Глава Держмитниці Павло Рябікін: "У "тіні" працює 91% всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності"

22 квiтня, 2021, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Санкції проти контрабандистів: що відбувається та чого очікувати?

Глава Держмитниці Павло Рябікін:

До санкцій РНБО відносно контрабандистів та їхніх компаній дуже багато запитань. Чи обґрунтовані вони юридично? Чому в санкційних списках опинилися саме ці люди, а інших ми в них не побачили? І чи не стали ми свідками банального переділу ринку? Чому під роздачу потрапили контрабандисти та митники, а не співробітники СБУ, прокуратури та Нацполіції, без участі яких жодна контрабандна схема не вижила б? Чи можуть санкції стати адекватною заміною розслідуванням, судам і вирокам? Чи будуть вони взагалі або ж тільки санкціями влада і обмежиться? Але головне, що буде далі з механізмами контролю контрабанди? Чи змінять їх у такий спосіб, щоб проблема контрабанди вирішувалася системно, а не з допомогою разових PR-акций? Про все це ZN.UA поговорило з головою Державної митної служби Павлом Рябікіним, який на цей момент саме зайнятий глобальною реформою її роботи.

Павле Борисовичу, уже два засідання РНБО було присвячено контрабанді, і ми побачили вже два списки контрабандистів, які опинилися під санкціями. Питань до списків чимало, попри загальну актуальність проблеми контрабанди в Україні. Яким чином ці списки формувалися?

— Ці списки формувалися за даними спецслужб. Ми як орган, що має фіскальний характер і позбавлений на сьогодні прав здійснювати оперативно-розшукову діяльність, були присутні в цьому процесі лише як структура, що володіє достатнім обсягом інформаційно-статистичних даних. Особи, зокрема фізичні, котрих ми бачимо в санкційному списку, у жодному документі, якими володіє митна служба, не фігурують. Тобто це, як правило, не засновники, не директори, не головні бухгалтери учасників зовнішньоекономічної діяльності. Вони як такі в офіційній статистиці в нас відсутні.

— Тобто ви людей, згаданих у списках РНБО, не бачите?

— Офіційно не бачимо. Ми чуємо про те, що ця фірма, можливо, афілійована з кимсь, але як держорган ми не можемо собі дозволити поширювати чутки. Тому ми аналізуємо тільки факти, фіксуємо ті чи інші порушення. Контрабанда, яку ми з вами пам’ятаємо за фільмами, коли в нічний час у темній бухті з баркаса перевантажують щось і потім везуть на Малу Арнаутську, пропала. Сьогодні контрабанда — це насамперед зловживання в документарній сфері. І от коли ми працюємо з документами, то розуміємо, що відбувається: бачимо компанії, які зробили дві-три операції та зникли, і коли аудит іде перевіряти й донараховувати платежі цим компаніям, їх часто вже немає, вони ліквідовані або за цією адресою не перебувають. Це фірми-одноденки. Зрозуміло, що за структурами, які створюють такі компанії та ліквідовують їх, є хтось, хто все це організовує. Але в цій сфері набагато більшу інформацію мають спецслужби. Більше бачить податкова, якщо говорити про відшкодування фіктивного ПДВ. Ми бачимо лише вхідний ПДВ.

І на першому засіданні РНБО розглядалися насправді два питання, що дуже близькі, але були чітко розділені навіть за кількістю учасників. Перше питання було присвячене проблемам діяльності митної служби та підвищенню ефективності її роботи. Там ми презентували аналіз того, скільки митниця може додатково отримати зборів і що для цього потрібно зробити. На цьому, власне, моя доповідь закінчувалася. А друге запитання, яке вже розглядалося в секретному режимі, — це була доповідь про схеми організованої злочинності в сфері контрабанди, і її вже доповідали спецслужби.

— Тобто з вами ніхто перед засіданнями не звіряв списків контрабандистів?

