КРИМ: ДОПОВНЕННЯ БУДЕ

Дві перші особи кримської автономії — Борис Дейч і Сергій Куніцин — висунули нову концепцію: обидва органи влади повинні спільно реалізувати програму «розумної доповнюваності один одного». До цього в Криму ще не звикли: бо коли без скандалу, то нібито й не по-кримськи.

«Нова глава» — «шанс, наданий історією»...

Обидва залапковані вирази в підзаголовку належать главі кримського парламенту Борису Дейчу: у своїй програмній промові майбутню роботу парламенту він назвав новою главою в історії Криму й висловив надію, що депутати «не нададуть виборцям приводу для чергового розчарування» й не втратять шанс, наданий історією, якого «за останнє десятиліття ще не було». Тим часом з характеру сформованої сесією президії парламенту та нового складу уряду Криму видно, що політичні сили в Криму, що беруть участь у розробці нового курсу, зробили все можливе для реалізації потенційних можливостей, але відчували при цьому жорстокий кадровий голод. Обрання глав депутатських комісій, котрі є за сумісництвом членами президії, ознаменувалося тим, що у них потрапило чотири комуністи, що спочатку здавалося неймовірним. Щоб призначити двох перших віце-прем’єрів уряду — ними стали Анатолій Корнейчук і Володимир Раєнко, — а також п’ятьох віце-прем’єрів і міністрів довелося оголити представництво Президента й добряче перетрусити запасники депутатського корпусу. З’явився навіть жарт — про суміщення посад віце-спікерів і віце-прем’єрів. Єдине, що розраджувало всіх — злагоджена робота й голосування більшості. Практично всі рішення було прийнято кількістю голосів не нижче 70—80, що для кримського парламенту, який давно не мав стабільної більшості і звик робити ухвали 52, а то й 51 голосом, здавалося неймовірним. Секретаріат сесії вже зареєстрував поки що єдину утворену депутатську фракцію «Стабільність» у складі 61 з 95 зареєстрованих депутатів. Зрозуміло, що ввійшли в неї, висловивши в назві свою головну мету, депутати більшості. Вона склалася з депутатів: «команди Куніцина», кримських татар і тих, як повідомляє Кримське агентство новин, «котрих пов’язують з іменами Анатолія Франчука та Льва Миримського». Тож виходить, що більшість створили найвпливовіші та найстабільніші політичні об’єднання. Група комуністів фактично залишилася віч-на-віч зі своїми амбіціями й поки що не змогла навіть зареєструвати свою фракцію, яка, за чутками, називатиметься «Процвітання в єдності». Цікаво, що ще раз підтвердилося загальне правило: в опозиції комуністи набагато толерантніші й конструктивніші, ніж при владі. Цього разу, не претендуючи на істину в останній інстанції, як було при владі, вони стали корисними й принесли замість політиканства конкретну роботу. Як сказав Борис Дейч, він поки що не бачить із їхнього боку протидії чи неконструктивізму.

Тим часом гарячковий пошук кадрів для більшості призначень протягом перших двох тижнів травня показав, що автономія — а, можливо, й уся Україна — відчувають жорстокий кадровий голод, і якщо систему їх підготовки не буде налагоджено найближчим часом, то до 2005 року на нас чекає не тільки інфраструктурна, а й кадрова криза. На більшість посад знайти не те що ідеальних, а просто оптимальних кандидатів було практично неможливо. Деяким міністрам і членам уряду просто немає рівноцінної заміни, принаймні в кадровому резерві. Тож ні для кого не таємниця, що багато нових фігур, як у президії, так і в уряді, не є сильними професіоналами й потрапили туди лише в результаті політичного компромісу. Утім, багато хто вважає, що інакший варіант взагалі неможливий. Сергій Куніцин сказав: «У мене було більше можливостей для маневру, ніж 1998 року. На якісь незначні поступки ми пішли в інтересах справи. Загалом склад уряду навіть сильніший від того, у якому я працював раніше». За його словами, при формуванні уряду враховували «передусім, професіоналізм, а по-друге, думку більшості, яка 29 квітня привела до перемоги Дейча й Куніцина». При цьому втримався від того, щоб назвати новий уряд коаліційним, і вважає його, очевидно, продуктом тільки своєї більшості. Сторонні спостерігачі відзначають, що насправді — крім окремих яскравих і, безумовно, сильних професіоналів — новий уряд Криму загалом досить слабенький, і Сергію Куніцину буде, принаймні спочатку, досить складно...

Розв’язано — не розв’язано...

До розв’язаних проблем у процесі виборів і сесії можна віднести незвично велику кількість питань, які раніше служили гальмом: по-перше, у кримську владу — і в парламент, і в уряд — органічно ввійшли кримські татари, котрі давно домагалися представництва в ній. Ільмі Умерова обрано віце-спікером, Едіпа Гафарова — віце-прем’єром, із числа кримських татар є міністри, члени президії, голови комітетів і комісій. Загалом у місцеві ради всіх рівнів у Криму обрано 957 кримських татар: наприклад, із 57 депутатів Білогірської райради 21 чоловік (36,8 відсотка) — кримські татари, хоча їхня частка в масштабах району становить 32,7 відсотка. За уточненими даними меджлісу, 20—28 відсотків кримських татар обрано в ради Кіровського, Радянського, Первомайського, Бахчисарайського, Джанкойського, Ленінського районів, Судацької міськради, близько 30 кримських татар стали сільськими й селищними головами. Це не означає, що проблему входження кримських татар в органи влади цілком розв’язано, але життя саме підказало шлях стабілізації, який виправдав себе.

