Кола на землі

Кримська влада оголосила міжнародний конкурс на розробку плану перспективного розвитку Південного берега Криму. Серед основних завдань плану кримський спікер Анатолій Гриценко назвав «оптимізацію інженерної інфраструктури з урахуванням природно-кліматичної та ландшафтної території». «Чому в нас у Криму немає таких компаній готельного бізнесу, як «Хаят», «Кемпінські»? То­му що жодна фірма, яка себе поважає, не прийде побудувати п’ятизірковий готель, а потім під­водити до нього дорогу, комунікації, зводити очисні споруди тощо. Це завдання місцевої влади — створити інфраструктуру й надати земельну ділянку інвесторові для будівництва такого об’єкта», — каже Гриценко.

Спікер вважає, що розробка плану розвитку території ПБК дозволить упорядкувати процес виділення земельних ділянок: «Це буде юридичний документ, який покладе край земельному хаосу, що тривалий час панував в АРК, коли виділялися земельні ділянки під будівництво різних об’єктів без ураху­вання розвитку інфраструктури». А.Гриценко також вважає, що в такий спосіб буде вирішено проблему відсутності генпланів забудови в населених пунктах узбереж­жя, оскільки місцеві бюджети не мають коштів на їх розробку. За словами спікера, розроблену схему буде узгоджено з місцевими радами, що надалі примусить місцеву владу дотримуватися її під час відведення земельних ділянок під забудову.

Якщо все, що спікер наговорив, буде відбито в умовах або в положенні про конкурс, можна не сумніватися — рішення уряду, яке його затвердить, прокуратура опротестує. Тому що жодні «юридичні документи», породжені в Криму, не можуть скасувати чинне законодавство України. І генплани забудови повинні затверджуватися. І ніхто не має права примусити органи місцевого самоврядування під час відведення землі дотримуватися якоїсь схеми або делегувати свої повноваження розпоряджатися землею громади будь-кому.

До речі, екс-прем’єр Криму Анатолій Матвієнко може нинішнє керівництво автономії обвинуватити в плагіаті. В часи його головування в РМ Криму вже була спроба «погодити» з органами місцевого самоврядування виділення великих масивів прибережної землі. Вчасно зупинили. Але було й корисне — розробка проекту дер­жавної програми «Берег Криму», що порошиться в надрах Кабміну ще з часів прем’єрства Ю.Тимо­шенко. Там квінтесенцією зухвалого плану було раціональне й ефективне використання всіх ресурсів півострова, і, знову ж таки, як першочергове завдання називалося відновлення і розвиток інфраструктури узбережжя.

Не думаю, що проект програми в цій частині застарів і втратив свою актуальність. Сумніваюся, що в Криму з’явилася можливість самостійно вирішити багатомільярдне завдання. А якщо згадати, що причепом до «Берега» йшов проект держпрограми «Питна вода для Криму», про яку в це безводне літо особливо часто згадують, то питається: навіщо потрібен новий кримський план, і куди такий поспіх? Судіть самі: засідання Радміну, який вирішив оголосити конкурс, відбулося 31 липня, його умови ще розробляються, до 15 серпня їх тільки буде офіційно опубліковано, а спікер Анатолій Гриценко поспішав заявити, що потенційні учасники подадуть заявки вже до першого вересня. То, може, і переможці вже відомі?

Новий почин кримської влади під прапором наведення ладу з зем­лею й залучення інвесторів укотре примушує себе запитати: а хто ж ці безлад та інвестиційну непривабливість створює? Багаторіч­ні нарікання Києва й Сімферополя на некерованість органів місцевого самоврядування не витримують критики, бо, коли копнути, виявляється, що депутати рад прибережних селищ, себе, звісно, не кривдячи, в основному працюють на дедалі більший попит саме з центру. Не кажучи вже про те, яка політична сила у Криму становить більшість в органах влади всіх рівнів.

У редакції є копія дуже цікавого листа. Він адресований пре­м’єр-міністрові України В.Януковичу, лідерові ялтинських регіона­лів А.Боярчуку (він очолює нині кримський виборчий штаб ПРУ) та селищному голові Лівадії А.Ма­микіну. Наводимо його повністю.

«Ми, що нижче підписалися, група депутатів Лівадійської селищної Ради, офіційно доводимо до відома і просимо негайно втрутитися в ситуацію, що склалася в нашій Раді.

Діяльність Лівадійської селищної Ради регулярно блокує представник Партії регіонів — Бондик Віктор Анатолійович.

Вищеназваний громадянин, прикриваючись ім’ям Партії регіонів, особистими і близькими стосунками з сім’єю прем’єр-міністра України В.Ф. Януковича, а також нібито будучи представником Києва в смт Лівадія від Партії регіонів, виконує доручення регіоналів, лобіюючи в Раді низку питань, пов’язаних в основному з отриманням на його підставні підприємства земельних ділянок.

Погрозами, залякуванням і шантажем низки депутатів Ради, які не можуть розібратися в ситуації, що склалася, Бондику В.А. на сьогодні вдалося сесійно вирішити низку питань стратегічного значення у сфері земельних відносин, як-от: передачу безоплатно у приватну власність певної кількості земельних ділянок великої площі на території смт Лівадія, з його слів, нібито потрібних для родини В.Ф. Януковича.

Бондик В.А. з метою тиску на селищну раду спровокував депутатський запит народного депутата України Пшонки.

Робота селищної Ради й виконавчого комітету смт Лівадія досконально перевіряється різними контролюючими органами, від прокуратури міста й до Контрольно-ревізійного управлінням України.

У ситуації, що склалася, ми, депутати Лівадійської селищної Ради, не можемо здійснювати свою діяльність у рамках чинного законодавства.

Практично всі ми є членами Партії регіонів і підтримуємо курс, цілі й завдання Партії, але дії громадянина Бондика В.А. суперечать політичним напрямам Партії.

Спекулюючи ім’ям Партії регіонів і нібито особистим знайомством із В.Ф. Януковичем, із метою особистої користі й наживи Бондик В.А. ганьбить ідеали Партії й, відповідно, завдає шкоди честі Партії регіонів.

Якщо не буде вжито негайних заходів реагування на наше звернення і не розглянуто його по суті, ми муситимемо звернутися в засоби масової інформації та правоохоронні органи для оповіщення громадськості про протизаконні дії громадянина В.А. Бондика.

Депутати Лівадійської селищної Ради», далі — підписи депутатів із 16 виборчих округів.

Датовано лист 29 травня. У розпорядженні «ДТ» він опинився два тижні тому. Разом із переліком ділянок на ПБК, що призначаються п’яти фірмам, до яких нібито причетний В.Бондик, — ТОВ «Левада», «Наш дом Ливадия», «Ливадийские бани», «Чаиринвест», «Горноэлитцентр». Площі ділянок вражають: у сел. Горному — три гектари, у смт Виноградному — два й сім. Місце розташування шести ділянок у самій Лівадії — вул. Батуріна, яка веде до Лівадійського палацу, ще дві — у районі санаторію Нижня Ореанда.

Як вдалося з’ясувати, після протестів прокуратури АРК Лівадійська селищна рада протягом останніх трьох тижнів уже скасувала практично всі ці рішення. Ще двоє рішень селищної ради прокуратура оскаржує в суді. Проте привід для публікації цього цікавого документа, який явив небачений раніше депутатський бунт із партійними ознаками, не застарів.

Реакція на дії лівадійських депутатів виявилася цілком очікуваною. Вслід за перевіркою Контроль­но-ревізійного управління в Лівадію прибула бригада перевіряльників із Генпрокуратури. За словами джерела, результати перевірки КРУ виконком Лівадійської селищної ради має намір оскаржити в суді, вважаючи їх необґрунтованими. Результати перевірки Генпрокуратури поки що невідомі. Наші співрозмовники впевнені: першопричина масованих перевірок — не що інше. як банальна помста за норовливість депутатів, які дозволили собі привселюдну неслухняність.

Коли хтось ще не здогадався — повідомляємо, що Бондик Віктор Анатолійович є рідним братом Бондика Валерія Анатолійовича, першого заступника міністра юстиції, у минулому — народного депутата, екс-члена ЦВК. Природно, звинувачення, висунуті 16 депутатами Лівадійської селради Віктору Бондику, на сьогодні — лише заяви, і ми їх беремо в лапки, поважаючи презумпцію невинності й сподіваючись на справедливість Феміди. Водночас вважаємо, що інформація, викладена в листі лівадійських депутатів до глави уряду, має суспільно значущий інтерес.

Тим більше, що скандальні кола на землі від Бондика-молодшого накладаються на ті, які пішли від порушення прокуратурою АРК кримінальної справи стосовно Бондика-старшого і сходяться в епіцентрі іншого скандалу — чергового витка конфронтації між кримськими спікером А.Гриценком і прокурором В.Шемчуком, які ведуть публічну суперечку стосовно легітимності останнього.

Послідовності подій тут немає — вони розвивалися одночасно. Розслідування кримінальної справи щодо гучного рішення Феодосійського міськсуду про призупинення першого указу президента про розпуск парламенту логічно призвело до порушення кримінальної справи стосовно члена Вищої ради юстиції В.Бондика, котрий вилучив у судді справу, за якою ще не закінчено було провадження.

Відповідно до ст. 25 Закону «Про Вищу раду юстиції», члени ради мають право затребувати й одержувати лише ті судові справи, розгляд яких уже завершений. У іншому разі члени ВРЮ можуть ознайомитися з матеріалами справи на місці або взяти їхні копії. Крім того, вважають у прокуратурі Криму, при цьому було вчинено тиск на голову Феодосійського міськсуду І.Гаврилюка. Кримінальну справу порушили за статтею 365, ч.1 Кримінального кодексу («Перевищення службових повноважень»), котра як покарання передбачає позбавлення волі строком до п’яти років і заборону обіймати певні посади протягом трьох років.

Газета «Коммерсантъ» провела власне розслідування, багатьом полегшивши роботу, оскільки тепер усіх сповіщено: голова ВРЮ Лідія Ізовітова упевнена, що голова суду сам вручив Бондику цю справу, а він через молодість і недосвідченість прийняв її, вважаючи, що провадження у справі вже завершено. А сам Валерій Бондик заявив «Коммерсанту», що досвід у нього досить великий і він «радий, що ця історична ухвала Феодосійського суду (про призупинення дії указу президента про розпуск Верховної Ради. — Коммерсантъ) зірвала позачергові вибори в країні». Я теж думаю, що річ не у досвіді — недосвідчених людей чартерним рейсом на такі завдання не відправляють.

Чи треба дивуватися, що в країні виявилося так багато людей, зацікавлених в оголошенні кримського прокурора нелегітимним. Кримський спікер, який озвучив сумніви в легітимності прокурора, вважає, що погодження, дане кримським парламентом 2005 року на призначення В.Шемчука, уже втратило силу, адже після цього Шемчук встиг попрацювати постійним представником президента в Криму, в.о. генерального прокурора України і першого заступника генпрокурора. Тому чергове повернення Шемчука на посаду заступника генпрокурора України — прокурора АРК потрібно було ще раз погоджувати. Тому керівництво кримського парламенту звернулося до генерального прокурора з проханням направити до Криму подання про позгодження і, за словами Шемчука, ...у Міністерство юстиції — «із проханням дати своє тлумачення закону — треба погоджувати повторно чи не треба».

Своєю чергою, прокурор наполягає, що отримане ним 16 лютого 2005 року погодження парламенту «поширюється на весь строк конституційних повноважень прокурора, тобто на п’ять років. Тому до 16 лютого 2010 року ніяких погоджень не треба». А тимчасове невиконання ним обов’язків прокурора Криму пояснює, зокрема, судовим рішенням, відповідно до якого на посаді прокурора було поновлено екс-прокурора Криму Володимира Гальцова: «На сьогодні я поновле­ний на посаді відповідно до рішення суду, тому ніякого погодження повторно у Верховній Раді Автономної Республіки Крим не потрібно. Як, природно, не було потрібно й тоді позгодження В.Гальцову, якого також було поновлено за рішенням суду».

Втім, за нашою інформацією, Анатолій Гриценко вже має отримати відповідь генпрокурора. Маловтішну для спікера. Але тут така справа. Знайшовся б суд...

А Віктор Шемчук відповідь на свій рапорт генпрокурору про законність свого перебування на посаді отримав і розмістив на сайті прокуратури АРК. З нього випливає, що посаду прокурора Криму Шемчук обіймає законно і з дотриманням усіх передбачених процедур, повторне погодження парламенту не потрібне. Також повідомляється, що в листі першого заступника міністра юстиції В.Бондика на запит спікера А.Гриценка «містяться загальні роз’яснення», без аналізу конкретної ситуації.

Тим часом кримінальну справу стосовно В.Бондика з Криму затребувала генпрокуратура. Яке рішення буде прийнято і з чим справа повернеться в автономію — поки невідомо. Однак сумніваюся, що у Валерія Анатолійовича, котрий дістав прохідне місце в списку Партії регіонів, будуть найближчим часом якісь турботи, пов’язані з цією справою. Тому, напевно, у нього з’явився час, натхнення та бажання, у ролі члена Вищої ради юстиції, перевірити дотримання Шемчуком В.В. вимог присяги, для чого з ГПУ було затребувано документи з особової справи кримського прокурора.

Присутність же Віктора Анатолійовича в Лівадії залишається суттєвою. Особливо для депутатів. Задля справедливості слід заува­жити, що історія з бунтом членів Партії регіонів у Лівадії — не казна-що неординарне. На початку літа публічні протести звучали і від їхніх однопартійців із Кореїз­ської селради. У Кореїзі теж із десяток ділянок землі (по 15 соток) нарізали потрібним людям за адресою, за якою значиться Юсупов­ський палац. На хвилі протесту більшість у селраді переформату­валася без урахування партійних відмінностей. І навіть голову земельної комісії змістили. Але великого скандалу не було. Листа лідерові партії не писали. Відразу в газету «Большая Ялта» пішли й населенню пояснили. Вірить-таки народ у гласність.