Із порожнього в порожнє. Чого варті «антикризові» зміни до бюджету

Що робить людина, коли грошей катма, а витрати (скажімо, на лікування) очікуються величезні? Один напивається до поросячого вереску, інший — починає розпродувати речі. Третій сподівається на ранок, котрий, як відомо, мудріший.

Що робить у критичні хвилини уряд? Готує нашвидкуруч заходи для стабілізації та зміни до бюджетного закону, видаючи їх, ні багато ні мало, за єдиний шлях до порятунку економіки країни.

Законопроект №3308 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік...», зареєстрований у парламенті пізно ввечері 22 жовтня і вивішений на парламентському сайті вдень 23-го, усім своїм змістом указує на безплідність нічних мозкових штурмів. Хоч як сумно, уряд так і не вирішив, де взяти реальні гроші. Точніше, у кого їх забрати, адже фінансові джерела вичерпалися, а підтримки потребують дедалі більше реципієнтів.

«Заначок» у скарбниці нема. Останні більш-менш реальні гроші ВР, як ми пам’ятаємо, розписала ще на початку вересня — на підвищення престижності шахтарської праці і наближення на два місяці строку запровадження у повному обсязі Єдиної тарифної сітки. Ну, справді, хто ж у вересні знав, що в металургії почався спад, що стрімко зростає від’ємне сальдо платіжного балансу країни, що у світі наростає фінансова криза, а отже, треба заощаджувати і навіть подумувати про створення стабілізаційного фонду?

Найбільш болючий вихід — скорочення бюджетних витрат, і насамперед соціальних, — у жорсткому вигляді є неприйнятним за визначенням. Та якщо не можна взяти в населення, то можна й треба — з інших джерел. Насамперед — у боржників. Цими джерелами визначено — тримайтеся міцніше! — «Нафтогаз України», місцеві бюджети, «Укрнафта» й «Укргаз-Енерго» (котрі заборгували дивіденди за 2007 рік), а також Фонд держмайна України, який не подужав і 5% річного плану надходжень від приватизації.

Маніпуляції почалися з приватизації. У ст. 22 річний план надходжень за цією статтею зменшили з 8,6 до 3,2 млрд. грн., що прийнятно, але тільки теоретично, не за нинішніх умов. Однак не поспішаймо радіти: до проекту внесено нову статтю 84-1, відповідно до якої всі надпланові (тобто понад 3,2 млрд. грн.) приватизаційні гроші спрямовуються до Стабілізаційного фонду на «інвестування економічних проектів та подолання наслідків фінансової кризи».

Більш цинічного способу виконання розпорядження РНБОУ годі й придумати. Вимагали, Вікторе Андрійовичу, стабфонд? Розпишіться, отримайте.

Скільки грошей надійде в цей фонд, угадайте з двох разів?! Отака в нас буде і стабілізація.

Навряд чи допоможе й така дивовижна норма, як пеня в розмірі 200% річної облікової ставки НБУ від суми недоплати за кожен день прострочення з перерахуванням коштів у бюджет, яка, за задумом розробників бюджетних змін, стягуватиметься з Фонду держмайна України. Якщо так і далі піде, незабаром ФДМ буде винен скарбниці вже не 3,2, а 4 чи 5 млрд. приватизаційних грошей (разом із пенею)... Дух захоплює! Думаю, а чи не простіше пустити з молотка саму будівлю ФДМ — через непотрібність цієї організації. Дивись, і жива копійка в бюджет капне.

Друге джерело не менш лукаве. Уряд вдає, що має намір отримати від НАК «Нафтогаз України» 1,58 млрд.
грн. ПДВ за імпортний газ, поставлений у країну ще в першому півріччі 2006 року. Щоправда, в юридичній службі НАК переконані, що ніхто нікому вже не винен: питання закрито ще навесні, постановою Кабміну №421 від 25 квітня ц.р. Напевно, урядові знадобилася якась бюджетна проводка, щоб узаконити проведений залік. Але причому тоді тут подолання кризи, пошук коштів на стабілізацію й інші «ласощі» сьогодення?

А ще Кабмін задумав справу велику й многотрудну — отримати дивіденди від «Укрнафти» й «Укргаз-Енерго» за 2007 рік. А коли не перерахують добровільно до 15 грудня, передбачена кара — як сказано в бюджетному проекті, «ці акціонерні компанії забезпечують перерахування в місячний термін» частини прибутку за базовим нормативом, установленим для підприємств із понад 50-відсотковою держчасткою на 2006 рік.

Гм... Цікаво було б подивитися, як відреагують на ці «жахливі» погрози група «Приват» і пан Фірташ, які глибоко мали на увазі проблеми української держави і суспільства.

А закінчимо ми на менш веселій ноті — та вже не для окремих олігархів, а для мільйонів банківських вкладників по всій країні. Знаєте, як Кабмін збирається нас підтримувати в ці складні дні, зміцнюючи довіру до банківської системи? Щосили! Бо з грошима поки не дуже витанцьовується. Відповідно до ст. 84-4 проекту, Кабінету міністрів дозволяється зробити внесок державними облігаціями України у Фонд гарантування вкладів фізичних осіб понад обсяги, передбачені додатком 2 до даного закону.

Оскільки в додатку 2 Фонд гарантування окремим рядком не фігурує, ми можемо лише повірити на слово розробникам бюджету — гроші у фонд теж перерахують. Але вочевидь небагато. Інакше навіщо знадобилися б операції з таким «ліквідним» продуктом, як державні цінні папери?

Загалом, враження від поправок до бюджету якесь безрадісне. І за працівників Кабміну тривожно. Чи адекватно вони сприймають ситуацію? Чи не сприймають, перетрудившись під час нічних засідань? Тоді треба ці нічні засідання негайно заборонити. Це й буде першим антикризовим заходом.