Конституційному суду — жити. Поки що

10 грудня 2009 р. на заході Ukraine’s Presidential Election: A Preview, який відбувся у Вашингтоні з ініціативи Атлантичної Ради, українські парламентарії Роман Зварич та Ігор Гринів представили своє бачення перебігу президентських виборів у країні. Відповідаючи на запитання федерального судді Богдана Футея, пан Зварич, зокрема, зазначив, що одним з основних завдань майбутньої конституційної реформи він бачить скасування самого інституту Конституційного суду, який, за його словами, «є головним бастіоном позитивістського сприйняття права в Україні». Також Зварич повідомив, що Юлія Тимошенко повністю поділяє його погляди.

До речі, один із конфідентів Юлії Тимошенко, екс-глава адміністрації президента Віктор Медведчук заявляє, що конституційна реформа 2004 року не відбулася, і сьогодні Україна потребує сильної президентської влади.

Про це він написав для журналу «Кореспондент» у колонці під назвою «Беру свої слова назад».

«Аналізуючи політичну ситуацію — симбіоз правового нігілізму влади з псевдодемократією, — я дійшов однозначного висновку: настав час усе повернути на круги своя — іншого шляху відновити законність, порядок і авторитет влади у країні немає», — пише Медведчук.

«Сьогодні, коли виповнилося п’ять років із дня того історичного голосування, яке відкрило Ющенку шлях до президентського крісла, я з усією відповідальністю заявляю: я беру свої слова назад!» — додав він.

Заяву Медведчука можна розглядати і як ще одне непряме свідчення того, що Тимошенко має намір скасувати політреформу. Проте зробити це простіше рішенням Конституційного суду, а не в залі ВР. Розуміє це й Віктор Янукович, який теж тримає в умі варіант зі скасуванням у КС закону 2222. Отож КС ще поживе, доки від нього залежить, чи звужувати Конституцію в талії, чи розширювати в плечах. У тому, що в будь-якому разі залишать накладні кишені, — можна не сумніватися.