— Ми взаємодіємо з усіма правоохоронними органами в режимі щоденного обміну інформацією. У нас є режим запитів, відповідей, зустрічей і нарад. Але безпосередньо перед засіданням РНБО якихось конкретних звірянь не було. Було доручення президента підготувати наші пропозиції та доповідь. Я розумію, що в СБУ було аналогічне завдання — розповісти про схеми. Але якщо казати про РНБО, це конституційний орган, який виносить політико-правові рішення. Це не суд...

— Не слідчий, який збирає докази, не прокурор, що готує обвинувачення...

— Так. У політико-правових рішеннях, за великим рахунком, дві функції. Насамперед визначення політики, і тут дуже важливо, що ми почули сигнал, що боротися з контрабандою за принципом коротких кампаній не можна. Ось цього місяця ми проводимо кампанію «Контрабанда — СТОП» — це неефективно. Має йтися про усталену тривалу політику, і для митної служби це важливий сигнал. Як важливо і те, що проблеми служби вийшли на новий рівень, коли держава заявила про нетерпимість, нульову толерантність до будь-яких порушень у цій сфері.

Правові наслідки проявилися для нас у тому, що ми отримали інформацію про ряд суб’єктів, внесених до санкційних списків, насамперед ідеться про юридичних осіб. Вони були після цього позбавлені ліцензій, виданих митною службою, на підставі рішення РНБО. Це в основному компанії-брокери та підприємства, що займаються складською діяльністю. Потім ми отримали інформацію у вигляді орієнтувань на працівників самої митної служби та на її підставі нині проводимо дисциплінарні перевірки на предмет можливих контактів наших співробітників із представниками компаній і фізичними особами із санкційного списку. Ми з’ясуємо, чи були такі контакти, і, навіть якщо їх не було, проведемо профілактичну роз’яснювальну роботу про неприпустимість будь-яких неформальних контактів із учасниками зовнішньоекономічної діяльності. По суті, ці процедури стануть основою перевірок на доброчесність, які будуть у митній службі в другому півріччі цього року.

— Якщо митниця, як ви кажете, у постійному контакті зі спецслужбами та податковою службою, навіщо знадобилися санкції РНБО щодо контрабандистів? Чому не пішли довгим, але ефективним, зрозумілим і юридично правильним шляхом слідств, розслідувань і судів?

— Ви переконані, що ставите це запитання за адресою?

— Цікава ваша думка як керівника митниці, що насамперед має бути зацікавлена в юридично бездоганному варіанті вирішення проблеми контрабанди. Чи було співробітництво вашого органу з іншими службами досить продуктивним, щоб вирішити цю проблему без втручання РНБО?

— Якщо дозволите, розпочну з невеликого відступу. Ми вже почали говорити про те, що таке контрабанда сьогодні. Контрабанда це не переміщення товарів за межами пунктів пропуску або з приховуванням товарів, як часто традиційно ми розуміємо. На сьогодні контрабандні порушення мають документарний характер і найчастіше пов’язані з недостовірним декларуванням. Це або зазначення неповної ваги, або підміна одного товару іншим, або неправильне співвідношення тих або інших товарів, які є в партії. Ці порушення можливі лише за однієї умови — змови представника вантажовласника, митника та представника правоохоронних органів. Це все корупція. Контрабанда зараз від корупції невіддільна. Коли ми сьогодні говоримо про боротьбу з контрабандою, насправді маємо говорити про ефективну боротьбу з корупцією та викорінення корупційного середовища в контролюючих органах. На жаль, наша з вами країна, суспільство, в якому ми живемо, і особливо митна служба та правоохоронні органи мають великі проблеми з корупцією. Тому мені здається, що акцент давно змістився з питання ефективності нашої взаємодії щодо запобігання контрабанди в класичному розумінні на питання реалізації антикорупційної політики в наших силових і митних органах. У цьому ключ до вирішення даної проблеми. На жаль, ні країні, ні суспільству не вдалося перемогти корупцію, митниця тут не виняток як частина нашого соціуму.

— Чи вирішуємо ми цю проблему санкціями РНБО? Чи справедливо, що корумпованих співробітників митниці просто звільняють або проводять із ними профілактичні розмови замість того, щоб саджати їх до в’язниці?

— Для того щоб саджати до в’язниці, потрібні докази, розслідування...

— Цілком правильно, а не санкції РНБО...

— Розслідування ведуться. Ми щодня отримуємо інформацію про проведення тих або інших слідчих дій щодо співробітників митниці в різних сферах нашої відповідальності. Наскільки вони ефективні? Ну, напевно, недостатньо.

— Судячи із санкційних списків, недостатньо — це м’яко сказано. Але ж є ще ті, кого ми не побачили ні в першому, ні в другому списках.

— Якщо оцінювати списки, то зауважу, що від моменту декриміналізації товарна контрабанда перетворилася на національний вид спорту. Здійснити операцію з максимальною економією для себе, з максимальним ухиленням від сплати митних платежів стало нормою. Це не так небезпечно для порушників, це лише адміністративна відповідальність, штраф, у крайньому випадку — конфіскація. Для великого оператора, що проводить на місяць 500–600 операцій, до зони потенційного ризику потрапляють одна, дві, максимум три операції. Адже на сьогодні з огляду на нашу технічну оснащеність ми можемо оглянути близько 4% від загального обсягу вантажів, які заходять на нашу територію. Тобто із 100 контейнерів або хур ми можемо оглянути лише чотири, а якщо оглядатимемо більше, то створимо черги на кордоні, збільшивши час очікування. Природно, коли ти розумієш, що в тебе є відносно невеликий ризик потрапити в ці 4%, ти будеш цією ситуацією зловживати.

— У багатьох навіть цього ризику немає, вони просто чекають своєї людини на зміні, знаючи, що їх просто не оглядатимуть.

— Так, є й такі, на жаль.

— На вашу думку, чому, до речі, санкції розбили на два засідання?

— Думаю, що два засідання — це не фінал. Судячи з того, наскільки глибоко триває опрацювання та в яких обсягах правоохоронні органи запитують у нас інформацію за операціями окремих суб’єктів, ці списки ще будуть переглядатися та оновлюватися.

— Збоку санкції в кілька підходів виглядають як фора для певних учасників тіньового ринку, щоб вони могли або «домовитися» про непотрапляння до списку, або підготуватися, переписавши хату на кота.

— Вам легше розмірковувати, ви дивитеся збоку. Я ж опинився всередині цих процесів і бачу інші їхні аспекти. Бачу, що ситуацію треба змінювати. Ми вже дійшли до тієї межі, коли зміни ситуації чекають усі, і треба розпочати всі можливі заходи для того, аби щось змінилося на краще. Можу сказати, в якому форматі ми це бачимо на митниці, і розумію, що мої колеги з правоохоронних органів і в уряді мають своє бачення цих змін. І тут важливим є питання злагодженої взаємодії команд, які сьогодні займаються цією проблемою.

— Оскільки ви згадали, що силові органи активно до вас звертаються по додаткову інформацію, та, ймовірно, епопея з санкціями ще не закінчилася, як думаєте, чи побачимо ми, нарешті, санкції РНБО щодо власника «Преміум пакета» Олександра Акста або дуже близького президенту Іллі Павлюка?

— Напевно, силові органи зараз займаються й цими людьми теж. Але на запитання, дочекаємося чи ні, я вам не відповім. Ми точно надаємо спецслужбам усю інформацію, яка в нас є. Ми розуміємо, що активність згаданого «Преміум пакета» зараз непорівнянна з тією, що була торік, ні за кількістю операцій, ні за їхніми обсягами.

— Навіть маленьке порушення закону — це однаково порушення.

— Так, усі вантажі «Преміум пакета» стоять на додаткових формах контролю. Усе, що ми можемо зробити технологічно, робимо. Те, що ми бачимо, і те, що нам вдається фіксувати, каже про те, що обсяг цих операцій скоротився, і всі операції зараз жорстко контролюються. Так, тут існують дуже великі прогалини в законодавстві. Чого, власне, стосувалася одна з наших пропозицій на РНБО — прийняття пакета з шести законопроєктів про зміну Митного, Кримінального, Кримінального Процесуального кодексів, закону про оперативно-розшукову діяльність, закону про держслужбу та про регулювання мит. Під час засідання РНБО нами було озвучено, що однією з передумов реформування митної служби є необхідність прийняти ці законодавчі зміни. Ми підготували пропозиції для офісу президента для внесення їх у парламент як невідкладних, бо сама митна служба не є суб’єктом законодавчої ініціативи.

