Лопата без держака

У безглуздому становищі опинилося керівництво автономії. У багатій історії найбільш самоврядної, як каже Президент, території України, звісно, є приклади для порівняння. Були випадки, коли в республіці під час парламентсько-урядових затяжних війн одночасно працювали два прем’єри. Але відтоді як Київ наділив главу держави правом погоджувати кандидатуру глави Радміну автономії, ці політичні балощі припинилися. Тепер же саме через подвійне підпорядкування деяких урядових структур Криму відповідним центральним відомствам ні новий прем’єр, ні старий спікер АРК вже не перший тиждень не можуть розкермувати ситуацію в рескомітеті із земельних ресурсів.

Щоправда, у багатьох людей у Криму складається враження, що наймогутніші люди в країні зовсім не вони, а голова Держкомзему Анатолій Даниленко. З невідомих нікому причин він не тільки продовжує залишатися при владі, а й зберігає вірних людей на півострові. Попри те, що глава держави назвав зловживання в земельній сфері в Криму загрозою національній безпеці, попри кількаразові звернення перших осіб автономії до Києва, попри подання прокуратури Криму про найгрубіші порушення законодавства главою республіканського комітету, Є.Жагорніков продовжує обіймати посаду підвідомчого А.Даниленку рескому.

Керівництво автономії спробувало зайти з тилу. І минулого тижня при затвердженні нової структури уряду створило рескомітет із новою назвою — із землевпорядкування, отримавши таким чином заповітну заяву від Євгена Жагорнікова. Депутати відразу призначили керівником нового відомства Миколу Голубєва. Кажуть, напередодні призначення він навіть був визнаний гідним розмови з Президентом і отримав побажання з приводу довіреної йому місії. Однак уже другий тиждень М.Голубєв — «міністр» не лише без портфеля, а й без кабінету, без штату, без роботи, а сам новостворений комітет — без фінансування. Все це залишилося в рескомітеті, підпорядкованому А.Даниленку, котрий наказ про відставку Є.Жагорнікова так і не підписав.

Великі надії головні кримські начальники в цій історії покладали на засідання створеної Президентом комісії з перевірки дотримання земельного законодавства, очолюваної секретарем РНБОУ. Минулої суботи засідання комісії відбулося в Сімферополі. Петро Порошенко був суворим. Іноді навіть надмірно. І можна собі уявити, із яким захватом слухали прем’єр і спікер Криму допит із пристрастю, влаштований секретарем Радбезу пану Даниленку. Чому, запитував Петро Олексійович, не було виконане доручення президента Кучми річної давнини про усунення від роботи Жагорнікова: «Хто відповідальний за те, що людина, через яку ми зараз вимушені вирішувати ці проблеми, залишалася ще рік на своїй посаді? Держкомзем чи Верховна Рада АРК?» «Виправдань у мене немає», — майже прошепотів Даниленко.

Відставки самого голови Держкомзему зажадав ялтинський депутат Олег Зубков, який дивувався з приводу того, що до президентської комісії, покликаної навести лад у Криму, входять чиновники, причетні до наймасштабніших зловживань. «Люди, які винні в цій сваволі, сидять у залі. Чому їх включено в комісію? — запитував депутат. — Ці люди мусять відповідати, а не впливати на рішення комісії. Даниленко повинен подати у відставку». Петро Порошенко запевнив, що на роботу комісії ніхто не зможе вплинути, а вже на прес-конференції, зауваживши, що не хотів, аби РНБО був «караючим мечем», запевнив: «Президент буде поінформований і отримає достатню інформацію для кадрового реагування».

Минув тиждень. Євген Жагорніков продовжував ходити на службу, а Анатолій Даниленко — ігнорувати вимоги кримської влади про відставку глави рескомзему. Хоча, слід розуміти, перші особи автономії отримали чітке запевняння з Києва, що до нинішнього четверга наказ по Жагорнікову буде. Тому й внесли до порядку денного засідання парламенту питання щодо рескомітету. «Виповзти» із незручної ситуації вирішили з допомогою чергової зміни назви республіканського комітету — із земельних ресурсів і кадастру. Але наказ так і не прийшов.

