Ілюзія добросусідства

08 жовтня, 2018, 11:05 Роздрукувати Bипуск № 37, 6 жовтня-12 жовтня 2018р.
Відправити
Відправити

Нездатність Будапешта домовлятися і налаштованість на конфронтацію спонукали Київ зайняти жорсткішу позицію.

Ілюзія добросусідства

У відносинах Києва і Будапешта справи йдуть дедалі гірше й гірше.

Немає жодних передумов до того, щоб криза, яка почалася рік тому після ухвалення українським парламентом Закону "Про освіту", врегулювалася найближчими місяцями. Ілюзії розв'язати проблему компромісом, які витали ще минулої осені в київських кабінетах, розвіяли вітри з Паннонської рівнини. Конфлікт з Угорщиною не просто поглиблюється. Він стає затяжним.

Новий виток цього конфлікту - ухвалене минулого тижня в Києві рішення оголосити persona non grata консула Угорщини в Береговому. За неофіційною інформацією, висланий співробітник консульства - Дьйордь Ваш. "Україна продовжує загострювати конфлікт", - відразу ж звинуватив Київ міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. І, використовуючи принцип дзеркальності, угорська сторона оголосила небажаною особою дипломата з українського посольства в Будапешті, що займався консульськими питаннями, - першого секретаря Дмитра Керечанина.

Висилка дипломатів - звичайне явище в міжнародних відносинах. Але оголошення українською владою небажаною персоною консула країни, яка є членом ЄС і НАТО, - подія екстраординарна, що демонструє надзвичайне обурення Києва як діями конкретного співробітника угорського консульства, так і політикою Будапешта в Закарпатті загалом. Приводом же для такого рішення стали події на церемонії прийняття жителів Закарпаття в угорське громадянство, що відбувалася в консульстві Угорщини у Береговому. Подію зафіксував невідомий учасник церемонії на відео, а пізніше оприлюднив.

На перший погляд, угорський консул діяв у рамках своєї компетенції, визначеної Віденською конвенцією про консульські зносини й угорським законодавством. Але на тлі російсько-української війни і формування української ідентичності з одного боку, та зростання правого популізму в Угорщині й загострення "тріанонського синдрому" - з другого, події в обох столицях сприймаються гостріше, а реакція влади стає жорсткішою. Жорсткість же позиції Києва зумовлена сукупністю кількох чинників.

По-перше, як випливає з відео, після складання присяги офіційний представник угорської сторони закликав присутніх приховувати від "державних структур України" факт отримання угорського громадянства.

І хоча скандальні слова виголошував не висланий консул, однак його присутність і мовчання - демонстрація нехтування законодавством України (яким визнається наявність в українських громадян тільки громадянства нашої країни) і Віденської конвенції (яка зобов'язує дипломатів "поважати закони і правила держави перебування"). Ігнорувати такі протиправні дії означало б для української влади визнати свою неспроможність контролювати Закарпаття та обмежений суверенітет України над цим регіоном. Київ не може собі цього дозволити в умовах війни в Донбасі та майбутніх президентських виборів.

По-друге, на тлі російсько-української війни в Києві поступово усвідомлюють необхідність посилити українську присутність у Закарпатті: активна політика зміцнення свого впливу в одному з найбідніших українських регіонів, яку провадить Угорщина засобами "м'якої сили", консервує ізольованість закарпатських угорців і загрожує безпеці нашої країни. І хоча в Україні вважають, що Угорщина не має наміру заходити в Закарпаття за "кримським сценарієм" (зокрема й через обмеженість ресурсів Будапешта), Київ дійшов висновку - потрібно демонстративно провести червону лінію. Інакше стриманість і готовність до компромісів Будапешт сприйматиме як слабкість української держави.

"Угорщина почала діяти так, ніби Закарпаття її територія. Річ не тільки у видачі паспортів або запровадженні посади "урядового вповноваженого, відповідального за розвиток Закарпатської області". Якщо Україна не реагуватиме на такі дії Будапешта, то ця безкарність призведе до непередбачуваних наслідків. Наша мета - показати, що на регіон поширюється український суверенітет, який ми захищатимемо", - заявив у коментарі DT.UA заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар.

По-третє, протягом останнього року Будапешт неодноразово демонстрував, що досягнуті з ним домовленості щодо врегулювання конфлікту нічого не варті: уряд Орбана щоразу порушував ухвалені рішення, прагнучи нав'язати українській стороні своє бачення статусу угорської громади в Закарпатті.

Наприклад, іще торік у жовтні українці й угорці погодили основні положення протоколу, який мав зняти проблему імплементації ст. 7 Закону "Про освіту". Однак потім угорський уряд вирішив не підписувати документ, чим загострив ситуацію у двосторонніх відносинах. Будапешт був непослідовним і в своєму рішенні щодо назви посади "урядового уповноваженого, відповідального за розвиток Закарпатської області". Це формулювання викликало протест Києва, і в Будапешті після розмови очільників зовнішньополітичних відомств двох країн пообіцяли перейменувати посаду. Однак кілька днів по тому угорська сторона відмовилася від цієї домовленості.

Нездатність Будапешта домовлятися, ультимативність його вимог і налаштованість на конфронтацію спонукали Київ зайняти жорсткішу позицію.

По-четверте, свою роль у тому, що українська влада жорсткіше обстоює свою позицію, відіграла президентська кампанія, яка фактично розпочалася в Україні. Угорщина масово видає свої паспорти жителям у Закарпатті з 2011 року. Знала українська влада й про процедуру складання присяги. Але відео набуло розголосу тільки цьогоріч у вересні.

"Оприлюднення цих кадрів не випадкове. Українській владі вигідна публічна демонстрація твердості напередодні виборів", - визнав один з наших співрозмовників з центральних органів влади. Інший, який представляє обласну владу, також переконаний: "паспортний скандал" розкрутили навмисно. Мовляв, у Києві вирішили пожертвувати на президентських виборах голосами угорців Закарпаття заради того, щоб войовничою риторикою завоювати симпатії українців, які побоюються сепаратизму в цьому регіоні.

Та й у Будапешті, судячи з коментаря Петера Сійярто, схоже, вважають, що дії Києва викликані виключно прагненням Петра Порошенка підняти власний рейтинг: "Поки Україну очолює нинішній президент, підбурювання до ненависті до угорців з боку української держави не припиниться, оскільки президент вважає це способом отримати певну суспільну підтримку, яка нині дуже низька".

Петер Сійярто - основний ретранслятор позиції Будапешта в конфлікті з Києвом через Закон "Про освіту" й видачу угорських паспортів у Закарпатті. Однак формує політику на українському напрямку не він, а прем'єр-міністр Віктор Орбан. І хоча він уникає публічних коментарів щодо ситуації з Україною, для глави уряду захист і розширення прав угорців, які проживають за кордоном, - наріжний камінь зовнішньої політики.

Прем'єр і його прихильники вважають, що угорці за кордоном мають право на угорське громадянство й автономію, і твердо проводять цю політику. Цей курс влади знаходить підтримку в угорських виборців, але не в сусідів Угорщини. Конфлікт з Києвом через статус угорців Закарпаття не виняток у відносинах Будапешта з сусідніми країнами. Домагаючись розширення прав угорської меншини, Угорщина конфліктує з цього питання зі Словаччиною і Румунією.

Так, 2009 року між Словаччиною і Угорщиною спалахнув конфлікт через ухвалення словацьким парламентом нової редакції закону "Про державну мову". Він посилював контроль за використанням держмови на офіційному й адміністративному рівнях. Попри звинувачення Будапешта в тому, що цей закон дискримінує права угорської меншини, у Братиславі заявили, що словацька влада не піде на поступки в питанні ствердження словацької мови.

А 2010 року Братислава у відповідь на рішення Будапешта спростити процедуру отримання угорського громадянства юридично закріпила позбавлення словацького громадянства тих, хто має паспорт іншої країни. Природно, це рішення також викликало невдоволення уряду Орбана.

Що ж стосується Румунії, то через угорську меншину, яка проживає в Трансільванії, регулярно виникають дипломатичні скандали між Бухарестом і Будапештом.

Після квітневих парламентських виборів в Угорщині, на яких правляча партія "Фідес" здобула переконливу перемогу, уряд Орбана ще більше посилив свою позицію стосовно України. Показово, що угорська сторона не скористалася з можливості пригасити "паспортний скандал", відкликавши консула. Навпаки, перейшовши в напад, вона заявила: в Україні не заборонено приховувати подвійне громадянство, а консул не порушував законів.

Свідомо загострюючи конфлікт, в Угорщині вважають: Україна, воюючи з Росією, маючи серйозні проблеми в сфері держуправління, потребуючи політичної підтримки на міжнародній арені в протидії російської агресії та мільярдних кредитів для кволої економіки, буде вимушена піти на поступки. Невипадково Сійярто заявляє, що президентські вибори в Україні "можуть призвести до зміни ситуації".

Та наші співрозмовники з уряду й зовнішньополітичного відомства упевнені: незалежно від того, хто виграє президентські вибори, українська влада і далі буде послідовною в політиці зміцнення суверенітету України в Закарпатті, оскільки іншого не допустить українське суспільство. Що ж, такій упевненості українських чиновників можна тільки позаздрити. Адже якщо згадати, які кульбіти в минулому робили українські президенти й прем'єри в зовнішній політиці, то стає зрозуміло, чому в угорців з'являються такі надії.

І в Україні, і в Угорщині приготувалися до того, що конфлікт триватиме ще довго. Жодна зі сторін поки що не має наміру поступатися. Але Київ турбує те, що криза у відносинах з Будапештом впливає не тільки на двосторонні відносини. Він безпосередньо впливає на співробітництво України з ЄС і НАТО: угорці вже виконують свої погрози перешкоджати інтеграції нашої країни в ці міжнародні організації.

Наприклад, у червні Угорщина не підтримала виділення Євросоюзом Україні 1 млрд євро макрофінансової допомоги. А в липні не допустила проведення засідання комісії Україна-НАТО (КУН) на вищому рівні під час Брюссельського саміту. І цими заборонами не обмежиться.

Українські експерти не виключають, що кабінет Орбана піде на односторонні санкції проти України, застосовуючи точкові заходи на національному рівні. При цьому в Києві вважають малоймовірним, що Будапешт наважиться застосувати "термоядерну бомбу" - заблокувати продовження проти Росії санкцій Євросоюзу, які запроваджено через анексію Криму та агресію в Донбасі.

"Є речі, які гратимуть проти самих угорців. І в Будапешті це розуміють", - так прокоментував у розмові з DT.UA стратегічний радник Міжнародного фонду "Відродження" Тарас Качка ймовірність зміни позиції Угорщини щодо санкцій проти РФ. Він припускає, що найбільш імовірний алгоритм дій угорської сторони в ЄС - голосувати "проти" з будь-якого питання щодо практичного співробітництва України і Євросоюзу.

Посилює тривогу Києва й те, що Будапешт заграє з Москвою. Росія ж, своєю чергою, використовує угорсько-українську кризу, прагнучи дискредитувати Україну. Наприклад, на конференції ОБСЄ з прав людини, що відбулася 11 вересня у Варшаві, делегати з Росії поширювали буклети "Угорська національна меншина в Україні. Зростання насильства націоналістів", де йшлося про порушення прав національних меншин у нашій країні.

У самих же ЄС і НАТО, де чудово розуміють мотиви угорської сторони, добряче втомилися від того, що Будапешт, зловживаючи правами члена цих "клубів", використовує механізми організацій як інструмент тиску на Київ при вирішенні двосторонньої проблеми. Але в Брюсселі не хочуть втручатися в угорсько-український конфлікт. Зокрема й тому, що нині Україна не серед пріоритетів Євросоюзу. Значно більше Європу турбують проблеми неконтрольованої міграції, загрузлі в трясовині невизначеності переговори щодо Brexit, зростання правого популізму, майбутні вибори до Європарламенту.

До того ж Брюссель практично не має жодних реальних можливостей вплинути на Будапешт. Що й продемонстрував конфлікт уряду Орбана з інституціями Європейського Союзу. А як показав Брюссельський саміт НАТО, Вашингтон теж не завжди може (чи хоче) допомогти: попри певні зусилля Сполучених Штатів, Угорщина так і не погодилися на проведення КУН на рівні очільників держав і урядів.

Зате угорці мають намір використати американців, щоб ті натиснули на українців. Як пояснив Петер Сійярто напередодні своєї розмови з послом Сполучених Штатів Девідом Корнштейном, вони очікують солідарності США. Тільки чи захочуть у Вашингтоні грати в чужі ігри?

Озброєна висновками Венеційської комісії щодо Закону "Про освіту", Україна повинна самостійно вирішити свою проблему у відносинах з Угорщиною. Але, як констатував один з українських дипломатів, при нинішній тактиці Будапешта домовлятися з угорцями зараз нема про що. Переломити ситуацію може тільки одне - зміна позиції угорського прем'єра: Орбан має побачити, що цей конфлікт не приносить очікуваних результатів. А якщо ні, то, Києву залишається тільки чекати, коли "Фідес" програє парламентські вибори. А враховуючи рівень її популярності, це відбудеться ще не скоро.

На сьогодні в Закарпатській області, яка налічує близько 1,2 млн жителів, угорський паспорт мають понад 100 тисяч людей. Більшість із них отримують його тільки заради того, щоб мати пропуск у Європу і влаштуватися на легальну роботу. І навіть не так в Угорщині, як у Німеччині або скандинавських країнах.

"Проблема угорського сепаратизму багато в чому накручена. Жителі Закарпаття, які мають угорські паспорти, - це не потенційні сепаратисти й зрадники. З 95 загиблих у Донбасі закарпатців - 11 етнічних угорців. При цьому щонайменше троє з них мали подвійне громадянство", - розповів DT.UA один з обласних чиновників. На його думку, Україна має, нарешті, розв'язати проблему подвійного громадянства на законодавчому рівні і або категорично заборонити його, або дозволити.

Однак попри різкі заяви офіційного Києва про неприпустимість подвійного громадянства, українська влада - президент, уряд, парламент - поки що нічого не зробила для того, щоб його заборонити. Так, як це зробила свого часу Словаччина. Така непослідовність Києва, його хронічна неуважність до потреб регіону провокує Будапешт.

В умовах затяжної конфронтації з Будапештом Київ повинен насамперед зміцнювати свої позиції в Закарпатті. Мало передавати ноти протесту та обурюватися роздаванням угорських паспортів з телеекранів. Українська влада має серйозно зайнятися економічним розвитком Закарпаття, вкладаючи гроші в берегоукріплення та інфраструктурні проекти - дороги, аеропорт в Ужгороді й швидкісний поїзд. Виконуючи свої зобов'язання перед Венеційською комісією, дуже обережно імплементувати положення ст. 7 Закону "Про освіту". І, нарешті, на законодавчому рівні вирішити питання з подвійним громадянством.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК