Конгрес vs Обама: поле битви — Україна

Услід за Сенатом США, який прийняв у четвер проект закону S.2828 "Акт підтримки свободи в Україні", Палата представників у прискореному режимі затвердила законопроект H.R.5859 "Про запровадження санкцій стосовно Російської Федерації і забезпечення додаткової допомоги Україні, а також для інших цілей".

Як повідомляє "Укрінформ", поява законопроекту H.R.5859 (створеного на основі S.2828) у нижній палаті Конгресу звільнила від необхідності проходити тривалі процедури узгоджень у комітетах схожий за змістом проект закону H.R.5782, раніше внесений конгресменом Марсі Каптур.

На жаль, на момент підготовки цього матеріалу не було можливості порівняти зміст законопроектів, одностайно прийнятих Сенатом і Палатою представників: на сайті Thomas (Library of congress) можна було ознайомитися тільки з S.2828, а ось тексту H.R.5859 не було.

Законопроект S.2828, зокрема, передбачав надання Україні, Грузії і Молдові статусу основних союзників США поза НАТО. Крім того, документ дозволяв американському президентові запровадити нові санкції стосовно "Газпрому", якщо буде встановлено зменшення поставок газу в країни НАТО, а також в Україну, Грузію та Молдову. Нові обмеження могли торкнутися інших компаній та осіб, які займаються нафтовими проектами в Росії. Зокрема, могли бути запроваджені додаткові обмеження на експорт необхідного обладнання. Також передбачалися нові санкції і стосовно "Рособоронекспорту". Президент США також міг надати уряду України пряму військову допомогу, на яку в 2015 р. може бути виділено 350 млн дол.

За інформацією "Укрінформу", остаточний варіант документа H.R.5859 після всіх погоджень у Сенаті та Палаті представників зазнав певних змін. Зокрема, з нього вилучили розділ про надання Україні статусу основного союзника поза НАТО із зауваженням, що це є прерогативою адміністрації президента Сполучених Штатів. Крім того, були певні зміни у формулюваннях щодо санкцій проти Росії.
З іншого боку, документ передбачає виділення 350 млн дол. на військову підтримку Україні, у тому числі у вигляді поставки оборонного озброєння.

Щоб законопроект H.R.5859 був остаточно затверджений, документ, за інформацією DT.UA, має схвалити Сенат, після чого необхідно, щоб його підписав президент США Барак Обама. Згідно із законодавством, на це главі держави дається обмежений час - 10 робочих днів. Як зазначила на своїй сторінці у Twitter журналіст "Голосу Америки" Мирослава Гонгадзе, "оскільки Конгрес нинішнього скликання закінчує роботу, це дає Обамі т.зв. кишенькове вето".

"Кишенькове" вето, як пояснює юридичний словник, у конституційній практиці США означає особливий прийом, "до якого може вдатися президент, щоб не допустити набрання чинності неугодним йому законопроектом. Згідно з Конституцією США, президент повинен схвалити або відкинути представлений Конгресом законопроект протягом 10 робочих днів. Якщо законопроект надійшов до президента менш ніж за 10 днів до закінчення цієї сесії Конгресу, президент може протримати в себе законопроект до закриття сесії (не виносячи ніякого рішення), після чого документ, згідно з правилом дисконтинуїтету, вважатиметься відхиленим".

Опитані нами експерти вважають, що Барак Обама може скористається цим юридичним маневром, оскільки не хоче проводити жорстку політику проти Росії, прагнучи не йти на серйозну конфронтацію з Кремлем: американський президент вважає, що запроваджених санкцій достатньо. Принаймні, як повідомляє "Голос Америки", під час зустрічі Експортної ради Білого дому Обама заявив, що запровадження нових санкцій проти РФ може бути контрпродуктивним і стратегічно помилковим.

Одноголосне ж голосування в Сенаті і Палаті представників за законопроекти S.2828 і H.R.5859, на думку експертів, означає: демократи не хочуть, аби на майбутніх президентських виборах республіканці використовували у своїй виборчій кампанії аргумент, що Демократична партія, мовляв, не виступила на захист України під час російсько-української війни.

На думку голови правління благодійного фонду "Майдан закордонних справ" Богдана Яременка, "одноголосне голосування республіканців і демократів в обох Палатах означає, що Україна стала картою у внутрішньополітичних іграх між Конгресом і Білим домом. Це і добре, і зле. Добре, оскільки складається враження, що у Вашингтона, за винятком Білого дому, є політична воля вступити в повномасштабне протистояння з Росією. Зле, оскільки українське питання може стати заручником протистояння між Конгресом та адміністрацією Барака Обами".

Нагадаємо, що під час підготовки вересневого візиту Петра Порошенка до Вашингтона Білий дім рекомендував, аби у своєму виступі перед Конгресом український президент акцентував увагу не на війні і військовій допомозі з боку Сполучених Штатів, а на реформах та мирі. Але П.Порошенко зробив ставку на Конгрес у надії, що той у майбутньому активно підтримуватиме Україну. І не прогадав. Хоча Барак Обама і відмовив своєму українському колезі в наданні Україні особливого статусу союзника США поза НАТО і не дав зброї, наша країна, попри все, стала внутрішньополітичним фактором у Сполучених Штатах. А що з цього вийде - з часом побачимо. Проблема в тому, що в України немає часу чекати.

Інф. DT.UA