Кінець «Батьківщини». Єдина в Україні широка коаліція де-факто припинила своє існування

Подія, яку так довго очікував закарпатський БЮТ, нарешті сталася. Сьомого травня фракція «Батьківщина» з 14 депутатів в обласній раді припинила своє існування.

Одразу після виборів 2006 р. 14 з 25 новообраних бютівців стараннями Віктора Балоги відійшли від «материнського лона» й утворили окрему фракцію — «Батьківщина», яка «заради інтересів регіону» ввійшла в контрольовану тим-таки В.Балогою більшість разом із «Нашою Україною», Партією регіонів, соціалістами та двома угорськими фракціями. Після ухвалення Верховною Радою «Закону про імперативний мандат» міжпартійний з’їзд БЮТ достроково припинив повноваження 14 «зрадників». І хоча процедура відкликання місцевих депутатів успішно пройшла в багатьох регіонах України, в тому числі й у районній раді Перечина, що поблизу Ужгорода, багаторазові спроби позбавити мандатів представників «Батьківщини» в Закарпатській облраді всіляко блокувалися В.Балогою навіть попри рішення міськрайонного та апеляційного судів. Закарпаття тривалий час було єдиним регіоном України, в обласній раді якого офіційно діяла широка коаліція. І ось вісім днів тому, за мовчазного потурання Балоги, якому «Батьківщина» була вже не потрібна, а натомість виникла нагальна необхідність домовлятися з керівником обласного БЮТу О.Кеменяшем, «ширка» де-факто припинила існування. Щойно «Батьківщину» відправили «на звалище історії» і присягу склали наступні за списком 14 бютівців, в облраді фактично утворилася нова більшість із 30 «нашоукраїнців» і 24 бютівців (усього депкорпус налічує 90 осіб). Те, що деякі представники «НУ» через специфіку своїх посад побоялися йти в різку опозицію до чинної влади, загальної картини не змінює.

Нова більшість одразу кинулася в бій. Засудження «харківського пакту» Януковича, а заразом і наміру об’єднати газотранспортні мережі України і Росії в облраді не пройшло, оскільки це, так би мовити, гола політика. Зате майнові та посадові питання пішли на ура. Новостворена більшість переобрала на свою користь голів бюджетної та екологічної комісій, забрала від ОДА й передала в підпорядкування облради управління майном області, а також призначила на вакантне місце першого заступника голови облради керівника фракції БЮТ А.Сербайла. Кількісний склад президії облради, яка складається з керівників фракцій та голів комісій, також змінився на користь більшості.

Від нової конфігурації облради, безперечно, виграли БЮТ і «НУ» і однозначно програв губернатор Олександр Ледида, котрий зі своєю фракцією ПР (15 осіб), литвинівцями, соціалістами та угорцями опинився в меншості. Вельми символічний момент — коли облрада голосувала за підпорядкування собі управління майном, перший заступник губернатора І.Бушко не втримався й вигукнув: «Краще тоді взагалі проголосувати за передачу обласного майна «Барві» (комерційна структура, створена Балогами. — Авт.). Керівник фракції «НУ» І.Балога зажадав від першого заступника вибачення, однак той відмовився забрати свої слова назад.

Результати сесії проілюстрували, що О.Ледида став першим губернатором Закарпаття, котрий не спромігся отримати контроль над облрадою (винятком зі списку може бути хіба що попередник О.Ледиди — ставленик В.Балоги О.Гаваші, однак він від самого початку не претендував на самостійність, не приймав жодних серйозних рішень і виконував суто представницькі функції). Хоч би хто раніше приходив на головну посаду області — Г.Москаль, І.Різак чи В.Балога, — у перші ж півтора-два тижні вони змінювали ситуацію на свою користь і добивалися лояльності депкорпусу. Теперішній губернатор не зробив для цього нічого — не намагався блокувати рішення суду щодо «Батькіщини», щоб виграти час і подумати над створенням вигідної для себе конфігурації в облраді, не виходив на представників «Батьківщини» з пропозиціями залишитися з регіоналами (адже відомо — хто пішов на «відстоювання інтересів регіону» раз, піде на це і вдруге), не проводив переговорів з депутатами від опозиції, котрі, з огляду на «бульдозерні» дії центральної влади, вагаються чи крадькома «співчувають» (а таких депутатів чимало). Команда недосвідчених управлінців, набраних О.Ледидою, нерішучістю й пасивністю сама загнала себе в глухий кут. Точніше, підвісила на гачок. Адже тепер, щоб провести через облраду будь-яке серйозне питання, губернатору доведеться йти з поклоном до В.Балоги або О.Кеменяша. Слабкою втіхою для О.Ледиди може стати хіба що ухвалення обласного бюджету, за який депутати проголосували вже аж наприкінці сесії практично без розгляду.

А щодо новоствореної більшості, то наступним її кроком, очевидно, стане заміна голови облради «нашоукраїнця» М.Кічковського (котрий, як і О.Гаваші, виконує суто представницькі функції) на Івана Балогу. І тоді В.Балога після невдалих спроб утриматися зі зміною президента в центральній владі зможе втішитися тим, що отримав хоч якусь сатисфакцію на рівні області. Губернатор тут не чинив жодних серйозних перешкод. Як за такої пасивності О.Ледида збирається забезпечувати регіоналам потрібний результат на місцевих виборах, незрозуміло…

У кулуарах облради кажуть, що представники «Батьківщини» (а серед них є чимало людей, котрі вважають себе досить солідними) вимушену здачу мандатів сприйняли дуже болісно. Адже в 2006 р. В.Балога, розколюючи фракцію БЮТ на дві частини, давав їм стовідсоткові гарантії недоторканності до кінця каденції. Утім, для того, хто знає стиль роботи колишнього керівника президентського секретаріату, сумний фінал «Батьківщини» — не дивина, а скоріше закономірність. Про яку слід пам’ятати й теперішнім союзникам В.Балоги — обласним бютівцям. А щодо представників «Батьківщини», то їх чомусь зовсім не шкода…