Сесія кримського парламенту минулого тижня й засідання уряду нинішнього почали виправляти й інші, крім національних, помилок у методах роботи, закладених комуністичним правлінням. Виправлено регламент Верховної Ради, що став демократичнішим і внеможливив «тиранію спікера» в залі; зі складу виборчкомісії виведено людей, направлених туди Компартією та ветеранськими організаціями, котрі саботували її роботу й організували відоме викрадення документів колишньої опозиції.

Сесія ухвалила бюджет автономії на 2002 рік — це в травні! — заблокований Леонідом Грачем, причому навколо розробленого й допрацьованого проекту бюджету навіть не виникло серйозних суперечок.

Тішить те, що, як задекларував Сергій Куніцин, тепер рішення в кримських владних кабінетах прийматимуться з волі більшості, але з урахуванням думки меншості. Входження представників меншості й комуністів у владу підтвердило, що це не просто декларація, а принцип. Думку меншості на минулій сесії також не було проігноровано. Свого часу народний депутат Мустафь Джемілєв попереджав про небезпеку, яку нібито таїть у собі існування «малих депутатських груп» у кримському парламенті. Він вважає, що вони можуть стати «ініціаторами нових переворотів», і хоча потенційно така небезпека є, практика поки що говорить, що «малі групи», з яких складається меншість, у такій обстановці можуть успішно брати участь у роботі парламенту і знаходити свої ніші, вносити конструктивні пропозиції та приносити очевидну користь». Але тепер, як показала перша сесія, постає питання про рівень кваліфікації та професіоналізму депутатів з опозиції та меншості. Приміром, один із них цілком недоречно й не за темою категорично наполягав на будівництві моргу в Сімферополі. Звісно, то справа самих депутатів, які питання вирішувати, але нормою повинно стати: володіння точними цифрами й фактами, реальний аналіз, толерантність і конструктивізм у роботі.

У Криму, до того ж, почалася цілеспрямована робота з ліквідації наслідків чотирирічного правління комуністів. Як було написано на одному з гасел на мітингу кримських татар 18 травня, «Комуністи! Пташка відлетіла — приберіть сміття!» І це «сміття» тепер «прибирають» депутати й уряд разом: Борис Дейч уже заявив про перегляд практики кадрової роботи, про зміну завдань Рахункової палати, про перегляд порядку нагороджень. Усі ці «практики», впроваджені Леонідом Грачем, дали негативний результат — Рахункову палату він використовував як «фінансовий меч» фракції комуністів, а за три роки з невеличким спікер, часом одноосібно заднім числом (!) оформлюючи рішення президії, надав спеціально встановлені кримські почесні звання 2117 чоловікам, тисячі людей нагороджено почесними грамотами переважно в зв’язку з ювілеями і святами, часто без будь-яких на те підстав. Борис Дейч висловив надію, що кримські гілки влади не повторять сумний досвід втрачених можливостей і всі зусилля скерують на забезпечення сталого розвитку регіону, а не займатимуться прикрашальництвом і популізмом. Голова Ради міністрів Криму Сергій Куніцин у своєму виступі проаналізував соціально-економічні показники, що характеризують реальне місце Криму в економіці України. Він відзначив, що непокоїть уповільнення динаміки промислового виробництва, зниження його ефективності, особливо спад обсягів на базових підприємствах, що дають основні надходження в бюджет. Було вирішено ввести в практику (до речі, цю ідею запропонував Борис Дейч ще в листопаді 1998 року, але її тоді не сприйняли) спільну роботу депутатських комісій і профільних міністерств над розв’язанням конкретних проблем соціально-економічного розвитку автономії.

Про те, що в парламентській роботі в Криму почався справді новий етап, свідчить і те, що Борис Дейч поставив завдання розробити сучасну концепцію еволюційного соціально-економічного й культурного розвитку автономії. На його думку, концепція може базуватися «на основі збалансованого врахування й забезпечення прав і законних інтересів кожного кримчанина, незалежно від його національної приналежності й соціального стану, неухильному дотриманні інтересів держави й автономії, на основі Конституції та законів України, Конституції Криму». При цьому спікер зумів точно розставити геополітичні наголоси: він підкреслив, що «Крим є регіоном тяжіння інтересів багатьох держав». Але «пора чітко усвідомити, що зовнішня політика — це сфера виняткових повноважень держави», підкреслив, що, російська тема «може одержати хороший і корисний розвиток для Криму в рамках стратегічного партнерства між Україною та Росією». За словами Бориса Дейча, одне з головних завдань кримського парламенту полягає в закріпленні й розширенні повноважень автономії. Для цього необхідно створити й відпрацювати механізм взаємодії з центральними органами державної влади для закріплення повноважень автономії в законодавстві України й державних програмах. Він закликав депутатів захищати конституційні права власності автономії на землю, попрацювати «над законами України, передусім такими, як Цивільний, Бюджетний, Податковий, Земельний кодекси, Кодекс про надра, Водний і Лісовий кодекси тощо». Для узгодженішої роботи органів влади, сказав Борис Дейч, планується налагодити постійні консультації з республіканськими організаціями українських партій, громадськими організаціями й окремими громадянами. Це допоможе не тільки «успішно провести майбутній курортний сезон і збирання врожаю», а й загалом перебудувати керування Кримом на основі ефективніших методик...