Цією статтею ми продовжуємо серію опублікованих раніше матеріалів, присвячених махінаціям з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП).
Як я вже писав раніше, при Януковичі ОВДП уперше в історії України перетворилися на інструмент легалізації та зберігання украдених з бюджету корупційних коштів. За приблизними підрахунками, з допомогою цього інструменту найближчому оточенню екс-президента-втікача вдалося вивести з країни близько 5–6 млрд дол. Однак після Революції гідності махінації з ОВДП не припинилися.
Нова влада помпезно відзвітувала про конфіскацію 1,4 млрд дол. у пов'язаних із "сім'єю" компаній, але при цьому про долю решти грошей поки що нічого не відомо. Тим часом навіть дані з відкритих джерел свідчать про те, що до махінацій з ОВДП у період правління Януковича були причетні структури, пов'язані з Петром Порошенком і Валерією Гонтаревою. І це означає, що вони не тільки відповідальні за масштабну корупцію, а й чудово поінформовані про те, скільки саме було вкрадено і як ці гроші можна повернути. Розберімося в цьому питанні детальніше.
Групу "Інвестиційний капітал Україна" (ICU) було створено у червні 2006 р. Вона надає послуги з торгівлі цінними паперами, інвестиційно-банківські послуги, а також здійснює управління активами. До ICU увійшли КУА "Інвестиційний капітал Україна", інвестиційна компанія з такою самою назвою, а з 2013 р. - також і банк "Авангард". Одним із співзасновників КУА був чоловік Валерії Гонтаревої - Олег Гонтарев, тому цілком логічно, що ICU очолила Валерія Олексіївна. Управляла компанією вона досить успішно. Під її керівництвом фінансова група швидко посіла шосте місце за обсягами інвестиційних угод в Україні.
Такому успіху ICU посприяло тісне співробітництво Гонтаревої із заступником голови російського "ВТБ Банку" Юрієм Соловйовим. Його дружині Галині Улютіній належала чверть групи. Гонтарева зв'язок із Соловйовим приховувала, і правда відкрилася лише у 2016 р., коли розгорівся панамський офшорний скандал. Згідно з документами Mossack Fonseca, у грудні 2013-го офшорна компанія Юрія Соловйова Quillas Equities давала позику в 10 млн дол. іншому офшору - Keranto Holdings Ltd. Кошти було переведено на рахунки Keranto у кіпрську дочірню фірму ВТБ - RCB Cyprus. У договорі зазначено поштову адресу Keranto, що збігається із центральним офісом ICU у київському бізнес-центрі "Леонардо". До того ж угоду супроводжував Дмитро Недєльчев, який на сайті ICU значився як фахівець операційного управління і член інвестиційного комітету.
Після приходу до влади Віктора Януковича і його команди показники компанії ICU лише поліпшилися. 2011-го за кількістю укладених угод з ОВДП на першому місці розташувався "Ерсте Банк" (9,85%), на другому місці з результатом 8,84% - українська філія "Сбербанку Росії", а на третьому - компанія "Інвестиційний капітал Україна", що здійснила 5,99% усіх угод із внутрішніми держоблігаціями на біржовому й позабіржовому ринках. У 2012 р. компанія Гонтаревої взагалі стала лідером за кількістю угод із ОВДП із часткою 10,29%. Окрім того, на дев'ятому місці в рейтингу опинилася компанія "Фондовий актив", яка також була пов'язана з ICU. Ця компанія була одним з акціонерів банку "Авангард", що належав власникам ICU.
У 2013-му ICU зберегла перше місце у ренкінгу торговців ОВДП, при цьому значно наростила частку - до 28,69% від загальної кількості угод на біржовому й позабіржовому ринках. Друга позиція збереглася за "Сбербанком Росії".
За підсумками 2014–2015 рр. ICU продовжувала зберігати лідерство серед торговців ОВДП за кількістю угод, окрім того, дедалі більшу їх кількість став проводити й афілійований з ICU банк "Авангард". Ще через рік компанія ICU посилила свої позиції на ринку торговців ОВДП до рекордних 34% від загальної кількості угод на біржовому й позабіржовому ринках.
Таким чином, можна стверджувати, що в період з 2011-го по 2016 р. мало місце зміцнення позицій ICU і вихід цієї компанії на перше місце за кількістю угод. Якщо у 2011 р. компанія забезпечувала тільки 5,99% від загальної кількості угод, то 2016-го її показники поступово доросли до 34,7%.
Звісно, при таких показниках ця структура не могла не брати участі у корупційних махінаціях "сім'ї". Вони мали такий вигляд. 21 січня 2014 р. ICU купила в Ощадбанку облігації Мінфіну для свого клієнта - кіпрського офшору Westal Holdings Ltd на суму 72,9 млн грн. А вже через три тижні продала ці ж цінні папери Ощадбанку назад за 78,3 млн грн. На цій нехитрій угоді махінаторам удалося заробити 5,4 млн грн. Особливої пікантності цій схемі надавав той факт, що офшор Westal Holdings Ltd володів 99,99% акцій банку "Авангард" і належав власникам компанії ICU Костянтину Стеценку і Макару Пасенюку. У 2013–2014 рр. серед власників офшору значилася і Валерія Гонтарева.
Із середини 2014 р. у ЗМІ почали з'являтися публікації про махінації з державними цінними паперами з боку компанії ICU. 24 листопада 2014 р. повідомлялося, що член комітету з іноземних справ Палати представників США Стів Стокман звернувся до Дослідницької служби Конгресу з проханням розслідувати факти корупції й махінацій з держкоштами в Україні. Зокрема, конгресмен згадував про махінації колишніх українських чиновників з валютними ОВДП. Ті вкладали викрадені з держбюджету кошти в державні цінні папери, купуючи їх через посередника в Ощадбанку. Права вимоги за цими ОВДП потім передавалися офшорним компаніям. У деяких угодах брокером виступала компанія ICU…
За інформацією ЗМІ, з допомогою ICU в інтересах офшорних компаній транзитом через рахунки фізосіб було здійснено близько третини угод з валютними ОВДП. Їх сума становила майже 300 млн дол. Загалом валютних облігацій було продано приблизно на 1 млрд дол.
5 листопада 2015 р. на сайті ostro.org повідомлялося про махінації з ОВДП: "Схема така: якийсь банк №1 продає, приміром, 1000 ОВДП за заниженою ціною посередникові, який далі кілька разів проганяє ці ОВДП між фірмами-"прокладками". Тепер котирування ОВДП ідуть угору, і банк №2, також через посередника, купує ці ЦП уже дорожче за номінал. Різницю учасники схеми ділять між собою. Головним майданчиком, на якому осідають прибутки, сьогодні є або ICU, або пов'язаний з В.Гонтаревою банк "Авангард".
1 листопада 2016 р. на сайті "Економічна правда" було опубліковано статтю "Недоторканні торговці. Хто і як допомагав "сім'ї" грабувати держбанки", в якій автор Олександр Мойсеєнко вказував, що оточенню Віктора Януковича виводити гроші з держбанків допомагали структури, пов'язані з інвестиційною компанією ICU, яка вже кілька років обслуговує Петра Порошенка. У статті зазначалося, що після Революції гідності ці компанії не перестали існувати і не були покарані. Автор робив висновок, що якщо раніше вони працювали в інтересах "сім'ї" Януковича, то після революції стали обслуговувати нових ситуативних клієнтів.
"Компанія "Фондовий актив" у листопаді 2014 р. придбала під час приватизаційного аукціону на Східно-Європейській фондовій біржі 25% держпакета акцій "Вінницяобленерго". А на початку 2015 р. ці акції потрапили в портфель до ICU", - ішлося в статті.
У відповідь на всі викривальні публікації у ЗМІ Валерія Гонтарева восени 2016-го опублікувала на сайті НБУ офіційну заяву, в якій вказувала, що всі дії здійснювалися нею і компанією ICU у рамках чинного законодавства. Однак виправдання Гонтаревої виглядали непереконливо. Факти вперто підтверджують, що компанія ICU була активним учасником різних "чорних" схем з обігом ОВДП у період президентства Януковича. Але незважаючи на цей факт, після революції Валерія Гонтарева одержала посаду голови НБУ, тобто по суті посіла місце Арбузова як головна людина з ОВДП в Україні, а компанія ICU збільшила свою частку на ринку до 34,7%.
Чи знав про те, що відбувалося, Петро Порошенко, і як визначити ступінь його відповідальності? Відповіді на ці запитання очевидні. Зрозуміло, як міністр економіки в уряді Азарова, яким тоді був Порошенко, він не міг не знати про те, які махінації прокручують з ОВДП представники вищого керівництва країни. Крім того, зв'язок Гонтаревої, ICU і Порошенка не приховується (саме ICU займалася продажем "Рошена"), тому діючий президент безперечно був обізнаний про всі корупційно небезпечні схеми цієї компанії. У період президентства Януковича Порошенко був непрямим учасником процесу обігу ОВДП і чудово розумів природу походження накопичених у валютних та індексаційних ОВДП коштів.
Цікавий і такий епізод. Одразу після революції, 24 лютого 2014 р., новим головою НБУ був призначений Степан Кубів. Його кандидатуру пролобіював новий прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, з яким Кубів був знайомий ще з 1998 р. по роботі в банківському секторі. Однак Кубів практично не проводив операцій з облігаціями. Перше успішне розміщення ОВДП новою владою відбулося тільки 27 і 29 травня 2014 р. - тоді було залучено 254 млн дол. США на 30 днів за низькою відсотковою ставкою в 3%. Невдовзі після цього новим президентом на посаду голови НБУ було призначено Валерію Гонтареву.
У 2014 р. у пресі згадувалося про проведення якогось розслідування щодо махінацій з ОВДП, ініційованого Кубівим. Із НБУ Кубів перейшов у Верховну Раду, причому за списками БПП. А пізніше став представником президента у ВР. Хай там як, але про будь-які розслідування, пов'язані з ОВДП, Кубів більше не згадував.
Призначення на посаду голови НБУ Валерії Гонтаревої означало для неї, як і для Порошенка, безпосередній контроль над обігом і емісією ОВДП. А крім того, гарантувало, що питання про можливі махінації порушуватися не буде.
За цими та іншими епізодами було відкрито кримінальні провадження (№42016000000002914, 42016000000003033 і 12013220540000400), що, зокрема, розслідують неринкові контракти, підписані співробітниками держбанків в інтересах інших структур і дилерських договорів. У матеріалах справ фігурує "Інвестиційний Капітал Україна", і прокурору було дано згоду на виїмку документів.
Імовірно, описане вище темне минуле і є основною причиною, через яку Гонтарева так довго обіймала свою посаду, а президент так і не призначив нікого на її місце. З цієї ж причини ми можемо стверджувати, що при нинішньому президентові махінації Януковича і його оточення не розслідуватимуться правоохоронними органами повною мірою. Інакше, як сказано у відомій приказці, під час слідства можна вийти на самих себе…
Описане вище укотре доводить, що серед представників старих еліт немає і не може бути не замішаних у корупції політиків. Усі українські фінансово-політичні клани тісно переплетені корупційними зв'язками. Усі так чи інакше співпрацювали, обслуговували одне одного, укладали ситуативні угоди й союзи. І Петро Порошенко, як яскравий представник українського олігархату та лідер однієї з великих фінансово-промислових груп, не міг уникнути участі в подібних справах.
Очевидно, що хоча б частково звільнитися від корупційного ярма Україна зможе лише тоді, коли відбудеться реальна зміна правлячих еліт, і старі клани, сформовані в 90-х, у період правління Леоніда Кучми, будуть відсторонені від управління країною. Доти, доки цього не станеться, розраховувати на якісні зміни не варто.