— Що вам відповіли в офісі президента на вашу пропозицію?

— Наскільки мені відомо, на сьогодні ОП активно працює над цим, наші юристи в постійному контакті уточнюють формулювання, шукають нові рішення.

— Поділитеся, які?

— Із цікавого можуть з’явитися додаткові фінансові санкції, які накладаються уже на юридичну особу, помічену в порушеннях. І йдеться про велике, багаторазове, збільшення штрафів при тих або інших порушеннях. Якщо буде підтверджено факт змови з працівником митниці, то як покарання передбачено безальтернативне позбавлення волі як для учасника зовнішньоекономічної діяльності, так і для митника. Тобто ми говоримо про дуже агресивну протидію самій думці про змову та безперечно хочемо створити систему стримувань, за якої людина має багато разів подумати, перш ніж зважитися на правопорушення.

— До батога пряник додасте? Яка зараз зарплата в рядового митника?

— До кінця цього року плануємо вийти на рівень, коли інспектор митного оформлення отримуватиме 16–18 тисяч гривень. Звичайно, недостатній стримуючий фактор, але це рівень вищий за середній по країні. І це питання окремої стратегії створення принципово нових умов роботи митників. Вона теж була презентована на РНБО. І якщо зміни в нормативно-правовій базі — це перша частина наших трансформацій, то друга — це кадрова реформа служби. В її результаті понад 75% співробітників територіальних органів і майже 70% співробітників центрального апарату переведені на контрактну форму роботи. Це дає нам змогу, з одного боку, створити систему дуже жорсткого контролю: регулярно проводити перевірки на доброчесність, перевірки знань і тестування, службові перевірки з використанням поліграфа. Непроходження цих перевірок є підставою для негайного розірвання контракту та звільнення людини. Тобто це буде інше середовище, ніж те, в якому співробітники служби працювали раніше.

З іншого боку, нами підготовлено цілу низку пропозицій зі стимулювання, насамперед матеріального, працівника митної служби. У новій системі буде пряма залежність його бонусів від кількості затриманих контрабандних вантажів, від кількості накладених штрафів тощо. Тобто людина має альтернативу: взяти умовну тисячу доларів за оформлення та щось пропустити чи одержати цю саму тисячу доларів у вигляді бонусу, затримавши цей вантаж, визначивши правильно його вартість і отримавши фіксований відсоток від накладеного штрафу як матеріальне заохочення. Це все теж було в пакеті нормативної документації, представленому на РНБО. І ми вважаємо, що якщо митник на сьогодні вийде на заробітну плату в районі 40–50 тисяч гривень, це буде ефективний стримуючий фактор, особливо разом із механізмами контролю.

— А якщо всі зміни закінчаться вже зараз тільки санкціями РНБО, що станеться?

— Тоді мені нічого робити на цій посаді, шукатиму себе десь в іншому місці. Адже я прийшов сюди заради реальних змін.

— А ще вийде, що вся ця історія із санкціями РНБО була не більш ніж переділом ринку під інших гравців або імітацією боротьби з контрабандистами. Адже ніхто не завадить тому самому Павлюку замість Кушніра, який потрапив під санкції, поставити на потік іншу людину з іншими компаніями та продовжити «працювати», як раніше.

— Доти, доки існує поле можливостей, ними будуть користуватися. Ви мені називаєте прізвища людей, які мені відомі зі ЗМІ, але я вважаю, що системна протидія відрізняється від короткострокових кампаній по боротьбі з контрабандою саме тим, що ми можемо змінити систему, позбавити її можливостей, люків, якими користуватимуться. Щойно ми створимо систему, у якій буде важко зробити подібний відкат до попередніх моделей роботи, то досягнемо успіху. Адже в нас вистачило політичної волі створити Національне антикорупційне бюро, непідкупність якого, попри нинішні дискусії про його ефективність, незаперечна.

