Ігри генералів у виконанні єфрейторів

15 червня, 2020, 18:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Українське державне сенітіте має тільки два варіанти закінчення: в найкращому разі нічия, у найгіршому - поразка

Ігри генералів у виконанні єфрейторів

У японській настільній логічній грі шахового типу, яка називається "Гра генералів" (сьоґі), існує ситуація в партії, коли гравці повністю і добровільно кілька разів поспіль повторюють одну й ту саму позицію (через те, що кожен із них програє або одержить позицію гіршу, якщо зробить якийсь інший хід у повторюваній серії). З властивою японській націй поетичністю такий результат бою названо "ходи тисячі днів" (сенітіте). Аналогічна ситуація, але з набагато меншим романтизмом, спостерігається і в нинішній податковій і регуляторній політиці української держави.

У парламенті, що спочатку, як зазвичай, у критично короткі терміни ухвалює закон. А потім влада, приголомшена протестом підприємницького й експертного середовища, сідає за стіл переговорів із метою внести зміни до прийнятого закону для пом'якшення найбільш "кровожерливих" норм і усунення вад, викликаних поспіхом і низькою якістю контенту. Таке явище спостерігається по всіх знакових законодавчих ініціативах останніх восьми місяців: проєктах про тотальну фіскалізацію розрахунків для малого бізнесу (закон №129), про посилення (офіційна назва містить словосполучення "зменшення тиску на бізнес") ринкового нагляду (закон №367), про "податковий терор" (закон №466). Однак остаточним результатом "законодавчого сенітіте" щоразу є обмеження економічних свобод і дедалі наростаюче втручання держави в економіку.

В уряді, який в "лібертаріанському чаду" спочатку ріже кількість міністерств і відомств, а потім реінкарнує і створює нові - екології, культури, сільського господарства, розвитку стратегічних технологій і інновацій, значно збільшуючи кількість чиновників-дармоїдів. Гойдалка сенітіте зачіпає і відомства: за три тижні до Нового року уряд ліквідував Державну аудиторську службу України та створив Офіс фінансового контролю (постанова №1025 від 11 грудня 2019 року), розпочавши тим самим ще один безглуздий процес переформування головної наглядової інстанції за видатками бюджету (структура за кілька років пережила кілька перейменувань). Через п'ять місяців рішення про реорганізацію "соромливо" скасовується (постанова №388 від 20 травня 2020 року), і Державна аудиторська служба постає з попелу. Мало того, що даремно витрачено гроші платників податків, так ще безкінечне реформування, поза сумнівом, знизило якість і результати контролю держави над видатками бюджету. Аналогічна ситуація спостерігається і з потворною трансформацією податкових і митних органів, куди, мабуть, від безнадійності просто повернули/призначили (поки що тимчасово) старі кадри. Зміна вивісок і персоналій стала глибинним змістом і наповненням діяльності виконавчої гілки влади.

У президентській вертикалі, що демонструє коливання від передвиборних тез про "скорочення функцій держави", "податки стануть простими й зрозумілими", про річні податкові канікули молодим підприємцям, економічний паспорт українця і накопичення грошей на його особистому рахунку за використання державою природних багатств (надр, землі) й до підписання гарантом Конституції законів про "примус" до касових апаратів малого бізнесу та масоване наділення контролюючих органів набором нових "інструментів для тортур" для збору податків із бізнесу (закони №129 і 466), лютневого блокування ліквідації податкової міліції (злив законопроєкту №1208-2) і фактичної відмови у відстороненні СБУ від функції перевірки й контролю економіки (президентський законопроєкт №3196 від 10 березня 2020 року). Тепер із цікавістю спостерігаємо зворотний рух маятника - створення офісу реформ імені Саакашвілі, квітневі одкровення радника президента Олега Устенка про повну лібералізацію податкового законодавства та запровадження податку на виведений капітал, а також травневий журфікс президента з тезами про пільги щодо податку на прибуток для великих інвесторів (+10 млн дол. США) і здійснення амністії капіталів. Строкате політичне життя із зміни ідеологічних прапорів.

Як показує практика "Гри генералів", українське державне сенітіте має тільки два варіанти закінчення: в найліпшому разі нічия, у найгіршому - поразка. Але нічия з економічною стагнацією, безробіттям і корупцією означає ту ж таки поразку. І це тоді, коли влада має багато в чому унікальний шанс показати найкращі економічні результати півріччя в сучасній історії, - швидкий і крутий спад економічної активності може змінитися не менш різким стрибком угору (ефект низької бази). Але треба ще зуміти скористатися наданим шансом.

Всі статті автора читайте тут.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК