Корупція «самооборонилася» від закону

Ми маємо заробляти через платні послуги та добродійні фонди. Якщо
з 1 січня це зупиниться, міліція неефективно працюватиме, як і інші силові структури.

Ю.Луценко, міністр МВС, 11.12.2009

23 грудня Верховна Рада довела всьому світу, що корупція в Україні є частиною державної політики, і тому навіть суто формальну боротьбу з корупцією в Україні проводити суворо заборонено.

Парламент відклав вступ у силу пакета законів про протидію та запобігання корупції.

Президент України Віктор Ющенко тепер має або підписати депутатський вердикт, або накласти вето на законопроект 5398.

У минулому номері «ДТ» докладно розбирало значення цих законопроектів. Вони розроблялися з 2005 року депутатами всіх фракцій відповідно до зобов’язань, які Україна взяла перед Радою Європи та міжнародним антикорупційним відомством FATF. І ось 11 червня 2009 року ці закони були ухвалені і набирали чинності з 1 січня 2010 року. Це, по суті, єдиний пакет законів за роки незалежності, який реально спрямований на боротьбу з корупцією і різко підвищує рівень контролю за діяльністю державних службовців.

Головною зброєю цієї реформи є прямі норми закону, які передбачають обов’язкове декларування та обов’язкову перевірку всіх доходів і витрат державних службовців, а також усіх членів їхніх сімей і осіб, які ведуть спільне господарство. Закон передбачає як мінімум одну санкцію за надання недостовірних відомостей у декларації — зняття з посади.

Таким чином, із 1 січня компетентні органи отримують (поки ще отримують) потужний інструмент контролю за всіма державними службовцями. «ДТ» писало, що антикорупційні законопроекти, зрозуміло, ухвалювалися нашими державними діячами не від чистої совісті. Просто без співробітництва з FATF вести фінансові операції за кордоном стає дуже важко. Тому депутати ухвалили антикорупційні законопроекти як неминуче зло. Ухвалили півроку тому. Але з наближенням 1 січня в парламенті раптом знайшлося безліч осіб, стурбованих тими проблемами, які закон нібито створює лікарям, учителям, а заодно й іншим, як ви розумієте, найкорумпованішим, верствам державних службовців.

Так, новий антикорупційний закон недосконалий у багатьох деталях, потребує доробки, шліфування та створення механізмів застосування. Хто перевірятиме декларації у сотень тисяч чиновників і працівників бюджетної сфери? Так, немає рації карати сумісників — тих самих лікарів, бухгалтерів і вчителів. Так, вимога відповідності ціни оренди середньоринковим показникам може внести сум’яття в роботу багатьох державних відомств. Але в депутатів були всі можливості доробити законопроект і внести належні правки ще цього року.

Тим паче що під час ухвалення закону в червні нинішнього року жодне з цих питань на засіданні парламенту не було визнане істотним. Закони пройшли детальне опрацювання в профільному комітеті ВР. За півроку після ухвалення законів депутати не внесли жодної поправки, не зробили вони цього й 23 грудня. Проте не задля користі, а тільки з волі нещасних малозабезпечених виборців депутати вирішили перенести набрання чинності законом про протидію корупції на День дурня — 1 квітня.

Які ж реальні мотиви парламенту? Кому й чому невигідний закон?

В умовах виборів опозиційна Партія регіонів кровно не зацікавлена у посиленні контролю держави за тими категоріями службовців, які входять до складу виборчих комісій і прямо впливають на підрахунок голосів. Зокрема за бухгалтерами підприємств, які фінансують кандидатів. Як відомо, підкуп і тиск на членів виборчих комісій є головною технологією поточної кампанії. Штаби вкладають кошти у фальсифікацію протоколів засідань виборчих комісій у день голосування. Зрозуміло, проблеми можуть бути в усіх кандидатів, але в тих, хто очолює виконавчу владу та силові структури, цих проблем може бути набагато менше, ніж в опонентів... Та й піар-приводів скільки можна створити!

Набагато потужніший мотив для боротьби з законами про протидію корупції є в апаратах усіх наших міністерств, відомств, рад і адміністрацій. Закон забороняє фінансування органів державної влади через добродійні та спеціальні позабюджетні фонди. Не секрет, що такі фонди створено при кожній державній установі, і добровільні внески бізнесменів туди становлять мільярди гривень на рік — офіційних даних немає, оскільки ці фонди непідзвітні Рахунковій палаті. І не секрет, що спецфонди — офіційне прикриття хабарництва і вимагання чиновників. Під благим приводом отримання додаткового фінансування позабюджетні фонди по суті перетворилися на паралельну неофіційну фінансову систему в державі. Зрозуміло, гроші фондів йдуть на добру справу — на невідкладні потреби, які не покриває бюджет. Проте сама можливість для бізнесменів виступати офіційними спонсорами державних відомств цілком логічно вважається в усьому світі корупцією. Та й в Україні це вже давно є аксіомою, перевіреною часом ще з епохи фонду «Професіонал».

Ініціатором законопроекту про відстрочку боротьби з корупцією стало відомство, яке (український парадокс) уповноважене вести боротьбу з корупцією! Міністерство внутрішніх справ, а точніше, депутат Олег Новиков із фракції «Наша Україна — Народна самооборона», близький до міністра МВС Луценка. Саме голоси частини цієї формально проурядової фракції допомогли Партії регіонів відкласти дію цього закону — хоча під час його ухвалення 11 червня фракція «НУ-НС» ці самі документи підтримала. Таким чином, у «НУ-НС» і Юрія Луценка з Віктором Януковичем виявилося спільне розуміння проблеми корупції в Україні... Луценко публічно критикував антикорупційні закони саме за скасування позабюджетних фондів. За словами міністра, МВС фінансується тільки на 25% від потреби, і без фондів міліція працювати не може. В усій Європі правоохоронні органи працювати без спецфондів можуть (навіть в Албанії це заборонено), а в Україні спецфонди МВС, виявляється, взагалі основа роботи і запорука успіху. Виникає запитання, а чому не домогтися б від прем’єра, за яку Юрій Віталійович поїхав агітувати народ, стовідсоткового фінансування МВС?

Якщо президент підпише закон, виходить, команда нового президента і він сам при вступі на посаду зможе не подавати декларації про доходи-витрати. Отже, нова влада буде створена на тих самих корупційних основах, що й нинішня. І тоді дуже велика ймовірність, що після однієї відстрочки антикорупційних законів будуть й інші (адже новим мерам теж захочеться формувати команду не під мікроскопом) або смисл закону і практика його застосування будуть цілком вихолощені. Представник Парламентської асамблеї Ради Європи Рената Вольвенд і антикорупційний уповноважений Кабміну Юрій Сухов уже заявили, що дії парламенту можуть серйозно ускладнити взаємодію з міжнародними організаціями, які координують боротьбу з міжнародною злочинністю. Залишається сподіватися, що Віктор Ющенко зважить на звернення до нього з цього приводу й не поставить підпис під документом, який дискредитує державу і суспільство.

І наостанок. Автор рішення ВР про відстрочку закону про протидію корупції депутат Новиков нещодавно виступив із заявою, що в Україні потрібно легалізувати проституцію. Частково вдалося...