— Ще політичної волі вистачило на позбавлення Альперіна громадянства, що ставить хрест на двох розслідуваннях у НАБУ щодо його контрабандної діяльності.

— Це запитання поза моєю службовою компетенцією. Як громадянин згодний із вами. Але я думаю, що в політичного керівництва країни при прийнятті цих рішень були свої мотиви.

— Як ви, будучи керівником митниці, співробітники якої теж потрапили під санкції, ставитеся до того, що поза санкціями опинилися співробітники СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції, без участі яких існування контрабандних схем неможливе. Не прикро?

— Я не прибічник таких категорій, як образа, під час виконання службових обов’язків.

— Це ж ваші люди, хіба не так?

— Це люди, які працюють у системі. Я, на жаль, не можу гарантувати, що кожна людина, яка працює в системі, відповідає критеріям доброчесності. Тому я ставлюся до системи як до організму, який потребує оздоровлення, не виключаючи, що під кінець року склад митної служби може оновитися більш як на 50%.

— Описана вами система стримувань і противаг пошириться тільки на митницю чи в планах її подальше розширення й на податкову, адже конвертаційні центри, наприклад, це зворотний бік будь-якої контрабандної схеми? І наскільки зараз тісно митниця взаємодіє з податковою в цьому напрямі?

— Вибудовування будь-яких фіскальних заходів — це аналіз цифр. Не дуже люблю це слово, але, по суті, у нас має бути наскрізна фіскалізація. Щоб товар від моменту перетину кордону до моменту реалізації його кінцевому споживачеві на кожному етапі враховувався фіскальними органами. На сьогодні у нас такої системи немає насамперед через нерішучість держави запроваджувати систему РРО, яку знову й знову відкладають і відкладають. Усе це заохочує існування ринків («7-го кілометра», «Барабашово», Хмельницького та інших), які вже стали істотними фінансовими інституціями тіньової економіки. Що ми маємо в підсумку: товар зайшов, сформувався вхідний ПДВ, потім товар за готівку йде в сіру зону, а цей ПДВ починає паразитувати в системі. І тут нам, звичайно, дуже не вистачає тієї самої наскрізної фіскалізації.

— Це питання взаємодії відомств і структурних трансформацій, його навіть з-під палиці РНБО не вирішити.

— Знаєте, нам усім хочеться швидких змін. Швидкі зміни, як правило, мають революційний характер. Як показує практика останніх 20 років, революційні зміни не дають швидкого переходу в нову якість, але дають дуже сильний імпульс у цьому напрямі. Тому сказати, що це відбудеться й швидко, я не можу, але переконаний, що кожний такий імпульс важливий. Перехід у рішеннях РНБО до цих питань, з одного боку, виглядає дискусійно, а з іншого — є тим самим революційним імпульсом, що виводить нас на новий рівень.

Я знаю, що потрібно зробити в митній службі, як це можна зробити, в які терміни це можна реалізувати. І вважаю, якщо ми реалізуємо законодавчі зміни, то зміни можуть відбутися протягом трьох-чотирьох місяців. Якщо ми реалізуємо кадрову реформу, то її перші результати побачимо під кінець року. Якщо ми під кінець року не вирішимо питання матеріального стимулювання, то всі наші зусилля цього півріччя підуть у нікуди. Тому що, не забезпечивши цих матеріальних стимулів, ми не доб’ємося ефективної реалізації реформи.

Далі в нас є проблеми ще за двома пріоритетними напрямами. Перший: забезпечення огляду не 4% вантажів, а хоча б 64%, що можливо лише шляхом впровадження інструментальних методів контролю на кордоні. Ця програма передбачає, що на кожному пункті пропуску мають з’явитися інтегровані системи контролю «ваги— сканер—відеоконтроль» і система їхнього автоматичного аналізу. Мета — усунути людський фактор, імовірність побачити або не помітити, або не захотіти побачити. Реалізація цього напряму — це ще три роки роботи.

— Скільки коштує впровадження такої інтегрованої системи?

