"Как бы мне, рябине, к дубу перебраться..."

Можна було б не надавати особливого значення появі нового мерсько-партійного проекту напередодні місцевих виборів - партії "Наш край".

Не вперше "міцні господарники" і "люди діла" вирішують "потіснити популістів" і "підставити плече" місцевому самоврядуванню. Мери, вони ж як медики - аполітичні. Другі давали клятву лікувати будь-яку владу, а перші - правити за будь-яких володарів. Мерам від влади завжди потрібно було дві речі - гроші бюджету й лояльність силовиків. А владі, крім можливості заробляти гроші на місцях, - лояльні керівники. Тому в багатьох мерів-довгожителів у домашньому архіві три-п'ять партійних квитків, часом діаметрально протилежних політичних сил.

Місцевих рейтингоносців у партійні проекти рекрутували зазвичай з Банкової. Традиційно цим займалися голови адміністрацій або їхні заступники, що курирують внутрішню політику в АП. Траплялося, загони мерів намагалися збивати прем'єри під свої політичні сили. Іноді це робили разом, але щоразу - з метою підсилити політичний контроль центру над "штовхачами" від місцевих громад.

Як приклад можна згадати: НДП Пустовойтенка, "Єдність" Омельченка, "ЗаЄдУ" Кучми-Литвина й маленьку "Совість України", під брендом якої увійшов у місцеву політику нинішній спікер В.Гройсман… Навіть "найуспішніший" такий проект - Партія регіонів - устиг сконати, залишивши, звісно, свій важкий, невитравний слід в історії.

Та якщо уважно придивитися до нинішніх "господарників", що вже заявили про свою участь у проекті "Наш край", особливо на Півдні й Сході України, особливо в контексті зростання рейтингів Опозиційного блоку там-таки і, як би це делікатніше сказати, "скромних завоювань" партії президента еt cetera, то історія "НК" з прохідної покликана перетворитися на ключову. Процес курирує Банкова. Серед основних цілей розкручування проекту "Наш край":

а) під стрімко народженим брендом, використовуючи локомотиви авторитету місцевих лідерів, завести в регіональну владу максимум своїх людей, вирішивши проблему збереження свого впливу в регіонах країни, особливо на Сході й Півдні;

б) зменшити репутаційні втрати президента і БПП, що пов'язані з необхідністю брати під свій прапор "колишніх". І при цьому спробувати зберегти лояльність Банковій тих місцевих керівників, які, з одного боку, вже побували під біло-блакитними прапорами, а з іншого - не хочуть під них повертатися;

в) створити на місцях зручний інструмент з корисних і завжди готових співпрацювати конформістів, чий багаторічний досвід придасться як для вирішення економічних питань, так і з урахуванням перспективи можливих дострокових парламентських і президентських виборів;

г) спробувати розмити монополію Опозиційного блоку в майбутньому складі місцевих рад областей Півдня й Сходу, не допустити одноколірної більшості і, як наслідок (у разі ухвалення нової Конституції), формування одноколірних виконкомів.

"Наш край" створюється як альтернатива для тих виборців, які не лояльні демократичним і націонал-демократичним партіям, але й "спадкоємців Януковича" не хочуть підтримувати.

Однак про все по черзі.

Отже, навряд чи в 2011 р. Антон Кіссе - екс-нардеп фракції ПР від Одещини, реєструючи політичну силу з дивною назвою "Блокова партія", підозрював, що його провінційний проект буде затребуваний хазяїном одного нині досить відомого блоку. "Як ви човен назвете…" Туди, власне, його й повели лоцмани Банкової. В умовах загострення ситуації в зоні АТО і, як наслідок, посилення невдоволення серед місцевих жителів зони конфлікту. У ситуації найглибшої економічної кризи, зростання протестних настроїв усередині країни й очікуваної досить нестабільної осені. А також напередодні вже практично розпочатої децентралізації влади, за якою пильно спостерігають європейські партнери й від якої Україні, цілком імовірно, не відкрутитися.

За інформацією наших джерел в адміністрації президента, а також публічних заяв низки політологів, президентський проект "Наш край" курирує перший заступник глави АП Віталій Ковальчук. Екс-соратник Віталія Кличка й кількаразовий голова виборчого штабу "супертяжа", який відповідав, зокрема, і за партійне будівництво УДАРу. Тепер Віталій Анатолійович, котрий давно з Кличком розійшовся і почасти цим його УДАР послабив, займається структуруванням "Нашого краю" під інтереси свого нового патрона.