Ви щось розумієте? Опустимо затяті чутки про те, що Даниленко і Жагорніков — володарі безцінної інформації про земельні справи та справочки помітних представників не лише старої влади, а й нинішньої (з переліком прізвищ і розповідями, у кого де і скільки в Криму є, але поки без документального підтвердження). Зауважимо лише, що красномовність цієї історії у багатьох людей породила великі сумніви в щирості обіцянок нової влади країни покласти край земельному свавіллю на півострові. І неодноразово повторені Петром Порошенком слова, що нинішня комісія, на відміну від попередніх, не пропагандистська кампанія, а всерйоз і назавжди, не могли не сприйматися з недовірою. І привід цього дня надав і сам секретар РНБО, і його кримські партійні соратники.

На початку засідання П.Порошенко повідомив, що за два тижні роботи очолюваної ним комісії рішеннями судів у держвласність уже вдалося повернути 360 га землі в Ялті, Балаклаві, Феодосії, Севастополі. Інформація відразу розлетілася по всіх агенціях, гуляючи в пресі й понині. Ніхто не спромігся перевірити. А тим часом і через три тижні з початку роботи комісії в природі немає жодного винесеного судового рішення щодо повернення державі земельних ділянок. Може, секретар РНБО обмовився, маючи на увазі 356 гектарів, виведених внаслідок указу Л.Кучми з Ялтинського заповідника і потім Радміном Криму розподілених на користь шести комерційних структур. Але це рішення було опротестовано Прокуратурою АРК ще кілька місяців тому, і уряд свою постанову скасував. Статус державної земля ця не змінювала, вона навіть ще не була віддана в оренду. У суди дійсно направлено кілька позовів, однак жоден із них ще не розглядали. Та й до чого тут комісія? За всіма цими і підготовленими позовами про незаконність виділення ділянок землі санаторіїв «Форос», «Дніпро», «Зорі України», «Гурзуфський», «Пушкіно», «Чорноморський», пансіонату «Гліцинія» прокуратура — і Генеральна, і АРК — працює вже не перший місяць. Хочеться суттєвого результату роботи нової. Персоналізованого. Адже не можна ж усе на Бакая з Курочкіним списувати, їй-богу.

У Криму і без них було кому погуляти. Варто, приміром, поцікавитися у двічі колишнього кримського прем’єра і тривалий час — керівника Фонду майна АРК, народного депутата Валерія Горбатова. Обрання його в керівництво кримської організації «Народний союз «Наша Україна» викликало у багатьох кримських прибічників В.Ющенка навіть не здивування. Адже для всіх ще є пам’ятними ніким не спростовані викривальні публікації про успішність у придбанні кримських здравниць комерційними структурами родичів Валерія Мироновича. Крім нього, президентська партія в Криму зміцнилася також недавнім членом рескому СДПУ(о) Анатолієм Коцерубою, надійним партнером ще одного екс-прем’єра з бездоганною репутацією — Анатолія Франчука. До речі, Ігор Франчук також був присутній на установчій конференції. Кажуть, приїхав туди разом із Петром Порошенком. Річ у тім, що секретар РНБО державними справами в Криму був зайнятий лише до обіду — засідання комісії тривало близько трьох годин. Сама конференція партії влади теж дуже красномовно її, нову владу, характеризує. У плані прозорості, відкритості та публічності. Пресу не запрошували. Про те, де пройде установчий форум, до останнього моменту не знали навіть його делегати. Автобуси із Сімферополя зустріли на в’їзді в Ялту і перепровадили ...у військовий санаторій «Ялта», що належить російському ЧФ. Делегати і запрошені пройшли три кордони перевірки, останній — із рамкою-металошукачем. Але не це вразило найбільше. До входу делегати пройшли живим коридором козаків. Судячи з отаманів, тих самих, які ще кілька місяців тому на смерть стояли на площі на захист Януковича.

А от багатьох активістів президентської кампанії В.Ющенка в Криму серед учасників конференції не було. Є підозра, саме для того, щоб уникнути непотрібної, м’яко кажучи, дискусії під час форуму, оргкомітет так засекретив захід, що вирішив провести його в клубі, по суті, військового об’єкта іншої держави. Петро Порошенко, до речі, під час прес-конференції в Сімферополі спростував усі домисли про закритість форуму. «Ніякої таємничості немає, я вас усіх запрошую, — був великодушним секретар РНБОУ, чудово знаючи, що конференція в ті хвилини вже почалася, причому за сто кілометрів. — Нагнітання навколо цієї таємничості має на меті дискредитувати хорошу ідею», — попередив журналістів Порошенко. — А що стосується російського санаторію, то мені, як секретарю комісії «Путін—Ющенко», навіть приємно, що в Ялті це відбулося саме там».

Та повернімося на землю, вірніше, до її інвентаризації, на яку Президент відвів комісії два-три місяці. «Проводити перевірку з тими ж людьми, котрі землю роздавали, — те ж саме, що пробувати копати лопатою зі зламаним держаком: глибоко не візьмеш», — ремствував у приватній розмові один із кримських керівників. Тож плекати ілюзії з приводу повної достовірності не варто. Однак створені на місцях комісії перевіряють кожне рішення місцевих рад щодо виділення ділянок. По суті, йдеться про уточнення вже існуючих реєстрів землекористувачів і власників. Але біда в тім, що все це — лише на папері. Електронної версії як не було, так і немає. І виявити, приміром, що громадянин Х має кілька безплатно виділених під будівництво житла ділянок на територіях різних рад, ніякої можливості не буде. Хіба що Попелюшку посадити перегортати пухкі папки.

Майже мрія у кримських урядових чиновників — придбати знімки узбережжя з космосу. Кажуть, на пляжах навіть лежаки порахувати можна. Знімки в межах Ялти, Алушти, Судака та Феодосії готові, щоправда торішні, і по завершенні уточнення реєстру можна буде «накласти» всі ділянки на карту. Але потрібні два мільйони гривень. Петро Порошенко обурився: усього два мільйони — і досі не зроблено! Треба знайти, не залучаючи бюджетні кошти. Хто не знає як — готовий порадити. Чиновники, звісно, знають, але обачно промовчали.

Нова мрія Анатолія Матвієнка — здійснити програму «Морський берег». «Інвестиційна ціна Криму, — сказав прем’єр «ДТ», — занижена щонайменше на порядок. Всі землі роздали за безцінь. Ми беремо 10-кілометрову зону, і місцева влада тут має право приймати рішення лише щодо будівництва житла. Що стосується рекреаційної та заповідної території, ми хочемо, щоб був дуалізм рішень — рішення місцевої влади, але при узгодженні з держкомісією, створеною ВР автономії. Комісія контролюватиме кожний відвід, ефективність використання і звітуватиме перед ВР. Крім того, ми хочемо диференційованої ціни. Не може бути такого, що ціна землі одна в степу і на узбережжі. По-третє, ми хочемо, щоб у цю програму була включена т.зв. реінвестиційна політика». Матвієнко каже, що розуміє, якого масиву змін до законодавства зажадає така програма, але налаштований рішуче. «Так, кримська влада, безсумнівно, проситиме додаткові повноваження, якщо ми хочемо здійснити цей експеримент. Якщо не хочемо, тоді нехай центральна влада його проводить, ліквідувавши кримський уряд і парламент автономії».

Однак поки доведеться зайнятися справами не настільки захоплюючими. Десять днів дав П.Порошенко на прийняття рішень про мораторій на виділення і вилучення земель. Потім А.Матвієнко має проінспектувати ради і виявити, з якої причини рекомендація не виконана.

Мораторій рекомендований також меджлісу — на самозахоплення земель на узбережжі. Але проблеми, що стосуються найбільш вибухонебезпечних точок, — у Тихій бухті (Коктебель) і в Алушті секретар РНБО і кримський прем’єр обіцяли розв’язати. Обіцянку не стримали. Тиху бухту, де репатріанти вже другий рік домагаються землі під етнографічне село, депутати ВР автономії оголосили заповідником місцевого значення. Натомість кримським татарам обіцяли розширити межі Коктебеля майже на 130 гектарів — для будівництва житла, але Коктебельська селищна рада попросила у парламенту збільшення лише на 25 га. За що і проголосували. А питання стосовно Алушти (збільшити площі трьох селищних рад у цілому на 40 гектарів), попри всі вмовляння прем’єра та спікера і заклики до розсудливості, депутати провалили. Депутати — кримські татари на знак протесту вийшли з фракції «Стабільність», і ніхто не здивується, якщо сьогодні на ПБК почнуться нові самозахоплення, котрі репатріанти називають «самоповерненням земель».