— Близько 10 мільярдів гривень. Це наші розрахунки, які ми надавали КМУ. І уряд уже підтвердив нам свій намір інвестувати в цю систему протягом наступних трьох років майже 10 мільярдів гривень.

— За мірками нашого держбюджету невелика сума.

— Так, вона цілком реалістична. Але тут питання в термінах освоєння, тому що навіть за наявності коштів потрібний період розробки проєктної документації. Ми працюємо в тих умовах, коли на проєкти йде від пів року до року для того, щоб їх розпочати: провести всі тендерні процедури, спроєктувати, отримати держекспертизу.

Ще один напрям — розробка та впровадження нового програмного забезпечення, яке також зведе до мінімуму контакт митного інспектора з брокером, вантажовласником та іншими. Власник вантажу буде контактувати з комп’ютером. На цю трансформацію нам теж знадобиться мінімум три роки. За помахом руки цього не зробиш. Навіть просто щоб перезавантажити діючу систему митної служби, знадобиться пів року.

— Діюча система «Інспектор» уже зараз дає можливість оперативно виявляти досить великий відсоток порушень. Але, судячи із ситуації з контрабандою, її можливості використовують неактивно.

— Вона нам дуже допомагає виявляти наявні порушення в режимі реального часу. Проводити донарахування.

— При цьому у скільки сотень мільярдів гривень оцінюється обсяг недонадходжень до бюджету від контрабанди на митниці?

— У нас щорічний обсяг імпорту становить 1,47 трильйона гривень. Реальних зареєстрованих суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності — 147 тисяч. З них лише 3% забезпечують понад 90% усіх надходжень до держбюджету. Це ті 4 тисячі компаній, які багато років проводять ті самі операції з тими самими контрагентами, «білі» імпортери, для яких імідж на ринку та прозорість їхніх угод справді важливі. Цей білий сегмент уже зараз генерує понад 300 мільярдів гривень надходжень, і в ньому жодних недоборів до бюджету ми не бачимо. Сірий сегмент — це близько 6% компаній, які проводять дрібніші операції та прагнуть оптимізації. Вони свідомо намагаються зменшити платежі, але умовно законними механізмами. Посилення контролю в цьому сегменті зможе забезпечити, на наш погляд, приріст їхніх платежів до бюджету від 25 до 35–37 мільярдів гривень. І коли ми чуємо про те, що втрати на митниці дорівнюють бюджету країни, то йдеться навіть не про сірий сегмент, а про «тінь», у якій, за нашими оцінками, працює 91% усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які дають зараз бюджету майже 22 мільярдів гривень на рік. Посилення контролю серед цих компаній дасть змогу збільшити бюджетні надходження на 100 мільярдів гривень щорічно. Саме в цьому сегменті найбільші зловживання та найбільші втрати. Ми всі розуміємо, що завозиться дуже багато пластмасових меблів, але не фірмової італійської. При цьому в магазинах італійські меблі є, а пластмасових ви там навіть не знайдете. Те саме з брендовим одягом, який сюди не заїжджає, але тут продається, і з багатьма іншими товарами.

І тут маса проблем, починаючи з того, що в нас у цьому сегменті відсутня реальна статистика навіть про те, що ввозиться до країни, не кажучи вже про статистику реальних цін, адже це саме той випадок, коли все організовано з документарними підмінами. Тобто озвучені 100 мільярдів гривень цілком можуть бути й 120 мільярдами, і 150 мільярдами. І наша особлива увага, і всі наші заходи щодо посилення контролю концентруються саме в цьому тіньовому сегменті. Якщо сірі компанії ми ще можемо перетягнути в білі, створивши їм умови, то в цьому сегменті треба агресивно протидіяти наявним схемам і вичавлювати їх хоча б у сірий сегмент.

— Свого часу існувала дуже проста, але ефективна система. Враховуючи, що 90% усіх митних зборів генерують близько 20 товарних позицій, використання ціни «білих» імпортерів як еталона за цими 20 товарними позиціями дозволяло ефективно та швидко вивести з «тіні» бодай частину потоків. Зараз не спрацює?

— У нас проблема в тому, що митна вартість як поняття навіть у законодавстві відсутнє. Про це теж ідеться в нашому пакеті законопроєктів.

— При цьому нині у митників є кілька різних способів визначення ціни. І що їх більше, то більше в них можливостей для корупційного маневру.

— Абсолютно правильно, тому ми основний упор у наших трансформаціях і робимо на відході від людського фактора, на впровадженні IT-систем. Звичайно, у майбутньому ці процеси призведуть до скорочення кількості працівників митної служби. Але це теж наш резерв, у якому ми вбачаємо можливості для збільшення оплати праці.

— Тобто, на вашу думку, зараз ці 90%, які працюють у «тіні», перетягнути хоча б у сіру зону не вийде?

— Я не бачу зараз ефективних механізмів для цього. Щойно ми переходимо від способів системної боротьби до боротьби з конкретними суб’єктами, це перетворюється на ловлю мух. Ми не робимо протягу, не намагаємося очистити все приміщення, а ловимо окремих мух. Це спрацьовувало раніше, але не працює нині. Сьогодні боротися з умовним Альперіним, у якого вибудувано систему з трьох сотень пов’язаних між собою компаній, ловлячи їх по одній, — це витрачання сил із мінімальною ефективністю. Так, ми вже розпочали вносити в ризики те, чого не вносили раніше. Наприклад, такі побічні ознаки пов’язаності, як юридичні адреси компаній-порушників, дані їхніх керівників, бухгалтерів, аж до номерів телефонів. Потім, якщо ці дані знову спливуть у базі, це вже розцінюється як фактор ризику для інших компаній. Але це лише спроба залатати сітку, зробити її хоча б середньовічковою, але ж це все одно сітка, і ловить вона не всіх.

— Санкції РНБО — навіть не сітка, це саме ловля мух по одній.

— Ефективність санкцій покаже час. Ми можемо припускати щось, можемо здогадуватися, але давайте подивимося, як спрацює цей підхід. Усе-таки в них головне — це політична складова, сигнал про те, що система має змінюватися.

— Які зміни в митній службі відбуваються вже зараз?

— Ми перебуваємо в активній стадії кадрової реформи митниці. Підготували тестування для співробітників, три блоки: тест із загального та спеціального законодавства, тест на логіку й тест на лояльність. Проводяться тести по черзі, якщо людина не проходить перших двох тестів, до третього її не допускають. Тестування допоможе нам визначити професійний рівень співробітників і здійснити їх переранжування. Наприклад, якщо рядовий інспектор показує хороші знання, а його начальник поста — погані, ми їх можемо ротувати. Це перша стадія, коли люди, проходячи тестування, зможуть переранжуватися на інших посадах. Після цього їх приймають на роботу в цілком нову структуру. Більшу частину на контракт, але всіх на піврічний випробувальний термін. Під час випробувального терміну проводиться перевірка на доброчесність і дається можливість перездати ці тести тим, хто першого разу здав їх недостатньо добре. Непроходження тестів під час випробувального терміну дає нам усі підстави для звільнення людини з митної служби.

— Я читала питання з першого тесту на знання законодавства. Не тому, що хочу до вас на службу, а тому що рядові митники вже скаржаться на тест. Це, погодьтеся, бентежить, що в службі зараз працюють люди, для яких законодавчий тест — це проблема.

— Насправді це не ті проблеми, на які варто було б скаржитися. Тести розроблено в такий спосіб, щоб їх могли пройти люди з неповною вищою освітою. Питання у вільному доступі спеціально, щоб до них могли підготуватися, підтягнути власні знання, освіжити інформацію. Раніше була система обов’язкового проходження підвищення кваліфікації. На жаль, цей хороший інститут було забуто. Ми в такий спосіб хочемо його повернути, зробивши необхідністю регулярне оновлення тих знань, які потрібні співробітникам у їхній роботі. При цьому я категорично не згодний з тим, що тест складний, просто деякі знання забуваються, а в тест закладено необхідний мінімум для роботи.

— Не виключено, що тестування створить для вас кадрову проблему. Де шукатимете нових співробітників за умов дефіциту фахівців?