Тут доречно нагадати, що Опозиційний блок як всеукраїнський проект почав розкручуватися за місяць із хвостиком до старту місцевої виборчої кампанії й уже набрав понад 10%. Але ним займався відмінник політтехнологічної підготовки Пол Монофорт. За підтримки, звичайно, надійних рупорів у вигляді "Інтера" і 112 каналу, яким довіряє цільова аудиторія. Ким буде п. Ковальчук? Відмінником? Трієчником? Чи двієчником? А крім того, хто з власників каналів візьметься продюсувати його проект? Коломойський? Льовочкін? Пінчук? (До речі, цікаво, що в Опозиційному блоці вважають, що меровідступники обгризуть електорат не ОБ, а зжеруть голоси БПП на Півдні й Сході).Ба більше, серед охочих відщипнути від мерського пирога крім ОБ і "Нашого краю" помічено й партію "Відродження". За нашою інформацією, одіозні, але рейтингові мери Харкова й Одеси Г.Кернес і Г.Труханов на запрошення кураторів Банкової мали різноманітити палітру "НК", але в якийсь момент, очевидно, вирішили, що можуть внести свою посильну лепту в епоху відродження п. Коломойського).

Нині В.Ковальчук особисто проводить співбесіди з рейтингостійкими мерами, готовими йти під парасолькою "НК" і співпрацювати з владою. Що ж до формування списків партії до місцевих рад, то тут лояльним градоначальникам, за нашою інформацією, надано певну свободу дій. Утім, як і видиму свободу дій надано публічним спікерам "Нашого краю". Обробляти електоральну нішу словом, яке знаходить відгук у серцях виборців, можна. Цього принципу дотримуються всі хазяї політичних проектів: хоч вилами коли, хоч зі смолоскипами ходи, хоч "мрію май", хоч наркотрафіки в Закарпатті діли... Головне, коли до діла після виборів дійде, - команди виконуй: "фас", "сидіти", "принеси капці".

Серед офіційних спікерів нового партійного проекту: той-таки Антон Кіссе, Олександр Фельдман (позафракційний депутат від Харкова), Сергій Кальцев (екс-депутат від Запоріжжя), мер Миколаєва Юрій Гранатуров, а також колишній заступник голови столичної адміністрації Олександра Попова - Олександр Мазурчак. Останній за сумісництвом іще й голова виконавчого комітету партії. Свого часу Мазурчака не зовсім справедливо звільнили з КМДА за несвоєчасну ліквідацію наслідків пам'ятного снігопаду в столиці. Екс-чиновник користується особистою довірою президента. У нього я й запитала, чому концентрація активних "господарників" припала саме на партію Кіссе.

- Насправді, ми вели переговори з різними партіями, - уточнив О.Мазурчак. - У результаті взяли вже готову структуру Кіссе і тепер наповнюємо її новим змістом. Найголовніша мета - захист прав місцевого самоврядування. Мова про справжню децентралізацію влади в Україні. Ставка - на успішних і чинних лідерів місцевого самоврядування. На людей діла, які не просто говорять про щось, а вже щось роблять. Тобто ми з тими, хто здатен керувати.

- Хто це ми? Ви? Фельдман? Кіссе? Заступник глави АП Ковальчук?

-Проект розрахований на місцеве самоврядування, і АП тут абсолютно ні при чому.

- А фінанси при чому?

-У нас є серйозні підприємці. Такі як, наприклад, Олександр Фельдман та інші. Однак це зовсім не головний аспект майбутньої кампанії. Мери самі фінансуватимуть свої вибори. "Наш край" - це своєрідний модератор і організатор. І, отже, багато коштів не потрібно.

- Можете назвати регіони й людей, які вас уже підтримали?

-Звичайно, ми ще на стадії організації. Але в нас уже досить хороші показники по Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Вінницькій областях. Якщо будуть вибори в Донецькій області, то там ми теж уже готові виставити приблизно 12 мерів. Насправді практично по всіх областях України, включаючи Захід і Центр, у нас є підтвердження про участь у партії.

- Це тільки чинні мери?

-Не тільки. 60 - чинних. І десь із 25 абсолютно нових людей, лідерів громадської думки, яких ми будемо виставляти. Серед них - кілька в.о. мерів у містах, де з різних причин немає міських голів. Тобто це теж люди з досвідом.

-Олександре Володимировичу, і все ж таки, які основні ризики в проекту? Конкуренти? Скільки відсотків мають намір відірвати в Опозиційного блоку на Сході? Якими аргументами збираєтеся переконувати людей?

-Найголовніший аргумент простий: ми не ті, хто обіцяє і розповідає казки. Ми - господарники. І на Півдні, і на Сході робимо ставку на людей діла. Більше того, на Сході це буде затребувано як ніде. Тому що там люди більше за інших хочуть стабільності й миру. А це жителям можуть дати тільки досвідчені й уже перевірені керівники.

- Перевірені Януковичем? Люстрація хіба в Україні вже закінчилася?

-Найкраща люстрація - це голоси людей. От ми хочемо піддати люстрації мільйон людей. Це понад 3% населення України. Так, у Німеччині після війни було звільнено 0,1% працівників апарату Рейху. У жодній країні не було таких тотальних чисток. Хіба що в СРСР у 1937-му… Насправді ми порушуємо нині головний принцип презумпції невинуватості. Так, людина працювала за Януковича. Ну й що, що мер Борисполя працював три терміни? Зокрема й за Януковича. Так, я сам був мером три терміни, і за цей час помінялося дев'ять урядів.

(12 мерів Київської області заявили про свою участь у проекті "Наш край". Серед них - справді міський голова Борисполя Анатолій Федорчук. Три терміни. Зокрема за Януковича. І рейтинг у нього, як у Путіна, - під 90%. У цьому основна фішка. Не "Нашого краю". Банкової. Він же, володар рейтингу Федорчук, згідно з новим законом, може очолити й партійний список "НК" до міської ради. Будемо підраховувати кількість потенційних депутатів лояльних мерові й президентові чи почекаємо? - І.В.)

-Як ви гадаєте, партія має шанси взяти участь у виборах у Донбасі? Чи влада почує губернатора Жебрівського і таки скасує вибори?

-Вибори можна скасувати тільки з однієї причини: якщо людей піддають небезпеці. Іншої бути не може. І взагалі закон пропонує досить складну процедуру в цьому випадку. Губернатор подає прохання до ЦВК, яка, своєю чергою, звертається до ВР. І тільки парламент може ухвалити рішення про скасування виборів. Однак яка реальна підстава? БПП не може виграти в Опозиційного блоку? Це несерйозно.

Напевно, останній пасаж п. Мазурчака можна сміливо вписати в колекцію найчесніших висловлювань у рамках проекту "Наш край". Адже якщо його куратор Ковальчук переконає президента в серйозності й шансах "НК" у Донбасі, то жоден Павло Іванович Жебрівський справді не порушить сміливих устремлінь президента - йти на "лінію фронту" і перемагати.

До речі, у цьому самому місці є резон навести ексклюзивне висловлювання самого губернатора Донецької області, який, попри ним же хоробро закручену інтригу з виборами-невиборами в регіоні (читайте інтерв'ю Жебрівського на сайті DT.UA), досить промовисто висловився щодо перспективи "Нашого краю" в області:

- Знаєте, на багатьох зустрічах у регіоні мені часто "підказують", мовляв, той регіонал, і цей регіонал, - відверто сказав губернатор П.Жебрівський. - Ну, і що мені тепер робити? Вивести їх усіх на вулицю і розстріляти? Так, у бюджетників, мерів, керівників підприємств Донеччини, щоб мати роботу й утриматися біля керма, не було тоді жодного іншого вибору крім членства в ПР. Так, є, звичайно, частина закостенілих і невиправних регіоналів. Але є й вимушені попутники, які тоді просто підлаштовувалися під ситуацію. Вони й можуть скласти кістяк "Нашого краю". Уявіть собі, що є господарник з досвідом і авторитетом у місті, яке готове працювати за законами України. Але він був у ПР. І тепер йому справді дають певну нішу. Можливість реалізувати себе й утримати місто. Це щось між БПП і ПР. Такий собі, грубо кажучи, відстійник. Перехідний пункт. Причина? Жорстокий кадровий голод влади.

Яка основна проблема тут? Усе українське в регіоні було загнане в маргінес. Йому не давали розвиватися. За цей рік нові професіонали, готові взяти на себе управління містами, ще не виросли. Тому влада не має іншого виходу, як використати потенціал конформістів, ніж валити міста дилетантами. Так, зараз такий час - треба шукати компроміс.

Я взагалі щодо цього згадую слова гетьмана Скоропадського: "Бережіть розумних людей - їх дуже мало". Можливо, вони вчора й робили не зовсім правильні речі, але сьогодні вони готові виконувати нашу програму. Чому ні? Давайте працювати з ними. Забудьмо їхні вчорашні гріхи і працюймо на благо країни нині. Бо, повторюю, розумних надзвичайно мало, - підсумував Жебрівський.

…Тут, зізнаюся, навіть не стала нічого уточнювати в Павла Івановича. Він і так усе сказав. За себе, за того хлопця… І за "Наш край", якому тепер не самотньо "гнуться и качаться". Втім, може цей дуб упевненості шукав?