родом із Чернівецької області, але свого часу зумів за п'ятирічку вирости з сисадміна до першого заступника голови правління легендарного "Лемтрансу", яким у ту пору й був С.Васютін.

Та недостатню підтримку населення, схоже, з лишком буде компенсовано застосуванням відпрацьованих технологій і маніпуляцій (працюють ті самі брудні технологи, що й на парламентських виборах), підкріплених потужним адмінресурсом і чималими коштами. Адже обирають не просто мера Ялти, а відповідального за всю Велику Ялту - від Масандри до Фороса, включаючи держдачі, держрезиденції й просто прихоплені олігархами, нардепами й топ-чиновниками шматки берега й заповідників. Тут усе має бути під особливим контролем і без самодіяльності. І якось так вийшло, що в очах ялтинських виборців організатором ударної частини передвиборної агітації С.Ілаша виступив сам генеральний прокурор України Віктор Пшонка, котрий зажадав від кримських прокурорів до середини червня очистити морські береги від незаконних парканів і будівель.

Отут, звичайно, треба було б мухи окремо - котлети окремо, і порадіти за початок предметного наведення порядку й законності на узбережжі, яких ялтинці домагалися роками. Але коли щодня Ілаш перед камерами валить підрізані комунальниками паркани на пляжах по всій Великій Ялті, місцеві жителі, які вже неодноразово подібне кіно бачили, відмовляються вірити в те, що боротьба справжня, а не потішна. Що дуже наочно підтвердив скандально відомий алупкинський забудовник Олег Геншафт: зрізаний і повалений кандидатом у мери паркан, що перекривав доступ до моря біля будівництва ТОВ "Вест Іст Груп", через дві-три години приварили на те саме місце. Словом, у цьому випадку переміг новий КПК - на підприємця за самоправність відразу відкрили кримінальне провадження.

За шумом "болгарок" на узбережжі, що відтягнув на себе увагу ЗМІ й широкої громадськості, зовсім непомітно почався демонтаж історичного будинку винзаводу інституту "Магарач" в Отрадному. Може, так і було задумано? Адже ще півроку тому завдяки резонансу від акцій протесту громадськості зупинили спробу повної зачистки території Південнобережного відділення "Магарача", за чим, за версією вчених і місцевих жителів, крилися плани розширити володіння так званої дачі Януковича.

Відтоді в самому Інституті винограду й вина відбулися помітні зміни: колишнього директора А.Зотова відправили у відставку (можливо, як покарання за те, що не впорався з ситуацією). Його обов'язки виконує В.Загоруйко, котрий керував варварською евакуацією знаменитої колекції вин "Магарача" з історичних підвалів в Отрадному в непристосовані приміщення в Лівадії. Але головною людиною в інституті нині називають іншого заступника - Юрія Прокоповича, що вмить став помітним у Ялті, завдяки номерному знаку на своєму БМВ - DMS. На момент призначення в інститут, що входить у структуру Академії аграрних наук, Юрій Прокопович очолював низку підприємств, які не мають жодного стосунку ні до виноградарства, ні до виноробства, але з промовистими назвами ТОВ "Васаби-строй", "Рублевка", Торговий дім "Рос-Укр-Нафта", "Стальинвест", "Донметаллсбыт", і був також співвласником деяких. Крім цього їх ріднить належність до донецької корпорації, чия абревіатура зазначена на номері автомобіля. На сайті фінансово-промислової корпорації DMS сказано, що вона володіє активами в металургійній, будівельній, вугільній, транспортній, рекламній сферах, є в неї і своя колекторська компанія, і фірма зі збирання й вивезення сміття. Який тут зв'язок із вином і виноградом, Юрій Прокопович відповідати по телефону відмовився. Як і на запитання, які цілі переслідували при його призначенні в НІВіВ "Магарач", які завдання перед ним поставлено й ким.

Президентом DMS є бізнесмен і депутат Донецької міськради Андрій Альоша, який очолює також Донецьку федерацію рукопашного бою. Про нього багато публікацій як про добродійника, але є й обвинувачення в рейдерстві, хоча конкретних фактів майже не наводиться.

Словом, таким ось рішучим хлопцям з Донецька, зважаючи на все, і довірено майбутнє інституту "Магарач", якому пообіцяли серйозні бюджетні кошти на відновлення бази та наукових досліджень, а також 52 млн грн на створення селекційного біотехнологічного центру. Все це буде чудово, якщо гроші не розпиляють, а освоять за призначенням. Але на сьогодні дослідний майданчик учених-виноградарів в Отрадному знищено, всі дослідження селекціонерів зупинено, а самі вони залишилися без місця для роботи в буквальному значенні. І що буде в Отрадному після того, як старі й старожитні будинки зруйнують остаточно?

На це запитання Юрій Прокопович відповів незнанням. "Я не можу сказати, що на цьому місці буде, оскільки земля в Отрадному інституту не належить. Вона належить Массандрівській селищній раді", - повідомив новий заступник директора інституту, підтримуючи офіційну версію директора колишнього. У грудні А.Зотов пояснював громадськості ліквідацію Південнобережного відділення АФ "Магарач" рішеннями Массандрівської селищної ради про припинення права користування інститутом землею в Отрадному, підкріпленими рішеннями судів.

На жаль, є підстави говорити, що легенда ця заснована на недостовірній інформації. І ось чому. У постійному користуванні дослідно-виробничої бази Всесоюзного НДІ вина і продукції переробки "Магарач" перебували землі сільськогосподарського призначення площею 76,06 га. Держакт видано 1990 р. Через десять років було створено ДП "Агрофірма "Магарач", яке і стало правонаступником інституту в частині майна й землі в Отрадному. Але ще через дев'ять років ця реорганізація послужила підставою для рішення Массандрівської селищної ради про анулювання держакту на право постійного користування ділянкою в 76,06 га.

У постанові селищної ради Массандри був і другий пункт: ділянки, які розташовані в Отрадному й які перебувають у фактичному користуванні ДП "Агрофірма "Магарач", переводилися в землі запасу селищної ради. При цьому містилася рекомендація агрофірмі "здійснити необхідні дії з оформлення правовстановлюючих документів на зазначені земельні ділянки".

Інститут "Магарач" подав позов про визнання цього рішення протиправним і скасування постанови Массандрівської селищної ради, і 12 вересня 2012 р. крапку в справі поставив ВАСУ. Перший пункт рішення селищної ради про анулювання держакта агрофірми всі суди визнали законним. А от другий пункт - про переведення земель "Магарача" у землі запасу селищної ради - суди визнали протиправним і скасували, оскільки згідно зі статтею 84 ЗК земельні ділянки галузевих академій наук не можуть передаватися в комунальну власність, а вже тим більше рішенням органу місцевого самоврядування.

Таким чином, легенда про те, що "землі в "Магарача" в Отрадному немає" неспроможна, зате цілком очевидна злочинна бездіяльність керівництва інституту з оформлення правовстановлюючих документів на землю, адже її фактичним користувачем він залишається досі. І землю "Магарача" ніхто не вправі був передавати третій особі: в Отрадному розташоване нерухоме майно інституту, яке сьогодні зносять, прикрившись актами про його аварійний стан. Останні гектари мускату білого "Магарач" стоять у бур'янах, подекуди зі знятими шпалерами...

Такий ось бекграунд до ялтинських виборів. Він обов'язково позначиться на виборі людей. Але порахують "правильно" - тут уже без сумнівів.