— Уже шукаємо, тому що розуміємо, що це неминуче. Днями в нас розпочинається перший відбір до експериментальної групи прискореної підготовки, яку ми відкрили для людей, що мають необхідні кваліфікаційні дані та пройшли службу в АТО. Ми хочемо залучити мотивованих, патріотично налаштованих людей. Відібрати тих, чиї кваліфікація та базова освіта нам підходять, і в режимі онлайн протягом місяця провести для них повноцінний навчальний курс. Потім провести тестування та видати дипломи інспекторів митного оформлення тим, хто успішно здасть тести, що дозволить їм потім брати участь у наших конкурсах на вакансії. Думаю, що першу групу таких випускників ми отримаємо вже в середині червня. І ця програма розрахована на залучення близько 2,5 тисячі нових фахівців, котрі будуть готові заповнити ті вакансії, які звільняться після тестування нинішніх співробітників. Аналогічну систему взаємодії та відбору ми пропонуємо студентам-випускникам усіх наших профільних закладів вищої освіти. На цей момент визначаємо тих, хто хотів би працювати в митних органах, і відразу переходимо до тестів, тому що цю групу кадрового резерву навчати вже не потрібно. Третя група кадрового резерву — люди, які шукають роботу, які зможуть до нас звернутися та, пройшовши перекваліфікацію та прискорене навчання, отримати диплом, необхідний для подальшої роботи.

— Це що стосується рядових співробітників, а що буде з керівниками?

— Нова штатна структура передбачає, що після 15 травня в нас буде 26 регіональних митних підрозділів, і на посади їхніх керівників ми плануємо протягом трьох місяців провести конкурси. Проходити вони будуть у форматі тестування та співбесід. Паралельно працюватиме окрема моніторингова група міжнародних спостерігачів із наших донорських організацій, які допомагають нам здійснювати реформу. До фінальної співбесіди вони готуватимуть окрему думку про кожного кандидата, який дійшов до цього етапу, і зможуть висловити свої рекомендації або сумніви стосовно того або іншого учасника. Природно, залежно від того, наскільки ці рекомендації будуть ураховуватися, залежатиме й подальша підтримка реформи нашими партнерами. Це має спрацювати як певний запобіжник від необдуманих рішень.

— У прекрасної процедури конкурсного відбору є один недолік. Керівники, які пройшли його, зайдуть у регіональні підрозділи без своєї команди, у колектив, що склався за роки і працює за своїми нормами та правилами. Конфлікти й саботаж високоймовірні.

— Згодний, так. Але це і є ті конкурентні умови, в яких перемагає найсильніший.

— Найсильнішою може виявитися нинішня корумпована система, і в результаті в деяких регіонах реформа просідатиме через внутрішні протистояння. Ви готові до цього?

— Так. Конфлікт інтересів — це один із шляхів оздоровлення обстановки. Часто видужання під час хвороби починається з моменту гострої кризи. Тому створення таких кризових ситуацій — це виправданий ризик, я готовий на нього піти.

— Які ви для себе визначаєте показники ефективності реформування митниці, і як вона буде реалізовуватися в часі?

— У нас є етап кадрової реформи, ми плануємо завершити його до кінця цього року, отримавши вже оновлений і сильно видозмінений кадровий склад митних органів. За цей самий період буде сформовано всі територіальні органи та відібрано їхніх керівників. До цього моменту ми маємо вже вийти на зрозумілі нам розміри збільшення фінансування, щоб закласти його до бюджету наступного року. Реформа в частині нормативно-правового забезпечення впирається в парламент. Але якщо ці законопроєкти буде подано до парламенту як першочергові, є шанс розглянути їх як мінімум у першому читанні ще на цій сесії. Тобто тут ми маємо шанси отримати результат до кінця цього півріччя. На ІТ-реформу нам знадобиться приблизно три роки, але перші продукти ми побачимо вже наприкінці цього року точно. Питання технічної інфраструктури так швидко не вирішити, воно вимагає часу, який прямо залежатиме від виділення коштів на ці цілі. Тобто істотні зміни ми побачимо вже наприкінці цього року, а до 2024-го завершимо трансформацію митної служби повністю

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК